Постанова

від 24.06.2021 по справі 160/16165/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16165/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року в адміністративній справі №160/16165/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови в наданні мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та скасувати наказ від 28.10.2020 року №4-11383/15-20-СГ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.08.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений законодавством термін до одного місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.08.2020 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням від 25.08.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, згідно вимог ст.ст. 15-1,118,121,122 Земельного кодексу України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області. Скасувано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.10.2020 року №4-11383/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» . Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.08.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області із прийняттям вмотивованого рішення з урахуванням висновків суду в цій справі. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Відповідачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано те, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки для уникнення конфлікту у зв`язку з тим, що запитувана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки, на яку громадянка ОСОБА_2 першою отримала дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Позивач, у письмовій відповіді на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 08.02.2021 року у цій справі залишити без змін.

18.06.2021 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача у справі про заміну сторони правонаступником, у якому відповідач посилаючись на те, що у зв`язку із набранням чинності 27.05.2021 року Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконаленням системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин відповідно до п. 24 Перехідних положень цього Закону з 27.05.2021р. повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли до Солонянської селищної територіальної громади, тому Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просило суд здійснити у справі процесуальне правонаступництво та замінити відповідача у справі - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, правонаступником - Солонянською селищною територіальною громадою.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання щодо здійснення процесуального правонаступництва, колегія суддів ознайомившись із матеріалами справи, враховуючи дату виникнення спірних відносин та їх зміст, вважає за необхідне у задоволенні такого клопотання відмовити з огляду на те, що на момент звернення позивача з заявою - 25.08.2020 року компетентним органом для вирішення зазначеного у заяві питання було саме Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке не ліквідовано у встановленому законом порядку на момент вирішення цієї справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Березнуватівської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1225081200:01:001:0055.

За результатами розгляду клопотання відповідач, наказом від 28.10.2020 року №4-11383/15-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» , відмовили позивачеві у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою з тих підстав, що на запитувану земельну ділянку, яка зазначена на доданих до клопотання графічних матеріалах, видано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» іншій особі.

Вважаючи таку відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що доказів щодо передачі спірної земельної ділянки у власність третім особам, відповідачем суду не надано.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Судом першої інстанції також вірно було зазначено, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку, тобто не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою, щодо надання цієї земельної ділянки у власність.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до клопотання від 25.08.2020 було попереднє надання відповідного дозволу іншій особі.

В той же час матеріали справи не містять доказів щодо передачі спірної земельної ділянки у власність третім особам, а наявна копія листа відповідача від 29.07.2020 року відповідно до інформаційного запиту позивача від 29.07.2020 (вх. № Д-753/0-940/6-20 від 29.07.2020), в якому вказано, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості про права власності та інші речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1225081200:01:001:0055 відсутні, відповідний договір оренди не укладався, у власність чи постійне користування не передавалася.

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, які покладено в основу оскаржуваного наказу та в обґрунтування того, що земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яку бажає отримати у власність позивач, перебуває у постійному користуванні чи власності третьої особи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року в адміністративній справі №160/16165/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов