Постанова

від 29.06.2021 по справі 761/46978/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/46978/17 головуючий у суді І інстанції Осаулов А.А.

провадження № 22-ц/824/8352/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пріват-Логістік , третя особа: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім про відшкодування шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Пріват-Логістік , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , в якому просила суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та виплатою страхового відшкодування в розмірі 106525,36 грн.та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 лютого 2017 року о 08-20 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки ГАЗ 3302 АФІ д.н.з. НОМЕР_1 , по Гостомельському шосе, від перехрестя вул. Міської та вул. В.Кільцевої в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.Автомобіль SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , належить позивачу.Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.03.2017 р., залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 16.06.2017 р. у справі №756/2744/17 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень в дохід держави. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який працює в ТОВ Пріват-Логістик , на час ДТП була застрахована в ПрАТ Київський страховий дім .На замовлення позивача було проведено незалежну автотоварознавчу експертизу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , становить 172 731,00 грн., вартість автомобіля в пошкодженому стані - 20 716,55 грн.. ПрАТ Київський страховий дім виплатило позивачу 45 489,09 грн.. Внаслідок ДТП позивачу заподіяно матеріальних збитків в розмірі 106 525,36 грн., що скадає різницю між вартістю матеріального збитку, виплаченим страховим відшкодуванням та вартістю пошкодженого автомобіля.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю Пріват-Логістік на користь ОСОБА_1 21 797,00 грн. шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 7 552,80 грн. витрат на проведення експертизи, а також суму сплаченого судового збору у розмірі - 640,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , черезпредставника - ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріальногота процесуальногоправа, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просила рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні різниці між страховою сумою та виплатою страхового відшкодуванняскасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач несе відповідальність в межах страхової суми, а не в межах розміру страхового відшкодування.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзиву до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки в даній справі ціна позову становить 106 525, 36 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України , без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником автомобіля марки SKODA д.н.з. НОМЕР_2 (т.1, а.с. 8).

03 лютого 2017 року о 08-20 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки ГАЗ 3302 АФІ д.н.з. НОМЕР_1 , по Гостомельському шосе, від перехрестя вул. Міської та вул. В.Кільцевої в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ОСОБА_3 на час ДТП був працівником ТОВ Пріват-Логістік , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (т.1, а.с. 51). Відповідачем вказаного не спростовано.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.03.2017 р., залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 16.06.2017 р. у справі №756/2744/17 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень в дохід держави (т.1, а.с.9-11).

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки ГАЗ 3302 АФІ д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ Пріват-Логістик , була застрахована у ПрАТ Київський страховий дім згідно полісу №АЕ/7800932 від 30.03.2016 р. (а.с. 100) При цьому, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн..

ПрАТ Київський страховий дім виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 45 489,09 грн., що підтверджується квитанцією від 21.11.2017 р. (т.1, а.с. 50).

Вказаний розмір виплаченого страхового відшкодування обрахований, виходячи з звіту №95-D/28/8 від 20.07.2017 р., про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , за яким матеріальний збиток становить 116 489,09 грн. (а.с. 102-108 т.1), звіту №37- R /34/4 від 03.08.2017 р. про оцінку пошкодженого транспортного засобу SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 71 000,00 грн., (т.1, а.с. 122-127).

Згідно звіту №11/04-ТЗ від 13.04.2017 р. про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, виготовленого на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , становить 172 731,00 грн. (т.1, а.с.13-17).

Згідно звіту №11-1/04-ТЗ від 13.04.2017 р. про оцінку транспортного засобу, виготовленого на замовлення позивача, ринкова варітсть автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , у пошкодженому стані становить 20 716, 55 грн. (т.1, а.с.39-43).

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №13-3/432 від 28.11.2019 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, станом на 03.02.2017 р. могла становити 113811,44 грн. (т.1, а.с. 225-233).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №7873/20-54 від 28.05.2020 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, із урахуванням фізичного зносу складала 168 400,00 грн. з ПДВ. Матеріальних збиток, який дорівнює ринковій вартості автомобіля, враховує фізичний знос автомобіля. Ринкова вартість автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП, що сталась 03.02.2017 р. у пошкодженому стані становила 46 603,00 грн.. При цьому, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням зношеності складає 121 797,00 грн. (т.2, а.с. 35-41).

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив з того, що ПрАТ Київський страховий дім повинно відповідати за завдану шкоду в межах ліміту відповідальності в розмірі 100 000,00 грн., а позовних вимог до страхової компанії у справі не заявлено, тому з ТОВ Пріват-Логістик підлягає стягненню 21 797,00 грн., що є різницею між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика.

При перевірці висновків суду першої інстанції, у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) .

Відповідно до ст.1166 ЦК України , шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України , шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вказує, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством .

За умови ч.1 ст.35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Положеннями ч.1 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до положень ч.4 ст.36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Водночас порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено статтею 1194 ЦК України. Згідно з її положеннями особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно вважав, що ПрАТ Київський страховий дім як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді має здійснювати відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Як вбачається з висновків викладених у постанові Верхового Суду від 04.07.2018 року, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням зношеності не перевищує його ринкову вартість до ДТП, тому суд дійшов вірного висновку, що автомобіль згідно вимог ст. 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не вважаєтьсяфізично знищеним, а тому розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , складає 121 797,00 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи те, що ПрАТ Київський страховий дім як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді має здійснювати відшкодування витрат в межах ліміту відповідальності в розмірі 100 000,00 грн., а позовних вимог до страховика у справі не заявлено, тому суд вірно вважав, що з ТОВ Пріват-Логістик , як винуватця ДТП підлягає стягненню 21 797,00 грн., що є різницею між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика.

Колегія суддів критично оцінює доводи та посилання апелянта на практику Верховного Суду, оскільки вона стосується відмінних правовідносин за інших обставин та не може бути застосована у даному випадку.

Ухвалюючи рішення колегія суддів, крім іншого, приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Крім того, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду № 524/3490/17-ц від 27.03.2019 року, згідно якого: Із урахуванням того, що доводи касаційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви та апеляційної скарги заявника, яким судами надана належна оцінка, Верховний Суд доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх .

Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки вони зводяться лише до переоцінки доказів та тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

В.А. Нежура