Рішення
від 01.07.2021 по справі 391/334/20
КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/334/20

Провадження № 2/391/13/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2021р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча - суддя Мумига І.М.

за участю секретаря - Качинської О.В.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики від 19.10.2018 року в сумі 143 000 (сто сорок три тисячі) гривень.

В позовній заяві позивач пояснив, що 19.10.2018 року між ним та відповідачем було укладено договір позики. На підтвердження даного договору відповідачем було складено розписку від 19.10.2018 року у відповідності до якої ОСОБА_1 взяв в борг 143 000 грн. на особисті потреби та зобов`язався повернути вказані кошти у строк не пізніше 19.10.2019 року. Після спливу строку, який визначений розпискою для повернення коштів він звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти, але ОСОБА_1 відмовив з підстав скрутного матеріального становища.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому він пояснив, що позовні вимоги є безпідставними. Договір позики, про який зазначено позивачем ними не укладався і не підписувався, тобто його не існує. Розписка була ним написана під впливом психологічного тиску і жодних коштів він не отримував на виконання даної розписки. Позивач незаконними способами намагається відібрати у нього все що він має.

30.07.2020 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути відповідача борг за договором позики від 19.10.2018 року в розмірі 143 000 грн.; 2731,44 грн. інфляційні витрати; 3331,20 грн. - 3 % річних, пеню в сумі 23 977,97 грн. та зобов`язати орган, що буде здійснюватиме примусове виконання рішення суду нарахувати на суму заборгованості 143 000 (сто сорок три тисячі) грн.; 3 % річних та інфляційні втрати та таке нарахування здійснювати до моменту повного виконання рішення суду відмовити за безпідставністю вимог.

25.05.2021 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог в яких він просить стягнути борг за договором позики від 19.10.2018 року в розмірі 143 000 грн. та 14 159,08 грн. (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень вісім копійок) інфляційні витрати; 6 840,49 грн. (шість тисяч вісімсот сорок гривень сорок дев`ять копійок) - 3 % річних, пеню в сумі 38 638,08 грн. ( тридцять вісім тисяч шістсот тридцять вісім гривень вісім копійок) та зобов`язати орган, що буде здійснюватиме примусове виконання рішення суду нарахувати на суму заборгованості 143 000 (сто сорок три тисячі) грн.; 3 % річних та інфляційні втрати та таке нарахування здійснювати до моменту повного виконання рішення суду.

На виконання вимог п. п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 19.06.2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.06.2020 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.07.2020 року судове засідання по справі призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням власних технічних засобів представника відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою від 01.10.2020 року витребовано у ОСОБА_3 оригінал боргової розписки ОСОБА_1 від 19.10.2018 року.

Ухвалою суду від 01.10.2020 року призначено судово-почеркознавчу експертизу по цивільній справі та зупинено провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2020 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 27.11.2020 року клопотання судового експерта Луговської О.В. про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку судової почеркознавчої експертизи задоволено та зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року призначено судову психологічну експертизу та зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 01.07.2021 року відновлено провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву від 24.05.2021 року про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та надали пояснення відповідно до викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Судом встановлено, що 19.10.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, згідно якого останній отримав в борг від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 143 000 грн., які зобов`язався повернути. (а.с. 4).

Згідно висновку експерта№ 213 від 28.12.2020 року вирішити питання: "Чи виконано рукописний текст у документі розписка від 19.10.2018 року під впливом збиваючих факторів (психологічного, фізичного впливу, інших штучних факторів)"? не представляється можливим, у зв`язку з тим, що у процесі детального дослідження досліджуваних рукописних записів та вивченні всіх груп ознак не виявлено діагностичних ознак, які б свідчили про виконання рукописних записів в незвичних умовах та вплив на процес письма збиваючих факторів, а саме (психологічного, фізичного вплив на інших штучних факторів). Однак, відсутність даних ознак ще не є підставою для висновку про те, що на процес письма не впливали які-небудь незвичайні умови та збиваючі фактори, так як наявність діагностичних ознак і ступінь їх вираження залежить від індивідуальних психофізіологічних особливостей особи.

"Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст документа розписка від 19.10.2018 року у незвичайному стані"? не представляється можливим, у зв`язку з тим, що у процесі детального дослідження досліджуваних рукописних записів та вивченні всіх груп ознак не виявлено діагностичних ознак, які б свідчили про виконання рукописи записів в незвичних умовах та вплив на процес письма збиваючих факторів, а саме (психологічного, фізичного впливу, інших штучних факторів). Однак, відсутність даних ознак ще не є підставою для висновку про те, що на процес письма не впливали які-небудь незвичайні умови та збиваючі фактори, так як наявність діагностичних ознак і ступінь їх вираження залежить від індивідуальних психологічних особливостей особи. (130-135).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 598/599/21-27 від 15.04.2021 року встановлено, що за узагальненими результатами комплексного психодіогностичного дослідження, в психоемоційному стані ОСОБА_1 не виявлено зберігання ним довготривалого стресу, депресивних реакцій, які зазвичай формуються внаслідок переживання людиною психотравмуючої ситуації. І як результат, можна говорити про відсутність характеризуючих ознак психотравмувального впливу на ОСОБА_1 саме від досліджуваної ситуації (психологічного тиску під час складання розписки). (а.с. 174-177).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Діючим законодавством, зокрема ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначений родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, тобто боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

Грошове зобов`язання є цивільним правовідношенням, в якому праву вимоги кредитора кореспондує юридичний обов`язок боржника здійснити відповідний платіж, тобто вчинити дію, що полягає у передачі грошей.

З огляду на викладене суд доходить переконання, що вимоги частини 2 статті 625 ЦК України поширюються на вищезазначені спірні правовідносини, а відтак позивач має законні підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Проаналізувавши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних суд приходить до висновку, що такий розрахунок проведений вірно та сумнівів у своїй достовірності не викликає, тому суд вважає, що нараховані позивачем інфляційні втрати у сумі 14 159,08 грн. та три проценти річних у сумі 6 840,49 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за договором позики, суд вважає, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу позику в сумі 143 000 (сто сорок три тисячі) гривень; 14 159,08 грн. (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень вісім копійок) інфляційні витрати; 6 840,49 грн. (шість тисяч вісімсот сорок гривень сорок дев`ять копійок) - 3 % річних.

Крім цього, позивач також просив стягнути з відповідача пеню, розраховану у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 38638,08 грн.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, суд керується таким.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника таких, що ґрунтуються на законі, невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає види забезпечення виконання зобов`язання, а неустойку, поруку, гарантію, заставу, притримання, завдаток, право довірчої власності.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ).

Згідно зі ст. ст. 3, 4 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбаченийст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд враховує, що в аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв`язку з положеннями статей 1, 3 цього Закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов`язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб`єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (підприємці).

Як встановлено із матеріалів справи за невиконання зобов`язання по поверненню боргу в розписці від 19.10.2018 року розмір пені не визначався.

Тому, в позовній вимозі в частині стягнення пені в сумі 38 638,08 грн. ( тридцять вісім тисяч шістсот тридцять вісім гривень вісім копійок) та зобов`язання органу, що буде здійснюватиме примусове виконання рішення слід нарахування на суму заборгованості 143 000 (сто сорок три тисячі) грн.; 3 % річних та інфляційні втрати та таке нарахування здійснювати до моменту повного виконання рішення суду відмовити, оскільки даний орган не є відповідачем по справі та така вимога не передбачена договором позики та законодавством України.

При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2338 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України регламентовано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, оскільки позовні вимоги, заявлені по справі задоволені судом лише частково то судовий збір, який покладається на відповідача, повинен бути стягнутий пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, згідно ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1640 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 борг за договором позики від 19.10.2018 року в сумі 143 000 (сто сорок три тисячі) гривень; 14 159,08 грн. (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять гривень вісім копійок) інфляційні витрати; 6 840,49 грн. (шість тисяч вісімсот сорок гривень сорок дев`ять копійок) - 3 % річних та судові витрати по справі в сумі 1640 (одна тисяча шістсот сорок) грн.

В частині стягнення пені в сумі 38 638,08 грн. ( тридцять вісім тисяч шістсот тридцять вісім гривень вісім копійок) та зобов`язання органу, що буде здійснюватиме примусове виконання рішення суду нарахування на суму заборгованості 143 000 (сто сорок три тисячі) грн.; 3 % річних та інфляційні втрати та таке нарахування здійснювати до моменту повного виконання рішення суду відмовити за безпідставністю вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , громадянин України, зареєстрований АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 05.07.2021 року.

Суддя


І.М. Мумига

СудКомпаніївський районний суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення01.07.2021
Оприлюднено06.07.2021
Номер документу98064443
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —391/334/20

Постанова від 31.08.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Постанова від 31.08.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Ухвала від 29.07.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Ухвала від 27.07.2021

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Рішення від 09.07.2021

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

Ухвала від 09.07.2021

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

Ухвала від 05.07.2021

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

Ухвала від 30.06.2021

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

Рішення від 01.07.2021

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

Рішення від 01.07.2021

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні