Ухвала

від 30.06.2021 по справі 360/2034/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2021 року

Київ

справа №360/2034/20

адміністративне провадження №К/9901/21094/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді -Гімон М.М., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України- Головного управління ДПС у Луганській області (як правонаступника Головного управління ДПС у Луганській області) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №360/2034/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Сєвєродонецької міської ради, третя особа - Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради, про звернення стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИЛА:

4 червня 2021 року Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у Луганській області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №360/2034/20.

Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 6 листопада 2018 року у справі №807/903/15, від 26 грудня 2018 року у справі №810/3735/15).

Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин визначається, зокрема, суб`єктним складом учасників відносин, об`єктом та предметом правового регулювання, а також умовами застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проте, скаржником не обґрунтовано подібності правовідносин у справі №360/2034/20, рішення в якій оскаржуються, та у справах, на рішення в яких він посилається у касаційній скарзі. Посилання на постанови Верховного Суду зроблено без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки.

Також касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, проте вони були повернуті на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Питання про поновлення строку не вирішується при постановленні ухвали про надання строку для усунення інших недоліків касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України- Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №360/2034/20 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон Є.А. Усенко