Рішення

від 30.06.2021 по справі 369/3373/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3373/20

Провадження № 2/369/1666/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.06.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.

з участю секретаря судових засідань Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 22.03.2016 року уклали договір позики №1/22-03-2016, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти, відповідач у свою чергу зобов`язувався повернути зазначені кошти, а саме суму, що еквівалентна 5000 (п`ять тисяч) доларів США із строком повернення до 22 березня 2017 року.

Відповідно до п.3 Договору позика є процентною. Процент за користування позикою встановлюється сторонами в розмірі 5,5% в місяць, що відповідно становить 66% в рік від суми позики, вказаної в п. 1 договору.

У відповідності до п. 5 Договору Сторони домовилися, що Позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики до 22 березня 2017 року включно. Кінцевою датою повернення позики визначено 22 березня 2017 року.

Проценти по Договору Позичальник зобов`язаний повернути по наступному графіку:

-до 22. 06.2016 року включно - 825 (вісімсот двадцять п`ять) доларів США 00 процентів;

-до 22.09.2016 року включно - 825 (вісімсот двадцять п`ять) доларів США 00 процентів;

- до 22.03.2017 року включно - 825 (вісімсот двадцять п`ять) доларів США 00 процентів.

Відповідно до п. 6 Договору в разі прострочення повернення позики та/або процентів, Позикодавець вправі нарахувати пеню в розмірі подвійної ставки НБУ він несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач виконав умову вказаного вище договору позики та надав відповідачу зазначені грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується розпискою від 22.03.2016 року на виконання Договору позики №1/22-03-2016.

Таким чином, у зв`язку з порушенням умов договору Відповідач повинен сплатити на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 5000 доларів США, а також 3 300 доларів США - проценти за користування коштами відповідно до п. 5 Договору.

Заборгованість за договором позики №2/-04-2017 від 26.04.2017 року.

Крім того, між позивачем та відповідачем 26 квітня 2017 року було укладено договір позики № 2/26-04-2017, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти, а відповідач у свою чергу зобов`язувався повернути зазначені кошти, а саму суму, що еквівалентна 1500 (тисяча п`ятсот ) доларів США із строком повернення до 26 червня 2017 року.

Відповідно до п. 3 Договору позика є процентною. Процент за користування позикою встановлюється сторонами в розмірі 5 % в місяць, що відповідно становить 60% в рік від суми позики, вказаної в п. 1 Договору.

У відповідності до п. 5 Договору Сторони домовилися, що Позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики до 26 червня 2017 року включно.

Кінцевою датою повернення позики визначено 26 червня 2017 року.

Проценти по Договору Позичальник зобов`язаний повернути по наступному графіку:

- до 26.05.2017 року включно - 75 (сімдесят п`ять) доларів США 00 процентів;

- до 26.06.2017 року включно - (сімдесят п`ять ) доларів США 00 процентів;

Відповідно до п. 6 Договору в разі прострочення повернення позики та/або процентів, Позикодавець вправі нарахувати пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач виконав умову вказаного вище договору позики та надав відповідачу зазначені грошові кошти у повному обсязі, що підтверджуються розпискою від 26.04.2017 року на виконання Договору позики №2/26-04-2017.

Таким чином, у зв`язку з порушенням умов договору Відповідач повинен платити на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 1500 доларів США, а також 150 доларів США - проценти за користування коштами відповідно до п.5 Договору.

З огляду на викладені обставини позивач звернувся до суду з даними позовними вимогами, а так просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики №1/22-03-2016 від 22.03.2016 р.; сума основного боргу - 5 000 доларів США;

Проценти за користування коштами за період з 22 березня 2016 року по 22 березня 2017 року-3 300 доларів США; пеня -1 593 доларів США; проценти за користування коштами за період з 23.03.2017. р по 10.03.2020р- 9 798 доларів США 82 центів. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики 2/26-04-2017 від 26.04.2017 р.: сума основного боргу 1500 доларів США; проценти за користування коштами за період з 27 квітня 2017 року по 26 червня 2017 року - 150 доларів США; пеня - 2 435 доларів США 69 центів; проценти за користування коштами за період з 27.06.2017 р. по 10.03.2020р. -478 доларів США 04 центи; судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, було залишено без руху.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

04.08.2020 від представника позивача- адвоката Сидоренка В.А. до Києво-Святошинського районного суду Київської області заява про забезпечення позову, в якій просив: забезпечити позов шляхом накладання арешту на все майно ОСОБА_2 у розмірі 24 256, 03 доларів США; забезпечити позов шляхом заборони державним реєстратором та іншим уповноваженим на вчинення реєстраційних дій особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТІНВЕСТ-ЗЕМСТРОЙ , яка належить ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2020 заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- не задоволено.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2020 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні.

В судове засідання 07.04.2021 позивач не з`явився. Представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності. Позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання 07.04.2021 не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відзиву до суду не направив.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2016 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 5 000 дол. США та зобов`язався повернути дану суму в строк до 22.03.2017 року та проценти в розмірі 5,5% щомісячно, що відповідно становить 66 % в рік від суми позики - 5 000 дол. США, що підтверджується Договором позики № 1/22-03-2016 року від 22.03.2016 року та розпискою від 22.03.2016 року. Також п. 6 Договором позики № 1/22-03-2016 року від 22.03.2016 року визначено, що у разі прострочення повернення позики та/або процентів, позикодавець вправі нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

В строк визначений договором позики відповідач суму позики не повернув.

Відповідно до п. 12 Договору позики № 1/22-03-2016 року від 22.03.2016 року, строк цього договору починає перебіг з моменту, визначений у п. 11 цього Договору та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

Також між позивачем та відповідачем 26 квітня 2017 року було укладено Договір позики № 2/26-04-2017, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти, а відповідач у свою чергу зобов`язувався повернути зазначені кошти, а саму суму, що еквівалентна 1500 (тисяча п`ятсот ) доларів США із строком повернення до 26 червня 2017 року.

Відповідно до п. 3 Договору позика є процентною. Процент за користування позикою встановлюється сторонами в розмірі 5 % в місяць, що відповідно становить 60% в рік від суми позики, вказаної в п. 1 Договору.

У відповідності до п. 5 Договору Сторони домовилися, що Позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики до 26 червня 2017 року включно.

Кінцевою датою повернення позики визначено 26 червня 2017 року.

В підтвердження факту отримання коштів за Договором позики № 2/26-04-2017 від 26.04.2017 року відповідач підписав розписку від 26.04.2017 року.

Згідно ст. 1046 ЦПК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047 ЦК України визначає що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Стаття 1049 ЦК України визначає що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Стаття 78 ЦПК України визначає суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені ст. 193, частиною четвертою ст. 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII Про зовнішньоекономічну діяльність , Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Враховуючи що відповідачем ОСОБА_2 не було вчасно виконано умови договору позики, в зв`язку з чим було порушено права позивача ОСОБА_1 , останній має право на стягнення з відповідача суми боргу за договором, з врахуванням процентів річних та пені, розрахованої з урахуванням визначених законом строків позовної давності.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати що складаються із судового збору, суд покладає на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 526, 625, 1046, 1047, 1048 1049, 1050 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 137, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за Договором позики № 1/22-03-2016 від 22.03.2016 року, суму основного боргу у розмірі - 5 000,00 доларів США., проценти за користування коштами - 13 098,82 доларів США, пеню у розмірі - 1593 доларів США 48 центів.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за Договором позики № 2/26-04-2017 від 26.04.2017 року, суму основного боргу у розмірі - 1 500,00 доларів США., проценти за користування коштами - 2 585 доларів США 69 центів, пеню у розмірі - 478 доларів США 04 центів.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 6 300 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Дубас Т.В.