Ухвала

від 16.08.2021 по справі 761/46978/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 761/46978/17

провадження № 61-13272ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пріват-Логістік , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , про відшкодування шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Пріват-Логістік (далі - ТОВ Пріват-Логістік ), треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім (далі - ПрАТ Київський страховий дім ) , у якому просила суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та виплатою страхового відшкодування в розмірі 106 525,36 грн та судовий збір.

Позов мотивовано тим, що 03 лютого 2017 року о 08 год 20 хв ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки ГАЗ 3302 АФІ , державний номерний знак НОМЕР_1 , по Гостомельському шосе від перехрестя вул. Міської та вул. В. Кільцевої у м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки SKODA , державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Автомобіль SKODA , державний номерний знак НОМЕР_2 , належить позивачу. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2017 року у справі № 756/2744/17 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн у дохід держави. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , який працює у ТОВ Пріват-Логістик , на час дорожньо-транспортної події (далі - ДТП) була застрахована в ПрАТ Київський страховий дім . На замовлення позивача проведено незалежну автотоварознавчу експертизу, вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля SKODA , державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 172 731,00 грн, вартість автомобіля в пошкодженому стані - 20 716,55 грн. ПрАТ Київський страховий дім виплатило позивачу 45 489,09 грн. Внаслідок ДТП позивачу заподіяно майнових збитків у розмірі 106 525,36 грн, що складає різницю між вартістю майнового збитку, виплаченим страховим відшкодуванням та вартістю пошкодженого автомобіля.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року , залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року, позов задоволено частково. Стягнуто із ТОВ Пріват-Логістік на користь ОСОБА_1 21 797,00 грн на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, 7 552,80 грн витрат на проведення експертизи, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що ПрАТ Київський страховий дім повинно відповідати за завдану шкоду в межах ліміту відповідальності у розмірі 100 000,00 грн, а вимог до страхової компанії у справі не заявлено, тому із ТОВ Пріват-Логістик підлягає стягненню 21 797,00 грн, що є різницею між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика.

05 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди у розмірі 106 525,36 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, та касаційна скарга не містить посилання на передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пріват-Логістік , треті особи: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство Київський страховий дім , про відшкодування шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков В. В. Яремко