Ухвала

від 01.07.2021 по справі 466/4924/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/4924/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/505/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

встановила:

цією ухвалою задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000511 24 червня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що формулювання обвинувачення викладено не чітко та не конкретно.

В апеляційній скарзі прокурор Львівськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 покликається нате,що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вважає безпідставним подане захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_8 клопотання, оскільки в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 наведені фактичні дані, які у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з обов`язкових елементів складу інкримінованого йому кримінального правопорушення (об`єктивних (об`єкт, об`єктивна сторона) і суб`єктивних (суб`єкт, суб`єктивна сторона) та додаткових (кваліфікуючих) що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2021 року та скерувати обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140000000511 від 24 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України до Шевченківського районного суду м. Львова для організації подальшого розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про підтримання апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та виступ його захисника адвоката ОСОБА_8 про її заперечення та залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи із суті даної норми закону, має відображатись в обвинувальному акті відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виклад фактичних обставин справи полягає у формулюванні фактичного складу діяння.

Формулювання обвинувачення, згідно доктрини права, є словесним посиланням на кримінально-правові норми формули кваліфікації, що відображає норми закону, в яких встановлена відповідальність за вчинене посягання та повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наслідки та інші дані, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Згідно обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Аналізуючи вимоги кримінального процесуального законодавства, що стосуються складення обвинувального акта у кримінальному провадженні органом досудового розслідування, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені в обвинувальному акті слідчим формулювання щодо фактичних обставин справи не можуть бути підставами для його повернення прокурору.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_7 , в такому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, дана їм правова кваліфікація та сформульовано обвинувачення, а відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про його невідповідність вимогам законодавства у зв`язку з неконкретністю обвинувачення і не вбачає підстав, які б могли призвести до порушення прав учасників судового провадження чи неможливості суду роз`яснити суть обвинувачення.

При цьому, презумпція невинуватості особи, як принцип кримінального провадження, не порушується, оскільки обвинувальний акт не є доказом у кримінальному провадженні, викладені в обвинувальному акті твердження органу досудового розслідування мають бути доведені в судовому засіданні стороною обвинувачення чи спростовані стороною захисту, тим самим має реалізуватися принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Отже, наведене не звільняє суд від обов`язку всебічно, повно та неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожен доказ, який поданий як стороною обвинувачення, так і стороною захисту в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, та за результатами цього, постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення і приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта відносно обвинуваченого ОСОБА_7 є безпідставним та підлягає скасуванню, а обвинувальний акт поверненню в суд першої інстанції для призначення нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2021 року скасувати і призначити новий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.3 ст. 368 КК України в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження тим самим складом суду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4