Рішення

від 01.07.2021 по справі 120/4110/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 липня 2021 р. Справа № 120/4110/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації (вул. Незалежності, 7, смт. Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 03191696) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації (далі - відповідач).

Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , враховуючи висновки, викладені в рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 року, в розмірі 8306,00 грн.;

- зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , враховуючи висновки, викладені в рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 року, в розмірі 8306,00 грн.

Окрім того, позивач просить зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є учасником бойових дій та має статут особи з інвалідністю внаслідок війти ІІІ групи, тому, на його переконання, він має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII). Проте, у 2020 року йому виплачено разову грошову допомогу у розмірі меншому ніж встановлено Законом № 3551-XII.

Окрім того, у позовній заяві вказується, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відтак, на думку позивача, оскільки, на час виплати разової грошової допомоги діяла редакція ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XI, то остання підлягала застосуванню при визначенні розміру оспорюваної виплати.

Позивач вважає дії відповідача щодо виплати допомоги у неповному розмірі протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси.

Ухвалою від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 26.08.2020 року провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

31.08.2020 року до суду надійшло заперечення на адміністративну позовну заяву, яке суд розцінює як відзив, адже відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Так, сторона відповідача зазначає, що як інвалід війни III групи ОСОБА_1 отримав у 2020 році - 3160,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» . Отже, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році була здійснена в розмірі, затвердженому вказаною постановою.

Таким чином, на переконання відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації, як виконавець розпоряджень по проведенню виплат одноразової грошової допомоги до 5 травня, в компетенцію якого не входить формування видатків Державного бюджету України, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 01.07.2021 року провадження у даній справі вирішено поновити.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Водночас, дата ухвалення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці з 01.06.2021 року по 30.06.2021 року включно.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_2 від 12.10.2015 року.

Позивач має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У 2020 року ОСОБА_1 виплачено грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3160 грн., однак на переконання позивача, розмір такої допомоги для особи з інвалідністю ІІІ групи в наслідок війни повинен становити 11466,00 грн.

У відповідь на заяву позивача від 30.07.2020 року відповідач листом від 31.07.2020 року вих. №01-7/1480 повідомив, що виплата допомоги до 5 травня у 2020 році здійснена у розмір, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №112, відтак, в Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації відсутні підстави для виплати допомоги в іншому розмірі.

Не погоджуючись із діями Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації щодо відмови здійснити виплати допомогу до 5 травня у 2020 році в повному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд враховує таке.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ст. 13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) вищезазначену норму викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.

Згідно із п.п. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою передбачено, що розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи становить 3160 гривень.

Згідно з рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1 -247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 відновлено дію ч. 4 ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Водночас відповідач, виплачуючи позивачу оспорювану допомогу, керувався нормами постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112.

Відтак, дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо виплати допомоги до 5 травня у розмірі 3160 грн. є протиправними.

Водночас, судом встановлено, що листом від 31.07.2020 року вих. №01-7/1480 відповідач фактично відмовив ОСОБА_1 у виплаті допомоги у розмірі, визначеному ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , враховуючи висновки, викладені в рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 року, в розмірі 8306,00 грн., суд зазначає таке.

Велика Палата у п.п. 48-54 постанови від 13.01.2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14.11.2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у 2020 році повинна розраховуватись з урахуванням мінімальної пенсії, яка становить 1638 грн.

Окрім того, суд зазначає, що надає оцінку заявленим позовним вимогам в межах даної адміністративної справи з врахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року у справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2020 року, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для зазначення у резолютивній частині рішення суду суми недоплаченої допомоги відсутні, оскільки рішення суду носить зобов`язальний характер, а визначення точної суми до виплати відноситься до обов`язків відповідача, що виникатимуть на виконання покладеного судом обов`язку.

Відтак, позовна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

За приписами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відтак, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частини 1статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації (вул. Незалежності, 7, смт. Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 03191696).

Рішення в повному обсязі сформовано: 01.07.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна