Рішення

від 29.06.2021 по справі 915/1286/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Справа № 915/1286/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

за участі секретаря Кнауб А.А.

без участі представників сторін, які в засідання не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/1286/20

за позовом Миколаївського міжрайонного управління водного господарства,

вул. Веселинівська, 51, м. Миколаїв, 54035;

до державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» ,

вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 469548 грн. 16 коп.

В С Т А Н О В И В:

Миколаївським міжрайонним управлінням водного господарства (далі ? Управління) пред?явлено позов про стягнення з державного підприємства (ДП) «Племрепродуктор «Степове» грошових коштів у загальній сумі 469548 грн. 16 коп., із яких: 462896 грн. 64 коп. ? основний борг; 5321 грн. 21 коп. - пеня; 1330 грн. 31 коп. - 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання ДП «Племрепродуктор «Степове» зобов?язань за укладеним з позивачем договором від 27.03.2020 № 14В/105 про надання послуг, пов?язаних із забором води (далі - договір), а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати послуг, наданих у серпні 2020 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на котру позивачем нараховано пеню на підставі п. 5.3 договору та 3 % річних у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Управління також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Ухвалою від 09.11.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження; у подальшому ухвалою від 04.01.2021 вирішено розглянути дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 03.02.2021.

Ухвалою від 03.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 06.04.2021.

Ухвалою від 06.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в на 05.05.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, про що сторонам у справі на направлені відповідні повідомлення.

Ухвалою від 17.05.2021 призначено дану справу до розгляду на 27.05.2021; у судовому засіданні 27.05.2021 оголошено перерву до 29.06.2021.

ДП «Племрепродуктор «Степове» у відзиві від 01.12.2020 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, з посиланням, зокрема, на те, що:

1) визначена позивачем сума основного боргу, визначена з урахуванням вартості послуг на подачу 1 куб.м. води в сумі 1,44 грн., ? некоректна, оскільки в поданих Управлінням актах приймання-передачі послуг, пов?язаних із забором води, всупереч п.п. 3.2, 4.2, 4.3, 4.5 п. 1 протоколу погодження договірної ціни (додаток № 3 до договору), вартість послуг позивача встановлена в розмірі 122 коп. за 1 куб.м., а вартість дефіцитної електричної енергії ? в розмірі 22 коп. При цьому обсяги електроенергії не визначені, а покриття дефіциту електричної енергії (вартість якої встановлена в протоколі на рівні 22 коп.) дорівнюють 0,00 грн.;

2) в матеріалах справи відсутні (не надані позивачем) акти приймання-передачі забору обсягів води, рахунок виконавця та двосторонній акт звірки обсягів використаної електричної енергії, які у сукупності є підставою для здійснення платежів за фактично забрані замовником обсяги води;

3) позивач не навів доказів нестачі бюджетного фінансування на оплату електроенергії та обсягів витраченої дефіцитної бюджетної електричної енергії, необхідної для постачання обсягів води, зазначеної в спірних актах;

4) позивач не надав до суду належних, допустимих та достовірних доказів обсягів забору води, а саме акту подачі-приймання обсягів забору води згідно додатку № 5 до договору та п. 4.5 договору);

5) некоректність розрахунку основного боргу тягне за собою некоректність розрахунку пені та 3 % річних.

Управління у відповіді від 18.12.2020 на відзив виклало незгоду з наведеними вище доводами відповідача, зазначивши, що:

1) часткова оплата відповідачем договірних послуг здійснювалася саме на підставі виписаних Управлінням рахунків, що підтверджується призначеннями проведених ДП «Племрепродуктор «Степове» платежів;

2) протягом липня-серпня 2020 року на виконання умов договору відповідач приймав воду для поливу сільськогосподарських культур на своїй ділянці, і на підтвердження належного надання послуг сторонами щомісячно складались акти подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води, остаточний розрахунок за котрі мав бути здійсненим до 10 числа наступного за звітним місяцем згідно акту подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води ? у відповідності до п. 4.3 договору;

3) акти подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води від 03.08.2020 №46 та від 31.08.2020 № 92 підписані повноважною особою відповідача та скріплені печаткою відповідача без зауважень, що свідчить про підтвердження отриманого ДП «Племрепродуктор «Степове» обсягу води та згоду з визначеною в актах вартістю послуг з подачі 1 куб.м. води.;

4) вартість послуг розрахована позивачем з урахуванням Порядку визначення та надання платних послуг бюджетними установами, які належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України від 25.12.2013 № 544/1561/1130 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за № 3163/24940.

Відповідач у запереченнях від 30.12.2020 та поясненнях від 05.05.2021 наполягав на доводах, викладених у відзиві, додатково підкресливши, що абз. 3 п. 4.3 договору передбачає, що якщо фактичні об?єми, пов?язані із забором води, виявляються більшими ніж очікувані, різниця між сумою планових платежів має бути сплачена протягом трьох операційних днів з дня отримання рахунку. На думку відповідача, в даному випадку, у зв?язку з тим, що фактичні об?єми, пов?язані із забором води, виявилися більшими ніж очікувані, ДП «Племрепродуктор «Степове» мало сплатити різницю між сумою планових платежів протягом трьох операційних днів з дня отримання рахунків.

При цьому, за твердженнями відповідача, відповідні рахунки ним не отримано, а тому і підстави для проведення відповідних платежів на даний час відсутні.

Позивач у відповіді від 20.01.2021 на заперечення наголосив, що, на його думку, в даному випадку підставою для оплати наданих договірних послуг є саме акт подачі-приймання послуг, пов?язаних і забором води, який відповідачем підписано без зауважень. При цьому, на думку позивача, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер, Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов?язку оплатити надані послуги.

Крім того, позивач пояснив, що враховуючи відсутність бюджетного фінансування, що підтверджується кошторисом на 2020 рік та розрахунком потреби коштів на електроенергію для забору води по бюджету на 2020 рік, протоколом погодження договірної ціни на послуги із забору води було включено вартість дефіцитної електроенергії для забору води.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники у засідання не з?явилися; їх явка обов?язковою не визнавалася.

При цьому від відповідача надійшла заява від 29.06.2021 про розгляд справи за відсутності його представника. Ураховуючи викладене, суд вважає можливим розгляд даної справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі та Регіональним офісом водних ресурсів у Миколаївській області укладено договір від 27.03.2020 № 14В/105 про надання послуг, пов?язаних із забором води (договір), згідно умов якого ДП «Племрепродуктор «Степове» (замовник) замовляє, а Управління (виконавець-1) зобов?язується надати послуги, пов?язані із забором води з водних об?єктів в порядку та на умовах даного договору, крім того Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (виконавець-2) надає послуги з моніторингу еколого-меліоративного стану зрошувальних земель та належної якості зрошувальної води, а також розрахунків за надані послуги, а замовник зобов?язується прийняти та сплатити за надані послуги (п. 1.1 договору).

Виконавець-1 зобов?язався, серед іншого, надавати доступ до водних об?єктів та водозабірних споруд з метою забору води замовником згідно з планом поливу (додаток 1) відповідно до заявки замовника (додаток 4) протягом поливного сезону 2020 року витратами, що не перевищують проектні можливості точок водовиділу, та в обсягах, забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана головними і перекачувальними державними насосними станціями для транспортування води до точки водовиділу, при умові своєчасного виконання замовником зобов?язань, передбачених у п. 2.3 цього договору; на підставі поданої замовником заявки на забір води протягом однієї доби надати йому рахунок на попередню оплату послуг із забору води; на підставі актів за послуги із забору води до 7 числа наступного за звітним місяцем надавати замовнику остаточний рахунок за послуги попереднього місяця (п.п. 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4 договору).

У свою чергу, замовник зобов?язався, зокрема: своєчасно сплачувати виконавцям кошти за надані послуги згідно з умовами цього договору; забезпечити звірку обсягів забраної води та використаної електроенергії, підписання відповідних актів до 2-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, при необхідності ? щодекадно; при потребі води для поливів в обсягах більших за передбачені цим договором, укласти додаткову угоду і оплатити вартість витрат виконавця-1, які необхідні для забезпечення додаткових обсягів води від джерела зрошення до зрошуваного масиву (п.п. 2.3.3, 2.3.10, 2.3.11 договору).

Облік обсягів забраної води ведеться методом, погодженим між виконавцем-1 та замовником, відповідно до угоди про методи обліку води (додаток 2) (п. 3.1.1 договору).

Виконавець-1 щомісячно, при необхідності щодекадно готує і спільно з представником замовника підписує акти подачі-приймання обсягів забіру води (додаток 5) (п. 3.1.2 договору).

Замовник встановлює лічильник води за власний рахунок, у точці водовиділу виконавця-1 та забезпечує його повірку. При виході з ладу водомірного засобу або відсутності повірки чи пломби на ньому, обсяг забраної води визначається за пропускною спроможністю відгалуження труби (каналу) в точці водовиділу (п. 3.1.3 договору).

Виконавець-1 щомісячно готує і спільно з представником замовника підписує двосторонні акти звірки обсягів використаної електроенергії в точці водовиділу (п. 3.2.2 договору).

Оплата вартості послуг, пов?язаних із забором води на полив зрошуваних земель здійснюється за договірною ціною за 1 куб.м. води за фактично забрані обсяги відповідно до калькуляції згідно положень «Порядку визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України» , затвердженого наказом від 25.12.2013 № 544/1561/1130 Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством фінансів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2014 за № 163/24940 (далі ? Порядок № 544/1561/1130) (п. 4.1 договору).

Договірна ціна узгоджується у протоколі погодження договірної ціни на послуги із забору 1 куб. м. води для полива сільгоспкультур (додаток 3).

Вартість забору води па полив сільгоспкультур діє при умові забезпечення бюджетного фінансування на оплату електроенергії, яка буде використовуватися головними перекачувальними державними насосними станціями для забору води.

У разі нестачі бюджетного фінансування на оплату електроенергії для роботи головних перекачувальних державних насосних станцій замовник здійснює 100% плановий платіж дефіциту вартості електроенергії, що використовується для забору води від точки забору води до точки водовиділу (п. 4.2 договору).

Замовник здійснює остаточний розрахунок про надання послуг, пов?язаних із забором води на полив до 10 числа наступним за звітним місяцем згідно акту подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води на полив сільськогосподарських культур (додаток 7).

Якщо фактичні об?єми, пов?язані із забором води, виявляються більшими, ніж очікувані, різниця між сумою планових платежів має бути сплачена протягом 3-х операційних днів з дня отримання рахунків. Якщо фактичні об?єми, пов?язані із забором води, виявляться меншими ніж очікувані, надлишкові кошти зараховуються як оплата послуг із забором води на наступний місяць (п. 4.3 договору).

Замовник та виконавець-1 до 7 числа, наступного за звітним місяцем, враховуючи здійснені розрахунки, коригують суму оплати замовлених на наступний період обсягів води (п. 4.4 договору).

Підставою для платежів за фактично забрані замовником обсяги води на полив зрошуваних земель є: акт подачі-приймання забору обсягів води на полив сільгоспкультур; рахунок виконавця-1, складений відповідно до договірної ціни; двосторонній акт звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу (п. 4.5 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за цим договором. строк дії договору до 13.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання ними своїх зобов?язань (п. 7.1 договору).

До договору сторонами укладені передбачені в ньому додатки.

Так, у додатку № 4 до договору «Заявка на забір води 2020 р.» сторонами погоджено забір ДП «Племрепродуктор «Степове» води з терміном подачі 25.04-01.09.2020 з точки водовиділу «МК Південно-Бузької 3С» для поливу поля площею 70 га з культурою кукурудза.

У додатку № 1 до договору «Обсяги забору води для поливу сільськогосподарських культур у 2020 році» сторонами погоджені відповідні обсяги, зокрема, на липень 2020 року ? 110 тис. куб.м.; на серпень 2020 року ? 12 тис. куб.м.

Згідно додатку № 3 до договору «Протокол погодження договірної ціни на послуги із забору 1 куб.м. води для поливу сільгоспкультур» , сторонами досягнуто домовленості про розмір договірної ціни на послуги, пов?язані із забором 1 куб.м. води на підставі «Калькуляції планово-розрахункової вартості послуг на забір води на полив сільськогосподарських культур» у розмірі 144 коп., з них: вартість послуг ? 122 коп.; вартість електроенергії для забору води з точок водовиділу безпосередньо на полив замовнику (середня прогнозована) ? не визначена; вартість дефіцитної електроенергії, при забору води до точок водовиділу, такої що не покривається бюджетним фінансуванням (середня прогнозована ?22 коп.) (п. 1 додатку № 3 до договору).

Розрахунки за надані послуги, пов?язані із забором води, здійснюються замовником відповідно до обліку води за погодженою сторонами угодою про методи обліку води (п. 2 додатку № 3 до договору).

Вартість спожитої електроенергії, в тому числі: на забір води, покриття втрат у силових трансформаторах, перетоків реактивної електроенергії, роботи допоміжних механізмів та пристроїв відшкодовується замовником в повному обсязі відповідно до показань приладів обліку електричної енергії та розрахунків енергопостачальної організації та оператора розподілу, починаючи з початку заповнення внутрішньогосподарської зрошувальної мережі по останній полив (п. 3 додатку № 3 до договору).

При умові 100 % забезпечення бюджетного фінансування па оплату електроенергії, яка витрачається для роботи головних і перекачувальних державних насосних станцій для забору води до точок водовиділу, вартість фактично забраної води па полив сільгоспкультур складається з вартості послуг та вартості фактично використаної електроенергії згідно встановлених у точок водовиділу приладів обліку електричної енергії.

У разі відсутності бюджетного фінансування на оплату електроенергії для роботи головних і перекачувальних державних насосних станцій, замовник здійснює оплату вартості дефіциту електроенергії, що використовується для забору води від джерела зрошення до точки водовиділу, згідно показів лічильників на вищевказаних насосних станцій та рахунків електропостачальної організації та оператора розподілу пропорційно до фактично спожитої води та згідно п. 5.4 договору (п. 4 додатку № 3 до договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем у період липень-серпень 2020 року надані відповідачу послуги, пов?язані із забором води з використанням водозабірних споруд.

Так, згідно акту від 02.08.2020 № 46 подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води з використанням водозабірних споруд, в липні 2020 року відповідачу подано 108,450 тис.куб.м. води на суму 156168 грн. (а.с. 18).

Згідно акту від 31.08.2020 № 92 подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води з використанням водозабірних споруд, в серпні 2020 року відповідачу подано 321,456 тис.куб.м. води на суму 462896 грн. 64 коп. (а.с. 17).

Викладені обставини також підтверджуються складеними сторонами актами подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води: від 03.08.2020 за липень 2020 року та від 31.08.2020 за серпень 2020 року (а.а. 91).

Усі зазначені вище акти підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками сторін.

При цьому вартість послуг на подачу 1 куб.м. води, зазначена в актах подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води з використанням водозабірних споруд, визначена в сумі 1,44 грн., згідно калькуляції планово-розрахункової вартості послуг на забір води на полив сільськогосподарських культур, тобто, з включенням вартості послуг та вартості дефіцитної електроенергії, при забору води до точок водовиділу, такої що не покривається бюджетним фінансуванням.

У відповідності до п. 3.12 Порядку № 544/1561/1130, витрати на подачу води до точки водовиділу, а також з точки водовиділу, які не покриваються бюджетним фінансуванням, згідно з розрахунками організації включаються до розрахунку договірної ціни (у тому числі електроенергія, капітальні видатки, заробітна плата).

Відсутність у спірний період у позивача бюджетного фінансування на покриття витрат на подачу води до точки водовиділу, а також з точки водовиділу підтверджується кошторисом Управління на 2020 рік (а.с. 110-111).

Згідно розрахунку потреби коштів на електроенергію для забору води по Миколаївському МУВГ по бюджету на 2020 рік, дефіцит бюджетної електроенергії на 1 куб.м. поливної води становить 0,22 грн. (а.с. 109).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем обґрунтовано та підставно застосовано в даному випадку вартість послуг на подачу 1 куб.м. води в сумі 1,44 грн., погодженій між сторонами в згаданій вище калькуляції. Наведеним спростовуються доводи відповідача про некоректне визначення Управлінням суми основного боргу.

У відповідності до книги рахунків Миколаївського МУВГ, позивачем на оплату договірних послуг виставлені ДП «Племрепродуктор «Степове» рахунки на загальну суму 963411 грн. 17 коп.: від 20.07.2020 № 72 на суму 20000 грн. (без визначення звітного періоду), від 28.07.2020 № 77 на суму 90000 грн. (за липень 2020 року), від 05.08.2020 на суму 101086 грн., від 20.08.2020 № 98 на суму 289428 грн. 48 коп. (за серпень 2020 року), від 01.09.2020 на суму 462896 грн. 69 коп. (а.с. 80-82, 85, 88).

Згідно поданих Управлінням виписок з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України, ДП «Племрепродуктор «Степове» оплачено надані у спірний період послуги частково, а саме, 20.07.2020 сплачено 20000 грн. з призначенням платежу «…Попередня оплата послуг пов?язаних із забором води 2020 рік, зг. рах. № 72 від 20.07.20, дог. № 14В/105 від 27.03.20., у т.ч. ПДВ 20%...» ; 29.07.2020 сплачено 35000 грн. з призначенням платежу «…Попередня оплата послуг пов?язаних із забором води 2020 рік, зг. рах. № 77 від 28.07.20, дог. № 14В/105 від 27.03.20., у т.ч. ПДВ 20%...» ; 19.08.2020 сплачено 101086 грн. з призначенням платежу «…Опл. за послуги, пов?яз. із забором води за липень 2020р., зг. рах. № 78 від 05.08.20., в т.ч. ПДВ 20%...» .

Загалом відповідачем сплачені Управлінню кошти в сумі 156086 грн.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, решту послуг (156168 грн. + 462896 грн. 64 коп.) ? 156086 грн. = 462978 грн. 64 коп.) ДП «Племрепродуктор «Степове» не оплачено і досі. При цьому позивач просить суд про стягнення з відповідача коштів у меншій сумі 462896 грн. 64 коп., яка дорівнює сумі заборгованості по акту від 31.08.2020 № 92 подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води з використанням водозабірних споруд, за серпень 2020 року.

Управління з метою досудового врегулювання спору звернулося до ДП «Племрепродуктор «Степове» з претензією від 20.09.2020 № 225/04-20 про погашення заборгованості за договором, направлення та отримання якої відповідачем 14.09.2020 підтверджується фіскальним чеком поштового відділення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженого представника відповідача (а.с. 24-25).

За твердженнями Управління, не спростованими ДП «Племрепродуктор «Степове» , указану претензію відповідачем залишено без реагування та виконання.

Крім того, матеріали справи містять подорожній лист та акт від 01.09.2020, складений представниками позивача за результатами виїзду до ДП «Племрепродуктор «Степове» з метою підписання документів по договору: акту звірки взаєморозрахунків, додаткової угоди № 2 з додатками №№ 13, 14, а також вручення рахунку від 01.09.2020 № 107. Згідно зазначеного акту, директор відповідача, отримавши зазначені вище документи, відмовився від їх підписання та від розписки в отриманні цих документів. В акті зазначено, що головний бухгалтер відповідача, присутній на зустрічі, відмовився від підписання цього акту (а.с. 92).

Окрім указаних вище документів, Управлінням подано значну кількість матеріалів електронного листування, яке, за твердженнями позивача, велося з ДП «Племрепродуктор «Степове» .

Разом із тим, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» , відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов?язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» , електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб?єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа. Отже, без такого реквізиту, як електронний цифровий підпис, вважається, що електронний документ не створений і тому не може розглядатися судом як доказ.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19.

Ураховуючи викладене, матеріали зазначеного електронного листування, які не містять електронних підписів, не можуть бути прийнятими та дослідженими судом в якості належних та допустимих доказів.

За твердженнями Управління, заборгованість у сумі 462896 грн. 64 коп. за серпень 2020 року ДП «Племрепродуктор «Степове» не погашено і досі; викладені обставини є підставою для звернення Управління до суду з позовом у даній справі.

Господарським законодавством передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов?язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов?язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов?язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Укладеним між сторонами у справі договором передбачено, що замовник здійснює остаточний розрахунок про надання послуг, пов?язаних із забором води на полив до 10 числа наступним за звітним місяцем згідно акту подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води на полив сільськогосподарських культур. Якщо ж фактичні об?єми, пов?язані із забором води, виявляються більшими, ніж очікувані, різниця між сумою планових платежів має бути сплачена протягом 3-х операційних днів з дня отримання рахунків. Підставою для платежів за фактично забрані замовником обсяги води на полив зрошуваних земель є: акт подачі-приймання забору обсягів води на полив сільгоспкультур; рахунок виконавця-1, складений відповідно до договірної ціни; двосторонній акт звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу.

Із змісту наведених умов договору випливає, що у випадку підписання сторонами акту подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води на полив сільськогосподарських культур замовник вважається обізнаним про вартість наданих послуг та має оплатити її до 10 числа місяця, наступного за звітним. У випадку ж відсутності такого документу, погодженого та підписаного сторонами, підставою для оплати може бути визнаний рахунок, виставлений виконавцем-1.

Умови пункту 4.5 договору щодо підстав для платежів за фактично забрані замовником обсяги води на полив зрошуваних земель у вигляді акту подачі-приймання забору обсягів води на полив сільгоспкультур, рахунку виконавця-1 та двостороннього акту звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу не свідчать про те, що для виникнення у замовника зобов?язання оплатити надані послуги необхідна наявність усіх трьох зазначених вище документів. Натомість, як указано вище, у відповідних випадках підставою для розрахунків може бути кожний з указаних документів окремо.

Суд також звертає увагу сторін на те, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов?язку оплатити товар (виконані роботи, надані послуги). Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2021 у справі № 904/160/19 (904/1939/20).

В даному випадку згідно згаданих вище актів подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води та подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води з використанням водозабірних споруд, в липні 2020 року відповідачу подано 108,450 тис.куб.м. води на суму 156168 грн., а в серпні 2020 року відповідачу подано 321,456 тис.куб.м. води на суму 462896 грн. 64 коп.

Підписання відповідачем без зауважень актів подачі-приймання послуг, пов?язаних із забором води з використанням водозабірних споруд, на суму 156168 грн. за липень 2020 року та на суму 462896 грн. 64 коп. за серпень 2020 року свідчить про прийняття ним наданих Управлінням послуг у визначеній позивачем сумі та про виникнення обов?язку оплатити ці послуги до 10 числа місяця, наступного за звітним ? тобто, по акту від 02.08.2020 № 46 на суму 156168 грн. ? до 10.08.2020, а по акту від 31.08.2020 № 92 на суму 462896 грн. 64 коп. ? до 10.09.2020.

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що ДП «Племрепродуктор «Степове» порушені договірні зобов?язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого допущено прострочення оплати послуг за період липень-серпень 2020 року, а також утворилася заборгованість у сумі 462896 грн. 64 коп., і указану суму заборгованості належить стягнути з відповідача.

Суд також визнає обґрунтованими вимоги Управління про стягнення з відповідача нарахованих на допущені останнім суми прострочення 3 % річних та пені.

Так, цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У відповідності до п. 5.3 договору, у разі невиконання або несвоєчасної оплати замовником вартості послуг, визначених договором, замовник сплачує виконавцям пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості з дня її виникнення за кожен день прострочення.

Ураховуючи викладене, вимоги Управління про стягнення з відповідача 3 % річних та пені суд визнає обґрунтованими.

Разом із тим, надані позивачем розрахунки пені в загальній сумі 5321 грн. 21 коп., нарахованої на суму прострочення 101086 грн. за період 10.08-18.08.2020 та на суму прострочення 462896 грн. 64 коп. за період 10.09-12.10.2020, а також 3 % річних у загальній сумі 1330 грн. 31 коп., нарахованих на указані суми прострочень за ті ж самі періоди, ? суд визнає такими, що виконані за коректні періоди, проте арифметично невірно.

За розрахунками суду, виконаними за допомогою програмного забезпечення IpLex, підлягаючими до стягнення з відповідача є пеня в сумі 5306 грн. 68 коп. та 3 % річних у сумі 1326 грн. 67 коп.

Отже, позовні вимоги Управління підлягають задоволенню частково, а саме, в загальній сумі 469529 грн. 99 коп., із яких: 462896 грн. 64 коп. - основний борг; 5306 грн. 68 коп. ? пеня; 1326 грн. 67 коп. ? 3 % річних.

Суд зауважує, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем оплачено первісні позовні вимоги в даній справі щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі 469548 грн. 16 коп. судовим збором згідно платіжного доручення від 13.10.2020 № 1031 на суму 7043 грн. 22 коп., що відповідає приписам ст. 4 Закону України «Про судовий збір» .

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в загальній сумі 469529 грн. 99 коп., яка має бути оплачена судовим збором в сумі 7042 грн. 95 коп. (469529 грн. 99 коп.*1,5%), а тому таку суму судового збору належить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні 29.06.2021, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Миколаївського міжрайонного управління водного господарства задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» , вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57107, ідентифікаційний код 00854995, на користь Миколаївського міжрайонного управління водного господарства, вул. Веселинівська, 51, м. Миколаїв, 54035, ідентифікаційний код 01034136, грошові кошти у загальній сумі 469529 грн. 99 коп., із яких: 462896 грн. 64 коп. - основний борг; 5306 грн. 68 коп. ? пеня; 1326 грн. 67 коп. ? 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 7042 грн. 95 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2021.

Суддя Т.М. Давченко