Постанова
від 22.06.2021 по справі 924/1260/17
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року Справа № 924/1260/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився

від прокуратури - Манжаюк Д.Л.

від відповідача - Мельничук І.М. (адвокат)

від Олешинської сільської ради - не з`явився

від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Мельничук І.М. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою ТОВ "Пімліко" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року у справі №924/1260/17 (повний текст складено 26 березня 2021 року, головуючий суддя Гладій С.В., суддя Димбовський В.В., суддя Заверуха С.В.)

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_1 м. Хмельницький

ОСОБА_2 смт. Лозове, Деражнянського району, Хмельницької області

ОСОБА_3 м. Ізяслав, Хмельницької області

ОСОБА_4 смт. Ярмолинці, Хмельницької області

Олешинської сільської ради с. Олешин, Хмельницького району, Хмельницької області

про витребування з незаконного володіння ТОВ «Пімліко» на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0098) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

про витребування з незаконного володіння ТОВ «Пімліко» на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0079) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

про витребування з незаконного володіння ТОВ «Пімліко» на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0099) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

про витребування з незаконного володіння ТОВ «Пімліко» на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0089) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 58

про витребування з незаконного володіння ТОВ «Пімліко» на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0090) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 40

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року у справі №924/1260/17 задоволено позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Олешинської сільської ради про витребування з незаконного володіння ТОВ "Пімліко" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0098) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; про витребування з незаконного володіння ТОВ "Пімліко" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0079) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 34; про витребування з незаконного володіння ТОВ "Пімліко" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0099) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 44; про витребування з незаконного володіння ТОВ "Пімліко" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0089) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 58; про витребування з незаконного володіння ТОВ "Пімліко" на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:33:001:0090) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 40 задовольнити.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" (08600, м. Васильків, Київської області, вул. Соборна, 66, код 40343155) на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0098) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 42.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" (08600, м. Васильків, Київської області, вул. Соборна, 66, код 40343155) на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0079) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 34.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" (08600, м. Васильків, Київської області, вул. Соборна, 66, код 40343155) на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0099) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 44.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" (08600, м. Васильків, Київської області, вул. Соборна, 66, код 40343155) на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0089) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 58.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" (08600, м. Васильків, Київської області, вул. Соборна, 66, код 40343155) на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) земельну ділянку (кадастровий номер 6810100000:33:001:0090) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,8 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 40.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" (08600, м. Васильків, Київської області, вул. Соборна, 66, код 40343155) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору, 11440,00 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.) витрат на оплату судової експертизи.

Вказане рішення мотивоване тим, що спірні земельні ділянки площею 0,8 га з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 вибули з власності позивача поза його волею, і набуті у власність відповідачем від особи, яка не мала права їх відчужувати, відповідно, наявні правові підстави для їх витребування з незаконного володіння товариства на користь Хмельницької міської ради. Судом було встановлено, що спірні земельні ділянки станом на лютий 1997 року входили в межу міста Хмельницького та саме до повноважень Хмельницької міської ради було віднесено прийняття рішень щодо надання спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 у приватну власність.

Не погодившись із згаданим рішенням, ТОВ "Пімліко" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року у справі №924/1260/17 та постановити нове, яким у позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що прокурором подано позов із порушенням порядку, встановлено статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки повідомивши компетентний орган Хмельницьку міську раду про виявлені прокуратурою Хмельницької області порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, прокурор не надав можливості раді самостійно відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, а відтак і не доведено бездіяльності компетентного органу.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що прокурором зібрано докази у справі із порушенням встановленого порядку їх зібрання. На момент звернення до суду із позовом прокурором визначено суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження Хмельницьку міську раду, однак, жодної інформації, матеріалу чи копій документів від позивача прокурором на стадії підготовки позову не отримувалося. Доказів витребовування чи їх одержання саме від Хмельницької міської ради, прокурором не надано, що не відповідає нормам статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також скаржник стверджує, що прокурором та міською радою не підтверджено належними та допустимими доказами в порядку статей 74, 76, 77 ГПК України належність земельних ділянок до меж міста Хмельницького на час одержання права власності на них громадянами, тоді як включення земельних ділянок у 2011 році в межі міста не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками. Відсутні необхідні документи щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень проекти землеустрою, які мали б розроблятись відповідно до технічно-економічного обгрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Апелянт також вважає, що відсутність записів у Книзі записів державних актів на право приватної власності від 2007 року, не може ставити під сумнів належність набуття права третіми особами, оскільки такі записи повинні бути здійснені у Книзі 1997 року.

Крім того, висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №5591-5596/18-26 від 07 лютого 2020 року є необгрунтованим, оскільки зроблений на підставі неналежних доказів та містить помилки. Законність отримання громадянами земельних ділянок встановлена рішеннями судів в цивільних та господарських справах.

Листом №924/1260/17/2514/21 від 16 квітня 2021 року матеріали справи витребувано з господарського суду Хмельницької області.

26 квітня 2021 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/1260/17.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 квітня 2021 року у справі №924/1260/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Пімліко" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року у справі №924/1260/17 та призначено дату судового засідання на 26 травня 2021 року об 10:00 год.

Від Хмельницької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Від Хмельницької обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого прокурор просить суд рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/1260/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судовому засіданні 26 травня 2021 року оголошувалась перерва до 16 червня 2021 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 червня 2021 року у справі №924/1260/17 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 23 червня 2021 року.

Безпосередньо в судових засіданнях представник відповідача/третіх осіб та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представники позивача та Олешинської сільської ради в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 1992 року виконком Хмельницької міської ради звернувся з листом за вих.№02-10-894 до Хмельницької обласної державної адміністрації, в якому повідомляє про необхідність, у зв`язку із встановленням меж міста, створення обласної комісії для проведення обстеження і встановлення межі міста Хмельницького відповідно до Генерального плану міста, затвердженого Кабінетом міністрів України від 20 лютого 1985 року №79.

07 серпня 1992 року представником Президента України в Хмельницькій області прийнято розпорядження №153 "Про утворення комісії по встановленню межі м. Хмельницького".

Згідно з розпорядженням, до роботи комісії залучено голів відповідних місцевих Рад народних депутатів Хмельницького району, території яких межують з м. Хмельницький.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань встановлення межі м. Хмельницького від 23 лютого 1994 року вирішено межу міської Ради на території Олешинської сільської Ради провести по західній границі території заводу "Будмаш" до пересічення з шляхом Хмельницький Іванківці, далі по межі об`їзного шляху (пункт 4 Протоколу); землі торфооб`єднання на південь від с. Олешин включити в територію міської Ради, в зв`язку з будівництвом водоймища (пункт 5 Протоколу).

20 березня 1994 року комісією за участю голови Олешинської сільської Ради Главацького А.М. складено акт польового обстеження та погодження меж Хмельницької міської ради і міста Хмельницький разом із додатком, відповідно до якого визначено землі, які передбачається ввести в межі міста Хмельницького, в тому числі за рахунок земель Олешинської сільської ради загальною площею 105 га, в тому числі 17 га сільськогосподарських угідь, 45 га під водою, 45 га інших земель.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань встановлення межі м. Хмельницького від 05 квітня 1994 року вирішено межі місцевої Ради в північно-західній частині провести по існуючій межі Олешинської сільської Ради (пункт 1 Протоколу).

25 травня 1994 року розпорядженням Хмельницької міської ради народних депутатів №1321 "Про затвердження проекту формування території міської Ради та встановлення меж м.Хмельницького" вирішено: 1) затвердити проект формування території міської ради та встановлення меж м. Хмельницького; 2) відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни у земельно-облікові документи; 3) просити обласну раду народних депутатів на черговій сесії розглянути та затвердити проект формування території міської ради і встановлення меж міста Хмельницького.

25 липня 1994 року Хмельницька міська рада звернулась до Хмельницької райради із пропозицією розглянути проект формування території міської ради, розроблений Хмельницьким філіалом інституту "Укрземпроект", і надати своє рішення в обласну раду для остаточного вирішення цього питання.

20 вересня 1994 року згідно висновку Хмельницької районної ради "Про погодження межі міста м. Хмельницького районна рада вирішила: по Шаровечській сільські раді погодити включення в межі міста Хмельницького територію на площі 33,6 га вздовж Львівського шосе; землі відділку Гречани площею 2197,7 га, а також землі площами 49,80 га та 32,60 га по обидві сторони Вінницького шосе; з іншими рішеннями проекту погодитись.

Матеріалами справи встановлено, що про проведені роботи по встановленню меж міста свідчать: Проект встановлення межі м. Хмельницького за 1994 рік, розроблений Хмельницьким філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, Технічний звіт по геодезичних роботах та опис межі м. Хмельницького за 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, Каталог координат повороту межі м. Хмельницького за 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, кроки пунктів геодезичної основи за 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству.

28 жовтня 1994 року рішенням ІІ сесії Хмельницької обласної ради №11 "Про погодження межі міста Хмельницького", на підставі розпорядження представника президента в області від 07 серпня 1992 року №153 та матеріалів, розроблених ХФ інституту землеустрою Української академії аграрних наук, вирішено: 1) погодити землі, що ввійдуть в межу міста Хмельницького в розмірі 3064 га та встановлення нової межі міста загальною площею 8624 га згідно із додатком і висновком Хмельницької райради від 20 вересня 1994 року; 2) просити Верховну Раду України встановити межу міста Хмельницького

Верховна Рада України постановою від 19 січня 1995 року "Про зміну межі міста Хмельницького" включила в межу міста Хмельницького землі Хмельницького району загальною площею 3064 га (пункт 1 Рішення).

Верховна Рада України постановою №3349-VІ від 12 травня 2011 року "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький та Хмельницького району Хмельницької області" змінила межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області, збільшивши територію міста на 681,0 гектара земель, в тому числі, за рахунок 130,0 гектара земель, що знаходяться у віданні Грузевицької сільської ради, 34,0 гектара земель - Давидковецької сільської ради, 474,0 гектара земель - Копистинської сільської ради, 10,0 гектара земель - Олешинської сільської ради, 6,0 гектара земель - Розсошанської сільської ради та 27,0 гектара земель - Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району, та затвердила територію міста Хмельницький загальною площею 9305,0 гектара і територію Хмельницького району загальною площею 122011,98 гектара. Постановлено встановити межі міста Хмельницький Хмельницької області згідно з доданим додатком.

Як вбачається із наданої в матеріалами справи відповідачем копії Протоколу шостої сесії ХХІІ скликання Олешинської сільської ради народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області від 03 лютого 1997 року, сесією вирішено, в тому числі, прийняти як рішення проект рішення "Про приватизацію земельних ділянок" (пункт 7 Протоколу).

Відповідно до пункту 1 рішення шостої сесії Олешинської сільської ради народних депутатів від 03 лютого 1997 року №7 "Про приватизацію земельних ділянок", яке не містить підпису голови сільської ради, рада вирішила: згідно статті 17 Земельного кодексу України передати у приватну власність безкоштовно земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства згідно поданих заяв 28 громадянам площею 22,25 га згідно додатку № 1.

У додатку №1 вміщено перелік осіб, яким, на думку відповідача та третіх особі, надано земельні ділянки площею 0,80 га для ведення особистого підсобного господарства, в тому числі, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Копія протоколу сесії та рішення не містять будь-яких підписів, в тому числі, підписів голови сільської ради Главацького А. М., секретаря ради та відтисків печатки.

Згідно листа архівного сектору Хмельницької районної державної адміністрації №10 від 13 лютого 2017 року повідомлено представника відповідача та третіх осіб про те, що протокол 6-ї сесії від 03 лютого 1997 року та рішення ради вилучено співробітниками слідчого управління Головного управління Нацполіції в Хмельницькій області.

Як вбачається із наявного державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ, громадянці ОСОБА_1 на підставі рішення Олешинської сільської ради №7 від 03 лютого 1997 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,80 га для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01603 та підписано головою Олешинської с/р народних депутатів А.М. Главацьким. Опис зовнішніх меж земельної ділянки підписано Г.В. Качинською.

В матеріалах справи також наявний державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ХМ №004603, виданий на ім`я ОСОБА_6 , на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,05 га на території Олешинської сільської ради, садівниче товариство "Родник", який також зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ХМ №01603, підписаний головою Олешинської с/р народних депутатів А.М. Главацьким. Опис зовнішніх меж земельної ділянки підписано ОСОБА_7 .

На підставі наданого в матеріали справи державного акту на право приватної власності на землю ХМ від 06 листопада 1997 року громадянину ОСОБА_4 відповідно до рішення Олешинської сільської ради народних депутатів № 7 від 03 лютого 1997 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,80 га для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01584, підписано головою Олешинської с/р народних депутатів ОСОБА_8 , опис зовнішніх меж земельних ділянок підписано ОСОБА_9 .

Як вбачається із наявного державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ від 26 листопада 1997 року, виданого ОСОБА_10 на підставі рішення Олешинської сільської ради №7 від 03 лютого 1997 року, останньому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,80 га для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01605, підписано головою Олешинської с/р народних депутатів А.М. Главацьким, зовнішній опис меж земельної ділянки підписано Г.В. Качинською.

В матеріали справи прокурором також надано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ХМ № 004613 від 20 листопада 1997 року, виданого на ім`я ОСОБА_11 , про те, що їй передано у приватну власність 0,05 га земельної ділянки для ведення садівництва, яка розташована на території Олешинської сільської ради садівниче товариство "Родник", вказаний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ХМ №01605. Акт підписаний головою Олешинської с/р народних депутатів ОСОБА_8 , опис зовнішніх меж земельної ділянки підписано ОСОБА_12 .

Згідно наявного в матеріалах справи державного акту серії ІІІ-ХМ №036578 від 08 грудня 1997 року, який виданий громадянину ОСОБА_2 на підставі рішення Олешинської сільської ради народних депутатів №7 від 03 лютого 1997 року, та надано у приватну власність 0,80 га земельної ділянки для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01623, підписано головою Олешинської с/р народних депутатів А. М. Главацьким, зовнішні межі земельної ділянки підписано Г.В. Качинською.

Прокурором в матеріали справи також надано державний акт на право приватної власності на землю IV-ХМ №004583, виданий на ім`я ОСОБА_13 , на право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки для ведення садівництва, земельна ділянка, яка розташована на території Олешинської сільської ради, садівниче товариство "Родник". Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ХМ №01623.

Відповідно до наявного державного акту на право приватної власності на землю серія ХМ від 26 листопада 1997 року, на підставі рішення Олешинської сільської ради народних депутатів №7 від 03 лютого 1997 року, громадянину ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,80 га, розташовану на території Олешинської сільської ради для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01604. Акт підписано головою Олешинської с/р народних депутатів А.М. Главацьким, опис зовнішніх меж земельної ділянки підписано інженером-землевпорядником Г.В. Качинською.

Прокурором в матеріали справи також надано державний акт на право приватної власності на землю IV-ХМ №004614, виданий на ім`я ОСОБА_14 , на право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки для ведення садівництва, земельна ділянка, яка розташована на території Олешинської сільської ради, садівниче товариство "Родник". Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ХМ № 01604.

Згідно Книги реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради за 2007 рік, записи про реєстрацію державних актів за громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відсутні.

Книги реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради за 1996-1998 роки вилучені ГУ Національної поліції України в Хмельницькій області (лист відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 121/416-17-0.33 від 07 квітня 2017 року).

Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області звернулася із листом №327/1 від 12 серпня 2015 року до Державного архіву Хмельницької області з проханням затвердити додатковий опис справ постійного зберігання за 1997 рік, куди внесена одна справа №230 "Протокол 6-ої сесії ХХІІ скликання сільської ради та рішення №1-№7" від 03 лютого 1997 року у зв`язку з тим, що така справа загубилась.

21 жовтня 2015 року Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:33:001:0098, гр. ОСОБА_1 . В технічній документації, зокрема, наявний лист № 3590/03-01-14 від 28 вересня 2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на права приватної власності на землю серія ХМ від 26 листопада 1997 року), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради та яка згідно наданого каталогу координат земельної ділянки знаходиться на території міста Хмельницького, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 42.

01 липня 2015 року Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:33:001:0079, гр. ОСОБА_4 . В технічній документації, зокрема, наявний лист №1250/03-01-14 від 10 квітня 2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на права приватної власності на землю серія ХМ від 06 листопада 1997 року за №01584), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради та яка згідно наданого каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування на даний час знаходиться на території міста Хмельницького, може бути присвоєно адресу: вул. Кооперативна, 34.

27 жовтня 2015 року Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в м. Хмельницькому, вул. Кооперативна, 44, кадастровий номер 6810100000:33:001:0099, гр. ОСОБА_10 . В технічній документації, зокрема, наявний лист № 3589/03-01-14 від 28 вересня 2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на права приватної власності на землю серія ХМ, від 26 листопада 1997 року), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради та яка згідно наданого каталогу координат земельної ділянки знаходиться на території міста Хмельницького, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 44.

07 жовтня 2015 року Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в м. Хмельницькому, вул. Кооперативна, 58, кадастровий номер 6810100000:33:001:0089, гр. ОСОБА_2 . В технічній документації, зокрема, наявний лист № 3603/03-01-14 від 28 вересня 2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на права приватної власності на землю серія ІІІ-ХМ, № 036578 від 08 грудня 1997 року), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради та яка згідно наданого каталогу координат земельної ділянки знаходиться на території міста Хмельницького, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 58.

07 жовтня 2015 року Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в м. Хмельницькому, вул. Кооперативна, 40, кадастровий номер 6810100000:33:001:0090, гр. ОСОБА_3 . В технічній документації, зокрема, наявний лист № 3591/03-01-14 від 28 вересня 2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на права приватної власності на землю серія ХМ, від 26 листопада 1997 року), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради та яка згідно наданого каталогу координат земельної ділянки знаходиться на території міста Хмельницького, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 40.

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся із листом № 05/1/1-1424вих-15 від 06 листопада 2015 року до Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, у якому просить надати завірені копії землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок, в тому числі, з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090.

У відповідь Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області листом № 10-28-99.10-2947/15-15 від 10 листопада 2015 року повідомило про відсутність документації з землеустрою на вказані земельні ділянки у зв`язку із їх не переданням ПП "Діоріт Плюс 1" до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, місце перебування вказаних земельних ділянок з 1995 року визначити неможливо у зв`язку із відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницького в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

19 листопада 2015 року заступник прокурора області звернувся з листом № 05/1/1-1462вих-15 до начальника Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, у якому просить останнього повідомити, чи знаходяться в межах м. Хмельницького та з якого часу земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090.

У відповідь Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради повідомив листом №4166/02-01-11 від 20 листопада 2015 року Заступника прокурора Хмельницької області про те, що 12 травня 2011 року Верховною Радою України прийнято Постанову "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області". Згідно з даною постановою змінено межі міста Хмельницького, зокрема, збільшено територію міста Хмельницького на 681, 0 га земель, в тому числі, за рахунок земель, що знаходилися у віданні Грузевицької, Давидковецької, Копистинської, Олешинської, Розсошанської та Стуфчинецької сільських рад Хмельницького району, та затверджено територію міста Хмельницького загальною площею 9305,0 га. Вказана Постанова прийнята на підставі проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, згідно з яким земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, входять в межі м. Хмельницького.

Заступник прокурора області надіслав Управлінню Держгеокадастру у Хмельницькому районі листа №05/1/1-1490вих-15 від 26 листопада 2015 року із проханням надати завірені копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки з кадастровими номерами, в тому числі, 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090.

Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області у відповідь повідомило листом №10-28-99.4-4080/0/15-15 від 30 листопада 2015 року про відсутність документації із землеустрою на вказані земельні ділянки у зв`язку із їх не переданням на зберігання до місцевого фонду документації із землеустрою Управління. Окрім того, відсутні також дані щодо реєстрації державних актів на земельні ділянки згідно кадастрових номерів.

У листі №10-28-99.4-4598/0/15-15 від 10 грудня 2015 року Управління Держгеокадастру додатково повідомило прокуратуру про відсутність архівних примірників державних актів згідно кадастрових номерів, зазначених у листі, а також зазначило, що згідно книг реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради Хмельницького району, відсутні записи про державну реєстрацію вищезгаданих державних актів.

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Хмельницького міського голови із листом №05/1-9вих-16 від 12 січня 2016 року, у якому просить повідомити, з якого часу знаходяться в межах м. Хмельницького земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090. Також повідомити, чи приймалися міською радою та виконавчим комітетом рішення про надання прав на вказані земельні ділянки, а також присвоєння їх адрес по вул. Кооперативній у м. Хмельницькому.

- земельна ділянка із кадастровим номером 6810100000:33:001:0098 має адресу: вул. Кооперативна, 42; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0079 має адресу вул. Кооперативна, 34; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0099 має адресу вул. Кооперативна, 44; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0089 може бути присвоєна адреса вул. Кооперативна, 58; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0090 має адресу: вул. Кооперативна, 40;

інформація щодо належності вказаної земельної ділянки до меж м. Хмельницького до 2011 року вивчається.

Додатково виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом №12-85-02-10 від 08 лютого 2016 року повідомив заступника прокурора Хмельницької області, що наявні в управлінні земельних ресурсів та земельної реформи картографічні матеріали 1995 року свідчать, що вказані у зверненні земельні ділянки входили в межі міста Хмельницький. Проте, під час виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, який розроблявся протягом 2006-2011 років, було виявлено ряд недоліків та неточностей, в тому числі в частині невідповідності площі міста Хмельницького (8624 га), яка вказана у картографічних матеріалах, та площі, яка встановлена за результатами винесення меж м. Хмельницький (більше 9129 га). Встановити, в яких місцях та де безпосередньо були розбіжності між картографічними матеріалами та фактичними межами міста Хмельницький неможливо.

Заступник прокурора області звернувся з листом №05/1-10вих-15 від 12 січня 2016 року до в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі із проханням надати завірені копії документів, на підставі яких сформовано та присвоєні кадастрові номери земельним ділянкам, в тому числі, із кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090.

У відповідь Управління повідомило листом №10-28-99.10-735/0/15-16 від 26 січня 2016 року про відсутність такої документації через її не передання до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, управлінням надано копії Поземельних книг, які були відкриті на вказані земельні ділянки.

26 лютого 2016 року прокуратура області звернулася з листом №05/1-137вих-16 до Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі з проханням надати копії книг реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані на території Олешинської сільської ради Хмельницького району.

У відповідь Управління надало завірені копії Книг реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради та технічної документації і землеустрою щодо встановлення меж міста Хмельницького в натурі.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:33:001:0098 площею 0,8 га за адресою: вул. Кооперативна, 42, у м. Хмельницькому належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №350 від 01 квітня 2016 року.

Відповідно до вміщеної в довідці інформації, 24 грудня 2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ХМ, виданого 26 листопада 1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 42, кадастровий номер 6810100000:33:001:0098 за громадянкою ОСОБА_1 .

В подальшому, вказану земельну ділянку 24 грудня 2015 року відчужено за договором купівлі-продажу №5255 ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", якою відчужено таку земельну ділянку 01 квітня 2016 року відповідачу.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:33:001:0079 площею 0,8 га за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №331 від 31 березня 2016 року.

Відповідно до вміщеної в довідці інформації, 24 липня 2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ХМ, виданого 06 листопада 1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:33:001:0079 за громадянином ОСОБА_4 .

29 липня 2015 року вказану земельну ділянку відчужено за договором купівлі-продажу №3004 ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", якою відчужено таку земельну ділянку 31 березня 2016 року відповідачу.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:33:001:0099 площею 0,8 га за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №351 від 01 квітня 2016 року.

Відповідно до вміщеної в довідці інформації, 17 листопада 2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ХМ, виданого 26 листопада 1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:33:001:0099 за громадянином ОСОБА_15 .

В подальшому, вказану земельну ділянку 17 листопада 2015 року відчужено за договором купівлі-продажу №4724 ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", якою відчужено таку земельну ділянку 01 квітня 2016 року відповідачу.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:33:001:0089 площею 0,8 га за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №341 від 01 квітня 2016 року.

Відповідно до вміщеної в довідці інформації, 10 листопада 2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІІ-ХМ № 036578 від 08 грудня 1997 року, виданого Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6810100000:33:001:0089 за громадянином ОСОБА_2 .

10 листопада 2015 року вказану земельну ділянку відчужено за договором купівлі-продажу №4628 ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", якою відчужено таку земельну ділянку 01 квітня 2016 року відповідачу.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:33:001:0090 площею 0,8 га за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №342 від 01 квітня 2016 року.

Відповідно до вміщеної в довідці інформації, 29 жовтня 2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ХМ, виданого 26 листопада 1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810100000:33:001:0090 за громадянином ОСОБА_3 .

29 жовтня 2015 року вказану земельну ділянку відчужено за договором купівлі-продажу №4464 ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", яким відчужено таку земельну ділянку 01 квітня 2016 року відповідачу.

Перший заступник прокурора області надіслав заступнику прокурора області із супровідним листом № 04/2/4-2882вх-16 від 17 листопада 2016 року для вивчення та, за наявності підстав, для вжиття заходів представницького характеру копії документів, отриманих під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016240000000037.

Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області у листі №31-28-99.2-11196/0/15-16 від 27 грудня 2016 року повідомило про відсутність затверджених та погоджених карт міста Хмельницького із межами станом на 1993-1994 роки, на 1995-1998 роки; затверджені та погоджені карти населених пунктів Олешинської сільської ради Хмельницького району із межами населених пунктів Олешинської сільської ради Хмельницького району із межами населених пунктів станом на 1993-1994 роки та станом на 1995-1998 роки; матеріали встановлення і зміни меж міста Хмельницького станом на 19 січня 1995 року; відсутня інформація щодо площ міста Хмельницького станом на 31 грудня 1994 року, 31 грудня 1995 року, 31 грудня 1997 року відповідно до держаної статистичної звітності (форма 6-зем) "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями" та відсутня інформація щодо площ Олешинської сільської ради станом на 31 грудня 1994 року, 31 грудня 1995 року, 31 грудня 1997 року відповідно до державної статистичної звітності (форма 6-зем) "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями"; немає інформації, чи змінювалась площа міста Хмельницького та Олешинської сільської ради упродовж 1994-1998 років, відсутня інформація щодо затвердження матеріалів встановлення і зміни меж м. Хмельницького у 1995 році.

Олешинська сільська рада повідомила у листі №129 від 27 лютого 2017 року про те, що постановою Верховної Ради України №12/95-ВР від 19 січня 1995 року було збільшено площу м. Хмельницький за рахунок земель Хмельницького району, конфігурація та карта земельних ділянок, які були передані місту з району, в Олешинській сільській раді відсутні.

Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради у листі №18/02-01-14 від 05 січня 2017 року повідомив, що витребовувані в даній справі земельні ділянки за наявними в управлінні даними перебували упродовж 1992-1994 років поза межами міста Хмельницького.

Заступник прокурора Хмельницької області надіслав заступнику прокурора області копію висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №278,2341-23480/17-26 від 21 квітня 2017 року, отриманого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201642000000037 від 15 березня 2016 року.

Як вбачається із висновку експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №110 Т від 04 серпня 2016 року, зображення відтисків круглої печатки Олешинської сільської ради Хмельницького району в державних актах на право приватної власності на землю №01603 виданого ОСОБА_1 , №01605 виданого ОСОБА_10 , №01623 виданого ОСОБА_2 , №01604 виданого ОСОБА_3 виконано за допомогою кліше, яке виготовлено по технології, яка використовується для виготовлення полімерних кліше; у державному акті на право приватної власності на землю №01584 виданого ОСОБА_4 , зображення відтиску печатки Олешинської сільської ради нанесено струменево-крапельним способом за допомогою друкуючого пристрою - кольорового струменевого принтеру або іншого обладнання з аналогічним способом друку; на державних актах №01605 виданому ОСОБА_10 , №01623 виданому ОСОБА_2 , №01603 виданому ОСОБА_1 , №01604 виданому ОСОБА_3 спочатку було нанесено рукописні записи, виконані барвником чорного кольору, потім нанесено відтиски кліше печатки Олешинської сільської ради Хмельницької області, а потім нанесено рукописні записи, виконані барвником синього кольору; відбитки печатки круглої форми з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів" на державних актах на право приватної власності на землю №01605 виданому ОСОБА_10 , №01584 виданому ОСОБА_4 , №01623 виданому ОСОБА_2 , №01603 виданому ОСОБА_1 , №01604 виданому ОСОБА_3 , виконано (нанесено) не печаткою, яка була виявлена та вилучена в ході проведення обшуку 31 березня 2016 року в Олешинській сільській раді, а за допомогою іншого кліше; відбитки печатки круглої форми з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів" на державних актах на право приватної власності на землю №01605 виданому ОСОБА_10 , №01584 виданому ОСОБА_4 , №01623 виданому ОСОБА_2 , №01603 виданому ОСОБА_1 , №01604 виданому ОСОБА_3 виконано (нанесено) не печаткою Олешинської сільської ради, відбитки якої на 10-ти аркушах формату А-4 вилучені в ході проведення обшуку 31 березня 2016 року в Олешинській сільській раді, а іншим кліше; відбитки печатки круглої форми з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів", на державних актах на право приватної власності на землю №01605 виданому ОСОБА_10 , №01584 виданому ОСОБА_4 , №01623 виданому ОСОБА_2 , №01603 виданому ОСОБА_1 , №01604 виданому ОСОБА_3 виконано (нанесено) не тим же самим кліше печатки з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів", відбиток якої проставлений (виконаний) на 19-ти державних актах на право приватної власності на землю, наданих для порівняння.

Згідно висновку експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №278,2341-2380/17-26 від 21 квітня 2017 року, підпис від імені ОСОБА_8 в рядку "підпис", що у графі "Голова Олешинської с/ради народних депутатів (_____) А. М. Главацький" у державних актах на право приватної власності на землю з номерами 01605 виданому ОСОБА_10 , 01584 виданому ОСОБА_4 , 01623 виданому ОСОБА_2 , 01603 виданому ОСОБА_1 , 01604 виданому ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою.

Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_16 , остання ІНФОРМАЦІЯ_1 переведена на посаду інженера другої категорії Хмельницького бюро технічної інвентаризації.

Прокуратура Хмельницької області надіслала Хмельницькому міському голові листа №05-1938вих-17 від 19 грудня 2017 року із повідомленням про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області позовів про витребування у ТОВ "Пімліко" земельних ділянок загальною площею 17,6 га, право власності на які раніше було зареєстровано в тому числі і за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" повідомило листом №61 від 30 березня 2018 року заступника прокурора області про те, що спірні в даній справі земельні ділянки перебувають в межах земель, які знаходяться в межах міста Хмельницького.

ТОВ "НК "Земексперт" у листі №008/2018 від 29 березня 2018 року у відповідь на запит прокуратури вказало, що земельні ділянки, в тому числі ті, витребування яких є предметом даного спору, знаходилися в межах м. Хмельницького згідно з проектом встановлення межі м. Хмельницький (1994 рік) та технічного звіту по геодезичних роботах та опису межі м. Хмельницького (1996 року).

Відповідно до заяви свідка ОСОБА_17 від 16 лютого 2018 року, останньою повідомлено, що вона перебувала на посаді секретаря Олешинської сільської ради з 1985 року по жовтень 1997 року. В період 1996-1997 року земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства (городи) роздавалися мешканцям села Олешин, а також надавалися по 0,05 га іншим громадянам під садівництво. Після ознайомлення із копією протоколу та рішення шостої сесії Олешинської сільської ради від 03 лютого 1997 року №№ 1-7 ОСОБА_17 вказує, що вказана сесія ніколи не проводилася, рішення за вказаними номерами ніколи не приймались, у тому числі, рішення №7 про передачу у приватну власність безкоштовно земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства згідно поданих заяв 28 громадянам загальною площею 22,35 га по 0,80 га кожному згідно додатку. Також звертає увагу на непідписання державних актів сільським головою та зазначення іншого землевпорядника, ніж того, що працював на той час у сільській раді.

В матеріалах справи наявні також заяви свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_8 . Так, ОСОБА_18 повідомив, що він упродовж 1995-2006 років перебував на посаді начальника відділу земельних ресурсів у Хмельницькому районі та вказав, що масив земельних ділянок, що були передані третім особам, на момент такої передачі перебували в межах Олешинської сільської ради і в межі м. Хмельницький не передавались.

В свою чергу, ОСОБА_8 повідомив, що перебував на посаді Олешинського сільського голови з 1985 по 2002 роки. Зазначив, що спірні земельні ділянки на момент їх передачі входили в межі Олешинської сільської ради та не мали жодного відношення до меж м. Хмельницький. Зауважив, що після складання секретарем протоколу сесії на ньому проставлявся відбиток печатки та підпис сільського голови.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у відповідях на запитання прокурора вказали, що звертались до Олешинської сільської ради із заявою про виділення земельних ділянок, державна реєстрація земельних ділянок у 1997 році була здійснена посадовими особами Олешинської сільської ради, що підтверджується відповідними відмітками на державних актах.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 травня 2017 року у справі №686/23256/16-ц відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_3 , третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про скасування державної реєстрації прав власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Судом зазначено, що факту порушення права позивача на спірну земельну ділянку в ході судового розгляду справи встановлено не було, оскільки доводи позовної заяви щодо належності земельної ділянки до земель комунальної власності м. Хмельницький станом на час видачі державного акта свого підтвердження в судовому засіданні не здобули. Надані позивачем докази на підтвердження цієї обставини стосуються лише факту перебування земельної ділянки в межах м. Хмельницький на даний час, після зміни меж міста шляхом збільшення його території. Водночас, відповідно до частини 3 статті 173 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату зміни меж міста в 2001 році), включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

Вказане рішення залишене без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області у справі №686/23256/16-ц від 17 липня 2017 року. В ухвалі, з-поміж іншого зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та обґрунтовано виходив з того, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території Олешинської сільської ради, яка в межах своїх повноважень прийняла рішення про передачу її у власність ОСОБА_3 , зареєструвала та видала державний акт на право приватної власності відповідача на землю. Саме з цього часу ОСОБА_3 набув право власності на зазначену земельну ділянку. Позивачем (прокурором) не надано суду належних та допустимих доказів того, що на час набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м. Хмельницького та входила до складу земель, які постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року були включені в межі міста.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року у справі №686/23197/16-ц відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_2 , до ТОВ "Пімліко", третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 02 червня 2017 року рішення суду першої інстанції про відмову в позові до ТОВ "Пімліко" про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння скасовано. Провадження в цій частині закрито з підстав непідвідомчості спору. В решті рішення залишено без змін. В ухвалі, з-поміж іншого зазначено, що у справі відсутні належні та допустимі докази того, що на час набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м.Хмельницького. Прокурором не доведено, що ця земельна ділянка входила до складу земель, які постановою Верховної Ради України від 19 січня 1995 року №12/95-ВР були включені в межі міста.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2017 року у справі №686/23203/16-ц відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 , до ТОВ "Пімліко", третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Пімдіко" та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Судом зазначено, що факту порушення права позивача на спірну земельну ділянку в ході судового розгляду справи встановлено не було, оскільки доводи позовної заяви щодо належності земельної ділянки до земель комунальної власності м. Хмельницький станом на час видачі державного акта свого підтвердження в судовому засіданні не здобули. Надані позивачем докази на підтвердження цієї обставини стосуються лише факту перебування земельної ділянки в межах м. Хмельницький на даний час, після зміни меж міста шляхом збільшення його території. Водночас, відповідно до частини 3 статті 173 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату зміни меж міста в 2001 році), включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

Вказане рішення залишене без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 24 липня 2017 року. В ухвалі, з-поміж іншого зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та обґрунтовано виходив з того, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території Олешинської сільської ради, яка в межах своїх повноважень прийняла рішення про передачу її у власність ОСОБА_1 , зареєструвала та видала державний акт на право приватної власності відповідача на землю. Саме з цього часу ОСОБА_1 набула право власності на зазначену земельну ділянку. Позивачем (прокурором) не надано суду належних та допустимих доказів того, що на час набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м. Хмельницького та входила до складу земель, які постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року були включені в межі міста.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2018 року у справі №686/23264/16-ц відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_4 , третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації прав власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року вказане рішення залишене без змін. В постанові суду з-поміж іншого зазначено, що відмовляючи в позові суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з часу видачі державного акта на право приватної власності на землю відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку, а скасування державної реєстрації не припиняє набутого ним права власності на земельну ділянку. Крім того, не доведено належність спірної ділянки на 1997 рік до меж м. Хмельницького, а отже, факт порушення права позивача на спірну ділянку.

До матеріалів справи також долучено постанови Верховного Суду у справах №686/23197/16-ц від 12 грудня 2019 року, №686/23256/16-ц від 10 липня 2019 року, №686/23203/16-ц від 02 вересня 2019 року, якими залишено без змін рішення місцевого суду та ухвали, постанови апеляційного суду з підстав недоведеності що земельні ділянки вибули із комунальної власності територіальної громади м.Хмельницького поза її волею.

До матеріалів справи також долучено постанову Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №924/1266/17, якою залишено без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31 липня 2018 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 25 квітня 2018 року у справі №924/1266/17 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради ТОВ "Пімліко" про витребування з незаконного володіння відповідача на користь територіальної громади м. Хмельницького в особі позивача п`яти земельних ділянок, що розташовані в м. Хмельницький по вул. Кооперативній з підстав недоведеності та не встановлення судами належності спірних земельних ділянок територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради станом на 1997 рік, тобто на момент набуття фізичними особами права власності на ці земельні ділянки.

Для всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2018 року у даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд експертизи поставлено наступні питання:

Чи накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 на межі міста Хмельницького станом на 03 лютого 1997 року? Якщо так то в якій частині і яка площа накладення?

За результатами проведення земельно-технічної експертизи складено висновок експерта № 5591-5596/18-26 від 07 лютого 2020 року, яким встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090 6810100000:33:001:0099 розташовані в межах міста Хмельницького в обох варіантах межі, а земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:33:001:0079 в першому випадку розташована повністю в межах міста Хмельницького у другому варіанті межі, частиною розташована в межах міста площею 0,6353 га, а частиною площею 0,1647 га розташована за межами.

На поставлене судом запитання експертом надано відповідь: земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 накладаються на межі міста Хмельницького станом на 03 лютого 1997 року.

Матеріали справи також містять проект встановлення межі м. Хмельницького, 1994 рік, розроблений Хмельницьким філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, технічний звіт по геодезичних роботах та опис межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, каталог координат повороту межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, кроки пунктів геодезичної основи, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що спірні земельні ділянки площею 0,8 га з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 вибули з власності позивача поза його волею, і набуті у власність відповідачем від особи, яка не мала права їх відчужувати, відповідно, наявні правові підстави для їх витребування з незаконного володіння товариства на користь Хмельницької міської ради. Судом було встановлено, що спірні земельні ділянки станом на лютий 1997 року входили в межу міста Хмельницького та саме до повноважень Хмельницької міської ради було віднесено прийняття рішень щодо надання спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 у приватну власність.

Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 та від 15 травня 2019 року у справі №911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

З висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, слідує, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до суду із даним позовом прокурор вказує, що підставою для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру є те, що Хмельницькою міською радою заходи щодо повернення до комунальної власності незаконно відчужених земельних ділянок не вчиняються. Водночас, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведене, на думку прокурора, з порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, прокурор наголошує, що правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Хмельницького міського голови з листом №12.01.2016 від 12 січня 2016 року, в якому повідомив про виявлені факти неправомірного вибуття із комунальної власності земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090 та просив повідомити чи приймались міською радою та виконавчим комітетом рішення про надання прав на вказані земельні ділянки, а також щодо присвоєння їм адрес по вул. Кооперативній.

У відповідь Хмельницька міська рада листом №12-0085-02-10 від 18 січня 2016 року повідомила, що рішення Хмельницькою міською радою щодо надання в оренду або у власність земельних ділянок із вказаними вище номерами не приймались, інформація щодо належності земельних ділянок до меж м. Хмельницького до 2011 року вивчається, про результати буде додатково повідомлено та листом № 12-85-02-10 від 08 лютого 2016 року повідомила, що наявні в управлінні земельних ресурсів та земельної реформи картографічні матеріали 1995 року свідчать, що вказані земельні ділянки входили в межі міста Хмельницького.

Така інформація підтверджує, що Хмельницькій міській раді вже станом на лютий 2016 року достеменно було відомо про факт порушення інтересів територіальної громади м. Хмельницького щодо незаконного вибуття з комунальної власності зазначених земельних ділянок.

Проте, з лютого 2016 року по січень 2017 року Хмельницька міська рада жодних заходів щодо повернення у комунальну власність міста земельних ділянок не вжила.

Невжиття Хмельницькою міською радою заходів щодо захисту інтересів держави шляхом витребування спірних земельних ділянок в судовому порядку, за умови обізнаності про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з радою, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з позовами про витребування земельних ділянок на користь міської ради.

При цьому, у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано вищезазначені листи та повідомлення №05-1938вих-17 від 19 грудня 2017 року про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом звернення до суду із відповідними позовними заявами.

28 грудня 2017 року прокурор звернувся з цим позовом до суду.

Щодо строку який минув між направленням повідомлення прокурором та зверненням до суду з позовною заявою, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 927/468/20, від 25 травня 2021 року у справі №918/569/20, відповідно до яких проміжок часу, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до органу, уповноваженого на виконання функцій держави, та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також, колегія суддів звертає увагу скаржника, що підхід розуміння "розумного строку" не може бути занадто формалізованим та повинен охоплювати усі особливості цього спору. Критерій "розумності", який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, має визначається з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників відносить, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності спрямовані на захист інтересів держави.

В свою чергу, у даному випадку протягом тривалого часу має місце бездіяльність компетентного органу і повноважний орган був повідомлений прокурором та знав, з моменту, коли дізнався про порушення інтересів держави, але достатніх ефективних заходів для захисту та відновлення порушеного права не вчинив.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №927/432/19, від 19 травня 2021 року у справі №902/864/20.

Враховуючи вищевикладене, прокурор обгрунтовано звернувся з даною позовною заявою до суду.

Щодо суті спору.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно зі статтями 317 і 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У зв`язку з тим, що спірні правовідносини пов`язані із власністю, до них застосовуються міжнародні-правові акти, положення Конституції України, норми кодексів та інших законодавчих актів України, правові висновки міжнародних судових інстанцій та Верховного суду України, спрямовані на захист права власності.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Господарський процесуальний кодекс України також передбачає можливість застосування при вирішенні спорів міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі колізії, саме норми міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, мають пріоритет над відповідними нормами законодавства України.

У листопаді 1950 року була прийнята Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція), яка згодом була доповнена відповідними приписами щодо захисту прав на майно, а саме - стаття 1 "Захист власності" Першого протоколу (далі з текстом - Перший протокол), який був підписаний у березні 1952 року.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року (Законом України №475/97-ВР, із заявами та застереженнями) і вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Таким чином, Конвенція, поряд із іншими нормативно-правовими актами, є частиною українського законодавства й її приписи та гарантії, як норми прямої дії, відіграють істотну роль у національному праві, зокрема, при вирішення спорів різноманітного характеру.

Статтею 1 Закону України №475/97-ВР в Україні було визнано обов`язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", національні суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном.

Практика ЄСПЛ, зокрема (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес» АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позовних вимог є витребування з незаконного володіння земельних ділянок кадастрові номера 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090 які неправомірно вибули із комунальної власності Хмельницької міської ради в 1997 році.

Колегія суддів відзначає, що з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами статті 388 Цивільного кодексу України може звертатися лише особа, яка є власником майна (неволодіючим власником), відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу спірних земельних ділянок на праві власності.

Приписами статті 63 Земельного кодексу Української РСР (в редакції станом на 19 січня 1995 року) встановлено, що до земель міста належать усі землі в межах міста. Межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною Радою України. Повноваження міської ради на розпорядження землями розповсюджуються лише на земельні ділянки, які знаходяться на території міст та відносяться до земель комунальної власності, як це визначено статтею 12 Земельного кодексу України.

Згідно, статті 173 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття рішення №7 від 03 лютого 1997 року) межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викупу) відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи аналіз вищевикладених приписів законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що межі населеного пункту встановлюються, змінюються уповноваженими компетентними органами у відповідності до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж. Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункті не були встановлені/змінені у іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту його розбудови та/ або зміни меж.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Верховної Ради України від 19 січня 1995 року "Про зміну межі міста Хмельницького" включено в межу міста Хмельницького землі Хмельницького району загальною площею 3064 га.

Враховуючи дану постанову Верховної Ради України, прокурор наполягає в своїх доводах про те, що законодавець включив в межу міста Хмельницького землі Хмельницького району в тому числі спірні земельні ділянки.

Однак, матеріалами справи встановлено, що листом №04-14/17-50 від 27 грудня 2016 року Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України підтвердив, що в вищезазначеній постанові не йдеться про вилучення земель із суміжних населених пунктів та затвердження зовнішніх меж міста Хмельницький /т.3, а.с. 124/.

Крім того, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області у листі №31-28-99.2-11196/0/15-16 від 27 грудня 2016 року повідомило про відсутність затверджених та погоджених карт міста Хмельницького із межами станом на 1993-1994 роки, на 1995-1998 роки /т.3, а.с.121-122/.

Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради у листі №18/02-01-14 від 05 січня 2017 року повідомив, що витребовувані в даній справі земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами за наявними в управлінні даними перебували упродовж 1992-1994 років поза межами міста Хмельницького /т.3, а.с.120/.

Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області листом №10-28-99.10-2947/15-15 від 10 листопада 2015 року повідомило у відповідь на лист заступника прокурора Хмельницької області № 05/1/1-1424вих-15 від 06 листопада 2015 року про надання завірених копій землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок, в тому числі, з кадастровими номерами, які витребовуються у даній справі про відсутність документації з землеустрою на вказані земельні ділянки у зв`язку із її не переданням ПП "Діоріт Плюс 1" до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, місце перебування вказаних земельних ділянок з 1995 року визначити неможливо у зв`язку із відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницького в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Поряд з цим, Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради у відповідь на лист-запит заступника прокурора області №05/1/1-1462вих-15 від 19 листопада 2015 року повідомив листом №4166/02-01-11 від 20 листопада 2015 року про те, що 12 травня 2011 року Верховною Радою України прийнято Постанову "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області". Згідно з даною постановою змінено межі міста Хмельницького, зокрема, збільшено територію міста Хмельницького на 681, 0 га земель, в тому числі, за рахунок земель, що знаходилися у віданні Грузевицької, Давидковецької, Копистинської, Олешинської, Розсошанської та Стуфчинецької сільських рад Хмельницького району, та затверджено територію міста Хмельницького загальною площею 9305,0 га. Зазначена постанова прийнята на підставі проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, згідно з яким земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами, які зазначені у позовній заяві входять в межі м. Хмельницького.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради у листі №12-0085-02-10 від 18 січня 2016 року повідомив прокуратуру, що земельні ділянки із кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0079, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090 входять в межі міста Хмельницького відповідно до Постанови ВР України від 12 травня 2011 року; Хмельницькою міською радою рішення щодо надання в оренду або у власність вказаних земельних ділянок не приймалось; земельна ділянка із кадастровим номером 6810100000:33:001:0098 має адресу: вул. Кооперативна, 42; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0079 має адресу вул. Кооперативна, 34; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0099 має адресу вул. Кооперативна, 44; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0089 може бути присвоєна адреса вул. Кооперативна, 58; із кадастровим номером 6810100000:33:001:0090 має адресу: вул. Кооперативна, 40; інформація щодо належності вказаної земельної ділянки до меж м. Хмельницького до 2011 року вивчається. оскільки під час виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, який розроблявся протягом 2006-2011 років, було виявлено ряд недоліків та неточностей, в тому числі в частині невідповідності площі міста Хмельницького (8624 га), яка вказана у картографічних матеріалах, та площі, яка встановлена за результатами винесення меж м. Хмельницький (більше 9129 га).

У відповідь на лист Заступника прокурора області № 05/1/1-1424вих-15 від 06 листопада 2015 року про надання завірених копій землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області листом № 10-28-99.10-2947/15-15 від 10 листопада 2015 року повідомило про відсутність документації з землеустрою на вказані земельні ділянки у зв`язку із її не переданням ПП "Діоріт Плюс 1" до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, місце перебування вказаних земельних ділянок з 1995 року визначити неможливо у зв`язку із відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницького в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що віднесення земельних ділянок до меж міста Хмельницького станом на 1997 на підставі технічного звіту чи каталогу координат, які не були затверджені уповноваженим органом влади, не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами у даній справі, такий проект не несе жодних юридичних наслідків. Межі міста Хмельницького змінено і встановлено лише постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року №3349-VI, що під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції учасники справи і не оспорювали, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 увійшли до меж міста Хмельницького на виконання цієї постанови.

Таким чином, оскільки матеріалами справи встановлено, що відсутні необхідні документи щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень - проекти землеустрою, які мали б розроблятись відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів відповідно до вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором і позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами в порядку статей 74, 76, 77 ГПК України належність земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 до меж міста Хмельницького на час одержання права власності на них громадянами, тоді як включення земельних ділянок у 2011 році в межі міста не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками.

Враховуючи зазначені вище обставини справи щодо відсутності необхідних документів щодо встановлення і зміни меж міста Хмельницького, необгрунтованим є висновок земельно-технічної експертизи №5591-5596/18-26 від 07 лютого 2020 року, яким встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:33:001:0098, 6810100000:33:001:0089, 6810100000:33:001:0090, 6810100000:33:001:0099, 6810100000:33:001:0079 накладаються на межі міста Хмельницького станом на 03 лютого 1997 року.

За відсутності рішення уповноваженого органу влади про встановлення межі населеного пункту межі такого населеного пункту вважаються невстановленими, а тому висновок судової земельно-технічної експертизи від 07 лютого 2020 року, який покладений в основу оскаржуваного рішення є неправомірним, оскільки базується на неналежних вихідних даних.

Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що на підставі рішення Олешинської сільської ради від 03 лютого 1997 року №7, громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 надано у приватну власність для ведення підсобного господарства земельні ділянки площею по 0,8 га. В подальшому, третім особам видано відповідні державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.

Згідно із статей 6, 9, 17 Земельного кодексу України (в редакції, на час прийняття рішення Олешинської сільської ради від 03 лютого 1997 року №7) передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення, зокрема, особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для ведення особистого підсобного господарства. До відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, в тому числі, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу та реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі. Передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї. Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що Олешинська сільська рада станом на 1997 рік була наділена повноваженнями передавати у приватну власність фізичним особам земельні ділянки для ведення підсобного господарства в межах компетенції. Із пояснень третіх осіб вбачається, що громадяни зверталися у 1997 році до Олешинської сільської ради із заявами про виділення земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. При цьому, відсутність у матеріалах справи письмових заяв третіх осіб щодо виділення земельних ділянок у приватну власність не позбавляли можливості Олешинську сільську раду Хмельницького району передати земельну ділянку у власність громадян. Зважаючи на викладене, заперечення прокурора в частині відсутності доказів звернення третіх осіб щодо виділення земельних ділянок судом до уваги не приймаються.

Посилання прокурора на те, що спірні земельні ділянки не належали на момент прийняття такого рішення до комунальної власності Олешинської сільської ради колегією суддів відхиляються, оскільки матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження належності позивачу спірних земельних ділянок станом на 1997 рік та до меж міста Хмельницького. Однак, матеріалами справи встановлено, що листами Хмельницької міської ради, Держгеокадастру, департаменту Хмельницької міської ради підтверджується, що вказані земельні ділянки достовірно лише з 2011 року були включені до меж міста Хмельницького, а встановити їх належність станом на 1997 рік не має можливості.

Колегія суддів відзначає, що наступні документи, а саме: лист №008/2018 від 29 березня 2018 року ТОВ "НК "Земексперт", проект встановлення межі м. Хмельницького, 1994 рік, розроблений Хмельницьким філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, технічний звіт по геодезичних роботах та опис межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, каталог координат повороту межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, кроки пунктів геодезичної основи, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству також не можуть бути належними доказами на підтвердження перебування спірних земельних ділянок в межах міста Хмельницького станом на 1997 рік. Зокрема, не надано доказів на підтвердження достовірності викладених у листі ТОВ "НК "Земексперт" обставин та компетентність останнього на встановлення вказаних фактів, а із наявних проектів не вбачається за можливе встановити знаходження земельних ділянок в межах певних населених пунктів, в т.ч. станом на 1997 рік.

Щодо доводів прокурора про неналежне оформлення та ознаки підробки Державних актів та рішення сесії сільської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1, 3 статті 6, частинами 1, 3, 4, 7 статті 17 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно. Передача земельних ділянок у власність провадиться місцевими радами народних депутатів на території яких розташовані земельні ділянки. Відповідна рада розглядає подані громадянами заяви і матеріали та приймає відповідне рішення.

Згідно частини 1 статті 22, частини 1 статті 23 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Пунктами 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету по земельним ресурсам від 15 квітня 1993 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за №31, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською радою, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність. Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрацій) державних актів за формою згідно з додатком № 2.

Державна реєстрація права є обов`язковою. Інформація про право на нерухоме майно і їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація, записи до державного реєстру прав вносяться на підставі, зокрема, державних актів на право власності на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення Олешинської сільської ради №7 від 03 лютого 1997 року згідно переліку (додаток до рішення) громадянам було передано у приватну власність безкоштовно земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства та видано державні акти на право приватної власності на землю серії ХМ, які також зареєстровані сільською радою 08 грудня 1997 року відповідно за№№01603, 01623, 01604, 01584, 01605.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання прокурора на підробку державних актів на землю (невідповідність підписів та відбитку печатки ради на актах згідно висновків експертизи), а також на відсутність їх реєстрації у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за 2007 рік, не може спростовувати факт передачі та отримання громадянами земельних ділянок у приватну власність, а можливе їхнє підроблення та відсутність державної реєстрації не спростовує існування рішення ради про надання вказаним громадянам земельних ділянок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 22 жовтня 2012 року у справі №3-34гс12 Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів. Судами встановлено, що зазначені державні органи спірні акти не видавали і посадові особи цих установ їх не складали та не підписували, а тому підстави для набуття права власності на ці земельні ділянки були відсутні. Проте усупереч чинному законодавству земельні ділянки на вказані підприємства зареєстровані та ними використовуються. З метою припинення цього права та їх реєстрації прокурор і звернувся до суду із зазначеним позовом. Припинення правовідношення власності відповідача на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого права, тобто визнанням недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. При цьому припинення правовідношення власності відповідача, як спосіб захисту цивільного права, можливе у разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, позиція прокурора щодо неоскарження рішення №7 від 03.02.1997 року через його відсутність у зв`язку з неналежними реквізитами рішення (відсутністю підпису та печатки) не може безумовно свідчити про не прийняття такого рішення. Як встановлено матеріалами справи, воно було виявлене саме Олешинською сільською радою у документах ради, та нею ж передане в архів. Окрім того, на підставі такого рішення третіми особами було отримано державні акти та розроблено технічну документацію на спірні земельні ділянки.

Факт відсутності рішення Олешинської сільської ради №7 від 03 лютого 1997 року як правовстановлюючого документа належними та допустимими доказами не встановлено. Рішення суду у спорі про оскарження такого акту в матеріалах даної справи відсутнє. Наведеним також спростовуються посилання прокурора на ДСТУ "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення". Окрім того, останній посилається на положення ДСТУ 2004 року, проте, його вимоги не можуть застосуватись до актів органів місцевого самоврядування, які приймалися у 1997 році.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що у постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 року(справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року(справа №21 -493а14).

Колегія суддів відхиляє в якості доказів заяви свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , оскільки останні базуються на припущеннях та є суперечливими, що не узгоджується вимогами статті 87 ГПК України. Так, свідок ОСОБА_17 у заяві від 16 лютого 2018 року зазначає, що вона перебувала на посаді секретаря Олешинської сільської ради з 1985 року по жовтень 1997 року; після ознайомлення із копією протоколу та рішення 6-ої сесії Олешинської сільської ради від 03 лютого 1997 року №№1-7 Копичинська Л.Ф. вказує, що вказана сесія ніколи не проводилася, рішення за вказаними номерами ніколи не приймались, у тому числі, рішення №7 про передачу у приватну власність безкоштовно земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства згідно поданих заяв 28 громадянам загальною площею 22,35 га по 0,80 га кожному згідно додатку. Також звертає увагу на непідписання державних актів сільським головою та зазначення іншого землевпорядника, ніж того, що працював на той час у сільській раді.

Поряд з цим свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_8 у заявах від 16 березня 2018 року повідомляють, що спірні земельні ділянки на момент їх передачі входили в межі Олешинської сільської ради та не мали жодного відношення до меж міста Хмельницького. Також наголошено на тому, що після складання секретарем протоколу сесії на ньому проставлявся відбиток печатки та підпис сільського голови.

Крім того, на підтвердження факту реєстрації за вказаними в державних актах номерами державних актів інших осіб прокурор надав суду витяг з Книги реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради, сформованої в 2007 році. Однак, такий доказ не може бути взятий до уваги судом, оскільки перевірити належність реєстрації державних актів можливо тільки за відповідною Книгою записів державних актів на право приватної власності на землю за 1997 рік.

Як передбачено статтею 77 ГПК України, допустимим може вважатися лише той доказ, який відповідно до законодавства повинен підтверджувати певні обставини. Обставини надання у приватну власність земельних ділянок можуть підтверджувати лише відповідні правовстановлюючі документи, зокрема, рішення компетентного органу або/та видані на підставі них державні акти. Покази свідків в частині проведення/непроведення сесій рад, входження земельних ділянок в межі населених пунктів не можуть носити характер допустимих та достовірних доказів, що також відображено у частині 2 статті 87 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, прокурором не доведено належними та допустимими доказами те, що у 1997 році спірними земельними ділянками не розпорядився компетентний на те орган шляхом передання їх у власність третім особам.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідно до предмету позову витребування з незаконного володіння земельних ділянок, рішення №7 від 03 лютого 1997 року Олешинської сільської ради не є предметом доказування у даній справі, як і державні акти на земельні ділянки.

Згідно статті 38 Цивільного кодексу України встановлено, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Таким чином, прокурором та позивачем не доведено, що Хмельницька міська рада була власником спірних земельних ділянок на момент їх вибуття - 1997 рік. Саме лише перебування таких земельних ділянок з 2011 року в межах міста Хмельницького не може свідчити про перебування таких ділянок у власності територіальної громади м. Хмельницького, оскільки не спростованим в даній справі залишається факт відчуження їх компетентним органом у 1997 році.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №686/23197/16-ц, від 10 липня 2019 року у справі №686/23256/16-ц, від 02 вересня 2019 року у справі №686/23203/16-ц, у постановах Рівненського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №924/1265/17 та від 10 вересня 2018 року у справі №924/1241/17, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №924/1266/17.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами частини 4 статті 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже судові рішення у справах №686/23197/16-ц, №686/23256/16-ц та №686/23203/16-ц не можуть бути поставлені під сумнів, а прийняте рішення не може їм суперечити, обставини, встановлені у цих рішеннях, не потребують доказування.

Колегія суддів відзначає, що частини 6 статті 75 ГПК України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Однак, у матеріалах даної справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення посадовими або іншими особами у зв`язку із переданням у приватну власність безкоштовно земельних ділянок. Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним документам з точки зору кримінального закону. Суд вбачає у цьому порушення принципу рівності сторін у господарському процесі, оскільки відповідач та треті особи були позбавлені можливості подавати докази, які були вилучені слідчим та знаходяться у кримінальному проваджені. Інші доводи прокурора також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Судова колегія відхиляє подані прокурором в якості доказу висновок почеркознавчої експертизи №278 від 21 квітня 2017 року та висновок експерта від 04 серпня 2016 року № 110Т, які отримані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201624000000037, якими встановлено, що підпис від імені сільського голови у вказаних державних актах на право власності на землю був виконаний не ним, а іншою особою, відбитки печатки круглої форми з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів" на державних актах на право приватної власності на землю виконано (нанесено) не печаткою Олешинської сільської ради, відбитки якої на 10-ти аркушах формату А-4 вилучених в ході проведення обшуку 31 березня 2016 року в Олешинській сільській раді, а іншим кліше.

Статтями 99, 101 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Отже надані прокурором висновки почеркознавчої експертизи №278 від 21 квітня 2017 року, від 04 серпня 2016 року № 110 Т, які отримані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201624000000037 не можуть бути джерелом доказів в розумінні статті 101 ГПК України. При цьому, ані позивачем, ані відповідачем та третіми особами не надано у матеріали справи висновок експерта, складений на їх замовлення

Таким чином, прокурором не доведено належними та допустимими доказами те, що у 1997 році спірними земельними ділянками не розпорядився компетентний на те орган шляхом передання їх у власність громадянам які скористались правом, передбаченим Земельним Кодексом України.

Щодо заяви відповідача та третіх осіб про застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц.

Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах ОСОБА_20 проти Італії (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії(?з;...gс;) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справіАнтріш проти Франції, від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та Кушоглу проти Болгарії (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льон рот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні бути доведені "поза розумним сумнівом". У цьому разі розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати (справа Європейського суду з прав людини "Грецька справа", № 3321/67, 3322/67, 3323/67, 3344/67, доповідь Комісії від 5 листопада 1969 р.; рішення Європейського суду з прав людини по справі "Вільваража та інші проти Об`єднаного Королівства" від 30 жовтня 1991 р. № 215, § 107; рішення Європейського суду з прав людини по справі "Науменко проти України" від 10 лютого 2004 року § 109).

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 3 статті 129 Конституції України та статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, недоведеності "поза розумним сумнівом" належності спірних земельних ділянок на праві власності Хмельницькій міській раді та вибуття таких земельних ділянок поза волею власника, колегія суддів не знаходить підстав для витребування їх у ТОВ "Пімліко" для передання Хмельницькій міській раді, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню.

У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладається на прокурора.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року у справі №924/1260/17 задовольнити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2021 року у справі №924/1260/17 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код 02911102) на користь ТОВ "Пімліко" (08600, м. Васильків, Київської області, вул. Соборна, 66, код 40343155) 11440 грн. витрат на оплату судової експертизи та 12000 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1260/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "01" липня 2021 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	22.06.2021
Оприлюднено	02.09.2022
Номер документу	97998195
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника

Гладій С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.06.2021 по справі 924/1260/17ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/1260/17

Постанова від 22.06.2021

Постанова
від 22.06.2021 по справі 924/1260/17
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД