Постанова

від 22.06.2021 по справі 914/2590/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р. Справа №914/2590/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Скрипчук О.С.

Мирутенко О.Л.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н від 25.03.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/1079/21 від 29.03.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 (повний текст рішення складено 18.02.2021, суддя Т.Я. Рим)

у справі № 914/2590/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД"</a> (надалі ТзОВ "БІНП ЛТД"), м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі

за участю представників:

від позивача: Репецький В.В. - адвокат (довіреність б/н від 16.11.2021)

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "БІНП ЛТД" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання поновленим договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20 позовні вимоги задоволено частково. Визнано поновленим договір оренди землі від 20.07.2011 (земельна ділянка кадастровий номер 4610136600:03:001:0018, загальною площею 0,0183 га (у тому числі площею 0,0043 га у межах червоних ліній), укладений між Львівською міською радою та ТзОВ "БІНП ЛТД", зареєстрований у Львівській міській раді 20.03.2011 за № Г-1038 та в Управлінні Держкомзему у місті Львові 23.07.2011 за № 461010004000332 на вулиці Шпитальній, 2 у місті Львові.

Визнано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 20.07.2011 укладеною в такій редакції:

"Місто Львів

Орендодавець (уповноважена ним особа) - Львівська міська рада, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, буд. 1, в особі виконуючого обов`язків директора Департаменту містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1 , що діє на підставі довіреності, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ухвали Львівської міської ради від 14.07.2016 р. №777 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради", з одного боку, та

Орендар - ТзОВ "БІНП ЛТД" з другого боку, уклали

додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді від 20.07.2011 р. за № Г-1038, про таке:

1. Пункт 8 Договору оренди землі викласти у такій редакції: "Договір укладено на 5 (п`ять) років до 30 вересня 2025 року.

2. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді від 20.07.2011 р. № Г-1038.

3. Ця додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря".

Стягнуто з Львівської міської ради на користь ТзОВ "БІНП ЛТД" 4' 204,00 грн у відшкодування витрат на оплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач своєчасно реалізував переважне право на укладення договору оренди землі, проте, відповіді від відповідача на свої звернення не отримав. У той же час позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та протягом одного місяця після закінчення строку його дії від відповідача не надходило заперечень у поновленні договору, внаслідок чого в силу приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" договір вважається поновленим на новий строк. Обставин порушення позивачем умов договору оренди судом не встановлено, а прийняття окремого рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору у порядку частини 6 статті 33 Закону не вимагається, що прямо зазначено у згаданій правовій нормі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати. Зокрема, скаржник зазначив, що листом № 2403-вих-57051 від 27.07.2020 Львівська міська рада надала відповідь на звернення ТзОВ "БІНП ЛТД" про намір продовжити дію договору на новий термін, однак, вказане не взято судом першої інстанції до уваги. Також Львівська міська рада звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивач недобросовісно користувався земельною ділянкою, оскільки намагався оформити право власності на об`єкт нерухомості, зведений на цій земельній ділянці.

У мотивувальній частині рішення суд покликається на ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , проте, згідно позовних вимог позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на підставі ч.1-5 ст.33 ЗУ Про оренду землі . Таким чином, судом порушено норму п.2 ст.237 ГПК України.

Також судом не взято до уваги та не надано належної оцінки посилання відповідача на норму ст.124 Земельного кодексу України, якою передбачено порядок передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності в оренду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 справу №914/2590/20 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20, призначено розгляд справи на 11.05.2021.

В судовому засіданні 11.05.2021 було оголошено перерву до 22.06.2021.

Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні (зареєстроване в канцелярії суду за вх.№ 01-04/4509/21 від 22.06.2021).

Частиною 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів, проаналізувавши подане клопотання, вважає, що наведені в ньому підстави для відкладення розгляду справи не є поважними та обґрунтованими.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В даному випадку колегія суддів вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для такого розгляду і без участі представника Львівської міської ради.

З огляду на викладене, а також на обмеженість процесуальних строків для розгляду спору, суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважного представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Таким чином, оскільки скаржника було належним чином повідомлено про судове засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 22.06.2021 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/3038/21), просить суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке .

20.07.2011 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "БІНП ЛТД" (орендар) було укладено договір оренди землі № Г-1038, відповідно до умов якого орендодавець на підставі ухвал Львівської міської ради № 899 від 07.06.2007 Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові , №2712 від 18.06.2009 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова (зі змінами), ухвали Львівської міської ради № 37 від 16.12.2010 Про порядок застосування відкорегованої нормативної грошової оцінки земель м. Львова , №369 від 31.03.2011 Про деякі питання нарахування та сплати за землекористування у звязку із введенням в дію у 2011 році грошової оцінки земель м.Львова та ухвали Львівської міської ради № 3992 від 30.09.2010 Про продовження ТзОВ БІНП ЛТД терміну оренди земельної ділянки на вул. Шпитальній, 2 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м.Львові на вул.Шпитальній, 2 для обслуговування павільйону (а.с. 54-58 т.І).

В оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610136600:03:001:0018, загальною площею 0,0183 га, у тому числі під забудовою 0,0111 га, під твердим покриттям 0,0072 га (у т.ч. площею 0,0043 га у межах червоних ліній) (п.2 договору).

Відповідно до п. 8 договір укладено на 5 років до 30 вересня 2015. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В пункті 20 договору зазначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

З наявної у справі копії акта приймання-передачі вбачається, що орендодавець передав орендарю в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0183 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 2 терміном на 5 років для обслуговування павільйону (а.с.54, т.1).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2016 у справі № 914/796/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2017 визнано укладеною між ТзОВ БІНП ЛТД та Львівською міською радою додаткову угоду до договору оренди землі (земельної ділянки кадастровий №4610136600:03:001:0018, загальною площею 0,0183 га (в т.ч. в межах червоних ліній площею 0,043 га), зареєстрованого у Львівській міській раді 20.03.2011р. за № Г-1038 та в Управлінні Держкомзему у місті Львові 23.07.2011р. за №461010004000332 в редакції, запропонованій позивачем. Визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 20.07.2011р. (земельної ділянки кадастровий номер №4610136600:03:001:0018, загальною площею 0,0183 га (у тому числі площею 0,0043га і межах червоних ліній) на вул.Шпитальній, 2 у м. Львові для обслуговування павільйону за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції, зареєстрований у Львівській міській раді 20.03.2011р. за № Г-1038 та в Управлінні Держкомзему у місті Львові 22.07.2011р. за №461010004000332.

Таким чином, згідно з пунктом 1 додаткової угоди до Договору Договір укладено на 5 років до 30.09.2020 . Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.12.2016 вбачається, що за позивачем 10.12.2016 зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки (а.с. 32-33 т.І).

До матеріалів справи долучено Висновок № 2256 судової інженерно-технічної експертизи від 29.12.2015 (а.с. 93-99 т.І). За висновком цієї експертизи споруда, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,0183 га у м. Львові по вулиці Шпитальній не є об`єктом нерухомого майна, належить до такого виду об`єкту містобудування, як павільйон.

24.06.2020 позивач надіслав відповідачеві лист № 12 про намір продовжити дію договору на новий термін (а. с. 10 т.І) та проєкт додаткової угоди (а.с. 11-12 т.І). Вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною ПАТ Укрпошта (а.с. 13 т.І).

Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради листом від 03.07.2020 звернулося до директора юридичного департаменту з проханням дати роз`яснення щодо можливості укладення додаткової угоди, враховуючи рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2016 без прийняття відповідної ухвали Львівської міської ради (а. с. 14 т.І).

В матеріалах справи немає допустимих доказів того, що відповідач надіслав позивачеві заперечення щодо поновлення Договору.

31.08.2020 ТзОВ БІНП ЛТД надіслало відповідачеві лист № 18 з долученням додаткових документів для продовження Договору оренди (а.с. 34-99 т.І).

Доказів реагування Львівської міської ради на лист позивача немає в матеріалах справи.

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що відповідач не підписав додаткової угоди до договору оренди землі від 20.07.2011, що на думку позивача є бездіяльністю Львівської міської ради, яка порушує права товариства, як добросовісного користувача та призводить до неможливості належним чином здійснювати його господарську діяльність.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , ст.6 якого врегульовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства(ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Як зазначалося вище, на підставі Договору оренди землі № Г-1038, позивач набув у користування земельну ділянку, яка знаходиться у м.Львові на вул.Шпитальній, 2 для обслуговування павільйону.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, зокрема, положеннями ст. 33 передбачено поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Відповідно до ч.1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналіз зазначених вище положень закону дає підстави вважати, що на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та встановлено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому, законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої ч.ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч. 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.09.2020 у справах № 159/5756/18 та № 313/350/16-ц:

"… дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором".

Статтоею 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст. 302 ГПК України встановлено, що саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права

Таким чином, оскільки відповідач ані в місячний строк після отримання листа про намір продовжити дію договору на новий термін, ані в місячний строк після закінчення строку дії Договору, не надіслав листа-повідомлення про прийняте рішення та не заперечив продовження користування позивачем орендованою земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Договір підлягає поновленню з огляду на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 8, 9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Вказане спростовує твердження позивача про неможливість зобов`язати відповідача у судовому порядку укласти додаткову угоду чи поновити договір оренди землі на новий строк (оскільки підставою укладення додаткової угоди до договору оренди землі є ухвала міської ради, однак міська рада не приймала відповідних ухвал).

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки відповідач ухиляється від продовження договору землі, позовні вимоги є обґрунтованими. Окрім того, оскільки сторони не узгодили зміни умов Договору, такий вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Також апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що оскільки Договір діяв до 30.09.2020, його поновлення на 5 років є можливим з наступного дня після 30.09.2020 (01.10.2020), а не з дати набрання рішенням суду законної сили.

Доводи скаржника про те, що листом № 2403-вих-57051 від 27.07.2020 Львівська міська рада надала відповідь на звернення ТзОВ "БІНП ЛТД" про намір продовжити дію договору на новий термін суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки вказане не підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази надсилання такого листа позивачу.

Стосовно доводів скаржника про те, що суд вийшов за межі позовної заяви, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Правовою підставою позову є саме норми статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам закону застосував ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , а не ч.5 вказаної статті, на яку покликався позивач, є необґрунтованими.

Щодо аргументів відповідача про неналежне виконання позивачем обов`язків орендаря, то суд звертає увагу, що судові рішення про скасування права власності позивача на будівлю торговельного павільйону були ухвалені в 2013-2014 роках - до поновлення Договору на новий строк в судовому порядку - до 30.09.2020. Доказів того, що позивач неналежним чином виконував обов`язки орендаря після поновлення Договору на новий строк (після 2016 року), немає в матеріалах справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишається за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.02.2021 у справі №914/2590/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено 30 .06.2021.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.Л. Мирутенко

О.С. Скрипчук