Постанова

від 01.07.2021 по справі 0870/7612/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року

м. Київ

справа № 0870/7612/12

адміністративне провадження № К/9901/32723/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 0870/7612/12

за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Таврічеське до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Семененко М. О.) від 10 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Богданенко І. Ю., Уханенко С. А., Дадим Ю. М.) від 05 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2012 року Селянське (фермерське) господарство Таврічеське (далі - СФГ Таврічеське ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі -Пологівська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2012 року № 0000062302.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач наголошує, що товари, придбані в ТОВ Глорія Фарм Груп , ТОВ Альтаїр-ХХІ-7К , ТОВ РИЛ-5МС та ТОВ Євротрейд-Холдінг були належним чином оприбутковані і в подальшому використані у власній господарській діяльності. При цьому пред`явлені до перевірки документи (видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення тощо) є первинними документами та повністю підтверджують факт здійснення операцій.

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

4. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оріхівському районі від 19 березня 2012 року № 0000062302.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146 грн присуджено на користь СФГ Таврічеське за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської ОДПІ.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 30 жовтня 2017 року Пологівська ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити СФГ Таврічеське в задоволенні позовних вимог.

Водночас в касаційній скарзі Пологівською ОДПІ заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.

Цією ж ухвалою відмовлено Пологівській ОДПІ в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 03 березня 2018 року касаційну скаргу Пологівської ОДПІ на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

11. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2018 року справу прийнято до провадження, витребувані з суду першої інстанції матеріали справи.

12. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2328/0/78-20 від 26 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

14. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

15. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у січні-лютому 2012 року Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області Державної податкової адміністрації України проведено планову виїзну перевірку СФГ Таврічеське з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт № 7/23-30567634 від 16 лютого 2012 року.

17. Проведеною перевіркою встановлено порушення СФГ Таврічеське :

- пункту 1.7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, статті 8-1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР Про податок на додану вартість (далі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого встановлено заниження суми податку, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства на 382 587 грн, у тому числі за грудень 2009 року на 205 771 грн, за березень 2010 року на 176 816 грн;

- статті 8-1 Закону № 168/97-ВР внаслідок неправильного визначення суми податкової пільги по коду пільги 14010450 за 2009 рік на суму 139 250 грн.

18. За висновками контролюючого органу позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування по господарським взаємовідносинам з ТОВ Глорія Фарм Груп , ТОВ Альтаїр-ХХІ-7К та ТОВ РИЛ-5МС , оскільки, за твердженнями відповідача, правочини укладені позивачем з вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. При цьому податковий орган посилався на відсутність у зазначених суб`єктів господарювання необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

19. На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Оріхівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2012 року № 0000062302, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 174 133,25 грн, у тому числі за основним платежем на 521 837 грн та 652 296,25 грн за штрафними санкціями.

20. За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2012 року № 0000062302 скасовано в частині 139 270 грн податку на додану вартість, нарахованого за жовтень 2010 року; 34 817,50 грн штрафних (фінансових) санкцій і 345 041 грн штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за грудень 2009 року та жовтень 2010 року, в іншій частині рішення залишено без змін.

21. Зокрема, під час процедури адміністративного оскарження, встановлена необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині господарських відносин з ТОВ Євротрейд-Холдінг , статті 8-1 Закону № 168/97-ВР внаслідок неправильного визначення суми податкової пільги та спростовані висновки щодо використання позивачем податкової пільги не за призначенням.

22. При цьому нове податкове повідомлення-рішення з урахуванням зменшеного податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій не приймалося.

23. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідач не довів жодними належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод (зобов`язань), а відтак контролюючий орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

25. При цьому суди зауважили, що доводи, покладені податковим органом в основу висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що вони не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із його контрагентами та підставою для прийняття спірного рішення.

26. Водночас первинні документи підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з настанням відповідних правових наслідків, у тому числі з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, у господарства відбулися зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що в свою чергу спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та товариствами з обмеженою відповідальністю Глорія Фарм Груп , Алтаїр-ХХІ-7к , РИЛ-5МС .

27. Крім того суд першої інстанції зауважив, що викладені в акті перевірки доводи контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами у зв`язку із ненаданням до перевірки товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують транспортування, не можуть безумовно свідчити про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки товарно-транспортна накладна є обов`язковим документом, який надає право платникам податку на прибуток для відображення витрат на перевезення вантажів при розрахунку оподатковуваного прибутку, проте, жодного впливу на формування податкового кредиту з податку на додану вартість товарно-транспортна накладна не має. Певні недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної та/або їх відсутність не може мати вирішального значення для висновків про фіктивність господарської операції, якщо інші первинні документи надають змогу прийти до висновків про те, що поставка товару була реально здійснена.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

29. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Глорія Фарм Груп , ТОВ Алтаїр-ХХІ-7к , ТОВ РИЛ-5МС . Такі висновки зумовлені наявною податковою інформацією щодо сумнівності зазначених платників, відповідно до якої аналіз господарської діяльності ТОВ Глорія Фарм Груп , ТОВ Алтаїр-ХХІ-7к , ТОВ РИЛ-5МС свідчить про неможливість здійснення контрагентами господарських операцій.

30. Крім того скаржник наголошує, що у позивача відсутні документи на транспортування товару від продавця до покупця, навантаження, розвантаження, сортування, зберігання та використання отриманої продукції у власній господарській діяльності. Позивачем не надані товарно-транспортні накладні, довіреності, сертифікати якості, документи складського обліку.

31. Окремо скаржник звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки клопотанню відповідача про надання додаткових доказів що здійснення фіктивного підприємництва ТОВ Глорія Фарм Груп та ТОВ Євротрейд-Холдінг .

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

33. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

34. Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.

35. Правовідносини з приводу формування платником податку податкового кредиту у період до 01 січня 2011 року регулювалися Законом № 168/97-ВР.

36. Об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

37. Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

38. Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

39. Згідно з абзацом 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

40. Зміст наведених норм свідчить про те, що у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

41. За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

42. Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

43. При цьому, наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

44. Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України , вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

45. Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

46. Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

47. Саме собою невиконання контрагентом своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

48. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у грудні 2009 року позивач придбав у ТОВ Глорія Фарм Групп 680 тон селітри аміачної на загальну суму 1 495 000 грн, у тому числі податок на додану вартість - 249 166,67 грн.

49. Продавцем виписані видаткова та податкова накладні. Оплата придбаного товару проведена в безготівковій формі та підтверджується банківською випискою.

50. Також встановлено, що у перевіряє мий період, між позивачем (покупцем) та ТОВ РИЛ-5МС (продавцем) укладені договори купівлі-продажу від:

- 11 березня 2010 року № 11/03-1, селітри аміачної у кількості 200 т., загальною вартістю 499 402,10 грн, у тому числі податок на додану вартість - 83 233,68 грн;

- 12 березня 2010 року № 12/03-3 запчастин в асортименті, загальною вартістю 153 002 грн, у тому числі податок на додану вартість - 25 500,04 грн;

- 12 березня 2010 року № 12/03-2, селітри аміачної у кількості 175 т., загальною вартістю 436 976,40 грн, у тому числі податок на додану вартість - 72829,40 гривень;

- 15 березня 2010 року № 12/03-4, запчастин в асортименті, загальною вартістю 129 114,12 грн, у тому числі податок на додану вартість - 21 519,02 грн;

- 15 березня 2010 року № 12/03-5, добрива NPK у кількості 78,50 т., загальною вартістю 471 000 грн, у тому числі податок на додану вартість - 78 500 грн;

- 16 березня 2010 року № 12/03-6, селітри аміачної у кількості 100 т., загальною вартістю 600 000 грн, у тому числі податок на додану вартість - 100 000 грн;

- 17 березня 2010 року № 12/03-7, добрива NPK у кількості 57,5 т., загальною вартістю 345 000 грн, у тому числі податок на додану вартість - 57 500 грн;

- 18 березня 2010 року № 12/03-8 селітри аміачної у кількості 14 т., загальною вартістю 84 000 грн, у тому числі податок на додану вартість - 14 000 грн;

- 18 березня 2010 року № 12/03-9 палива у кількості 47 920 л., загальною вартістю 282 919,68 грн, у тому числі податок на додану вартість - 47 153,28 грн;

- 19 березня 2010 року № 12/03-10, селітри аміачної у кількості 152,5 т., загальною вартістю 366 763,12 грн, у тому числі податок на додану вартість - 61 127,11 грн.

51. За вказаними договорами продавцем виписані податкові та видаткові.

52. Суми податку на додану вартість за податковим накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2010 року. Вартість придбаного товарно-матеріальних цінностей позивачем оплачена, що підтверджується банківськими виписками.

53. Крім того, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Альтаїр-ХХІ 7К укладені договори від:

- 22 березня 2010 року № 23/03-1 купівлі-продажу 55 т. амофосу загальною вартістю 133 477,73 грн, у тому числі податок на додану вартість - 22 246,29 грн;

- 22 березня 2010 року № 23/03-3 купівлі-продажу 18272 л. дизельного пального загальною вартістю 107 877,89 грн, у тому числі податок на додану вартість - 17 979,65 грн;

- 22 березня 2010 року № 23/03-2 щодо надання послуг з ремонту сільськогосподарської техніки. Вартість послуг склала 58 644 грн, у тому числі податок на додану вартість - 9 774 грн;

- 25 березня 2010 року № 23/03-4 купівлі-продажу запчастини в асортименті. Загальна вартість товару склала 108 518,04 грн, у тому числі податок на додану вартість - 18 086,34 грн.

54. Виконання вказаних договорів підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних, вартість поставленого товару та отриманих послуг сплачена позивачем.

55. Акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів (сільськогосподарської техніки), складені за типовою формою № 03-2, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 352. Зміст актів, зокрема, містить назву та дату, період надання послуг (капітальний, плановий або поточний ремонт; діагностика, заміна деталей тощо), кількість та персональне найменування об`єкту (борона зубо-пружинна ЗБР-24, трактор колісний Кейс 7250 1999 р. в. та інше).

56. Також, судами попередніх інстанцій було встановлено, що добрива позивачем придбавалися для поліпшення земельних ділянок на яких провадилася сільськогосподарська діяльність (у тому числі на зареєстрованих земельних ділянках на праві користування на території м. Мелітополя, Мелітопольського та Веселівського районів Запорізької області), запчастини та пальне придбавалися у зв`язку з необхідністю використання під час господарської діяльності сільськогосподарської техніки (власної та орендованої), що підтверджується актами списання, журналами проводок, актами прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

57. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

58. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій встановили реальність господарських операцій та дійшли обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.

59. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами попередніх інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких суди зробили правильний висновок, що вони не можуть бути належними доказами у даній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту, з урахуванням того, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки обставини щодо ведення СФГ Таврічеське господарської діяльності із порушенням вимог діючого законодавства, податковим органом в процесі розгляду справи надано не було.

60. Не заслуговують на увагу й доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, про те, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки клопотанню відповідача про надання додаткових доказів що здійснення фіктивного підприємництва ТОВ Глорія Фарм Груп та ТОВ Євротрейд-Холдінг , оскільки як свідчить зміст ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, вказане клопотання було розглянуте апеляційним судом і в його задоволенні було відмовлено із зазначенням відповідних мотивів.

61. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 0870/7612/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов