Постанова

від 29.06.2021 по справі 200/8106/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року справа №200/8106/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченка І.В.

при секретарі судового засідання Сізонова Є.С.,

за участю сторін по справі:

представника позивача: Шебаніц Ф.Ф.,

представника позивача: Лисенкова Д.М.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 200/8106/20-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом Державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Маріупольський морський торгівельний порт (далі-позивач, підприємство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі-відповідач, ДПС України) в якому просило змінити в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) умову оподаткування пального на 5 (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01.07.2019 року у суб`єктів господарювання, які до 01.07.2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального) на обсяги пального (код товарної підкатегорії 2710192100) у кількості 46300,00 літрів, (код товарної підкатегорії 2710192100) у кількості 267298,00 літрів та (код товарної підкатегорії 2710122500) у кількості 406,00 літрів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2020 року позов задоволено.Зобов`язано Державну податкову служби України змінити в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) умову оподаткування пального на 5 (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01.07.2019 року у суб`єктів господарювання, які до 01.07.2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального) на обсяги пального (код товарної підкатегорії 2710192100) у кількості 46300,00 літрів, (код товарної підкатегорії 2710192100) у кількості 267298,00 літрів та (код товарної підкатегорії 2710122500) у кількості 406,00 літрів.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що підприємство зареєструвалось платником акцизного податку з реалізації пального лише 16.07.2019 року номер запису у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового № 2880, а отже підприємством не дотримано вимоги п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу щодо зобов`язання суб`єктів господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року, а тому у підприємства відсутні правові підстави для відображення у СЕА РПСЕ обсягів пального на підставі поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального станом на 1 липня 2019 року без сплати акцизного податку з умовою оподаткування 5 .

На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Вважає, що єдиним аргументом відповідача щодо відсутності правових підстав для відображення у СЕАРП та СЕ обсягів пального на підставі поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального станом на 1 липня 2019 року без сплати акцизного податку з умовою оподаткування 5 є недотримання вимог пункту 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України. Проте позивач вважає, що така позиція відповідача є повністю протизаконною, надуманою та такою, що не ґрунтується на приписах норм законодавства України, оскільки ДПС України та її контролюючі органи неодноразово зауважували у своїх роз`ясненнях, що чинним законодавством не передбачено відповідальності у разі, якщо суб`єкт господарювання не зареєструвався платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або не здійснив реєстрацію акцизних складів до 01 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального. На думку позивача, ним дотримані вимоги законодавства в той час, як контролюючим органом безпідставно не враховуються обсяги пального, на які платник податків має право зареєструвати акцизні накладні з умовою оподаткування 5 .

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач Державне підприємство Маріупольський морський торгівельний порт зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 01125755), місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99 (а.с.18-22).

Позивач отримав ліцензію на зберігання пального термін дії якої з 01.07.2019 року по 01.07.2024 року № 05840414201900002 від 01.07.2019 року, зареєструвався платником акцизного податку 16.07.2019 року, зареєстрував акцизний склад 16.07.2019 року.

18.07.2019 року о 15:15:53 позивачем до Державної податкової служби України подана заявка на поповнення (коригування) залишку пального за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 19.06.2019 року № 262 (а.с. 23-24).

Згідно квитанції від 18.07.2019 року № 2 документ J0210901 не прийнятий, виявлені помилки/зауваження: порушено порядок реєстрації визначений абз. 2 п. 22 Перехідних положень Податкового кодексу, а саме суб`єкти господарювання, які відповідають визначенню платників податку з 1 липня 2019 року зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електроного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року (а.с.26).

22.07.2019 року о 10:35:37 позивачем до Державної податкової служби України подана заявка на поповнення (коригування) залишку пального.

Листом Державної фіскальної служби України від 28.08.2019 року № 41699/6/99-99-12-01-04-15 надані роз`яснення щодо заповнення довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри і довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального та в межах компетенції (а.с.30-33).

Листом Державної фіскальної служби України від 05.09.2019 року № 573/6/99-00-02-02-01-15 позивача повідомлено про те, що підприємство зареєструвалось в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації акцизного податку та спирту етилового лише 16.07.2019 року за № 2880, а отже збільшення обсягу пального, яке можна зареєструвати акцизні накладні/розрахунки коригування, платник, відповідно до п.п. 232.04.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового Кодексу, може зареєструвати заявку на поповнення (коригування) залишку пального за умови наявності на обліковій картці суми коштів сплаченого акцизного податку, не менше, ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального (а.с.36-37).

Листом Державної фіскальної служби України від 15.11.2019 року № 9738/6/99-00-04-02-05-15 позивача повідомлене, що підприємство зареєструвалось платником акцизного податку з реалізації пального лише 16.07.2019 року (а.с.38-39).

Факт придбання пального у контрагентів до 01.07.2019 року підтверджується належним чином оформленими первинними документами, зокрема:

-паливо по коду товарної підкатегорії 2710122500 у кількості 406,00 літрів підтверджується приймальним актом від 26.06.2019 року № 32, рахунком фактурою від 26.06.2019 року № 45, видатковою накладною від 26.06.2019 року № 45, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 26.06.2019 року № 24 ;

-паливо по коду товарної підкатегорії 2710192100 у кількості 46330,00 літрів підтверджується приймальним актом від 16.12.2013 року № 41, актом приймання-передачі від 16.12.2013 року № 16/12-1, податковою накладною від 16.12.2013 року № 175, накладною від 16.12.2013 року;

-паливо по коду товарної підкатегорії 2710192100 у кількості 46 330,00 літрів підтверджується приймальним актом від 16.12.2013 року № 41, актом приймання-передачі від 16.12.2013 року № 16/12-1, податковою накладною від 16.12.2013 року № 175, накладною від 16.12.2013 року;

-паливо по коду товарної підкатегорії 2710194300 у кількості 267298,00 літрів підтверджується приймальними актами від 01.02.2017 року № 1, від 02.02.2017 року № 2, від 03.02.2017 року № 3, від 31.01.2019 року № 3, від 01.02.2019 року № 5, від 02.02.2019 року № 2, від 04.02.2019 року № 4, від 29.05.2019 року № 22, № 23, від 03.06.2019 року № 28, рахунками на оплату від 01.02.2017 року № 368, від 02.02.2017 року № 354, від 03.02.2017 року № 378, від 30.01.2019 року № 205, № 207, від 31.01.2019 року № 230, від 02.02.2019 року № 244, від 29.05.2019 року № 468, № 469, від 03.06.2019 року № 479, № 480 видатковими накладними від 01.02.2017 року № 578, від 02.02.2017 року № 612, від 03.02.2017 року № 667, від 30.01.2019 року № 540, № 548, від 31.01.2019 року № 570, від 02.02.2019 року № 666, від 29.05.2019 року № 436, № 437, від 03.06.2019 року № 443, № 444, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів від 01.02.2017 року № УЕ-00000578/1, від 02.02.2017 року № УЕ-00000612/1, від 03.02.2017 року № УЕ-00000667/1, від 30.01.2019 року № Р540, № Р548, від 31.01.2019 року № Р569, від 02.02.2019 року № Р666, від 28.05.2019 року № 280519/1, № 280519/2, від 30.05.2019 року № 300519/1, № 300519/2 приймальним актом від 03.06.2019 року № 29 (а.с.56-114).

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Згідно п.п.212.1.15 п. 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платниками податку є: особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач з 01 липня 2019 року є платником акцизного податку відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України, як особа, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно пункту 22 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України платники податку зобов`язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі Порядок №408 ).

Пунктом 45 Порядку №408 встановлено, що для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового залишків пального у суб`єктів господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а з 1 липня 2019 р. підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, облік якого в системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такі платники з 16 до 20 липня 2019 р. (включно) без сплати акцизного податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального станом на 1 липня 2019 р. за кожним кодом пального згідно з УКТЗЕД та кожним акцизним складом / акцизним складом пересувним для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.

Згідно п.6 Порядку №408 реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі - заява), форма якої затверджується Мінфіном.

На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

Розділом VII Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 року № 262, передбачено, зокрема, що таблична частина заявки на поповнення (коригування) залишку пального заповнюється в такому порядку (п.12):

1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка;

2) у графі 2 зазначається ознака щодо умов оподаткування пального:

1 - пальне, яке не підлягає оподаткуванню згідно зпідпунктом 213.2.1пункту 213.2 статті 213 розділу VI Кодексу;

2 - пальне, звільнене від оподаткування акцизним податком згідно зпунктом 213.3статті 213 розділу VI Кодексу;

3 - вироблені в Україні бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів, що оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 229.8статті 229 розділу VI Кодексу, за ставкою акцизного податку, визначеною підпунктом 215.3.4пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, без застосування підвищувального коефіцієнта 10;

4 - пальне, реалізоване та/або використане як сировина для виробництва непідакцизної продукції, яке оподатковується на умовах, встановлених пунктом 229.2229.7статті 229 розділу VI Кодексу;

5 - залишки пального, які не обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб`єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального).

Ознака щодо умов оподаткування 5 може бути зазначена тільки в заявках на поповнення (коригування) залишку пального, складених суб`єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпадали під визначення платника акцизного податку з реалізації пального згідно п. 212.1ст. 212 розділу VI Кодексу та не були зареєстровані в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, а з 01 липня 2019 року підпадають під визначення платника акцизного податку з реалізації пального згідно з пунктом 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу та зареєстровані в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового.

У заявках на поповнення (коригування) залишку пального, в яких у першому рядку таблиці зазначено умову оподаткування 5 :

у верхньому лівому куті відмітка Ч ставиться тільки в полі основна ;

коригування показників такої заявки не здійснюється;

може бути заповнений тільки перший рядок таблиці. Для інших операцій, які не належать до операцій, віднесених до одного з кодів ознаки умов оподаткування 1 - 5 , у відповідному рядку графи 2 зазначається цифра 0 .

Отже, у відповідності до вимог наведеної норми ознака щодо умов оподаткування 5 може бути зазначена в заявках на поповнення (коригування) залишку пального, складених суб`єктами господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу, а з 1 липня 2019 р. підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу.

Тобто, право зареєструвати акцизні накладні з умовою оподаткування 5 не ставиться в залежність від дати реєстрації платниками акцизного податку в контролюючих органах.

За таких обставин, посилання відповідача на ті обставини, що підприємство зареєструвалось платником акцизного податку з реалізації пального лише 16.07.2019 року, колегією суддів не прийнято до уваги.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач з 1 липня 2019 р. підпадав під визначення платника акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а тому згідно до наведених вище норм мав право на подання відповідної заявки на поповнення обсягів залишку пального станом на 1 липня 2019 р. за кожним кодом пального згідно з УКТЗЕД за формою, затв. наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 року № 262, із зазначенням умов оподаткування 5 .

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційні скарги і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 200/8106/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 200/8106/20-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 29 червня 2021 року.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 1 липня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко