Постанова

від 22.06.2021 по справі 340/4867/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4867/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року (головуючий суддя Хилько Л.І.) в адміністративній справі

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Східного офісу Держаудитслужби

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Укріндустріалгруп»

про скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі Позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі Відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укріндустріалгруп» (далі Третя особа), в якому просила визнати протиправним та скасувати Висновок за результатами моніторингу закупівлі «Приладдя до трактора (Подрібнювач пнів)», опублікованого у електронній системі закупівель 16.10.2020 р. о 15 год. 21 хв.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив про відсутність у Відповідача підстав для висновку про невідповідність тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.244-247).

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що Позивач фактично погодився з висновками аудиторської служби, вживши заходи для дострокового розірвання договору, укладеного з ТОВ «Укріндустріалгруп». Висновок Відповідача про результати моніторингу закупівлі від 16.10.2020 за №192 складено у відповідності до норм чинного законодавства України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, із посиланням на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що Позивачем як замовником в повному обсязі виконано вимоги законодавства та вказано інформацію про мову, якою повинно бути підготовлено тендерні пропозиції, а також уточнено порядок подання документів, складених іншою мовою. Позивач зазначає, що ним чітко вказано, що для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору необхідним і достатнім є подання одного договору поставки навісного обладнання та копій актів прийомки-передачі майна. Вказане є абсолютним мінімумом вимог аби встановити спроможність учасника до виконання договору поставки за предметом закупівлі. Жодних підстав для визнання укладеного за результатами публічної закупівлі договору недійсним, в т.ч. нікчемним або оспорюваним, Позивач не має, а відтак законного способу розірвання даного договору, а отже виконання вимоги Відповідача, Позивач не має.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що зазначений у позовній заяву факт надання Замовнику (позивачу) документів переможцем торгів відповідно до опису вих.№39 від 25.09.2020, отриманого та зареєстрованого у військовій частині НОМЕР_1 25.09.2020 вх.№2077 не відповідає вимогам частини восьмої статті 12, частини шостої статті 17 Закону та підпункту 5.2. пункту 5 розділу 3 тендерної документації. На момент затвердження висновку про результати моніторингу закупівлі договір про закупівлю вже був укладений, а отже шляхами усунення такого порушення є лише розірвання такого договору.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій у тому числі вказав про те, що між Позивачем та Третьою особою укладено додаткову угоду №3 від 04.12.2020 року про розірвання договору №125/20 від 28.09.2020 року за згодою сторін, при цьому таке розірвання не пов`язане із визнанням Позивачем вимог оскаржуваного висновку Відповідача №192 від 16.10.2020 року.

Відповідач, Третя особа належним чином сповіщені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання представників не направили, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника Позивача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області проведено моніторинг закупівлі-відкриті торги щодо предмету закупівлі (код ДК 021:2015 34390000-7 Приладдя для тракторів «Подрібнювач пнів»), за результатом якої складено висновок від 16.10.2020 року за №192, з інформацією про встановлені порушення у сфері публічних закупівель щодо розгляду та оцінки тендерної пропозиції.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення (надалі - спірне рішення).

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» у редакції, чинній на день винесення спірного висновку (далі - Закон № 2939-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Накази Держаудитслужби, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що електронна система закупівель це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Положення Закону України Про публічні закупівлі», а також інших нормативних актів у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Частиною 6 ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно з ч. 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч. 10 ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Східний офіс Держаудитслужби як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.п. 1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43) компетентний здійснювати моніторинги публічних закупівель й складати відповідні висновки про їх результати.

Моніторинг закупівлі є універсальним контрольним заходом у сфері публічних закупівель на всіх її стадіях, а підстави проведення моніторингу не визначають (не регламентують) його зміст та напрямок ( п. 11 ч. 1 ст. 1, ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Стосовно порушень, виявлених Відповідачем за результатом проведеного моніторингу необхідно вказати наступне.

1.Щодо не відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Укріндустріалгруп», як такої, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Таким чином, що орган державного фінансового контролю не обмежений певним обсягом, пов`язаним з підстави моніторингу, та вправі здійснювати його у всіх напрямках.

Судом встановлено, що в п.3 «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів» таблиці, наведеної в додатку 2 «Кваліфікаційні критерії до учасників, відповідно до ст.16 Закону та спосіб їх документального підтвердження» до тендерної документації зазначено документи, які підтверджують відповідність учасника встановленим кваліфікаційним критеріям: відомості про виконання аналогічних договорів щодо предмету закупівлі, згідно Додатку 7 тендерної документації, які повинні підтверджувати те, що учасник має досвід виконання аналогічних договорів. Аналогічними договорами є договори поставки навісного обладнання до тракторів і екскаваторів, його монтаж та наладка за період 2014-2019 р.р. Для підтвердження виконання аналогічного договору учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати будь який один договір (копію договору), або копію, завірену учасником торгів, відгуку про виконання учасником аналогічного договору від замовника. Відгук повинен містити інформацію про назву про назву предмету закупівлі (договору), кількість, роки виконання договору та інформацію про виконання договору в повному обсязі.

Згідно з п. 32 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Таким чином, відповідно до вказаних вище вимог військової частини, викладених в тендерній документації, учасник повинен був надати в складі тендерної пропозиції будь який один аналогічний договір поставки навісного обладнання до тракторів і екскаваторів, його монтажу та наладки за період 2014-2019 р.р.

Як встановлено судом, в складі тендерної пропозиції ТОВ «Укріндустріалгруп» надано відомості про виконання договорів та їх копії, а саме договору від 08.11.2016 року за №2069/1, укладеного між ТОВ «Укріндустріалгруп» та Департаментом ЖКГ Миколаївської ради. Предметом укладеного договору є постачання товару: код 25.73.6 (43414000-8) інструменти, інші (дробильні машини (насадка для подрібнення пня) у кількості 1 шт.

Відповідно до договору від 24.06.2020 р. за №02-Т-240620, укладеного між ТОВ «Укріндустріалгруп» та ТОВ «Підприємство матеріально технічного забезпечення «Агро-Союз», предметом є поставка техніки, агрегатів та запасних частин, відповідно до Додатків, які є невід`ємною частиною договору.

При цьому, аналіз вказаних вище договорів свідчить, що ТОВ «Укріндустріалгруп» у межах вказаних договірних відносин здійснював лише постачання товарів. Однак умовами укладених договорів не передбачено надання послуг з монтажу та наладки обладнання, яке поставлялось ТОВ «Укріндустріалгруп».

Таким чином, твердження замовника про відповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ «Укріндустріалгруп» тендерній документації Замовника не ґрунтується на документальному підтвердженні відповідними документами пропозиції ТОВ «Укріндустріалгруп».

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно доп. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Отже Позивачем неправомірно не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Укріндустріалгруп» як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

2. Щодо висновку про порушення Позивачем норм ч. 6 ст. 17 Закону № 922-VIII.

Підставою для висновку про порушення Позивачем (замовником) ч. 6 ст. 17 Закону № 922-VIII стало не відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Укріндустріалгруп» у зв`язку із тим, що учасник не надав, шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель, у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, довідки, виданої Уповноваженим органом із зазначенням відомостей, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов`язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 922-VIII, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, а саме:

-довідку, видану Департаментом інформатизації МВС України (територіальним органом з надання сервісних послуг МВС України), щодо (не) притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, що містить інформацію станом на дату, не раніше дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю в електронній системі закупівель. Зазначена довідка надається щодо осіб (особи), визначених згідно п.п.5,6 ч.1 ст.17 Закону;

- довідку, складену учасником у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 17 Закону;

- документальне підтвердження того, що службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь--якими формами торгівлі людьми;

-довідку державного податкового органу/його територіального відділення про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), дійсну станом на дату розкриття тендерних пропозицій або більш пізнішу дату;

-довідку складену учасником у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абз.1 ч.2 ст. 17 Закону;

- документальне підтвердження того, що службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто, згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного із використанням дитячої праці чи будь якими формами торгівлі людьми;

-довідку державного податкового органу/його територіального відділення про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), дійсну станом на дату розкриття тендерних пропозицій або більш пізнішу дату;

-довідку, складену учасником у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абз.1 ч.2 ст.17 Закону, або інформацію у довільній формі, що підтверджує вжиття заходів для доведення надійності учасника, згідно абз. 2 ч.2 ст.17 Закону.

Судом з веб-ресурсу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-18-009138-a встановлено, що переможцем конкурсу ТОВ «Укріндустріалгруп» дійсно не надано вищевказаних документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель.

Як вбачається з матеріалів справи та веб-ресурсу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-18-009138-a , ТОВ «Укріндустріалгруп» було надано в пакеті тендерної документації: довідку вих.№06 від 02.09.2020р. про відсутність судимості; довідку вих.№07 від 02.09.2020р. про службову (посадову) особу учасника, яка підписала тендерну пропозицію; довідку вих.№09 від 02.09.2020 р. про відповідальність використання дитячої праці і торгівлі людьми, довідку про відсутність заборгованості до бюджету, довідки про відкриття рахунків в КБ «Приватбанк», про поточний рахунок та про стан позичкової заборгованості; довідку вих.№19 від 02.09.2020 р. про службову (посадову) особу учасника, довідку за вих. №21 від 02.09.2020 року про банкрутство, письмову інформацію за вих.№23 від 02.09.2020 року про санкції, (а.с.155-165), однак в електронній системі оприлюднено лише квитанції з ДФС про відсутність заборгованості.

Судом встановлено, що Позивачем, як Замовником, в пп. 5.2 п. 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, встановлені ст. 17 Закону розд. 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» вимагалось - надання переможцем торгів у строк, що не перевищує 10 (десяти) днів з дати оприлюднення на веб порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17 Закону, через електронну підсистему закупівель, що також свідчить про допущені порушення з боку ТОВ «Укріндустріалгруп» - оскільки останнім надано їх в паперовому вигляді до військової частини.

Також судом встановлено, що на виконання висновку про результати процедури моніторингу процедури закупівлі від 16.10.2020 р. №192, військовою частиною укладено з ТОВ «Укріндустріалгруп» додаткову угоду №3 від 04.12.2020р. до договору №3 №125/20 від 28.09.2020 р. Пунктом 2.1 укладеної угоди встановлено, що з договір №125/20 від 28.09.2020 року на загальну суму 1 591 000 грн. про закупівлю товарів за державні кошти між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Укріндустріалгруп» є розірваним добровільним за взаємною згодою сторін (а.с.230-231).

Також, згідно звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-08-18-009138-а договір розірвано за взаємною згодою сторін.

Викладене свідчить, що Позивач фактично погодився з висновками аудиторської служби, вживши заходи для дострокового розірвання договору, укладеного з ТОВ «Укріндустріалгруп»

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, Висновок Відповідача про результати моніторингу закупівлі від 16.10.2020 за №192 складено у відповідності до норм чинного законодавства України.

Наведене в сукупності свідчить про те, що Відповідач правомірно встановив під час проведення моніторингу закупівлі порушення Позивачем вимог Закону №922-VIII.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у даній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24 лютого 2021 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №340/4867/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 30 червня 2021 року.

Головуючий - суддяВ.В. Мельник

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов