Рішення

від 24.06.2021 по справі 540/1922/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1922/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Абрамовій К.В.,

за участю прокурора - Коваленко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області до Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

Виконуючий обов`язки керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (далі - позивач), діючи в інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Мирненської селищної ради з питання не затвердження плану інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого ігрового майданчику розташованого по вул. Шевченко в селі Преображенка Каланчацького району Херсонської області;

- зобов`язати Мирненську селищну раду вчинити дії по розробленню та затвердженню плану інвентаризації та паспортизації дитячого ігрового майданчику розташованого по вул. Шевченко в селі Преображенка Каланчацького району Херсонської області.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги прокурор обґрунтовує тим, що на території Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області в с. Преображенка по вул. Шевченка розміщено дитячий ігровий майданчик, балансоутримувачем яких є Мирненська селищна рада, а земельна ділянка на якій розміщено майданчик є комунальною власністю органу місцевого самоврядування. При цьому, вказує, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою ( ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Крім того, на виконання п. 5 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Прокурор вказує, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації об`єктів благоустрою (дитячих, спортивних майданчиків), невжиття заходів протягом тривалого часу (з часу введення дитячих, спортивних майданчиків в експлуатацію), відсутність фактичного проведення технічної паспортизації дитячих ігрових та спортивних майданчиків та відповідно невжиття підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання свідчить про незаконну бездіяльність Мирненської селищної ради, як власника об`єктів благоустрою, яка ставить під загрозу закріплені ст. 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров`я та грубо порушує вимоги Закону України "Про благоустрій населених пунктів" щодо безконтрольності за технічним станом дитячих майданчиків, чим може завдати тяжких наслідків здоров`ю дітей міста.

В судовому засіданні прокурор підтримав вказане обґрунтування позовних вимог та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач про свою правову позицію суд не повідомив, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 15.06.2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2021 року оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2021 року.

В судовому засіданні 24.06.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

02.04.2021 року в.о. начальника Каланчацького відділу Скадовської окружної прокуратури направив на адресу відповідача запит №54/2-50вих21, в якому просив повідомити чи затверджено селищною радою план проведення інвентаризації та паспортизації майданчика, розташованого в с. Преображенка по вул. Шевченка.

08.04.2021 року селищний голова Мирненської селищної ради листом №22 проінформував прокурора про те, що селищна рада не затверджувала план проведення інвентаризації та паспортизації майданчика, розташованого в с. Преображенка по вул. Шевченка.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів по затвердженню планів інвентаризації об`єктів благоустрою (дитячих, спортивних майданчиків), проведенню технічної паспортизації дитячих ігрових та спортивних майданчиків, належного їх утримання підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів прокурор звернувся до суду в інтересах держави з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради передбачено у статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон України № 280/97-ВР).

Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон України №2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно частини 1 статті 10 цього Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2807-ІV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону № 2807-ІV підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані, зокрема, проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2807-ІV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-ІVелементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

VI. Оцінка суду

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що на Мирненську селищну раду як орган місцевого самоврядування покладено повноваження щодо інвентаризації та паспортизації закріплених за нею об`єктів благоустрою, шляхом, зокрема, затвердження планів проведення інвентаризації, створення інвентаризаційної комісії тощо.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи, на території Мирненської селищної ради розташовано, серед інших, дитячий ігровий майданчик по вул. Шевченко в селі Преображенка Каланчацького району Херсонської області (а.с. 26-28).

Зазначений дитячій ігровий майданчик відповідно до приписів Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є об`єктом благоустрою, а тому організацію благоустрою території Мирненської селищної ради, зокрема в с. Преображенка, повинна забезпечувати Мирненська селищна рада Каланчацького району, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

На виконання приписів статті 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" №2807-ІV від 06.09.2005 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №550 від 29.10.2012 року затверджено Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.11.2012 за №1937/22249 (далі - Інструкція №550), яка визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам`яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об`єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об`єкти).

Згідно пункту 1.3 Інструкції № 550 паспортизація об`єктів благоустрою - складання технічних паспортів об`єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації.

Технічна інвентаризація об`єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об`єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об`єкті благоустрою.

Згідно пункту 1.4 Інструкції №550 технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Згідно пункту 1.5 Інструкції №550 технічна інвентаризація об`єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою.

Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта благоустрою; закінчення ремонту об`єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об`єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об`єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об`єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об`єкта благоустрою.

Аналіз вказаних вище приписів законодавства дає підстави вважати, що проведення планової технічної інвентаризації та паспортизації закріплених за підприємствами, установами та організаціями об`єктів благоустрою є обов`язком цих підприємств, установ та організацій, виконанню якого має передувати затвердження органами державної влади, органами місцевого самоврядування відповідних планів технічної інвентаризації та паспортизації.

Разом з тим, в листі №55 від 08.04.2021 року Мирненський селищний голова не заперечує, що на пленарних засіданнях селищної ради не вирішувалось питання щодо затвердження плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого ігрового майданчика, який розташовано на території селищної ради, технічна інвентаризація та паспортизація цього об`єкту благоустрою не проводилась.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо, зокрема, й шляхом створення та належного утримання об`єктів благоустрою населених пунктів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 822/3692/17.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене та враховуючи, що Мирненська селищна рада є балансоутримавачем дитячого ігрового майданчика по вул. Шевченка в с. Прображенка, суд погоджується з позицією прокурора щодо наявності протиправної бездіяльності відповідача плану інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого ігрового майданчику розташованого по вул. Шевченко в селі Преображенка Каланчацького району Херсонської області.

Також, як похідна від вищезазначеної, задоволенню підлягає позовна вимога про покладення на Мирненську селищну раду обов`язку вчинити дії по розробленню та затвердженню плану інвентаризації та паспортизації дитячого ігрового майданчику розташованого по вул. Шевченко в селі Преображенка Каланчацького району Херсонської області.

Щодо права звернення прокурора до суду з вказаним позовом, то суд вказує про таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках.

Спеціальним законом, яким визначаються виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

За приписами ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відтак, представництво прокурором інтересів держави у суді:

по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах;

по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі не вчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 39 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.

Однак, суд зазначає, що нормативного акту, який затверджував би порядок проведення контролю у сфері благоустрою місцевими державними адміністраціями не затверджено, а Законом України "Про місцеві державні адміністрації" не передбачено повноваження місцевої державної адміністрації щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства з благоустрою у населених пунктах відповідними органами місцевого самоврядування.

Статтею 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

В межах даних спірних правовідносин прокурор просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Мирненську селищну раду Каланчацького району Херсонської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого ігрового майданчику, який розташований на її території. Таким чином, відповідачем є відповідна міська рада, а тому самоврядний контроль також виключається.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №804/2244/18.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №810/3894/17 Верховний Суд вказав на те, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу. Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави у сфері охорони дитинства шляхом створення безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування.

З огляду на все вищезазначене, суд приходить до висновку, що в даній справі прокурор наділений процесуальною дієздатністю на звернення до суду з відповідним позовом, та належним чином обґрунтував, що подання такого позову мало на меті захист "інтересів держави".

VII. Висновок суду

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За відсутності доказів понесення позивачем витрат на залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати з відповідача на користь позивача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив :

Позов виконуючого обов`язки керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (місце знаходження: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Незалежності, 125-А, код ЄДРПОУ 04851120) до Мирненської селищної ради Каланчацького району Херсонської області (місце знаходження: 75822, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Шевченко, 33, код ЄДРПОУ 04401018) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Мирненської селищної ради щодо не затвердження плану інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячого ігрового майданчику розташованого по вул. Шевченко в селі Преображенка Каланчацького району Херсонської області;

Зобов`язати Мирненську селищну раду вчинити дії по розробленню та затвердженню плану інвентаризації та паспортизації дитячого ігрового майданчику розташованого по вул. Шевченко в селі Преображенка Каланчацького району Херсонської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 червня 2021 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 109010000