Постанова

від 21.06.2021 по справі 910/8288/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/8288/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1) Київської міської ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Старбілд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 (головуючий суддя Яковлєв М. Л., судді Куксов В. В., Шаптала Є. Ю.)

у справі № 910/8288/20

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури

до Київської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Старбілд",

про визнання незаконним та скасування рішення,

(у судовому засіданні взяли участь: прокурор Голуб Є. В., представник відповідача Гандзюк Т. О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.У червні 2020 перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури (далі позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі відповідач, Рада) про визнання незаконним та скасування рішення Ради від 19.12.2019 №569/8142 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Старбілд" земельної ділянки для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на вул. Лісничій, 2 у Голосіївському районі м. Києва".

2.Аргументуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Старбілд" (далі третя особа, ТОВ "Старбілд") як власник нерухомого майна загальною площею 26,1 кв.м, яке знаходиться на земельній ділянці площею 1,2500 га (кадастровий номер 8000000000:90:132:0051), згідно з оскаржуваним рішенням Ради отримав всупереч вимогам частин другої, третьої статті 134 Земельного кодексу України (далі ЗК України) в орендне користування на позаконкурентних засадах без проведення земельних торгів спірну земельну ділянку для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Прокурор зазначає, що: розмір виділеної ТОВ "Старбілд" спірної земельної ділянки не є співмірним із розміром розташованого на ній нерухомого майна; на позаконкурентних засадах ТОВ "Старбілд" мало право набути лише земельну ділянку під будівлями, оскільки, площа забудови земельної ділянки становить 0,21%, у той час як решта земельної ділянки вільна від будівель та споруд; набуті у власність ТОВ "Старбілд" об`єкти нерухомого майна, що розташовані на спірній земельній ділянці, є самочинним будівництвом; належні ТОВ "Старбілд" на праві приватної власності нежилі об`єкти є кімнатами охорони, в той час, як спірним рішенням земельну ділянку передано для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які на земельній ділянці відсутні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3.Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

4.Місцевий господарський суд виходив з того, що на спірній земельній ділянці з кадастровим №8000000000:90:132:0051 на момент прийняття Радою оскаржуваного рішення від 19.12.2019 № 569/8142 знаходилось нерухоме майно, яке належало на праві власності ТОВ "Старбілд", отже дана земельна ділянка не підлягала наданню в оренду на конкурентних засадах та, відповідно, були відсутні підстави для проведення земельних торгів.

5.Суд відхилив посилання позивача на те, що спірна земельна ділянка майже у 479 разів перевищує площу майна, для експлуатації та обслуговування якого вона відводиться, оскільки жодним нормативно-правовим актом, що регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, не передбачено врахування певних пропорцій співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться. Також суд зазначив, що позивач не надав доказів щодо того, що така різниця у площах відведеної земельної ділянки та розташованої на ній будівлі (споруди) порушує чиїсь права або законні інтереси, що є обов`язковою передумовою звернення до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

7.Визнано незаконним і скасовано рішення Ради від 19.12.2019 №569/8142 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Старбілд" земельної ділянки для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на вул. Лісничій, 2 у Голосіївському районі м.Києва".

8.Суд апеляційної інстанції підтвердив наведені прокурором підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

9.Разом з тим, апеляційний господарський суд виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази оформлення за попереднім власником права власності або права користування спірною земельною ділянкою. Крім того, за інформацією з Державного земельного кадастру державна реєстрація спірної земельної ділянки відбулася 19.06.2018. Тобто, на момент набуття третьою особою права власності на об`єкти нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 02.12.2015 №2541, спірна земельна ділянка не була сформована та право користування на неї попередніми власниками майна не було оформлено.

10.За таких підстав, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у разі, якщо попереднім власником нерухомого майна не було оформлено право користування земельною ділянкою, положення статті 120 ЗК України, статті 377 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) не можуть бути засновані до спірних відносин.

11.В цій частині суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.04.2020 у справі № 910/2942/19, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19.

12.Апеляційний господарський суд зазначив, що фактично відповідачем було передано третій особі земельну ділянку, яка майже в 479 разів перевищує площу майна, яке було набуте останньою. При цьому, інші об`єкти нерухомого майна, які б належали третьої особи на праві власності, на спірній земельній ділянці відсутні. У проєкті землеустрою відсутнє належне обґрунтування (з урахуванням будівельних та санітарних норм) надання третій особі земельної ділянки саме площею 1,2500 га.

13.Апеляційний господарський суд, із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, від 09.04.2020 у справі №910/2942/19 та від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, дійшов висновку, що отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищує площу належних третій особі об`єктів нерухомого майна, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.

14.Окрім того, суд апеляційної інстанції дослідив, що нежитлові будівлі, які належать на праві власності третій особі та розташовані на спірній земельній ділянці, є кімнатами охорони, тобто, вказані об`єкти нерухомого майна не являються об`єктами рекреаційного призначення в контексті вимог чинного законодавства.

15.У матеріалах проєкту землеустрою щодо виділення земельної ділянки третій особі міститься передпроєктна пропозиція благоустрою території із влаштуванням рекреаційного комплексу на спірній земельній ділянці, який, за поясненнями представника третьої особи, наданими суду апеляційної інстанції у судовому засіданні, має бути збудований у майбутньому.

16.Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що земельну ділянку площею 1,2500 га відповідачем фактично надано не лише для обслуговування наявного у третьої особи нерухомого майна (будівель охорони загальною площею 26,1 кв.м), а й у порушення вимог законодавства для подальшого влаштування рекреаційного комплексу без проведення аукціону. Вказане свідчить, що з метою уникнення конкурсної процедури, спірним рішенням Ради вирішено надати земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявних об`єктів нерухомості, що не вимагало конкурсної процедури, та земельну ділянку для інших цілей, які вже вимагали виключно проведення земельних торгів, тобто, отримання у даному випадку права оренди на них, відповідно до вимог законодавства, мало відбуватися в абсолютно різному порядку.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

17.Рада і ТОВ "Старбілд" подали касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржників, викладені у касаційних скаргах (узагальнено)

18.У касаційній скарзі Рада не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Зазначає, що спірна земельна ділянка передана третій особі для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що не суперечить її цільовому призначенню, за наявності на ній нерухомого майна третьої особи у складі єдиного майнового комплексу і не погоджується з висновками суду, що отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищує площу належного третій особі нерухомого майна, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 ЗК України.

19.Зазначає про застосування норм статті 134 ЗК України без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, від10.10.2018 у справі № 910/8844/17, від 06.11.2019 у справі № 910/23595/17.

20.Рада зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку органу місцевого самоврядування вимагати обґрунтувань надання заявнику земельної ділянки саме такої площі, що заявляється у клопотанні, чи відмовляти у затвердженні проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки / технічної документації щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з відсутністю таких обґрунтувань. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статті 50 Закону України "Про землеустрій", а у практиці відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

21.ТОВ "Старбілд" у касаційній скарзі зазначає, що незважаючи на те, що на момент набуття останнім права власності на об`єкти нерухомого майна спірна земельна ділянка не була сформована та право користування на неї не було оформлено, на підставі приписів статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, до ТОВ "Старбілд" як до особи, яка набула право власності на об`єкти нерухомого майна у складі цілісного майнового комплексу, має переходити право користування земельною ділянкою, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, без зміни її цільового призначення, навіть у разі відсутності попереднього землекористувача та за невизначеності обсягу та умов землекористування.

22.Зазначає про:

22.1 застосування приписів статі 120 ЗК України, статті 377 ЦК України без врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц, від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 16.06.2020 у справі № 689/26/17, від 04.02.2019 у справі № 463/1696/15-ц, від 04.03.2019 у справі № 902/341/17, постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин";

22.2 застосування приписів статей 123, 134 ЗК України без врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/13129/17, від 10.10.2018 у справі № 910/8844/17, від 06.11.2019 у справі № 910/23595/17.

23.Третя особа зазначає, що є власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, що є достатньою підставою для винятку із загального правила щодо обов`язковості продажу земельних ділянок державної чи комунальної форми власності або прав на них на конкурентних засадах.

24.Також зазначає, що спірна земельна ділянка надана ТОВ "Старбілд" саме для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, тобто на умовах, що не передбачають проведення будівництва у розумінні вимог містобудівного законодавства, а лише організацію території шляхом зведення на земельній ділянці тимчасових споруд без влаштування фундаментів. Зазначає, що співвідношення даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо площ належних ТОВ "Старбілд" об`єктів нерухомого майна із загальною площею земельної ділянки, відведеною спірним рішенням Ради, не мають жодних правових підстав.

25.У контексті містобудівних умов та обмежень третя особа зазначає про необхідність врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 826/13852/17, від 23.10.2019 у справі № П/811/1222/16.

26.Третя особа зазначає, що позивач не довів порушення Радою вимог законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, а також, що оскаржуване рішення порушило права та охоронювані законом інтереси територіальної громади міста Києва, як власника земельної ділянки. У зв`язку з цим зазначає, що прокурор не обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та не навів визначених законом підстав для звернення до суду.

Позиція інших учасників справи

27.Прокурор подав відзиви на касаційні скарги Ради і ТОВ "Старбілд" у яких не погоджується з доводами касаційних скарги, просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін. У відзивах прокурор вказує на обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції, а також зазначає про наявність підстав для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

28.Також прокурор надав пояснення, в яких вказує на дотримання вимог статті 53 ГПК України щодо наведення підстав для представництва інтересів держави в цій справі при зверненні з позовом до суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29.ТОВ "Старбілд" на підставі договору купівлі - продажу від 02.12.2015 №2541 є власником нерухомого майна у складі єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Ліснича, 2, Голосіївський район, м. Київ, до якого відноситься: нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 8,7 кв.м, нежитлова будівля (літ. Б) загальною площею 8,7 кв.м, нежитлова будівля (літ. В) загальною площею 8.7 кв.м.

30.Відповідні відомості про право власності третьої особи на вищевказане нерухоме майно також внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 11.06.2020 №212208052.

31.Нежитлові будівлі, кожна з яких площею 8,7 кв.м, які належать на праві власності третій особі та розташовані на спірній земельній ділянці, є кімнатами охорони, що підтверджується матеріалами кадастрової справи та технічними паспортами на вказані об`єкти.

32.19.12.2019 Рада прийняла рішення №569/8142 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Старбілд" земельної ділянки для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на вул. Лісничій, 2 у Голосіївському районі м. Києва» (далі рішення №569/8142).

33.Згідно з пунктом 1 рішення №569/8142, затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Старбілд" для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на вул. Лісничій, 2 у Голосіївському районі м. Києва (категорія земель землі рекреаційного призначення, код КВЦПЗ - 07.01, заява ДЦ №72045-003300500-031-03 від 12.10.2018, справа Д-7522).

34.У відповідності до пункту 2 рішення №569/8142, вирішено передати ТОВ "Старбілд", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,2500 га (кадастровий номер 8000000000:90:132:0051, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000767742018) для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на вул. Лісничій, 2 у Голосіївському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно (витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2015 №48894754).

35.У матеріалах справи відсутні докази оформлення за попереднім власником права власності або права користування спірною земельною ділянкою. Крім того, за інформацією з Державного земельного кадастру державна реєстрація спірної земельної ділянки відбулася 19.06.2018.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

36.Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

37.Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі, яка переглядається, Рада визначила пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ "Старбілд" пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

38.Так, однією з підстав касаційного оскарження судового рішення, визначених скаржниками у касаційних скаргах, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

39.Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

При цьому, подібність правовідносин означає схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (однотипними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 25.04.2018 у справі №910/24257/16, від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, від 19.05.2020 у справі №910/719/19 та постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі №923/682/16.

40.У справі №910/8844/17 (постанова Верховного Суду від 10.10.2018), на яку посилаються Рада і ТОВ "Старбілд" у касаційних скаргах, касаційним судом досліджувалася та встановлювалася лише наявність у прокурора підстав для звернення до суду за захистом прав та інтересів держави, оскільки спрямованість позовних вимог прокурора фактично зводилася до захисту прав та інтересів Заводу "Червоний екскаватор", який міг бути самостійним суб`єктом захисту прав на землекористування.

41.Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №910/23595/17, на яку також посилаються Рада і ТОВ "Старбілд" у касаційних скаргах, суд касаційної інстанції скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд у зв`язку з недослідженням судами доказів по справі та неналежним з`ясуванням обставин справи.

42.Наведений Радою і ТОВ "Старбілд" висновок Верховного Суду у справі №910/13129/17 зроблений у спорі щодо законності рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об`єктів дорожнього сервісу).

43.Натомість у цій справі, яка переглядається, рішенням №569/8142 передано земельну ділянку для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин: (1) відсутні на спірній земельній ділянці; (2) мають бути побудовані третьою особою у майбутньому, що за висновком суду апеляційної інстанції свідчить про те, що земельну ділянку площею 1,2500 га відповідачем фактично надано не лише для обслуговування наявного у третьої особи нерухомого майна (будівель охорони загальною площею 26,1 кв.м), а й у порушення вимог законодавства для подальшого влаштування рекреаційного комплексу без проведення аукціону.

44.Висновки суду апеляційної інстанції про те, що земельна ділянка для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які мають бути побудовані у майбутньому, повинна передаватися в оренду на конкурентних засадах належним чином не спростовані скаржниками з урахуванням приписів частини другої статті 287 ГПК України.

45.З урахуванням встановлених у справі обставин (пункти 9, 35 цієї постанови), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі, якщо попереднім власником нерухомого майна не було оформлено право користування земельною ділянкою, положення статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України не можуть бути засновані до спірних правовідносин.

46.У справі №910/18560/16 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018), на яку посилається ТОВ "Старбілд" у касаційній скарзі, спір виник між Міністерством оборони України та міською радою щодо наявності у останньої повноважень на розпорядження земельною ділянкою оборони, розташованою під нерухомим майном, яке є власністю юридичної особи. Предметом розгляду у цій справі були правовідносини щодо переходу та оформлення права користування частиною земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні військової частини, у зв`язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна, в контексті положень статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

47.Наведений ТОВ "Старбілд" висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №713/1817/16-ц зроблений у спорі щодо законності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження меж суміжних земельних ділянок, у якому позивач стверджував про накладення відведеної одному з відповідачів земельної ділянки на земельну ділянку, яка є прибудинковою територію належного позивачу нерухомого майна.

48.У справі № 263/6022/16-ц (на яку посилається ТОВ "Старбілд" у касаційній скарзі) предметом розгляду було рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду особі земельної ділянки, за наявності іншого власника нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці.

49.У справі № 689/26/17 (на яку посилається ТОВ "Старбілд" у касаційній скарзі) предметом дослідження були вимоги позивачки щодо визнання права власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, у зв`язку з укладенням договору дарування житлового будинку.

50.У справі № 463/1696/15-ц (на яку посилається ТОВ "Старбілд" у касаційній скарзі) висновки суду касаційної інстанції щодо питання застосування норм права стосувалися правовідносин щодо визнання права спільної часткової власності на земельну ділянку, пропорційно до належної на праві власності частки на будинок, отриманої у спадок, за обставин оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно.

51.У справі № 6-2225цс16 (на яку посилається ТОВ "Старбілд" у касаційній скарзі) предметом розгляду були вимоги про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та визнання права користування земельною ділянкою під належним позивачу нерухомим майном.

52.Таким чином безпідставними є посилання третьої особи у касаційній скарзі щодо незастосування судом апеляційної інстанції висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, наведених у пункті 22.1 цієї постанови, оскільки обставини щодо оформлення попередніми власниками нерухомого майна прав на земельні ділянки під ним, відрізняються від обставин, установлених у цій справі, яка переглядається, що свідчить про неподібність правовідносин.

53.У справі № 902/341/17 (на яку посилається ТОВ "Старбілд" у касаційній скарзі) предметом розгляду були вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у зв`язку з розміщенням на ній тимчасової споруди без належного на те права, що також свідчить про неподібність правовідносин у наведеній справі та у справі, яка переглядається.

54.Доводи третьої особи щодо неврахування судом апеляційної інстанції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Суд відхиляє, оскільки вони не є підставою касаційного оскарження в розумінні положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

55.За таких обставин, наведена скаржниками підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим касаційне провадження у цій частині необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

56.Суд визнає необґрунтованими доводи ТОВ "Старбілд" про безпідставне врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, від 09.04.2020 у справі №910/2942/19 та від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, оскільки в основу вказаних рішень суду касаційної інстанції, зокрема, покладено висновок про те, що відповідачі незаконно, з метою уникнення конкурсної процедури об`єднували в одне ціле земельну ділянку для обслуговування та експлуатації наявних об`єктів нерухомості, що не вимагало конкурсної процедури, та земельну ділянку для інших цілей, які вже вимагали виключно продажу на земельних торгах, тобто, отримання права оренди на них мало відбуватися в абсолютно різному порядку.

57.Окрім того, наведені доводи третьої особи щодо помилкового врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, від 09.04.2020 у справі №910/2942/19 та від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною другою статті 287 ГПК України.

58.Третя особа не спростувала у передбаченому процесуальним законом порядку висновки суду апеляційної інстанції, викладені у пунктах 10, 13, 16 цієї постанови. Доводи, викладені у пункті 24 цієї постанови, спрямовані на переоцінку встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що відповідно до наведених вище положень статті 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

59.Стосовно доводів третьої особи, викладених у пункті 25 цієї постанови, то вони взагалі не містять жодних посилань чи пояснень як стосовно подібності правовідносин у цих справах та у справі, яка переглядається, так і у чому полягає неврахування висновків, викладених у цих постановах Верховного Суду (та яких саме висновків) судом апеляційної інстанції, а тому Суд їх відхиляє як необґрунтовані.

60.Доводи ТОВ "Сатрібілд", викладені у пункті 26 цієї постанови не обґрунтовані належним чином підставами касаційного оскарження, визначеними положеннями частини другої статті 287 ГПК України, у зв`язку з чим у Суду відсутні підстави для їх врахування.

61.Ураховуючи встановлені у цій справі обставини (пункти 9, 12 15, 31, 35 цієї постанови), а також те, що Рада у передбаченому процесуальним законом порядку не спростувала висновки суду апеляційної інстанції, викладені у пунктах 10, 13, 16 цієї постанови, у Суду відсутні підстави для формування висновку, про який йдеться у пункті 20 цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

63.Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилалися скаржники у касаційних скаргах, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційними скаргами Ради і ТОВ "Старбілд", в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

64.Доводи касаційної скарги Ради, в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга Ради в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції без змін.

Розподіл судових витрат

65.Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 910/8288/20 за касаційними скаргами Київської міської ради і Товариства з обмеженою відповідальністю "Старбілд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити.

2. Касаційну скаргу Київської міської ради в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 910/8288/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Случ

СуддіН. О. Волковицька

С. К. Могил