Постанова

від 22.06.2021 по справі 910/14026/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р. Справа№ 910/14026/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

представники сторін не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА

на рішення Господарського суду міста Києва

від 02.12.2020

у справі № 910/14026/20 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ-БУД

до Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА

про стягнення 1 000 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ-БУД (далі - позивач, ТОВ БК ІНТЕГРАЛ-БУД ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА (далі - відповідач, ТОВ СТОЛИЧНІ ВІКНА ) про стягнення 1 000 000,00 грн неустойки, а також сплачений заявником судовий збір у розмірі 15 000,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору підряду № НС140120 від 14.01.2020 року.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року у справі № 910/14026/20 позов задоволено.

Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ-БУД 1 000 000,00 грн неустойки та 15 000,00 грн судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ-БУД до Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА із підстав, зазначених у позові, підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року по справі № 910/14026/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, Товариство з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА не погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні, вважає вказане рішення необгрунтованим та незаконним, оскільки воно прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, фактичним обставинам справи, а також таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14026/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Алданова С.О., Зубець Л.П.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, справу №910/14026/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14026/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №910/14026/20. Призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.02.2021 року.

28.01.2021 року через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНТЕГРАЛ-БУД надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. з 08.02.2021 по 19.02.2021 на лікарняному, розгляд справи 08.02.2021 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 розгляд справи призначено на 04.03.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, справу №910/14026/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 року, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14026/20 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Алданової С.О., Кропивної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 року справу № 910/14026/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Алданової С.О., Кропивної Л.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14026/20 призначено на 04.03.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021, у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, справу №910/14026/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 року, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14026/20 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Кропивної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 року справу № 910/14026/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Кропивної Л.В. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.04.2021.

Враховуючи перебування головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи 13.04.2021 не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021, у зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, справу №910/14026/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021 року, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14026/20 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Пашкіної С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2021 року справу № 910/14026/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Мартюк А.І., Пашкіної С.А. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.05.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року розгляд справи № 910/14026/20 відкладено на 10.06.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021, у зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, справу №910/14026/20 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021 року, для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14026/20 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Майданевича А.Г., Пашкіної С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 року справу № 910/14026/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Майданевича А.Г., Пашкіної С.А. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.06.2021.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач вказував про те, що викладені в апеляційній скарзі відповідача заперечення на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі №910/14026/20 є необґрунтованими, не можуть братись до уваги та повинні бути відхилені. Cудом першої інстанції обґрунтовано та законно, на підставі повно та всебічно досліджених доказів та встановлених обставин, задоволено позовні вимоги у повному обсязі та підстави для скасування вказаного рішення в апеляційному порядку - відсутні.

У судове засідання 22.06.2021 позивач та відповідач повноважних представників - не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору у судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка зазначених вище представників учасників спору у судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Крім того, судова колегія, з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

14 січня 2020 року між ТОВ БК ІНТЕГРАЛ-БУД (далі - генпідрядник) та ТОВ СТОЛИЧНІ ВІКНА (далі - підрядник) було укладено договір підряду № НС140120 (далі - Договір підряду).

За умовами Договору підряду підрядник зобов`язується своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт з виготовлення, доставки та монтажу металопластикових виробів (конструкцій вікон та дверей) (надалі - Роботи , а при окремому згадуванні метало пластикових конструкцій вікон і дверей - металопластикові вироби), згідно Додатку №1 Зведений твердий кошторис , Додатку №1.1 Локальний кошторис №1 , Додатку №1.2 Локальний кошторис №2 у відповідності до умов Договору, Проектної документації стадії Робоча документація , чинних будівельних норм та правил України, та передати виконані Роботи Генеральному підряднику, а Генеральний підрядник зобов`язується забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних підрядником робіт.

Об`єктом за договором підряду є Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на вул. Народного Ополчення, 3 у Соломянському районі м. Києва , Житловий будинок № 1 Секція 1, Секція 2 .

П.3.1. договору встановлено строк виконання робіт: початок виконання робіт: 27.01.2020 року, закінчення виконання робіт: 29.05.2020 року.

Відповідно до п.6.9 договору підряду, роботи передаються Генеральному підряднику за Актом виконаних робіт та Довідкою форми КБ-3 щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Ціна Договору на день підписання Договору підряду визначена Сторонами у п.4.1 у розмірі 6 240 175,69 грн з ПДВ.

Відповідно до умов Договору підряду позивачем перераховано відповідачу аванс на загальну суму 6 369 873, 67 грн відповідно до платіжних доручень № 542 від 28.01.2020 р. на суму 1 817 487 грн, № 731 від 10.02.2020 року на суму 1 817 487 грн, № 1117 від 21.02.2020 р. на суму 1 817 487 грн, № 3389 від 28.04.2020 р. на суму 63 124,39 грн, № 7301 від 29.07.2020 р. на суму 20 775,13 грн, № 7898 від 11.08.2020 р. на суму 833 510,75 грн.

Відповідачем виконані роботи лише частково на загальну суму 1 306 430,45 грн з ПДВ, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт № 1 за квітень 2020 року на суму 193 615,65 грн., № 2 за квітень 2020 року на суму 746 415,50 грн, за актом № 3 за липень 2020 року на суму 366 399,30 грн.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отримані авансові платежі, не виконані та не передані позивачу роботи за договором підряду становить 5 063 443,22 грн з ПДВ.

Предметом спору є матеріально-правова вимога про стягнення пені у розмірі 1 000 000,00 грн за неналежне виконання зобов`язань за договором підряду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення унормовано статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) , згідно з якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу ; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України , статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Тому, з огляду на статтю 174 Господарського кодексу України , статтю 11 Цивільного кодексу України , цей договір є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених ним.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України , строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і у порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Судом встановлено, що у погоджений строк відповідач не виконав зобов`язання за договором.

Умовами договору підряду сторони передбачили відповідальність підрядника у разі прострочення ним виконання підрядних робіт за наявності вини підрядника у простроченні виконанні робіт. Відповідно до п.7.2.1 за порушення строків виконання робіт та усунення недоліків, підрядник сплачує неустойку у розмірі 1% від загальної Договірної ціни робіт з ПДВ (п.2.1 договору) за кожен день прострочення.

Позивач надав суду розрахунок пені за порушення строків виконання робіт відповідно до п.7.2.1. договору підряду. Сума пені за період прострочення з 30.05.2020 року по 01.10.2020 року за 123 дні становить 7 675 415,25 грн.

Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України , з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України ; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься у ст. 233 ГК України - у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (частина перша); якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина друга).

Відповідач посилається на те, що місцевим судом не було наведено правових підстав для відмови у задоволенні клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки. На думку апелянта, суд не врахував, що розмір заявленої до стягнення позивачем неустойки є неспіврозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем свого зобов`язання, що прострочення ним виконання робіт за договором підряду відбулося не з вини відповідача та не призвело до понесення збитків позивачем, сам позивач не довів понесення ним таких збитків, їх розмір та наявність у цілому, не надав позивач і доказів понесення збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми неустойки.

Окрім того, стверджуючи про відсутність своєї вини у невиконанні умов договору підряду, відповідач посилається на факт запровадження карантинних заходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 з 12.03.2020 року до 24.04.2020 року на усій території України, з подальшим його продовженням. За посиланням відповідача вказана обставина значною мірою вплинула не лише на виконання відповідачем своїх зобов`язань, а й на виконання зобов`язань з боку будівельної організації та самого головного підрядника, оскільки зумовило значні затримки у готовності прорізів до монтажу та вимушених затримок у здійсненні такого монтажу. На підтвердження вказаного твердження відповідач надав до апеляційного суду ділову переписку відповідальних працівників позивача та відповідача.

Колегія судів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до умов договору підряду підрядник зобов`язаний:

- забезпечити якісне та своєчасне виконання робіт у відповідності до технологічної послідовності виконання у строки, визначені договором. Інформувати у письмовій формі і завчасно повідомити генерального підрядника про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини генерального підрядника чи власної ініціативи, а також через незалежні від підрядника обставини (п.8.1.2 договору підряду);

- письмово інформувати генерального підрядника про будь-які обставини, які можуть впливати на хід виконання робіт, їх якість або безпеку виконання, у строк протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення таких обставин (п.8.1.13 договору підряду);

- зробити все необхідне для усунення будь-яких обставин, що зумовлюють затримку або можливе зупинення робіт (п.8.1.14 договору підряду).

Ці обов`язки кореспондують правам підрядника, визначеним у п.8.2 договору підряду щодо зупинення виконання робіт у разі виникнення обставин непереборної сили чи ініціювання внесення змін до договору.

Відповідно до п.9.1 договору підряду сторона звільняється від визначеної цим договором або чинним законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим договором порядку.

Тобто, якщо виконати договір вчасно завадили об`єктивні обставини - боржнику належить потурбуватися про доведення їхньої дійсності, а також того, що саме вони, а не будь-що інше, стали причиною прострочення.

Таким чином, належними та допустимими доказами наявності обставин на підтвердження поважності причин затримки виконання робіт відповідачем та/чи відсутність його вини у такій затримці є письмові докази інформування позивача про наявність таких обставин та підтвердження настання таких обставин відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.9.6 договору підряду настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним в Україні законодавством.

Зокрема, хоча відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, є однією з форс-мажорних обставин, ця обставина не веде до автоматичного визнання карантину форс-мажором, не відміняє необхідності отримання сертифікату від Торгово-промислової палати та доведення у суді зв`язку між непереборними обставинами і неможливістю виконати зобов`язання у строк.

Вказаній нормі чинного законодавства кореспондують умови договору підряду (п.п.9.8-9.11).

Відповідно до наведених у цій постанові положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) є саме правом, а не обов`язком суду.

Дане право реалізується судом з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів. При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання (відповідача). Водночас, всупереч наведеним у апеляційній скарзі доводам, на іншого учасника справи (позивача) не покладався обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань: адже сам встановлений судом факт такого несвоєчасного виконання вже був достатньою підставою для застосування штрафних санкцій, а вимог щодо відшкодування шкоди позивач у цій справі не заявляв.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду відповідачем не подано доказів на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки у більшому розмірі ніж той розмір, який позивач самостійно визначив, зменшивши її розмір з нарахованих 7 675 415, 25 грн до 1 000 000,00 грн.

А, відтак колегія суддів не вбачає підстав для зменшення заявленої позивачем до стягнення неустойки у розмірі 1 000 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Інших доводів та належних та допустимих доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі відповідачем не наведено.

Згідно ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року по справі № 910/14026/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ СТОЛИЧНІ ВІКНА задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України , витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на ТОВ СТОЛИЧНІ ВІКНА (апелянта).

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129 , 269 , 270 , 275 , 276 , 281 - 284 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 у справі № 910/14026/20 залишити без змін.

2. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю СТОЛИЧНІ ВІКНА .

3. Матеріали справи № 910/14026/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та, з урахуванням п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає касаційному оскарженню.

Повна постанова складена та підписана 01.07.2021.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

С.А. Пашкіна