Ухвала

від 16.06.2021 по справі 127/9651/21

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9651/21

Провадження №2/930/617/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ВІДМОВУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПОЗОВУ

16.06.2021 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши заяву АТ ТАКСОМБАНК про забезпечення позову подану по цивільній справі № 127/9651/21 за позовом Акціонерного Товариства ТАКСОМБАНК , представника позивача Лашко Ігора Івановича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 023/4501891- СК від 14.03.2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження Немирівського районного суду надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного Товариства ТАКСОМБАНК , представника позивача Лашко Ігора Івановича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 023/4501891- СК від 14.03.2018 року.

Одночасно з позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову в якій просить: накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, а саме житловий будинок загальною площею 91,3 кв.м житловою 51,4 кв.м.,реєстраційний номер 1677156405230, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 0523089400:02:001:0495 площею 1,7091 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Язвинківської сільської ради, що належать на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .

З метою недопущення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду представник позивача вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене майно, яке належить ОСОБА_1 , оскільки відповідно до умов Кредитного договору, Банк має право вимагати повернення кредиту та нарахованих процентів, сплати штрафних санкцій (пені, штрафів), а Позичальник відповідно зобов`язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі штрафні санкції (пеня, штраф) незалежно від строку настання виконання зобов`язань за Кредитним договором, у випадках передбачених Кредитним договором.

Умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті.

Станом на 30.03.2021 року розмір заборгованості позичальника перед банком за Кредитним договором № 023/4501891-СК від 14.03.2018 року складає 56216,20 гривень.

У зв`язку із тим, що відповідач повністю уникає своїх обов`язків щодо повернення кредиту, та протягом тривалого часу не здійснює і не виконує своїх зобов`язань перед банком, тому існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна, а тому позивач змушений звернутися до суду із заявою про забезпечення позову та накладення арешту на майно боржника.

Суддя, дослідивши вимоги поданої заяви про забезпечення позову вважає за необхідне зазначити наступне.

З урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Таким чином, на думку представника позивача у випадку відчуження ОСОБА_1 свого нерухомого майна або переходу до іншої особи права власності на дане майно, буде неможливо звернути стягнення на нього у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу та його виконання.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як зазначено в заяві, сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ ТАСКОМБАНК на даний час складає 56216,20 грн.

Оскільки позивачем не доведено того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення про стягнення боргу, а також той факт, що предметом спору є стягнення з відповідачки грошових коштів в межах 56216,20 грн., а вартість майна (будинку) та земельної ділянки значно перевищує суму заборгованості, суд вважає, що запропонований вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами, що, в силу положень ст. ст. 149-153 ЦПК України, свідчить про необґрунтованість поданої заяви про накладення арешту на майно, а тому законних підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства Таскомбанк - Лашко Ігоря Івановича про забезпечення позову по цивільній справі за заявою Акціонерного товариства Таскомбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.П. Царапора