Ухвала

від 05.07.2021 по справі 754/14455/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 754/14455/19

провадження № 61-10786ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Навчально-виховний комплекс Спеціалізована школа

І-ІІ ступенів - Ліцей № 157 Оболонського району міста Києва , Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації НВК № 157 від 22 серпня 2019 року № 106-к про звільнення ОСОБА_1 .

Поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді сторожа у Комунальному закладі Навчально-виховний комплекс Спеціалізована школа І-ІІ ступенів-ліцей № 157 Оболонського району міста Києва.

Стягнуто з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 47 739,70 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу Навчально-виховний комплекс Спеціалізована школа І-ІІ ступенів-ліцей №157 Оболонського району м. Києва , Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу Комунального закладу Навчально-виховний комплекс Спеціалізована школа І-ІІ ступенів-ліцей №157 Оболонського району м. Києва задоволено, Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій вона просила постанову Київського апеляційного суду

від 13 травня 2021 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду заявниця отримала 01 червня 2021 року, що підтверджується відомостями штрихкодового ідентифікатора конверту з апеляційного суду, копію якого додано до касаційної скарги.

За змістом частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Ураховуючи наведене, причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником, є поважними, підтверджені належними доказами, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження поновленню.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обгрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обгрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи , якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги встановлено статтею 392 ЦПК України.

За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга заявниці не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вона не зазначила виключних випадків, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення підлягають касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, зазначивши у касаційній скарзі конкретний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК на підставі якого (яких) подається касаційна скарга.

За змістом пункту першого частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У порушення у порушення пункту 3 частини четвертої до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 1 536,80 грн (768,40х200%).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 серпня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик