Рішення

від 01.07.2021 по справі 703/699/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/699/21

2/703/703/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Бондаренко А.І.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки

встановив:

03 березня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на його користь заборгованість за орендною платою у сумі 2697 гривень 33 копійки, пеню за прострочення сплати орендної плати у сумі 150 гривень 64 копійки та повнесені ним судові витрати по сплаті судового збору та по наданню йому професійної правничої допомоги.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,62 га з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, яка розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

01 березня 2007 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, відповідно до умов якого: орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки і становить 560 гривень, і видається у формі натуральній; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції; орендна плата вноситься у такі строки - з 1 по 30 вересня, остаточно по 31 грудня.

28 серпня 2016 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди в адмінмежах Сунківської сільської ради від 01 березня 2007 року, відповідно до умов якої, сторони погодили внести зміни до договору від 01 березня 2007 року про те, що: нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 63867,65 грн.; договір укладено на 10 років з дати набрання чинності даної угоди; річна орендна плата не менше 7% від грошової оцінки земельної ділянки вноситься орендарем коштами, надання послуг або сільськогосподарською продукцією по ринковим цінам на час відпуску продукції.

Додаткова між сторонами 15 серпня 2019 року укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди землі в адмінмежах Сунківської сільської ради від 01 березня 2007 року, відповідно до умов якого сторони погодили внести зміни до договору від 01 березня 2007 року про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2019 року становить 38533,39 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року у цивільній справі №703/1629/20, яке набрало законної сили 11 серпня 2020 року, вищевказаний договір оренди земельної ділянки між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 .

Позивач стверджує, що відповідачем ФОП ОСОБА_5 умови договору оренди землі, з врахуванням зазначених додаткових угод, не виконано та не сплачено йому орендну плату за користування земельною ділянкою у 2020 році. При цьому, на думку позивача, розірвання договору за рішенням суду, яке відбулося з вини виключно відповідача, не перешкоджало у повній мірі використати у 2020 році орендовану земельну ділянку за цільовим призначення, тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки він мав реальну можливість здійснити посів на даній земельній ділянці сільськогосподарських культур та зібрати врожай до прийняття судом вищевказаного рішення.

Станом на день звернення ФОП ОСОБА_4 за вищевказаним договором та додатковими угодами має заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік у сумі 2697 гривень 33 копійки, що становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, договором оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідачем ФОП ОСОБА_4 прострочено орендну плату з 01 січня 2021 року по 25 лютого 2021 року включно, тобто 56 днів. Як стверджує позивач, сума пені за прострочення сплати відповідачем ФОП ОСОБА_4 орендної плати за землю становить 150 гривень 64 копійки.

З врахуванням того, що відповідач ФОП ОСОБА_4 добровільно не виплатив орендну плату, у передбачені договором строки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 16 березня 2021 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відповідачу визначено строк для подачі відзиву на позовну заяву.

06 квітня 2021 року, у визначений вказаною ухвалою строк, на адресу суду надійшов відзив відповідача ФОП ОСОБА_4 на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач вважає, що доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними. Так, позивачем невірно визначено відповідача у справі, оскільки предметом спору визначено стягнення орендної плати та пені за прострочення виконання зобов`язання фізичною особою ОСОБА_4 , що, на думку відповідача, також підтверджується рішенням суду від 02 липня 2020 року у справі №703/1629/20 за позовом ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, що обґрунтовує підстави позову у поточній справі, відповідачем є саме фізична особа ОСОБА_4 .

Також відповідач зазначає, що він не мав можливості та фактично не використовував ділянку в продовж 2020 року та 2021 років. Так, умовами договору суборенди від 01 січня 2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФГ Глуган М.М. та акту прийому-передачі земельної ділянки по договору суборенди №0210, останньому ділянку передано 01 січня 2020 року. Після 01 січня 2020 року ФОП ОСОБА_4 не мав права здійснювати використання земельної ділянки, належної позивачу на праві власності, в силу дії договору суборенди, яким виключено таке право у орендаря, та набуто, натомість, суборендарем. Останній, в свою чергу, мав документальне право здійснювати використання ділянки, яким, між іншим, так і не зміг скористатись в силу реального обробітку землі іншим суб`єктом - СТОВ Залевківське . У зв`язку з зазначеними обставинами позбавлення можливості ФОП ОСОБА_4 , не мав права на використання земельної ділянки та фактично не використовував ділянку впродовж 2020 року та 2021 років. При цьому, ФОП ОСОБА_4 виконано обов`язок щодо сплати орендної плати за використання ділянки за період з 05 березня 2019 року по 04 квітня 2020 року.

Крім того, відповідач вважає, що із врахуванням всіх діючих на момент розірвання умов договору оренди землі від 01 березня 2007 року, річний період користування земельною ділянкою, за який ОСОБА_4 має щорічно сплачувати орендну плату в період з 01 по 30 вересня, а остаточно по 31 грудня, складає 365 днів з квітня року, в якому здійснюється платіж, по 04 квітня наступного за платежем року. Враховуючи з таких обставин, мінімальний термін початку вираховування періоду прострочення відповідача зі сплати орендної плати за 2020 рік починається з 05 квітня 2020 року. Для правильного вираховування періоду прострочення необхідно також встановити момент закінчення такого періоду. Враховуючи те, що у справі №703/1629/20 за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_4 02 липня 2020 року Смілянським міськрайонним судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, а відповідачем не оскаржувалося в апеляційному порядку та було погоджено, саме 02 липня 2020 року є терміном, з яким слід пов`язувати закінчення періоду прострочення зі сплати орендної плати (варіативності у правильному вирішенні цього питання, за певних умов, додають також 11 серпня 2020 року як дата набрання вказаним судовим рішенням законної сили, а також 31 серпня 2020 року, як дата державної реєстрації припинення права оренди за рішенням суду; при цьому відповідач об`єктивно позбавлений можливості впливати на вираховуваний період прострочення з точки зору впливу на встановлення останніх двох термінів). Таким чином, на думку відповідача, період прострочення зі сплати орендної плати за використання ОСОБА_4 земельної ділянки складає строк з 05 квітня 2020 року по 02 липня 2020 року.

В зв`язку з викладеним, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

До відзиву на позовну заяву відповідачем ФОП ОСОБА_4 додано копію договору суборенди з актом прийому передачі земельної ділянки та копію декларації.

Крім того, відповідач ФОП ОСОБА_4 у своєму відзиві на позовну заяву просив призначити підготовче судове засідання у справі та проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін та інших учасників справ, а також залучити до участі у розгляді справи СТОВ Залевківське в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 01 червня 2021 року у задоволенні клопотань відповідача ФОП ОСОБА_4 про залучення до участі у даній цивільній справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - СТОВ Залевківське , та про розгляд даної цивільної справи в порядку загального позовного провадження, - відмовлено.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, його представник звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_6 - адвокат Лук`яненко Г.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав, які зазначені у позовній заяві. Зауважила, що після укладення додаткової угоди у 2016 році орендарем за спільною згодою сторін фактично став ФОП ОСОБА_4 , та саме ФОП зареєстрований в якості орендаря відповідної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав, тому належним відповідачем на її думку є саме ФОП ОСОБА_4 а не фізична особа, як це заявлено представником відповідача.

Відповідач ФОП ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвокат Савченко С.В. у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, що зазначені у поданому відповідачем відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №174363 від 04 жовтня 2004 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації державних акті на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №492, ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №2193 від 27 липня 2004 року, є власником земельної ділянки площею 1,62 га з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Сунки Смілянського району Черкаської області (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.317 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Так, 01 березня 2007 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Смілянському райвідділі ЧРФДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 квітня 2007 року за №040779200092 (надалі - Договір) (а.с.8).

Відповідно до умов Договору, орендодавець надає в строкове платне користування земельні ділянки площею 1,59 га та 1,62 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Сунківської сільської ради, строком на 10 років.

Згідно п.9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки і становить 560 гривень і видається у формі натуральній.

Відповідно до п.10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції.

Згідно п.11 Договору, орендна плата вноситься у такі строки - з 1 по 30 вересня, остаточно по 31 грудня.

Відповідно до п.12 Договору, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Згідно п.13 Договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до п.14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.

В подальшому, 28 серпня 2016 року між орендодавцем ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди землі в адмінмежах Сунківської сільської ради від 01 березня 2007 року, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України від 04 квітня 2007 року за №040779200092, відповідно до якої, сторони уклали цю угоду про зміну умов договору оренди землі від 01 березня 2007 року, кадастровий номер: 7123788500:02:001:0212, площею 1,62 га (надалі - Додаткова угода) (а.с.9).

Згідно п.1 Додаткової угоди, сторони домовилися внести зміни та доповнення до пункту 5 договору Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 63867,65 грн. .

Відповідно до п.2 Додаткової угоди, сторони домовилися внести зміни та доповнення до пункту 8 договору Договір укладено на 10 (десять) років з дати набуття чинності даної угоди .

Згідно п.3 Додаткової угоди 3, пункт 9 договору оренди землі викласти в редакції Річна орендна плата не менше 7% від грошової оцінки земельної ділянки вноситься орендарем коштами, надання послуг або сільськогосподарською продукцією по ринковим цінам на час відпуску продукції .

Крім того, 15 серпня 2019 року між орендодавцем ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди землі в адмінмежах Сунківської сільської ради від 01 березня 2007 року, зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України від 04 квітня 2007 року за №040779200092, відповідно до якої, сторони уклали цю угоду про зміну умов договору оренди землі від 01 березня 2007 року, кадастровий номер: 7123788500:02:001:0212, площею 1,6241 га (а.с.10).

Відповідно до п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони домовилися внести зміни та доповнення до пункту 5 договору Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2019 року становить 38533,39 грн. .

Як вбачається з умов вищевказаних Договору та додаткових угод та не заперечується відповідачем, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем один раз на рік не пізніше 31 грудня кожного року, в якому діяв даний договір, з врахуванням додаткових угод.

Разом з тим, умови вказаних Договору та додаткових угод не містять домовленості сторін щодо строку користування орендарем земельною ділянкою, за який кожного року сплачується орендна плати, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що орендна плата за користування вищевказаною земельною ділянкою сплачується орендарем орендодавцю у визначеному сторонами розмірі кожного року до 31 грудня незалежно від періоду у році, в якому має бути сплачена орендна плата, протягом якого орендар користувався земельною ділянкою.

З врахуванням викладеного, доводи відповідача та його відповідача про те, що орендна плата за вищевказаними Договором та Додатковими угодами орендарем сплачується орендодавцю за річний період користування, є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Як вбачається з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого Міськрайронним управлінням у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 09 серпня 2019 року за заявою ОСОБА_3 , нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212 становить 38533 гривні 39 копійок (а.с.11).

Аналогічна грошова оцінки вказаної земельної ділянки погоджена сторона Додаткової угоди від 15 серпня 2019 року, яка укладена між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ФОП ОСОБА_4 .

Таким чином, не пізніше 31 грудня 2020 році орендар земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, за користування нею у 2020 році, незалежно від періоду такого користування, на підставі вищевказаних Договору та Додаткових угод зобов`язаний був сплатити ОСОБА_3 не менше 7% від нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, яка складає 38533 гривні 39 копійки, тобто не менше 2697 гривень 34 копійки.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року, яке набрало законної сили 11 серпня 2020 року, у цивільній справі №703/1629/20 за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 та Білозірської сільської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФГ ГЛУГАН М.М. , про визнання протиправним та скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №207049379 від 17 квітня 2020 року, 12 січня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,6241 га, з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1148948871237. В цей же день, за ФОП ОСОБА_4 , на підставі додаткової угоди від 28 серпня 2016 року, зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки (а.с.14-17).

Крім того, згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, щодо самозайнятої фізичної особи ОСОБА_4 за 4 квартал 2019 року, останнім ОСОБА_3 , який має реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , виплачено 8777 гривень 76 копійок, ознака доходу 106 (дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) (а.с.46-47).

Самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме ФОП ОСОБА_4 за вищевказаними Договором та Додатковими угодами є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_3 , в зв`язку з чим саме ФОП ОСОБА_4 є належним відповідачем за даним позовом, в зв`язку з чим доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем цій справі є безпідставними та не приймаються до уваги.

Відповідач ФОП ОСОБА_4 як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 вказує неможливість використання та фактичне невикористання ним земельної ділянки впродовж 2020 року та 2021 року, оскільки дана земельна ділянка була передана ним в суборенду ФГ Глуган М.М. , однак фактично оброблялася СТОВ Залевківське .

Так, на підтвердження зазначених доводів, відповідачем ФОП ОСОБА_4 надано виключно копію договору суборенди №0212 та копію акту прийому - передачі земельної ділянки по даному договору.

Згідно Договору суборенди земельної ділянки №0212 від 01 січня 2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 (суборендодавець) та ФГ Глуган М.М. (суборендар), в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер 7123788500:02:001:0212 загальною площею 1,6241 га, цільове призначення якої для ведення товарного селянського господарства, що знаходиться в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Договір укладено на строк з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року. Плата сплачується орендодавцю не пізніше 31.12.2020 року або за згодою сторін (а.с.49-52).

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки по договору суборенди №0212 від 1 січня 2020 року, ФОП ОСОБА_4 та ФГ Гуглан М.М. склали цей акт про те, що земельна ділянка загальною площею 1,6241 га кадастровий номер 7123788500:02:001:0212, що надається в суборенду терміном на один рік, придатна для використання за цільовим призначенням та відповідає умовам договору суборенди. Земельна ділянка відведена в натурі, межові знаки показані суборендодавцю та передані йому на зберігання (а.с.53).

Згідно ч.6 ст.93 ЗК України, орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про оренду землі , орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Однак, відповідно до рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року у цивільній справі №703/1629/20, судом встановлено, що передача орендарем ФОП ОСОБА_4 в суборенду ФГ ГЛУГАН М.М. земельної ділянки площею 1,6241 га, з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1148948871237, власником якої є позивач ОСОБА_3 , відбулася з порушенням вимог ч.1 ст.8 Закону України Про оренду землі , оскільки це не передбачено договором оренди даної земельної ділянки та така передача відбулася без письмової згоди ОСОБА_3 .

Таким чином, Договір суборенди земельної ділянки №0212 від 01 січня 2020 року, стороною якого ОСОБА_3 не є та на його укладення письмової згоди не надав, не є підставою для звільнення орендодавця за Договором та Додатковими угодами від сплати ОСОБА_3 орендної плати.

При цьому, будь-яких доказів, які свідчать про неможливість самостійного користування вищевказаної земельної ділянки, в зв`язку перешкоджанням реалізації даного права іншими особами, зокрема, СТОВ Залевківське , матеріали справи не містять та відповідачем і його представником не надано.

Добровільна відмова орендодавця від користування у 2020 році орендованою на підставі Договору та Додаткових угод земельною ділянкою, не звільняє його від зобов`язань зі сплати ОСОБА_3 орендної плати.

Факт некористування орендарем у 2021 році вказаною земельною ділянкою не звільняє його від сплати орендної плати у 2020 році.

Таким чином, доводи відповідача ФОП ОСОБА_4 про неможливість використання та фактичне невикористання ним земельною ділянкою впродовж 2020 року та 2021 року, не є підставою для звільнення його від зобов`язань по сплаті орендної плати за Договором та Додатковими угодами.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року у цивільній справі №703/1629/20, вирішено, зокрема, розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6241 га, що розташована на території Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123788500:02:001:0212, укладений 01 березня 2007 року між ОСОБА_3 та фізичною особою ОСОБА_4 та зареєстрований в Смілянському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК 03 квітня 2007 року за №040779200092.

Однак, враховуючи, що умови Договору та Додаткових угод не містять домовленості сторін щодо строку користування орендарем земельною ділянку, за який кожного року сплачується орендна плати, та орендар мав можливість користуватися у 2020 році орендованою земельною ділянкою, однак цього не вчиняв добровільно, на думку суд, розірвання Договору на підставі рішення суду від 02 липня 2020 року, також не звільняло орендаря від зобов`язань по сплаті у 2020 році орендної плати за Договором та Додатковими угодами.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. в ч.1 ст.96 ЗК України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно ст.206 ЗК України, Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, будь-яких доказів, сплати ФОП ОСОБА_4 орендної плати ОСОБА_3 у сумі 2697 гривень 34 копійки за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, щодо самозайнятої фізичної особи ОСОБА_4 за 4 квартал 2019 року, свідчить виключно про виконання ним, як орендарем, своїх зобов`язань перед ОСОБА_3 по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у 2019 році, що не оспорюється позивачем, та не є доказом виконання таких зобов`язань по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у 2020 році.

Крім того, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п.14 Договору сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи, що сторони у Договорі погодили строки орендної сплати, а саме з 1 по 30 вересня, остаточно по 31 грудня, суд приходить до висновку, що орендна плата, яка ФОП ОСОБА_4 повинен був сплатити ОСОБА_3 за 2020 рік, вважається простроченою з 01 січня 2021 року.

Таким чином, доводи відповідача ФОП ОСОБА_4 щодо зазначення позивачем невірного періоду прострочення зі сплати орендної плати за використання земельної ділянки є хибними, в зв`язку з чим судом не приймаються до уваги.

Як вбачається з позовної заяви, позивач та його представник просять стягнути з ФОП ОСОБА_4 пеню за прострочення зобов`язання ФОП ОСОБА_4 по сплаті орендної плати за період з 01 січня 2021 року по 25 лютого 2021 року включно, що становить 56 днів.

Суд, здійснюючи розрахунок пені за прострочення зобов`язання, враховує заборгованість ФОП ОСОБА_4 зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік, яка встановлена судом у сумі 2697 гривень 34 копійки.

Так, 0.1 відсоток від 2697 гривень 34 копійки складає 02 гривні 70 копійок.

Отже, сума пені за прострочення сплати ФОП ОСОБА_4 орендної плати за землю за 2020 рік складає 151 гривня 20 копійок (02 гривні 70 копійок помножити на 56 днів).

Однак, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи положення ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не може вийти за межі позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення суми заборгованості зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік, яка визначена позивачем як 2697 гривень 33 копійки, та в частині стягнення суми пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати за 2020 рік, яка позивачем визначена як 150 гривень 64 копійки.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно дублікату квитанції №0.0.2045944808.1 від 11 березня 2021 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 908 гривні 00 копійок.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 908 гривень 00 копійок.

Також, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

15 лютого 2021 року між адвокатським бюро Галини Лук`яненко , в особі керуючого бюро Лук`яненко Г.О. та ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги (а.с.68-69).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в стягнення заборгованості по орендній платі за договорами оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 1) 7123788500:02:001:0210, 2) 7123788500:02:001:0211, 3) 7123788500:02:001:0212.

Згідно п.3.1 зазначеного договору, вартість послуг бюро розраховується почасово по факту їх надання та оформлюється відповідним документом. Вартість однієї години роботи визначена сторонами в сумі 1000 гривень.

Згідно акту наданих послуг (виконаних робіт) №1 від 31 травня 2021 року по договору про надання правової допомоги від 15 лютого 2021 року, бюро були надані послуги з правничої допомоги на предмет стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки. Загальна вартість наданих бюро послуг/робіт складає 5000 гривень. Клієнт зауважень та претензій по об`єму, якості та строкам наданих бюро послуг/робіт не має (а.с.70).

Відповідно до детального опису робіт до договору №15-02/21 про надання правової допомоги від 15 лютого 2021 року щодо надання правової допомоги у судовій справі №703/699/21, складеного адвокатом Лук`яненко Г.О., клієнту були надані такі правові послуги: 1). 15 лютого 2021 року: проведено усну консультацію клієнта на предмет стягнення заборгованості по орендній платі за договорами оренди земельних ділянок, витрачено часу - 2 години, вартість - 2000 гривень; 2). 16 лютого 2021 року: вивчення та правовий аналіз судової практики і законодавства в рамках стягнення заборгованості по орендній платі за договорами оренди земельних ділянок, витрачено часу - 1 година, вартість - 1000 гривень; 3). 25 лютого 2021 року: складено за завданням клієнта позовну заяву та здано до суду, витрачено часу - 2 години, вартість - 2000 гривень. Вказана робота та надані послуги повністю відповідають вимогам клієнта та умовам зазначеного договору. Сторони підтверджують, що на момент складання цього акту клієнт сплатив адвокату грошові кошти за виконані роботи (гонорар) в сумі 5000 гривень відповідно до умов договору та цього розрахунку.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №910/16322/18.

Вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи приймає до уваги наступні обставини: матеріали даної цивільної справи мають не значний обсяг документів для вивчення та ознайомлення і підготовки позовної заяви; заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень перевищує ціну позову; прийняття представником позивача участі у судовому засіданні, обов`язок явки якого була визнана судом обов`язковою виключно за клопотанням представника відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлена представником позивача до розподілу сума витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень не відповідає критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги, що, в свою чергу, покладає надмірний тягар на відповідача і суперечить принципам розподілу судових витрат, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне зменшити вказану суму витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000 гривень, яка, з врахуванням задоволення позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 7, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість за орендною платою у сумі 2697 (дві тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 33 (тридцять три) копійки та пеню за прострочення сплати орендної плати у сумі 150 (сто п`ятдесят) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, а також витрати по отриманню правничої допомоги у сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, всього 5608 (п`ять тисяч шістсот вісім) гривень 02 (дві) копійки.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 01 липня 2021 року.

Головуючий Т.В. Ігнатенко