Ухвала

від 01.07.2021 по справі 623/2529/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 623/2529/20 (1-кс/623/290/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/810/21 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017220730000231 від 10.07.2021, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.388, ч. 1 ст. 367, ч.5 ст. 186, ч.3 ст. 289, ч.1 ст.365, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 365-2, ч.1 ст. 396 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2021 року задоволено клопотання прокурора Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12017220730000231 від 10.07.2021, за ознаками злочинів, передбаченихч.1 ст.388, ч. 1 ст. 367, ч.5 ст. 186, ч.3 ст. 289, ч.1 ст.365, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 365-2, ч.1 ст. 396 КК України.

Згідно оскаржуваної ухвали, в межах кримінального провадження №12017220730000231 від 10 липня 2017 року, накладено арешт на майно, яке вилучене 31 березня 2021 року під час проведення обшуку, а саме на:

- оригінал договору позики від 25.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі №1838 на 1 арк.

- оригінал заяви ОСОБА_11 про згоду на позику, зареєстрована в реєстрі за № 1836 від 25.11.2015 на 1 арк.

- оригінал заяви ОСОБА_12 про згоду на позику, зареєстрована в реєстрі за № 1837 від 25.11.2015 на 1 арк.

- оригінал витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № витягу 48405013 від 25.11.2015 на бланку ІУ №535517 на 1 арк.

- ксерокопію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_13 на 1 арк.

- ксерокопію свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , серія НОМЕР_2 , ксерокопія свідоцтва про шлюб ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , серія НОМЕР_3 на 1 арк.

- ксерокопію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_4 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_12 на 2 арк.

- ксерокопію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_5 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_10 на 2 арк.

- ксерокопію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_6 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_9 на 1 арк.

- ксерокопію обкладинки справи №02-33 том №2 реєстр №2 для реєстрації нотаріальних дій та сторінки № 80 на 3 арк.

На зазначену ухвалу слідчого судді представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначає, що з вказаною ухвалою не погоджується з підстав її необґрунтованості та незаконності. Вважає, що слідчий суддя наклав арешт на документи за відсутності будь-яких даних щодо значення вилучених документів для кримінального провадження, необхідності накладення арешту на майно та за відсутності будь-яких ризиків для кримінального провадження. Зазначає, що документи, на які накладено арешт, в безпеці зберігалися у приватного нотаріуса ОСОБА_8 вже протягом майже шести років і підстави вважати, що існують ризики можливості їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження відсутні. Також зазначає, що ані прокурор у своєму клопотанні, ані під час судового засідання не зміг пояснити конкретну мету накладення арешту на вилучені документи, їхнє значення для кримінального провадження та реальну необхідність накладення арешту. Доводи прокурора та позиція слідчого судді обмежились посиланням на відповідні статті КПК України, які регулюють загальні положення щодо арешту майна. Вважає, що прокурор в клопотанні про арешт майна та слідчий суддя місцевого суду в ухвалі, взагалі не обґрунтували, яким саме чином вказане майно має відношення до кримінального провадження. Жодними доказами не доведено, що вилучені документи мають ознаки речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , яка підтрималавимоги апеляційноїскарги,а такожпрокурора,який заперечувавщодо їїзадоволення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуваються об`єднані матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220730000231 від 10 липня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 388, ч.1 ст. 367, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч.1 ст.365, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 396 КК України.

08 квітня 2021 року прокурор Ізюмської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся дослідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, в якому просив накласти арешт на документи, вилучені слідчим 31 березня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25.03.2021 року у приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу харківської області ОСОБА_8 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що 25 червня 2019 року до Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області від ФГ «Скарбниця» код ЄДРПОУ: 35598337, місцезнаходження юридичної особи: Харківська область, Барвінківський район, с. Григорівка, вул. Центральна, 28, надійшла заява про те, що в період з 11 листопада 2016 року по 13 листопада 2016 року працівники (службові особи) міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському та Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області не належним чином виконуючи свої службові обов`язки вилучили сільськогосподарську техніку, що належить ФГ «Скарбниця», а саме: комбайн зернозбиральний ДОН 1500, трактор колісний МТЗ 892, косарку НОМЕР_7 , плуг дисковий ПД-2,5, сівалку СУПН-8,01, культиватор КПС 4,2, культиватор КРНВ 5,6-04, сівалку С3-3,6А, плуг марки ПАН-3,5, причеп марки 2ПТС-4, що знаходилась за адресою: Харківська область, Барвінківський район, с. Григорівка, вул. Центральна, 28.

За даним фактом, відомості, згідно вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 12019220730000130 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що державним виконавцем міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському та Ізюмському районах та м. Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_16 в рамках відкритого виконавчого провадження № 52459330 за адресою: Харківська область, Барвінківський район, с. Григорівка, вул. Центральна, 28, вилучено сільськогосподарську техніку та агрегати, що належить ФГ «Скарбниця», головою якого є ОСОБА_9 .

На час досудового розслідування встановлено, що місцем знаходження міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському та Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області є: 64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська, буд. 32, що відноситься до території обслуговування Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області.

З урахуванням встановлених обставин, на підставі статті 218 КПК України, постановою прокурора Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_17 10 липня 2019 року винесено постанову про зміну територіальної підслідності у кримінальному провадженні № 12019220730000130 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України з СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області на СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області та направлено матеріали вказаного кримінального провадження до зміненого органу, яким буде здійснено подальше досудове розслідування.

Згідно ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 липня 2019 року зобов`язано компетентних осіб прокуратури Харківської області внести відомості за заявою від 01 липня 2019 року представника ФГ «Скарбниця» ОСОБА_18 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкритого заволодіння службовими особами Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_20 , фізичною особою ОСОБА_21 та іншими невідомими особами знаряддям сільськогосподарського призначення, а саме: Косарка КРНЗ-169; Плуг дисковим ПД-2,5; Сівалка СЗ-3,6 А; Плуг ПАН-3,5; Причіп марки 2 ПТС-4.

Відомості за даним фактом, згідно вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесені першим заступником прокурора Харківської області ОСОБА_22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 42019220000000492 від 30 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення злочину передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 25 липня 2019 року зобов`язано компетентних осіб прокуратури Харківської області внести відповідні відомості за заявою від 01 липня 2019 року представника ФГ «Скарбниця» ОСОБА_18 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо незаконного заволодіння транспортним засобами сільськогосподарського призначення, а сам: Комбайн марки зернозбиральний, марка ДОН-1500, 1989 р.в. НОМЕР_8 , Трактор колісний марки БЕЛАРУС 892, 2008 р.в. НОМЕР_9 .

Відомості за даним фактом, згідно вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесені першим заступником прокурора Харківської області ОСОБА_22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 42019220000000493 від 30 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення злочину передбаченого, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 липня 2019 року зобов`язано компетентних осіб прокуратури Харківської області внести відповідні відомості за заявою від 01 липня 2019 року представника ФГ «Скарбниця» ОСОБА_18 до Єдиного реєстр досудових розслідувань щодо перевищення влади та службових повноважень начальником Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області ОСОБА_19 .

Відомості за даним фактом, згідно вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесені першим заступником прокурора Харківської області ОСОБА_22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 42019220000000494 від 30 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харків від 25 липня 2019 року зобов`язано компетентних осіб прокуратури Харківської області внести відповідні відомості за заявою від 01 липня 2019 року представника ФГ «Скарбниця» ОСОБА_18 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки державним виконавцем Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_16 .

Відомості за даним фактом, згідно вимог ч. ч. 1,4 ст. 214 КПК України внесені Першим заступником прокурора Харківської області ОСОБА_22 до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 42019220000000495 від 30.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

06 серпня 2019 року вищевказані кримінальні провадження направлені для проведення подальшого досудового розслідуванням до СВ Ізюмського ВП ГУП в Харківській області.

31 березня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_23 від 25 березня 2021 року (номер справи 623/2529/20, номер провадження 1-кс/623/212/2021) в приміщенні нотаріальної контори, за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 4/1 у приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 , старшим слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_24 вилучено документи, а саме: оригінал договору позики від 25.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі №1838 на 1 арк.; оригінал заяви ОСОБА_11 про згоду на позику, зареєстрована в реєстрі за № 1836 від 25.11.2015 на 1 арк. оригінал заяви ОСОБА_12 про згоду на позику, зареєстрована в реєстрі за № 1837 від 25.11.2015 на 1 арк.; оригінал витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави № витягу 48405013 від 25.11.2015 на бланку ІУ №535517 на 1 арк.; ксерокопія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_13 на 1 арк.; ксерокопія свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , серія НОМЕР_2 , ксерокопія свідоцтва про шлюб ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , серія НОМЕР_3 на 1 арк.; ксерокопія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_4 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_12 на 2 арк.; ксерокопія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_5 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_10 на 2 арк.; ксерокопія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_6 та ксерокопія РНОКПП на ім`я ОСОБА_9 на 1 арк.; ксерокопія обкладинки справи №02-33 том №2 реєстр №2 для реєстрації нотаріальних дій та сторінки № 80 на 3 арк.

З метою збереження речових доказів, вилучених слідчим під час виконання ухвали слідчого судді від 25.03.20201 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зазначених документів прокурор просив накласти на нього арешт.

Постановляючи рішення, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявністьпідстав длязадоволення клопотання,оскільки прокурордовів наявністьпідстав вважати,що буливчинені кримінальніправопорушення,передбачені ч.1ст.388,ч.1ст.367,ч.5ст.186,ч.3ст.289,ч.1ст.365,ч.2ст.366,ч.3ст.365-2,ч.1ст.396КК України,а томуз метою збереження матеріалів, вилучених слідчим під час виконання ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 березня 2021 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, а також запобігання приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню та перетворенню зазначених документів, відсутністю правових підстав для відмови в задоволенні поданого клопотання про арешт майна, вважав, що на вказане майно слід накласти арешт.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Відомості клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна, на які слідчим суддею накладено арешт, ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння злочину або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування в тому числі для проведення експертних досліджень. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування.

Вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав, для арешту вилучених під час виконання ухвалислідчого суддіІзюмського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від25березня 2021року пронадання дозволуна тимчасовийдоступ додокументів таякі,на думкупредставника власникамайна,не маютьжодного відношеннядо цьогокримінального провадження,не ґрунтуютьсяна матеріалахсправи. Вилучені 31.03.2021 року під час проведення обшуку в приміщенні нотаріальної контори, за адресою: АДРЕСА_1 у приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 , старшим слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_24 документи - відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, як майно, що було доказом вчинення кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Більш того, постановою слідчого від 01.04.2021 року документи, вилучені 31.03.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25.03.2021 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020220320000317 від 10.04.2020 року та долучені до матеріалів кримінального провадження.

Крім того, відомості щодо кваліфікації злочинів, які внесено до ЄРДР не є остаточними, оскільки пов`язані з попередньою кваліфікацією дій, які можуть в подальшому уточнюватись. Також, в межах досудового розслідування можуть бути виявлені нові епізоди протиправної діяльності певних службових осіб.

Решта доводів,на якіпосилається вапеляційній скарзіпредставник власниківмайна адвокат ОСОБА_7 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ані власником, ані його представником не надано, а також колегією суддів не встановлено.

Крім цього, істотних порушень нормКПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від 13квітня 2021року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді