Рішення

від 30.06.2021 по справі 640/19427/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 640/19427/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпраці у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче

підприємство Промтехгруп

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням Держпраці у Київській області (адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, ідентифікаційний номер - 39794214) (далі - позивач або ГУ Держпраці у Київській області) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехгруп (адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15, ідентифікаційний код - 35962711) (надалі - відповідач або ТОВ НВП Промтехгруп ), у якому позивач просить суд прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: зупинення робіт з технічного обслуговування устаткування напругою понад 1000 В, які знаходяться за адресою виконання робіт: м. Київ, вул. Козелецька, 24-А.

У якості підстав позову позивач зазначає, що під час перевірки дотримання законодавства про охорону праці встановлення порушення, зафіксовані в акті та приписі. Під час проведення перевірки виконання вимог припису, відповідачем не було допущено посадових осіб ГУ Держпраці у Київській області через що позивач не мав змоги з`ясувати факт усунення порушень ТОВ НВП Промтехгруп , які були зафіксовані в акті перевірки суб`єкта господарювання від 07.02.2020 № 5.2/430/85А та приписі від 07.02.2020 № 5.2/430/85П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

15.09.2020 через канцелярію суду від ТОВ НВП Промтехгруп надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує, що відсутність відповіді на припис контролюючого органу та недопуск посадових осіб ГУ Держпраці у Київській області до проведення перевірки не є підставою для звернення до суду. При цьому, відповідач наголошує на неможливості виконання вимог припису у строк, встановлений контролюючим органом, оскільки в березні 2020 року в Україні було введено карантин, внаслідок чого практично всі працівники ТОВ НВП Промтехгруп звільнились.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вказує наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно зі статтею 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Положення № 96).

Відповідно до пункту 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення № 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Положеннями підпункту 3 пункту 3 Положення № 96 врегульовано, що до основних завдань Держпраці належить здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Разом з тим, підпунктом 15 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність яких може шкодити здоров`ю працівників; виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників; наявністю обов`язкових медичних оглядів працівників.

Підпунктом 16 пунктом 4 Положення № 96 передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення № 96 Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Як визначено у частині шостій статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною п`ятою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладені положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Закону України Про охорону праці , підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається у відповідному акті перевірки.

Суд зазначає, що під час планової перевірки дотримання ТОВ НВП Промтехгруп вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки позивачем встановлено наступні порушення:

- роботодавець здійснює виконання робіт, що виконуються на висоті понад 1,3м без подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, чим порушено вимоги Порядку видачі дозволів виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107;

- керівник підприємства не забезпечив проведення профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕЕС) мереж до 1000 В, чим порушено пункт 1.3.1. НПАОП 40,1-1,21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4;

- роботодавець не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме: попередній (при прийнятті на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці не проведено, що є порушенням наказу Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 № 246.

Вказані порушення зафіксовано в акті перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 07.02.2020 № 5.2/430/85А. Крім того, за результатами перевірки також винесено припис від 07.02.2020 № 5.2/430/85П.

При цьому, акт перевірки та припис підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

Положеннями пункту 21 Порядку видачі дозволів виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб`єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою): у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - адміністратору; в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до пункту 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4 керівник підприємства зобов`язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен, серед іншого, забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ).

Відповідно до статті 17 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Тобто, дотримання вищенаведених норм є обов`язком роботодавця, за порушення яких передбачено відповідальність. При цьому, дотримання законодавства про охорону праці під час виконання важких робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці, на думку суду, є одним із першочергових завдань роботодавця.

Водночас, суд не приймає до уваги аргументи відповідача в частині заперечення окремих порушень, встановлених актом перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 07.02.2020 № 5.2/430/85А, оскільки зазначене виходить за межі предмета спору, у той же час як незгода із діями суб`єкта владних повноважень під час проведення перевірки може бути підставою для звернення ТОВ НВП Промтехгруп до суду в порядку, визначеному чинним законодавством.

Судом також встановлено, що наказом позивача від 20.07.2020 № 2163 вирішено організувати проведення позапланового заходу до ТОВ НВП Промтехгруп з метою перевірки виконання вимог раніше виданого припису від 07.02.2020 № 5.2/430/85. Одночасно сформовано направлення на проведення перевірки за № 5.2/304.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення № 96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право проводити безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Частиною першою статті 39 Закону України Про охорону праці передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки.

Суд зазначаєм, що до матеріалів адміністративної справи також долучено акт про недопуск до здійснення перевірки від 22.07.2020 № 27, відповідно до якого генеральним директором позивача недопущено працівника органу Держпраці до проведення перевірки, акт про недопуск керівник суб`єкта господарювання підписати відмовився.

Згідно частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте, відповідачем не було долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження усунення встановлених позивачем порушень.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управлінням Держпраці у Київській області - задовольнити.

2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехгруп (адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15, ідентифікаційний код - 35962711) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: зупинити роботи з технічного обслуговування устаткування напругою понад 1000 В, які знаходяться за адресою виконання робіт: м. Київ, вул. Козелецька, 24-А.

Рішення, відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко