Рішення

від 20.01.2021 по справі 361/8066/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/343/21, cправа № 361/8066/19

20.01.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретарів судових засідань - Телепи Т.А.,

Площинської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виділ частки із нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила виділити належну їй на праві власності ј частку в натурі із житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме: тамбур 2-1 площею 2,1 кв.м; санвузол 2-2 площею 3,2 кв.м; кухню 2-5 площею 15,2 кв.м; житлову кімнату 2-3 площею 14,2 кв.м; житлову кімнату 2-4 площею 7,6 кв.м.

В обґрунтування вимог зазначається, що позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 лютого 2015 року, виданого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Саверою Л.Л. належить ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно з технічним паспортом на вказаний будинок, відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , користуються приміщеннями: 1-1, площею

11,7 кв.м; 1-4, площею 6,6 кв.м; 1-5, площею 11,3 кв.м., відповідач ОСОБА_4 користується приміщеннями: 3-1, площею 11,9 кв.м; 3-2, площею 4,8 кв.м; 3-3, площею 11,8 кв.м; 3-4, площею 14,0 кв.м; 3-5, площею 7,4 кв.м; 3-6, площею 6,4 кв.м., при цьому позивач користується приміщеннями: тамбуром 2-1, площею 2,1 кв.м; санвузлом 2-2, площею 3,2 кв.м; кухнею

2-5, площею 15,2 кв.м; житловою кімнатою 2-3, площею 14,2 кв.м; житловою кімнатою

2-4, площею 7,6 кв.м та претендує на їх виділення в натурі. Оскільки відповідачі не бажають вчиняти жодних дій для розв`язання в позасудовий спосіб питання щодо виділу в натурі приміщень у власність, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, 29 вересня 2020 року її представник ОСОБА_5 подав до суду заяву про проведення підготовчого та судового засідань без його участі, в якій також вказав, що позовні вимоги підтримує.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством, будучи належним чином повідомленими про наявність на розгляді у суді вказаної справи будь-яких відзив на позов не подали.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 лютого 2015 року, виданого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Саверою Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 107, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить ј частина житлового будинку АДРЕСА_1 , житловою площею 104,8 кв.м, загальною площею 162,7 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами, що складаються з: сараю літ. Б , вбиральні літ. В , вбиральні літ. Г , огорожі літ. N , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 33017605 від 02 лютого 2015 року підтверджується факт проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на ј частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з технічним паспортом на будинок АДРЕСА_1 , виготовленого комунальним підприємством Броварської міської ради Броварське міське бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 157) за замовленням ОСОБА_1 станом на січень 2015 року, загальна площа приміщень становить 162,7 кв.м, житлова - 104,8 кв.м, з наступними приміщеннями: 1-1 площею 11,7 кв.м; 1-4 площею 6,6 кв.м; 1-5 площею 11,3 кв.м; 2-1 площею 2,1 кв.м; 2-2 площею 3,2 кв.м; 2-5 площею 15,2 кв.м;

2-3 площею 14,2 кв.м; 2-4 площею 7,6 кв.м; 3-1 площею 11,9 кв.м; 3-2 площею 4,8 кв.м;

3-3 площею 11,8 кв.м; 3-4 площею 14,0 кв.м; 3-5 площею 7,4 кв.м; 3-6 площею 6,4 кв.м.

Рішенням Броварської міської ради Київської області від 25 грудня 2015 року

№ 52-04-07 Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари , вулицю Белінського перейменовано на вулицю ОСОБА_6 .

Згідно з висновком експерта № ЕС-1702-1-1546.20, складеного 28 липня 2020 року за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у справі № 361/8099/19, провадження № 2/361/3959/19 технічно можливо виділити у житловому будинку АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_1 , без врахування земельної ділянки. Копія вказаного висновку експерта особисто отримана відповідачами у справі (а.с.150).

Відповідно до частин першої та другої статті 319 Цивільного кодексу України

(далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричиняє припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

08 грудня 2010 року № 1117 Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них .

У частині другій статті 367 ЦК України визначено, що в разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи зі змісту цієї норми, поділ є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.

Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Відповідно до роз`яснень у пунктах 6 та 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок , при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до статті 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У постанові Верховного Суду № 61-4860св 18 від 30 травня 2018 року викладена правова позиція, у якій Верховний Суд дійшов висновку про те, що у силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319,358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Згідно із статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364, 379, 380 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

З аналізу вищевказаних доказів, а також позиції відповідачів, суд дійшов висновку, що виділ в натурі у власність позивачу ј частки у праві спільної часткової власності, не порушує прав інших співвласників (відповідачів).

Згідно з вимогами статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із частиною другою статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення даного позову.

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в позовній заяві позивач просить не стягувати з відповідачів на її користь понесені судові витрати, суд враховуючи таку позицію сторони позивача розподілу судових витрат при постановленні судового рішення не здійснює.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Виділити в натурі в особисту власність ОСОБА_1 належну їй на праві власності ј частку із майна у спільній частковій власності у житловому будинку, загальною площею 162,7 кв.м, житловою площею 104,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до висновку експерта № ЕС-1702-1-1546.20 від 28 липня 2020 року, за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у справі № 361/8099/19, провадження № 2/361/3959/19, а саметамбур 2-1, площею 2,10 кв.м; санвузол 2-2, площею 3,20 кв.м; кухню 2-5, площею 15,20 кв.м; житлову кімнату 2-3, площею 14,20 кв.м; житлову кімнату 2-4, площею 7,60 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин