Рішення

від 25.06.2021 по справі 826/6708/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Київ № 826/6708/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного акціонерного товариства Атек про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві (змінено найменування на Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)) (надалі - Відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного акціонерного товариства Атек (надалі - Третя особа, ПрАТ Атек ), у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо порушення порядку повідомлення ПрАТ Атек про відкриття виконавчого провадження та порядку звернення стягнення на майно;

- скасувати постанову Відповідача від 07.02.2017 про опис та арешт майна боржника;

- скасувати постанову Відповідача від 03.03.2017 про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2017 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, вчиняти виконавчі дії спрямовані на реалізацію майна, в межах проваджень, що перебувають на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві по стягненню боргу з Приватного акціонерного товариства АТЕК (код ЄДРПОУ 00240112), спрямовані на опис, арешт, примусову реалізацію в порядку проведення публічних електронних торгів ДП СЕТАМ майна, що перебуває в іпотеці ОСОБА_1 , а саме: бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3223155400:05:031:0025, у АДРЕСА_1 , що відповідно до державного акту на право постійного користування землею, серія І-КВ № 003109 перебуває у постійному користуванні ПрАТ АТЕК , до винесення рішення по справі.

В судовому засіданні 11.07.2017 судом постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

В судовому засіданні 06.09.2017 на підставі заяви Позивача про розгляд справи без його участі (а.с. 26 т. ІІ), постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2021 прийнято до розгляду заяву від 17.07.2021 про збільшення позовних вимог в частині наступних позовних вимог:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо порушення порядку повідомлення боржника (ПрАТ Атек ) про відкриття виконавчого провадження №51099271 та порядку звернення стягнення на майно;

- скасувати постанову Відповідача від 31.01.2017 ВП №51099271 про доручення на проведення виконавчих дій;

- скасувати постанову Відповідача від 07.02.2017 ВП №51099271 про опис та арешт майна боржника;

- скасувати постанову Відповідача від 03.03.2017 ВП №51578346 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;

- скасувати постанову Відповідача від 14.06.2017 ВП №50636664 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні (А.С. 159-162 т. І).

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що оскаржуваними діями та постановами Відповідача порушено права Позивача, оскільки вона є іпотекодавцем майна, щодо якого, незажаючи на заборону відчуження, Відповідачем здійснюються дії з арешту, оцінки та реалізацї.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. У запереченні на позов зазначено, що оскаржувані постанови та дії вчинено у відповідності до вимог законодавства. Відповідач посилався на те, що опис та арешт майна Третьої особи - бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено державним виконавцем до передачі даного майна в іпотеку Позивачу. Вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

Третьою особою надано письмові пояснення, у яких позов підтримано. Зазначено, що Відповідачем при вчиненні оскаржуваних дій та винесенні постанов допущено порушення вимог законодавства, що призвело до порушення прав Позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

На виконанні у Відповідача перебувало виконавче провадження №51099271 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого 01.04.2016 Окружним адміністративним судом м. Києва №826/15003/15 про стягнення з ПрАТ Атек на користь УПФУ у м. Києві боргу у сумі 129382,76 грн.

При примусовому виконанні вказаного виконавчого документа Відповідачем винесено оскаржувану постанову від 07.02.2017 №51099271 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою, зокрема, накладено арешт на базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий №3223155400:05:031:0025, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25-26 т. І).

Крім того, Відповідачем 07.07.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51578346 щодо примусового виконання вимоги Правобережного об`єднаного УПФУ в м. Києві від 22.06.2016 №Ю37 щодо стягнення з ПрАТ Атек боргу у розмірі 83690,53 грн. (а.с. 16 т.І).

У даному виконавчому провадженні Відповідачем винесено оскаржувану постанову від 03.03.2017 ВП №51578346 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено експерта оціночної діяльності Українська експертна група та зобов`язано останнього визначити вартість описаного майна (а.с. 47-48 т. І).

У виконавчому провадженні №50636664 Відповідачем винесено оскаржувану постанову від 14.06.2017 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, якою призначено ТОВ Хотей-АО експертом у виконавчому провадженні та зобов`язано останнього надати звіт щодо визначення ринкової вартості без ПДВ майна боржника (ПрАТ Атек ), а саме бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий №3223155400:05:031:0025, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 88-89 т. І).

Постановою Відповідача від 10.04.2017 №51099271 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження об`єднано виконавчі провадження, боржником у яких є ПрАТ Атек №49739797, №50344934, №50636664, №50718360, №50798539, №51099271, №51578346 у зведене виконавче провадження №53744692 (а.с. 141 т. І).

Позивачем надано до матеріалів справи копію іпотечного договору від 14.02.2017 №206, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П.І. (а.с. 27-35 т. І).

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору, цим договором забезпечується виконання зобов`язання ПрАТ Атек на підставі договору позики від 15.03.2016 та додаткової угоди від 14.02.2017, укладеного між ПрАТ Атек та ОСОБА_1 , а саме безвідсоткової позики на суму 21942510,97 грн. Предметом іпотеки є база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Нотаріусом Архиповою П.І. при посвідченні вказаного договору також накладено обтяження (заборону) відчуження зазначеного в договорі майна - базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 36 т. І).

ОСОБА_1 посилалась на те, що оскаржуваними діями та постановами Відповідача порушено її права, як іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна - база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 4 статті 20 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 50 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З матеріалів справи слідує, що виконавчі провадження №51099271, ВП №51099271, ВП №51578346 закінчено, у зв`язку із виконанням боржником виконавчих документів.

Таким чином, оскаржувані постанови Відповідача від 31.01.2017 ВП №51099271 про доручення на проведення виконавчих дій, від 07.02.2017 ВП №51099271 про опис та арешт майна боржника, від 14.06.2017 ВП №50636664 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні вичерпали свою дію.

Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України Про виконавче провадження арешт може бути знятий за рішенням суду.

В межах даного спору Позивачем не заявлено позовні вимоги про зняття арешту з майна - бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на звернення до суду і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини 3 статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 26.06.2018 у справі № 802/1064/17-а, від 03.07.2018 у справі № 826/16634/16, від 12.09.2019 у справі № 826/18573/14 (адміністративні провадження № К/9901/8152/18, № К/9901/8155/18), від 31.10.2019 у справі № 826/4802/17 (адміністративне провадження № К/9901/17913/18), від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18).

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однак, порушення вимог Закону діями/бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями/бездіяльністю.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 802/2678/15-а (провадження № К/9901/1141/18), 03.08.2018 у справі № 808/967/17 (адміністративне провадження № К/9901/992/17), від 28.02.2019 у справі № 683/182/17 (провадження № К/9901/21182/18), від 24.04.2019 у справі № 803/1184/17 (адміністративне провадження № К/9901/29206/18, № К/9901/26536/18).

Отже, право позивача на звернення до адміністративного суду з позовом виникає лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Інакше кажучи, наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Слід також відмітити, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Суд зазначає, що станом на дату ухвалення даного рішення відсутнє порушене право Позивача, оскільки оскаржувані постанови та дії Відповідача вичерпали свою дію, а виконавчі провадження №51099271, ВП №51099271, ВП №51578346 закінчено, у зв`язку із виконанням боржником виконавчих документів.

Враховуючи викладене у сукупності, суд не вбачає належних правових підстав для визнання протиправними дій Відповідача щодо порушення порядку повідомлення боржника (ПрАТ Атек ) про відкриття виконавчого провадження №51099271 та порядку звернення стягнення на майно; скасування постанови Відповідача від 31.01.2017 ВП №51099271 про доручення на проведення виконавчих дій; скасування постанови Відповідача від 07.02.2017 ВП №51099271 про опис та арешт майна боржника; скасування постанови Відповідача від 03.03.2017 ВП №51578346 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; скасування постанови Відповідача від 14.06.2017 ВП №50636664 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2017 зберігають свою дію до набрання законної сили даним рішенням.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 157, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2017 у справі №826/6708/17 шляхом заборони Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, вчиняти виконавчі дії спрямовані на реалізацію майна, в межах проваджень, що перебувають на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві по стягненню боргу з Приватного акціонерного товариства АТЕК (код ЄДРПОУ 00240112), спрямовані на опис, арешт, примусову реалізацію в порядку проведення публічних електронних торгів ДП СЕТАМ майна, що перебуває в іпотеці ОСОБА_1 , а саме: бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3223155400:05:031:0025, у АДРЕСА_1 , що відповідно до державного акту на право постійного користування землею, серія І-КВ № 003109 перебуває у постійному користуванні ПрАТ АТЕК - з моменту набрання даним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ 34999049).

Третя особа: приватне акціонерне товариство Атек (код ЄДРПОУ 00240112, адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 83).

Суддя Н.М. Клименчук