ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
справа № 703/699/21 провадження № 22-ц/821/1633/21 категорія: 304030000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.
суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
секретаря - Захарченко А. Д.,
учасники справи :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа підприємець ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - адвоката Савченка Станіслава Вадимовича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки, у складі: головуючої судді Ігнатенко Т. В., повний текст рішення складено 01 липня 2021 року,
в с т а н о в и в :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
03 березня 2021 року позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником, зокрема земельної ділянки площею 1,62 га з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, яка розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області.
01 березня 2007 року між позивачем та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, відповідно до умов якого: орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки і становить 560 грн, і видається у формі натуральній; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції; орендна плата вноситься у такі строки - з 1 по 30 вересня, остаточно по 31 грудня.
28 серпня 2016 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди в адмінмежах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 01 березня 2007 року, відповідно до умов якої, сторони погодили внести зміни до договору від 01 березня 2007 року про те, що: нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 63 867 грн 65 коп.; договір укладено на 10 років з дати набрання чинності даної угоди; річна орендна плата не менше 7% від грошової оцінки земельної ділянки вноситься орендарем коштами, надання послуг або сільськогосподарською продукцією по ринковим цінам на час відпуску продукції.
15 серпня 2019 року між сторонами укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди землі в адмінмежах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 01 березня 2007 року, відповідно до умов якого сторони погодили внести зміни до договору від 01 березня 2007 року про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2019 року становить 38 533 грн 39 коп.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року у цивільній справі № 703/1629/20, яке набрало законної сили 11 серпня 2020 року, вищевказаний договір оренди земельної ділянки між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , розірвано.
Позивач стверджує, що відповідачем ФОП ОСОБА_2 умови договору оренди землі, з врахуванням зазначених додаткових угод, не виконано та не сплачено йому орендну плату за користування земельною ділянкою у 2020 році. При цьому, за переконанням позивача, розірвання договору за рішенням суду, яке відбулося з вини виключно відповідача, не перешкоджало у повній мірі використати у 2020 році орендовану земельну ділянку за цільовим призначення, тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки він мав реальну можливість здійснити посів на даній земельній ділянці сільськогосподарських культур та зібрати врожай до прийняття судом вищевказаного рішення.
Станом на день звернення, ФОП ОСОБА_2 за вищевказаним договором та додатковими угодами має заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік у сумі 2 697 грн 33 коп., що становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Крім того, договором оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідачем ФОП ОСОБА_2 прострочено орендну плату з 01 січня 2021 року по 25 лютого 2021 року включно, тобто 56 днів. Як стверджує позивач, сума пені за прострочення сплати відповідачем ФОП ОСОБА_2 орендної плати за землю становить 150 грн 64 коп.
З врахуванням того, що відповідач ФОП ОСОБА_2 добровільно не виплатив орендну плату, у передбачені договором строки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За викладеного просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою у сумі 2697 грн 33 коп. та пеню за прострочення сплати орендної плати в сумі 150 грн 64 коп., а всього 2 700 грн 02 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2021 року у задоволенні клопотань відповідача ФОП ОСОБА_2 про залучення до участі у даній цивільній справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - СТОВ Залевківське , та про розгляд даної цивільної справи в порядку загального позовного провадження, відмовлено.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки, задоволено.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою у сумі 2 697 грн 33 коп. та пеню за прострочення сплати орендної плати у сумі 150 грн 64 коп., судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн. 00 коп., а також витрати по отриманню правничої допомоги у сумі 2 000 грн 00 коп., всього 5 608 грн 02 коп.
Рішення мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_2 за вищевказаними договором оренди від 01 березня 2007 року та додатковими угодами від 28 серпня 2016 року та від 15 серпня 2019 року, є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 .
Водночас, договір суборенди земельної ділянки № 0212 від 01 січня 2020 року, стороною якого ОСОБА_1 не являється та на його укладення письмової згоди не надав, не є підставою для звільнення орендодавця ФОП ОСОБА_2 за договором оренди та додатковими угодами від сплати ОСОБА_1 орендної плати.
Факт не користування орендарем у 2021 році вказаною земельною ділянкою не звільняє його від сплати орендної плати у 2020 році.
При цьому, будь-яких доказів, які свідчать про неможливість самостійного користування вищевказаною земельною ділянкою, в зв`язку з перешкоджанням реалізації даного права іншими особами, зокрема, СТОВ Залевківське , матеріали справи не містять, а відповідачем і його представником вказані докази також не було надано.
Грошова оцінки вказаної земельної ділянки погоджена між сторонами додаткової угоди від 15 серпня 2019 року, яка укладена між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФОП ОСОБА_2 .
Таким чином, не пізніше 31 грудня 2020 році орендар земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, за користування нею у 2020 році, незалежно від періоду такого користування, на підставі вищевказаного договору оренди та додаткових угод зобов`язаний був сплатити ОСОБА_1 не менше 7% від нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, яка складає 38 533 грн 39 коп., тобто не менше 2 697 грн 34 коп.
З урахуванням того, що сторони у договорі оренди погодили строки орендної сплати, а саме з 1 по 30 вересня, остаточно по 31 грудня, суд прийшов до висновку, що орендна плата, яку ФОП ОСОБА_2 повинен був сплатити ОСОБА_1 за 2020 рік, вважається простроченою з 01 січня 2021 року.
Водночас, в позовній заяві, позивач та його представник просять стягнути з ФОП ОСОБА_2 пеню за прострочення зобов`язання ФОП ОСОБА_2 по сплаті орендної плати за період з 01 січня 2021 року по 25 лютого 2021 року включно, що становить 56 днів. Відповідно, 0,1 відсоток від 2 697 грн 34 коп. складає 02 грн 70 коп. Таким чином, сума пені за прострочення сплати ФОП ОСОБА_2 орендної плати за землю за 2020 рік складає 151 грн 20 коп. (02 грн 70 коп. x 56 днів).
При цьому, враховуючи положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України, місцевим судом констатовано, той факт, що він не може вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення суми заборгованості зі сплати орендної плати за землю за 2020 рік, яка визначена позивачем як 2 697 грн 33 коп., та в частині стягнення суми пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати за 2020 рік, яка позивачем визначена як 150 грн 64 коп. А тому прийшов до висновку стягнення саме заявлених позивачем сум.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій 28 липня 2021 року, представник ФОП ОСОБА_2 - адвокат Савченко С. В., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду обставинам справи, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому скаржник зазначив, що, на його думку, невірно визначено відповідача у справі, оскільки предметом спору визначено стягнення орендної плати та пені за прострочення виконання зобов`язання фізичною особою ОСОБА_2 , що, на думку відповідача, також підтверджується рішенням суду від 02 липня 2020 року у справі №703/1629/20 за позовом ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, що обґрунтовує підстави позову у поточній справі, відповідачем є саме фізична особа ОСОБА_2 .
Крім того, скаржник вказав, що він не мав можливості та фактично не використовував ділянку в продовж 2020 та 2021 років. Відповідно до умов договору суборенди від 01 січня 2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФГ Глуган М. М. та акту прийому-передачі земельної ділянки по договору суборенди № 0210, останньому ділянку передано 01 січня 2020 року. Після 01 січня 2020 року ФОП ОСОБА_2 не мав права здійснювати використання земельної ділянки, належної позивачу на праві власності, в силу дії договору суборенди, яким виключено таке право у орендаря, та набуто, натомість, суборендарем.
Останній, в свою чергу, мав документальне право здійснювати використання ділянки, яким, між іншим, так і не зміг скористатись в силу реального обробітку землі іншим суб`єктом - СТОВ Залевківське . У зв`язку з зазначеними обставинами позбавлення можливості ФОП ОСОБА_2 , не мав права на використання земельної ділянки та фактично не використовував ділянку впродовж 2020 та 2021 років. При цьому, ФОП ОСОБА_2 виконано обов`язок щодо сплати орендної плати за використання ділянки за період з 05 березня 2019 року по 04 квітня 2020 року.
Також скаржник вважає, що із врахуванням всіх діючих на момент розірвання умов договору оренди землі від 01 березня 2007 року, річний період користування земельною ділянкою, за який ОСОБА_2 має щорічно сплачувати орендну плату в період з 01 по 30 вересня, а остаточно по 31 грудня, складає 365 днів з квітня року, в якому здійснюється платіж, по 04 квітня наступного за платежем року.
Виходячи з наведеного, мінімальний термін початку вираховування періоду прострочення відповідача зі сплати орендної плати за 2020 рік починається з 05 квітня 2020 року. Для правильного вираховування періоду прострочення необхідно також встановити момент закінчення такого періоду.
Враховуючи те, що у справі № 703/1629/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 02 липня 2020 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області прийнято рішення про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, а відповідачем не оскаржувалося в апеляційному порядку та було погоджено, саме 02 липня 2020 року є терміном, з яким слід пов`язувати закінчення періоду прострочення зі сплати орендної плати (варіативності у правильному вирішенні цього питання, за певних умов, додають також 11 серпня 2020 року як дата набрання вказаним судовим рішенням законної сили, а також 31 серпня 2020 року, як дата державної реєстрації припинення права оренди за рішенням суду; при цьому відповідач об`єктивно позбавлений можливості впливати на вираховуваний період прострочення з точки зору впливу на встановлення останніх двох термінів). Таким чином, на думку скаржника, період прострочення зі сплати орендної плати за використання ОСОБА_2 земельної ділянки складає строк з 05 квітня 2020 року по 02 липня 2020 року.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Савченка С. В. на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2021 року у вказаній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року справу призначено до розгляду на 07 вересня 2021 року на 15:00 год., в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №174363 від 04 жовтня 2004 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації державних акті на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 492, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2193 від 27 липня 2004 року, є власником земельної ділянки площею 1,62 га з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Сунки Смілянського району Черкаської області (а. с.7).
01 березня 2007 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Смілянському райвідділі ЧРФДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 квітня 2007 року за № 040779200092 (надалі - Договір) (а. с. 8).
Відповідно до умов договору оренди, орендодавець надає в строкове платне користування земельні ділянки площею 1,59 га та 1,62 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Сунківської сільської ради, строком на 10 років.
Згідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки і становить 560 грн і видається у формі натуральній.
Відповідно до п. 10 договору оренди, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції.
Згідно п. 11 Договору, орендна плата вноситься у такі строки - з 1 по 30 вересня, остаточно по 31 грудня.
Відповідно до п. 12 Договору, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
Згідно п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до п.14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення (а. с. 8).
28 серпня 2016 року між орендодавцем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди землі в адмінмежах Сунківської сільської ради від 01 березня 2007 року, зареєстрованого у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України від 04 квітня 2007 року за № 040779200092, відповідно до якої, сторони уклали цю угоду про зміну умов договору оренди землі від 01 березня 2007 року, кадастровий номер: 7123788500:02:001:0212, площею 1,62 га (надалі - Додаткова угода) (а. с. 10).
Згідно п.1 Додаткової угоди, сторони домовилися внести зміни та доповнення до пункту 5 договору Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 63 867 грн 65 коп. .
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, сторони домовилися внести зміни та доповнення до п. 8 договору Договір укладено на 10 (десять) років з дати набуття чинності даної угоди .
Згідно п. 3 Додаткової угоди, пункт 9 договору оренди землі викласти в редакції Річна орендна плата не менше 7 % від грошової оцінки земельної ділянки вноситься орендарем коштами, надання послуг або сільськогосподарською продукцією по ринковим цінам на час відпуску продукції (а. с. 10).
15 серпня 2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , укладено додаткову угоду про зміну умов до договору оренди землі в адмінмежах Сунківської сільської ради від 01 березня 2007 року, зареєстрованого у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України від 04 квітня 2007 року за №040779200092, відповідно до якої, сторони уклали цю угоду про зміну умов договору оренди землі від 01 березня 2007 року, кадастровий номер: 7123788500:02:001:0212, площею 1,6241 га (а. с. 9).
Відповідно до п. 1 вказаної Додаткової угоди, сторони домовилися внести зміни та доповнення до пункту 5 договору Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2019 року становить 38 533 грн 39 коп. (а. с. 9).
З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого міськрайонним управлінням у Смілянському районі у Черкаській області та м. Смілі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 09 серпня 2019 року за заявою ОСОБА_1 , нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212 становить 38 533 грн 39 коп. (а. с. 11).
Відповідно до договору суборенди земельної ділянки № 0212 від 01 січня 2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (суборендодавець) та ФГ Глуган М. М. (суборендар), в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер 7123788500:02:001:0212 загальною площею 1,6241 га, цільове призначення якої для ведення товарного селянського господарства, що знаходиться в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Договір укладено на строк з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року. Плата сплачується орендодавцю не пізніше 31 грудня 2020 року або за згодою сторін (а. с. 49-52).
Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки по договору суборенди № 0212 від 1 січня 2020 року, ФОП ОСОБА_2 та ФГ Гуглан М. М. склали цей акт про те, що земельна ділянка загальною площею 1,6241 га кадастровий номер 7123788500:02:001:0212, що надається в суборенду терміном на один рік, придатна для використання за цільовим призначенням та відповідає умовам договору суборенди. Земельна ділянка відведена в натурі, межові знаки показані суборендодавцю та передані йому на зберігання (а. с. 53).
При цьому, рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року, у цивільній справі № 703/1629/20 встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 207049379 від 17 квітня 2020 року, 12 січня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,6241 га, з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1148948871237. В цей же день, за ФОП ОСОБА_2 , на підставі додаткової угоди від 28 серпня 2016 року, зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки.
Приведеним рішенням позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Білозірської сільської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство ГЛУГАН М.М. , про визнання протиправним та скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, задоволено.
Визнано протиправною реєстрацію додаткової угоди від 01 січня 2020 року № 0212, укладеної між ФОП ОСОБА_2 та ФГ ГЛУГАН М.М. про суборенду земельної ділянки площею 1,6241 га, розташованої в адміністративних межах Сунківської сільської ради Смілянського район Черкаської області та належної ОСОБА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №174363 від 04 жовтня 2004 року, кадастровий номер 7123788500:02:001:0212, від 02 березня 2020 року здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаської області Савчук Л. А., номер запису про інше речове право 35813652 та скасовано державну реєстрацію даної угоди.
Розірвано договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6241 га, що розташована на території Сунківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, кадастровий номер 7123788500:02:001:0212, укладений 01 березня 2007 року між ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 та зареєстрований в Смілянському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК 03 квітня 2007 року за № 040779200092.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 , та Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1 у рівних частинах, судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в сумі 1 681 грн 60 коп.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 703/1629/20 набрало законної сили, 11 серпня 2020 року (а. с. 14-17).
Згідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, щодо самозайнятої фізичної особи ОСОБА_2 за 4 квартал 2019 року, останнім ОСОБА_1 , який має реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , виплачено 8 777 грн 76 коп., ознака доходу 106 (дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) (а. с. 46-47).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - адвоката Савченка С. В. підлягає до відхилення.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, судом в цілому вірно застосовано норми матеріального права, якими врегульовуються спірні правовідносини, та не допущено порушення норм процесуального права.
Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовано Законом України Про оренду землі , Законом України Про оцінку землі , ЗК України та ЦК України та ЦПК України та ПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
В силу ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності позивача на земельну ділянку площею 1,62 га з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Сунки Смілянського району Черкаської області, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №174363 від 04 жовтня 2004 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2193 від 27 липня 2004 року, (а. с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЗК України право передавати земельну ділянку в оренду належить власнику.
Згідно ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається в письмовій формі.
Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
01 березня 2007 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Смілянському райвідділі ЧРФДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 квітня 2007 року за № 040779200092 (надалі - Договір). Відповідно до умов приведеного договору, орендодавець надає в строкове платне користування земельні ділянки площею 1,59 га та 1,62 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в адміністративних межах Сунківської сільської ради, строком на 10 років (а. с. 8).
28 серпня 2016 року та 15 серпня 2019 року між сторонами укладалися додаткові угоди про зміну умов договору. Зокрема до п. 1 Додаткової угоди від 15 серпня 2019 року, сторони домовилися внести зміни та доповнення до пункту 5 договору Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2019 року становить 38 533 грн 39 коп. . Відповідною підставою для цього послугувало те, що згідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого міськрайронним управлінням у Смілянському районі та м. Смілі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 09 серпня 2019 року за заявою ОСОБА_1 , нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212 становить 38 533 грн 39 коп. (а. с. 11).
З умов вищевказаних договору оренди та додаткових угод до нього вбачається, що, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем один раз на рік не пізніше 31 грудня кожного року, в якому діяв даний договір, з врахуванням додаткових угод.
Статтею 627 ЦК України регламентовано, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Водночас, умови вказаного договору оренди та додаткових угод до нього не містять домовленості сторін щодо строку користування орендарем земельною ділянкою, за який кожного року сплачується орендна плати, в зв`язку з чим місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що орендна плата за користування вищевказаною земельною ділянкою сплачується орендарем орендодавцю у визначеному сторонами розмірі кожного року до 31 грудня незалежно від періоду у році, в якому має бути сплачена орендна плата, протягом якого орендар користувався земельною ділянкою.
Виходячи з викладеного, орендар земельної ділянки з кадастровим номером 7123788500:02:001:0212, за користування нею у 2020 році, не пізніше 31 грудня 2020 року, на підставі вище приведеного договору оренди та додаткових угод до нього, зобов`язаний був сплатити ОСОБА_1 не менше 7% від нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, яка складає 38 533 грн 39 коп., тобто не менше 2 697 грн. 34 коп.
До такого висновку прийшов місцевий суд і з ним в повній мірі погоджується суд апеляційної інстанції, тим самим відхиляючи доводи апеляційної скарги, що стосуються періоду стягнення заборгованості по орендній платі, за їх невмотивованістю належними та допустимими доказами.
На ряду з викладеним колегія зазначає, що рішенням Соснівського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року у справі № 703/1629/20 встановлено, що приведена земельна ділянку 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року перебувала в суборенді на підставі договору суборенди № 0212 від 01 січня 2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФГ Глуган М. М. . При цьому її передача відбулася з порушенням вимог ч. 1 ст. 8 Закону України Про оренду землі , оскільки це не передбачено договором оренди даної земельної ділянки від 01 березня 2007 року та без письмової згоди її власника ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 93 ЗК України, орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2020 року у цивільній справі № 703/1629/20 визнано протиправною реєстрацію додаткової угоди про суборенду земельної ділянки власником якої є позивач та розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року між позивачем та відповідачем.
Відмова орендодавця від користування у 2020 році орендованою на підставі договору та додаткових угод земельною ділянкою, не є підставою для звільнення його від зобов`язань зі сплати ОСОБА_1 орендної плати за визначений в договорі період.
Відповідно до п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, враховуючи, що як договір оренди, який був розірваний вище приведеним судовим рішенням, так і додаткові угоди до нього, не містять домовленості сторін щодо строку користування орендарем земельною ділянкою за який кожного року сплачується орендна плата, розірвання договору не звільняє орендаря від зобов`язань по сплаті орендної плати за 2020 рік. При цьому судова колегія апеляційного суду погоджується з аналогічним висновком зробленим місцевим судом.
Щодо сплати пені за прострочення виконання зобов`язання колегія зазначає наступне.
Крім того, згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом п. 14 укладеного між сторонами Договору його сторони визначили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.
При цьому, сторони договору оренди погодили строки орендної сплати, саме з 1 по 30 вересня, остаточно по 31 грудня поточного року, а тому місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку що орендна плата, яка ФОП ОСОБА_2 повинна бути сплачена ОСОБА_1 за 2020 рік, вважається простроченою з 01 січня 2021 року.
Судова колегія окремо зазначає, що місцевий суд вірно обрахував розмір пені та вмотивовано задовольнив позовні вимоги не виходячи за межі розміру їх заявлення.
Щодо розподілу судових витрат, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не містить аргументів, щодо підстав скасування судового рішення, саме в частині розподілу судових витрат, скаржник посилається лише узагальнено на скасування оскаржуваного рішення в цілому.
Водночас, колегія суддів зазначає, що розподіл судових витрат місцевим судом здійснений виходячи з норм ст. 141 ЦПК України, а витрати на правову допомогу, що входять до їх складу - виходячи з критерію реальності їх понесення розумності їх розміру та фінансового стану сторін.
Інші доводи апеляційної скарги не являються суттєвими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну представника фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - адвоката Савченка Станіслава Вадимовича залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2021 року, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 14 вересня 2021 року.
Головуючий: Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
Л. В. Нерушак
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2021 |
Оприлюднено | 15.09.2021 |
Номер документу | 99599469 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Василенко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні