Рішення

від 28.06.2021 по справі 684/679/20

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 684/679/20

Провадження № 2/684/76/2021

29 червня 2021 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

прокурора Поліщука М.А.,

представника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Гноянка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Стара Синява цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, на стороні відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 року №22-17914-СГ; витребування земельної ділянки на користь держави загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, а також просив стягнути на користь прокуратури Хмельницької області з відповідачів судовий збір, що сплачений при подачі позову та забезпечення позовної заяви.

В обґрунтування вимог посилається на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 року № 22-17914-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022) та надано йому у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 08 вересня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. В подальшому, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_3 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2017 р. відчужила її на користь ОСОБА_4 , а потім ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2018 р. відчужила її на користь ОСОБА_5 , який на підставі договору купівлі продажу від 23 липня 2020 року відчужив її ОСОБА_2 .

Вказує, що наказ від 30 серпня 2017 року № 22-17914-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню у державну власність, оскільки ОСОБА_1 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він вже раніше використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі для даного виду використання, а саме отримав у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації, а саме: площею 1,8339 га ( кадастровий номер 6822181300:03:007:0034), що розташована за межами населених пунктів Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 27 липня 2017 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04 липня 2017 року №22-13881-СГ. Оскільки земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну передачу одного виду використання, він не мав права на її відчуження, внаслідок чого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 придбали її в особи, яка не мала права на отримання та відчуження. Крім того, враховуючи, що земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області перебуває у власності ОСОБА_2 , тому підлягає витребуванню від добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь держави, а також стягнути на користь прокуратури Хмельницької області 5255 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 05 січня 2021 року відкрито провадженні у вказаній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

30беезня 2021року ухвалоюсуду підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судовомузасіданні прокурорпозовні вимогипідтримав уповному обсязі, просив позов задовольнити та визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій про передання у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022); витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області дану земельну ділянку.

Представник відповідачаГоловногоуправлінняДержгеокадастру уХмельницькійобласті ГноянкоМ.М.в судовомузасіданніпросиввідмовити взадоволеніпозовув частинівизнаннянедійсним наказувід 30серпня 2017року №22-17914-СГ,вказав,щопідтримуєраніше поданийвідзив,дезазначено,щовідповідачзаперечує протизадоволенняпозовута проситьусісудовівитрати покластинавідповідача ОСОБА_1 .Також у поданомувідзивіпредставникзазначає,щоч.6ст.118ЗКУкраїнивстановлює вичерпнийперелікдокументів,якіподаютьразом іззаявоюзаінтересованоїособи,ач.7цієїжстатті встановлюєвичерпнийперелік підстав длявідмовиузадоволенні такоїзаяви.Вказує,що ОСОБА_1 звертався із заявами, у яких зазначив, що він не скористався правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок, а тому, видаючи оскаржуваний наказ, Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області діяло відповідно до законодавства. Крім того, вказує, що рішення органів виконавчої влади (Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області) є актами індивідуальної дії та вичерпують себе в момент прийняття.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Куцоконь В.В. у судовому засіданні підтримав позицію, викладену у поданому відзиві, про те, що відповідач ОСОБА_1 заперечує свою обізнаність та причетність до оформлення на його ім`я земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у Старосинявському районі та у продажі цієї ділянки, заяв, які додані до позову він не підписував, тому не заперечує проти задоволення позовних вимог прокуратури. При розподілі судових витрат просить врахувати, що ОСОБА_1 у учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, тому відповідно до ч.13. ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відповідачі ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов чи пояснень не подавали.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно поданої заяви ОСОБА_1 11 травня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_1 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16 червня 2017 р. №22-12352-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 року №22-17914-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:013:0022 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Водночас, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно її у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме: орієнтовною площею 1,8339 га, що розташована за межами населених пунктів Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 06 лютого 2017 року надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою, а саме: орієнтовний розмір ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (наказ № 22-2257-СГ від 06 лютого 2017 року).

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області загальною площею 1,8339 га з кадастровим номером 6822181300:03:007:0034 ( наказ № 22-13881-СГ від 04 липня 2017 року ).

Як вбачається із інформаційної довідки № 23105630 від 04 листопада 2020 року, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-17914- СГ від 30 серпня 2017 року було зареєстровано 12 вересня 2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:013:0022 та на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-13881- СГ від 04 липня 2017 року було зареєстровано 01 серпня 2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,8339 га з кадастровим номером 6822181300:03:007:0034.

Як встановленоіз інформаційноїдовідки №237576857від 17грудня 2020року,Державного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна, ОСОБА_1 дійсно будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2017 р. серія та номер 1410, відчужив її на користь ОСОБА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О.В., про що внесено відомості до реєстру 14 вересня 2017 року, індексний номер рішення 37082055. В подальшому ОСОБА_3 будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2017 р., серія та номер 1204, відчужила її на користь ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Щербатюк Н.М., про що внесено відомості до реєстру 30 грудня 2017 року, індексний номер рішення 39066481. Потім ОСОБА_4 , будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2018 р. серія та номер 3392, відчужила її на користь ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., про що внесено відомості до реєстру 05 травня 2018 року, індексний номер рішення 40954606. В подальшому ОСОБА_5 будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2020 р., серія та номер 947, відчужив її на користь ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу Жуковською І.В., про що внесено відомості до реєстру 23 липня 2020 року, індексний номер рішення 53273209.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із ч. 1ст. 116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3ст. 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4ст. 116 ЗК України).

Частиною 6 ст. 118 ЗК України, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідно до ч. 1ст. 121 Земельного кодексу Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

П. (г) ч.3ст.152 ЗК Українивизначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Судом достовірно встановлено, що на час видачі 30 серпня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-12352-СГ про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність з кадастровим номером 6824484000:02:013:0022 площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, та надання даної ділянки ОСОБА_1 у власність, останній уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ № 22-13881- СГ від 27 липня 2017 року).

В силу вимог ст.ст. 116,121 ЗК Україниу приватну власність громадян України не можуть безоплатно передаватися із земель державної власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у більшому розмірі, ніж 2,0 гектара. Отже, закон прямо забороняє органам виконавчої влади передавати в приватну власність землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, якщо площа ділянки більше вказаного розміру.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 реалізував право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства більше одного разу за цим видом використання, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 р. №22-17914-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022), що розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, прийнятий із порушенням вимог ст.ст.116,121 ЗК України, у зв`язку з чим такий наказ слід визнати недійсним.

Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022), суд приходить до висновку про її обґрунтованість із наступних підстав.

Згідно зст.ст. 13-14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони з об`єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.

Так, за змістомст. 90 ЗК Українипорушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Частиною 1статті 387 ЦК Українивизначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1ст. 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ч. 1ст. 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10постанови від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма частини першоїстатті 216 ЦКне може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

При цьомуст. 346 ЦПК Українине передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022) із земель державної власності незаконно та не мав права відчужувати її.

Проте, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 вересня 2017 р. відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_3 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2017 р. відчужила її на користь ОСОБА_4 , яка на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2018 р. відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_5 , який на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2020 р. відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2 якій вказана земельна ділянка на даний час належить на праві власності.

Таким чином, суд вважає, що оскільки вказана земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 р. №22-17914-СГ, який прийнятий із порушенням вимог ст.ст.116,121ЗКУкраїни та підлягає визнанню судом недійсним, волі на таке вибуття не було, тому може бути витребувана у ОСОБА_2 , як у добросовісного набувача.

При цьому, суд згідно з положеннями статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судом обставини, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади або органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної або комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної або комунальної власності в приватну власність позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної або комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади або органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної або комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.

Аналіз положень ч. 3ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"дає підставидля висновку,що прокурорможе представлятиінтереси державив суділише удвох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес. Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави із забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.

Прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що Держгеокадастр як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності. При цьому Держгеокадастр не вжило заходів до виявлення та усунення вказаного порушення закону, а відповідно до приписів Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) не вправі здійснювати заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для звернення до суду з позовом, і самостійно скасувати наказ, на підставі якого особа набула право власності на земельну ділянку, при цьому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем у справі.

Щодо вирішення питання поновлення строку позовної давності, про що заявлено прокурором у позові, суд виходить із наступного.

Так, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Статтею 257ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як передбачено частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Згідно вимог ч.5ст.267ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.

Прокурор обґрунтовуючи поважність пропуску строку позовної давності вказав, що обласній прокуратурі, яка в силу положень абз.3 ч.5ст.56 ЦПК Українимає статус позивача за вказаною позовною заявою, про факт передачі ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровийномер 6824484000:02:013:0022),що розташованаза межаминаселених пунктівНовосинявської сільськоїради Старосинявськогорайону Хмельницькоїобласті,з порушенням чинного законодавства, стало відомо 08 грудня 2020 року при отриманні інформації від ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, яка підтвердила факт повторної безоплатної приватизації ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки ( копії наказів ГУ Держгеокадастру в області від 30 серпня 2017 року № 22-17914-СГ, від 16 червня 2017 року № 22-12352-СГ, копії заяв ОСОБА_1 ).

Закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з часом, коли стало відомо про порушення закону та у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів.

Встановивши, що позивачу стало відомо про порушення допущені Головним управлінням Держгеокадастру при передачі ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровийномер 6824484000:02:013:0022),що розташованаза межаминаселених пунктівНовосинявської сільськоїради Старосинявськогорайону Хмельницькоїобласті лише 08 грудня 2020 року після отримання інформації від ГУ Держгеокадастру суд вважає, що прокурор звернувся з позовом до суду в межах трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) і його позов, спрямований на захист права власності.

За такихобставин,позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати підлягають пропорційному розподілу відповідно до частини задоволених позовних вимог в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України.

При цьому, відсутні підстави для звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відновідно до якоговід сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті5 Закону України «Про судовий збір»суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

У даній справі ОСОБА_1 є відповідачем у спорі щодо визнання недійсним наказу про надання у власність земельної ділянки та витребування на користь держави даного нерухомого майна, тому спір не пов`язаний із порушенням його прав як учасника бойових дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 90, 116, 121, 152 ЗК України, ст.ст. 330, 387, 388 ЦК України суд,-

у х в а л и в:

Позовзадовольнити.

Визнати поважними причини пропуску прокурором строку для зверненя до суду.

Поновити заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури строк для звернення з цивільним позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 р. №22-17914-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0022) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.

Стягнути з відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної прокуратури понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі по 1751,67 грн. з кожного

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, провул. Військоматський, 3, м. Хмельницький.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, вул. Інститутська 4/1, м. Хмельницький.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 02 липня 2021 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.