Рішення

від 02.07.2021 по справі 826/12870/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м. Київ № 826/12870/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Ділмас доГоловного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДР ВП 44116011) Державної податкової служби України (код ЄДР 43005393). провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ділмас (код ЄДР 38926079; адрес на час звернення до суду: 01042, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, оф. 3/23; адрес реєстрації на час прийняття рішення у справі - 69100, м. Харків, пр-т Науки, 77) до (з урахуванням заміни відповідачів на правонаступників) ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19), ДПС України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8), у якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві №635141/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1808 від 28.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №1808 від 28.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві №635134/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №767 від 14.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

4) зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №767 від 14.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

5) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві №635138/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1162 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

6) зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №1162 від 21.11.17 в ЄРПН.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.03.2016 між ТОВ Ділмас та Підприємством з 100% іноземними інвестиціями Біла-Україна (покупець) укладено договір поставки №303433, за умовами якого, постачальник зобов`язується відповідно до замовлень покупця передавати у власність (постачати) покупцю, а покупець - приймати та оплачувати товар на умовах, передбачених цим договором. На виконання цього договору постачальник здійснив поставку товару покупцеві на підставі видаткових накладних, а покупцем здійснено оплату.

Позивач наголошує, що за фактом здійснення поставок товару ТОВ Ділмас складено та подано на реєстрацію податкові накладні №1808 від 28.11.2017 на суму 140 627,41 грн. в т.ч. ПДВ 23 437,90 грн., №767 від 14.11.2017 на суму 108 976,90 грн. в т.ч. ПДВ 18 162,82 грн., №1162 від 21.11.2017 на суму 86 089,88 грн. у т.ч. ПДВ 14 348,31 грн.

За доводами позивача, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено на підставі того, що податкові накладні не відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2005, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивач вказує на те, що по коду УКТ ЗЕД, який зазначено в квитанціях 2005 та 1509, у податкових накладних ТОВ Ділмас вказано продукти харчування, що на думку відповідача, свідчить про невідповідність обсягів постачання продуктів харчування, обсягам їх попереднього придбання.

Позивач наголошує, що ТОВ Ділмас на виконання вимог підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України подало повідомлення по кожній податковій накладній щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладних з додаванням копій документів, по яких придбавався товар з кодом УКТ ЗЕД 2005 та 1509.

За доводами позивача, 05.04.2018 комісія ГУ ДФС у м. Києві винесла спірні рішення №635141/38926079 від 05.04.2018, №635134/38926079 від 05.04.2018, №635138/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач стверджує, що ТОВ Ділмас здійснило реальні операції по поставці товарів, по факту здійснення яких було складено первинні документи, які містять усі передбачені законодавством реквізити, а відтак реєстрація податкових накладних не відбулась через непослідовні та незаконні дії відповідача, тому спірні рішення підлягають скасуванню, а податкові накладні реєстрації.

Позиція відповідача-1.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджено новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), який визначив систему аналізу податкових накладних / розрахунків коригування у чотири етапи та пункт 14, якого містить вичерпний перелік документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач стверджує, що позивачем не надано повного переліку документів по спірним податковим накладним, зокрема:

- по податковій накладній №1808 від 28.11.2017: документів, що підтверджують транспортування, навантаження, розвантаження товару; розрахункових документів (виписки з банку), що підтверджують розрахунки з покупцем;

- по податковій накладній №767 від 14.11.2017: розрахункових документів (виписки з банку), що підтверджують розрахунки з покупцем; договору з покупцем;

- по податковій накладній №1162 від 21.11.2017: документів, що підтверджують транспортування, навантаження, розвантаження товару; розрахункових документів (виписки з банку), що підтверджують розрахунки з покупцем.

Також, відповідач наголосив, що ряд документів довільного формату було неможливо ідентифікувати, а тому вони не були взяті до уваги.

За твердженнями відповідача, відсутність вище зазначених документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, а відтак подані ТОВ Ділмас податкові накладні не підлягають реєстрації.

Відповідач вважає спірні рішення законними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не надав.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 27.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За результатами проведення судового засідання, розгляду справи, у судовому засіданні 27.09.2018 на підставі положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено про продовження розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, але вже без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Ухвалою від 02.07.2021 здійснено заміну відповідачів на їх правонаступників.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.03.2016 між ТОВ Ділмас та Підприємством з 100% іноземними інвестиціями Біла-Україна (покупець) укладено договір поставки №303433, за умовами якого, постачальник зобов`язується відповідно до замовлень покупця передавати у власність (постачати) покупцю, а покупець - приймати та оплачувати товар на умовах, передбачених цим договором (а.с. 19-30).

На виконання цього договору постачальник здійснив поставку товару покупцеві на підставі видаткових накладних від 28.11.2017 №Н2017113940 (а.с. 31), від 14.11.2017 №Н2017111965 (а.с. 54), від 21.11.2017 №Н2017112849 (а.с. 69), а покупцем здійснено оплату, що підтверджується випискою з банку та платіжним дорученням (а.с. 32-33, 61).

Поставка товару здійснена на підставі товарно-транспортних накладних від 14.11.2017 №РН2017111965 (а.с. 55), від 16.09.2018 №170915_263/2 (а.с. 57), від 16.09.2018 №170915_263/3 (а.с. 58), від 21.11.2017 №РН2017112849 (а.с. 70).

За результатами першої події - відвантаження товару ТОВ Ділмас виписано на адресую покупця - Підприємству з 100% іноземними інвестиціями Біла-Україна податкові накладні №1808 від 28.11.2017 на суму 140 627,41 грн. в т.ч. ПДВ 23 437,90 грн., №767 від 14.11.2017 на суму 108 976,90 грн. в т.ч. ПДВ 18 162,82 грн., №1162 від 21.11.2017 на суму 86 089,88 грн. у т.ч. ПДВ 14 348,31 грн.

Натомість комісію ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №635141/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1808 від 28.11.2017, №635134/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №767 від 14.11.2017, №635138/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1162 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, а спірні рішення неправомірними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до пункту 201.7 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату постачання товару (видаткова накладна від 28.08.2018 № 20) у позивача виник обов`язок формування за правилом першої події та реєстрації податкової накладної, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального органу.

Між тим, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункту 201.16 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилаються відповідачі, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Критерії ризиковості платника податку визначені у листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

У той же час, проаналізувавши зміст Порядку, встановлено, що хоча їх визначення покладено на Кабінет Міністрів України, його положеннями не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено пунктом 201.16 ПК України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України (далі - ДРС України) доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту постанови №117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України тези щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листи не підлягають виконанню та застосуванню.

Вказані висновки відповідають висновкам судів у судових рішеннях у справі 826/12108/18.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019, яке набрало законної сили 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними пункт 10, пункт 20, пункт 21 Порядку № 117.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 по адміністративному провадженні №К/9901/2179/20, №К/9901/34566/19 визнав, що нормою пункту 201.16 ПК України Кабінету Міністрів України надано право визначати виключно порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в Єдиному реєстрі податкових накладних, у той час як спірною постановою врегульовані питання як зупинення, так і відмови у такій реєстрації, що доводить факт прийняття відповідачем (КМУ) постанови (Порядку №117) за відсутності повноважень в частині відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки Критерії ризиковості, затверджені листом ДРС України не можна вважати законодавством з урахуванням неведених вище судом доводів, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданої ним до реєстрації податкової накладної та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації вищезгаданої податкової накладної на підставі п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним, що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідного від цього зупинення реєстрації - рішення про відмову у реєстрації вищезгаданої податкової накладної.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, визначених листом, у даному випадку, суд звертає увагу, що фіскальним органом не вказано у квитанції конкретних документів, вичерпний перелік який встановлений листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, які позивач має надати.

Між тим, виходячи із власного розуміння обсягу необхідних документів, позивач направив в електронному вигляді до ДФС України пояснення та документи, які у достатній мірі дають уяву та розуміння характеру та обсягу господарської операції.

Контролюючим органом доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів суду надано не було.

Разом з тим, незважаючи на подання позивачем документів, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Оскаржувані рішення також не містить конкретного визначення - яких конкретно документів недостатньо, чи - у чому полягають порушення з боку позивача. По суті рішення містить лише набір відміток щодо документів загального характеру.

Відповідачі так і не навели жодних конкретних обставин (в контексті характеру операції, періоду поставки), які б виправдовували правомірне зупинення реєстрації податкових накладних та відмови у її реєстрації, підтверджували обґрунтованість сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації податкових накладних, як і не довели недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації податкових накладних.

У той же час, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №635141/38926079 від 05.04.2018, №635134/38926079 від 05.04.2018, №635138/38926079 від 05.04.2018 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні датою їх фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів, згідно платіжного доручення від 10.09.2018 №182 на загальну суму 10 572,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ділмас (код ЄДР 38926079) - задовольнити у повному обсязі .

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві №635141/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1808 від 28.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1808 від 28.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві №635134/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №767 від 14.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №767 від 14.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві №635138/38926079 від 05.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №1162 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1162 від 21.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ділмас (код ЄДРПОУ 38926079) на відшкодування сплаченого судового збору у сумі 10 572,00 грн.:

у розмірі 5 286,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19);

у розмірі 5 286,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Суддя О.А. Кармазін