Ухвала

від 01.07.2021 по справі 923/900/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/900/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Краснов Є. В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 (головуючий суддя Савицький Я. Ф., судді Головей В. М., Разюк Г. П.)

у справі № 923/900/20

за позовом прокурора-першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до Державного підприємства "Великолепетиський Радгосп"

про припинення права постійного користування землею та зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі № 923/900/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.04.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Краснов Є. В.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 19.05.2021 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме, вказано на необхідність приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства і надання доказів про сплату судового збору у розмірі 16 816 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 03.06.2021 надіслав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

У своїй касаційній скарзі у новій редакції скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, проте, обґрунтовуючи цю підставу касаційного оскарження, скаржник не навів формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована. У свою чергу, скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України навів лише перелік постанов Верховного Суду, однак, не вказав, який саме висновок щодо застосування якої норми права та в яких правовідносинах не враховано апеляційним господарським судом, а також у чому саме полягає відмінність його висновків від висновків Верховного Суду. Зазначення лише постанов без будь-якого правового обґрунтування подібності правовідносин без зазначення конкретної норми права, не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження. Доводи скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, що порушує пункт 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що посилання скаржника на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення спірних рішень саме по собі ще не вказує на можливість відкриття касаційного провадження. Процесуальне законодавство визначає обов`язковий перелік вимог, яким має відповідати касаційна скарга, зокрема, викладення підстави (підстав) касаційного оскарження. Верховний Суд наголошує, що у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". З метою виконання зазначених функцій і встановлений виключний перелік підстав оскарження. Водночас дотримання положень частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України полягає не тільки у зазначенні підстави, а і повного розкриття доводів скарги у відповідності до змісту підстави.

Визначення та обґрунтування підстави (підстав) касаційного оскарження є ключовим при зверненні до суду касаційної інстанції, адже має на меті довести вагомість порушень судами попередніх інстанцій, за яких нездійснення розгляду справи не сприятиме сталості практики Верховного Суду.

Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Крім того, у своїй касаційній скарзі у новій редакції скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.

Крім цього, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В свою чергу, наявність таких умов скаржник у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не навів, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, в матеріалах касаційної скарги та заяви про усунення недоліків відсутні докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

А отже, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 19.05.2021 в частині приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України і в частині сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною п`ятою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не усунуло недоліки своєї касаційної скарги у повному обсязі, ця касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі № 923/900/20 повернути скаржникові.

3. Копію касаційної скарги разом з оригіналами додатків надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

Є. В. Краснов