Постанова

від 22.06.2021 по справі 440/2307/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шевяков І.С.

22 червня 2021 р.Справа № 440/2307/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 до експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Редька Наталії Андріївни, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області про визнання незаконним та скасування висновку, -

В с т а н о в и в:

06.05.2020 року позивач сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.04.2019 року № 4325/88-19, який виданий експертом державної експертизи ОСОБА_2 .

Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що на підставі договору про виконання робіт із землеустрою ним як інженером-землевпорядником було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК ЖБК Будкомфорт , площею 0,1000 га за цільовим використанням - для колективного житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на території Роменської міської ради Сумської області. 22.08.2019 року він звернувся до відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Роменської міської ради зі заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК ЖБК Будкомфорт для колективного житлового будівництва, за результатами розгляду якої отримав висновок № 50 від 04.09.2019 року о про те, що земельна ділянка зазначена в проекті землеустрою є сформованою (кадастровий номер 5910700000:05:012:0142) та перебуває у постійному користуванні відділу культури Виконавчого комітету Роменської міської ради, а тому відділ містобудування та архітектури Виконавчого комітету Роменської міської ради не може надати позитивний висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також, позивач зазначив, що 24.10.2019 року він повторно звернувся зі заявою про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК ЖБК Будкомфорт у якій, з-поміж іншого, просив повторно розглянути проект землеустрою та обґрунтувати відмову з посиланням на норми земельного законодавства, за результатами розгляду якої його було повідомлено, зокрема, про те, що земельна ділянка, зазначена в проекті землеустрою передана в постійне користування відділу культури Виконавчого комітету Роменської міської ради.

Крім того, позивач зазначив, що ознайомившись із проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки Роменській міській раді за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності для облаштування скверу, розташованої у АДРЕСА_1 на території Роменської міської ради, встановив, що висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.04.2019 року № 4325/88-19, виданий експертом державної експертизи ОСОБА_2 , є незаконним та таким, що перешкоджає йому отримати висновок відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Роменської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК ЖБК Будкомфорт .

Також, позивач стверджує, що експерт державної експертизи ОСОБА_2 не мала законних підстав для надання оскаржуваного висновку, оскільки розробником документації із землеустрою не було усунуто зауважень з попереднього висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою від 29.12.2018 року № 18819/82-18, зокрема, до поданого на погодження проекту землеустрою, всупереч вимогам ст. 50 Закону України від 22.05.2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV), так і не було додано копії клопотання або заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, позивач звертав увагу на те, що експерт державної експертизи ОСОБА_2 не дослідив питання законності підстав проведення землеустрою, оскільки, на його переконання, у проекті землеустрою відділу культури Виконавчого комітету Роменської міської ради, всупереч вимогам статті 22 Закону № 858-IV, підставою для розробки проекту землеустрою не було вказано договору, укладеного між відділом культури Виконавчого комітету Роменської міської ради та ДП "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

У відзиві на адміністративний позов експерт державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Редька Н.А., не погоджуючись з вимогами сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , зазначає, що 17.04.2019 року до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області через систему електронного документообігу "ДОК ПРОФтмСтеп2.0", відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) надійшло клопотання з додатком від ДП "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Роменській міській раді за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності для облаштування скверу, розташованої у АДРЕСА_1 на території Роменської міської ради. За результатами розгляду клопотання від 17.04.2019 року, нею надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.04.2019 року № 4325/88-19.

Також, відповідач звернула увагу суду, що статтею 22 Закону № 858-IV передбачено три різні підстави здійснення землеустрою, однією з яких є рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, а тому твердження позивача про те, що проект мав би бути розроблений виключно на підставі договору є необґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач наголошував на тому, що експерт державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Редька Н.А. не мав законних підстав надавати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.04.2019 року № 4325/88-19, оскільки зауваження, наявні у попередньому висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою від 29.12.2018 року № 18819/82-18 не були усунуті розробником документації із землеустрою, зокрема: до матеріалів справи так і не було долучено копії клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а коректурний аркуш про усунення зауважень, викладених у висновку від 29.12.2018 року № 18819/82-18, виконано неповноважною особою, тобто не сертифікованим інженером-землевпорядником

У відзиві на адміністративний позов ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, не погоджуючись з вимогами сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , навів аргументи, що відповідають змісту аргументів відзиву, поданого експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Редька Н.А.

У письмових поясненнях третя особа виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області проти задоволення позовних вимог заперечувала, з огляду на те, що оскільки оскаржуваний висновок від 19.04.2019 року № 4325/88-19 не створює жодних обов`язків та не породжує прав, то, і відповідно, права позивача не можуть бути порушені внаслідок складення позитивного висновку до "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Роменській міській раді за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності для облаштування скверу розташованої в АДРЕСА_1 на території Роменської міської ради Сумської області".

Також, третя особа звернула увагу суду на те, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року у справі № 480/4347/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року, відмовлено у задоволенні позову ОК ЖБК Будкомфорт до виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, треті особи: Роменська міська рада Сумської області, відділ культури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, про визнання протиправним та скасування висновку № 16 від 11.04.2019 року до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року у задоволенні адміністративного позову сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 відмовлено.

Висновок суду вмотивований тим, що експерт державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Редька Н.А. мала відмовити у затвердженні проекту землеустрою з огляду на неповне усунення попередніх зауважень державної землевпорядної експертизи, оскільки відповідно до частини восьмої статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку.

Також, суд зазначив, що у правовідносинах, що є предметом цієї адміністративної справи, у позивача сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 відсутнє суб`єктивне право, яке б було прямо порушене оскаржуваним висновком. Позивач не був і не є учасником правовідносин, що склалися у процедурі складення оскаржуваного висновку. Учасниками цих правовідносин були органи та посадові особи Держгеокадастру та відділу культури виконкому Роменської міської ради, Роменська міська рада. Суд не вважав за можливе скасувати висновок державної землевпорядної експертизи на підставі вимог особи, якої прямо цей висновок не стосується, і яка не приймала участі у правовідносинах, пов`язаних з розробкою й затвердження цього проекту. Метою адміністративного судочинства є захист порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини між позивачем сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 та відповідачем були і є відсутні.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення вимог адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, згідно із законодавством до затвердження проекту землеустрою, розробленого ним, зазначений в проекті землеустрою набір текстових та графічних матеріалів є власністю розробника. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою зобов`язані виконувати всі умови договору: виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шість місяців з моменту складання договору. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом саме перед Замовником, тому саме питання погодження проекту землеустрою є результуючим етапом договірних взаємовідносин Розробника та Замовника.

Позивач вважає, що висновок про погодження відповідачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.04.2019 року № 4325/88-19 є незаконним та не відповідає вимогам Земельного кодексу України та перешкоджає йому виконати умови договору, укладеному між ним та замовником документації із землеустрою.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУ Держгеокадастру у Полтавській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Редька Н.А. та третьої особи виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС Українислід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що за обставинами адміністративної справи № 818/4/18, - ОК ЖБК Будкомфорт 18.10.2017 року звертався до виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області із заявою № 1 Про вибір місця розташування земельної ділянки , в якій просив, відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України, погодити вибір місця розташування земельної ділянки для колективного житлового будівництва, місце розташування АДРЕСА_1 , орієнтовна площа 0,1000 га., зазначена категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

До вказаної заяви було додано: клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою із зазначенням орієнтовного розміру земельної ділянки та її цільового призначення (довільної форми); копія установчих документів для юридичних осіб; графічні матеріали з відображенням місця розташування земельної ділянки та її орієнтовних розмірів.

Позитивного рішення з приводу означеної заяви ОК ЖБК Будкомфорт не отримав.

16.01.2019 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та ОК ЖБК Будкомфорт (Замовник) укладений договір № 03/19 про складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, предметом якого є: Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати наступну роботу: складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1000 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи. Відповідно до ч. 16 ст. 21 Закону України Про державний земельний кадастр внесення відомостей до ДЗК здійснюється Виконавцем, якщо інше не встановлено умовами цього договору (т. 2, а.с. 160-161).

Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1000 кв.м., для колективного житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 році фізична особа-підприємець ОСОБА_1 двічі (22.08.2019 року та 24.10.2019 року) звертався до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області з питання погодження виготовленого ним проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК ЖБК Будкомфорт , для колективного житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Позитивної відповіді на свої звернення ОСОБА_1 не отримав (т. 1, а.с. 31-33).

При цьому, з листа відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради від 04.11.2019 року за № 148 (т. 1, а.с. 32-33) вбачається, що 07.02.2019 року в УНАП м. Ромни зареєстроване клопотання ОК ЖБК Будкомфорт про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в задоволені якого заявнику було відмовлено 06.03.2019 року вих. № 03-19/23.

28.03.2018 року рішенням тридцять восьмої сесії Роменської міської ради Сумської області надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0600 га ( АДРЕСА_2 ) відділу культури виконавчого комітету Роменської міської ради, землі загального користування (землі запасу, резервного фонду та загального користування) з метою подальшої передачі земельної ділянки в постійне користування (т. 1, а.с. 99).

27.03.2019 року рішенням п`ятдесят восьмої сесії Роменської міської ради Сумської області внесені зміни в рішення тридцять восьмої сесії Роменської міської ради Сумської області від 28.02.2018 року, - пункт 37 даного рішення викладений в наступній редакції: 37. Надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_2 (між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) із цільовим призначенням землі загального користування (код 18.00) за рахунок земель житлової та громадської забудови; сформованій земельній ділянці присвоїти окрему поштову адресу; доручити відділу культури Виконавчого комітету Роменської міської ради виступити замовником даного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т. 1, а.с. 100).

19.04.2019 року експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Редька Н.А. надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 4325/88-19, з пунктів 8, 9 та 10 якого слідує, що: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Роменській міській раді за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності для облаштування скверу розташованої в АДРЕСА_2 на території Роменської міської ради Сумської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам , зауваження та пропозиції до проекту землеустрою: відсутні , підсумкова оцінка проекту землеустрою: погоджується (т. 1, а.с. 167).

Судом також установлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 року по справі № 818/1989/17 визнаний протиправним та скасований наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.11.2017 року № 221 Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 23.01.2013 року № 000840.

Колегія суддів зазначає, що у ч. 1 ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У справі за зверненнями жителів міста Жовті Води Конституційний Суд України офіційно розтлумачив цю конституційну норму і вирішив, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод(п. 1 рішення № 9-зп від 25.12.1997 року).

З наведеного офіційного тлумачення ч. 1 ст. 55 Конституції України випливають наступні умови, за яких суд не може відмовити у правосудді:

- людина звернулася за захистом прав і свобод, які належать їй особисто, а не будь-яким іншим особам. Ця умова випливає також із співставлення ч. 1 ст. 55 Конституції України з ч. 3, 5, 6 цієї статті, в яких ідеться про захист своїх прав, тобто прав, які належать особі, яка їх захищає;

- людина вважає, що її права і свободи, за захистом яких вона звернулася до суду:

а) порушені (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися), або

б) порушуються (щодо протиправних діянь, які тривають), або

в) створюються перешкоди для їх реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі), або

г) мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зміст інших ущемлень Конституційним Судом України не розтлумачений, однак звичайне граматичне значення слова ущемлення дозволяє інтерпретувати його як обмеження . Таке тлумачення призводить до висновку, що особа може звернутися до суду за захистом права або свободи, якщо воно обмежується;

- для звернення до суду за захистом прав та свобод достатньо суб`єктивного переконання людини, якій ці права належать, що має місце їх порушення.

У справі про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини Конституційний Суд України, проаналізував особливості застосування ст. 55 Конституції України в контексті адміністративного судочинства (рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 року), зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (п. 4.1 мотивувальної частини), і офіційно розтлумачив, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом (п. 1 рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Отже, конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб`єктивних прав).

Як наслідок, особа не має права звертатися до суду в інтересах інших осіб, окрім спеціально визначених випадків (зокрема, у випадках встановлених ст. 53 КАС України).

Національне законодавство не передбачає можливості подання позову в інтересах правопорядку , який відомий у теорії права яка ctio popularis. Ця форма скарги має на увазі право кожного представляти скаргу на нормативний акт після його оприлюднення, без обов`язку довести, що відповідна норма безпосередньо зачіпає його права і свободи.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Стаття 13 Конвенції з прав людини проголошує: Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження .

Колегія суддів зазначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи посвідчують ту обставину, що сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 06.05.2020 року звернувся до адміністративного суду з позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відділу культури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 19.04.2019 року № 4325/889-19, фактично, в межах виконання договору від 16.01.2019 року № 03/19, укладеному між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОК ЖБК Будкомфорт про складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у правовідносинах, що є предметом цієї адміністративної справи, у позивача сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 відсутнє право, яке б було прямо порушене оскаржуваним висновком, оскільки з фактом прийняття відповідачем оскаржуваного висновку, набір текстових та графічних матеріалів, що маються у розробленому позивачем проекті землеустрою, залишаються його власністю.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на час звернення позивача до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області у 2019 році) визначалось, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (ч. 4 ст. 186-1).

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи (ч. 6 ст. 186-1).

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження (ч. 8 ст. 186-1).

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 5 КАС України, ст. 186-1 Земельного кодексу України, за наявності підстав вважати відмову у погодженні проекту землеустрою протиправною, зацікавлені особи не позбавлені можливості оскаржити в судовому порядку таку відмову, відповідно, - підстави, покладені суб`єктом владних повноважень в обґрунтування прийнятого рішення.

Колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту, як він вважає, порушеного права, не відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до ч. 17 ст. 21 Закону України Про державний земельний кадастр (в редакції Закону на час укладання договору від 16.01.2019 року № 03/19) подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.

Отже, ч. 17 ст. 21 Закону України Про державний земельний кадастр визначає обов`язок розробника документації із землеустрою подати таку документацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру (якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наслідки не можливості виконання позивачем умов п. 1 означеного вище договору від 16.01.2019 року, у зв`язку з відмовою компетентної особи/органу погодити/затвердити ОК ЖБК Будкомфорт проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачені п.п. 6.1 п. 6 цього договору.

Так, за умовами п.п. 6.1 п. 6 договору від 16.01.2019 року № 03/19, - у разі виникнення незалежних від волі сторін обставин, що роблять неможливим виконання сторонами умов цього договору, як то стихійного лиха, війни, прийняття законодавчих актів, що перешкоджають виконанню цього договору, правових або протиправних дій органів влади та державних органів, сторони звільняються відповідальності за цим договором на строк дії таких обставин. Якщо форс-мажорні обставини тривають більш ніж шість місяців, то будь-яка сторона може припинити дію цього договору відносно невиконаних на даний момент обов`язків.

Враховуючи наведене в його сукупності, а також доводи, наведені позивачем в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Інші доводи і заперечення учасників справи висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу сертифікованого інженера-землевпорядника Грицика Геннадія Олексійовича залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 02 липня 2021 року.