УХВАЛА
05 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/413/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2020
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021
у справі
за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів : Товариства з обмеженою відповідальністю БМУ-77
про стягнення помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 111 835,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2020 року у справі № 909/413/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду, задоволено позов Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль . Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль 111 835,00 грн помилково перерахованих грошових коштів та 2 102,00 грн сплаченого судового збору.
15.06.2021 Головним управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 909/413/20, в якій скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи
№ 909/413/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого,
Пєскова В.Г., Погребняка В.Я. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.06.2021.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/413/20 за касаційною скаргою Головним управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі
2 270,00 грн.
У пункті 1 частини 1 статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі № 909/413/20 є стягнення в розмірі 111 835,00 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(227 000,00 грн - станом на 2021 рік), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
В той же час, у касаційній скарзі та у додатках до касаційної скарги не наведено обґрунтування наявності випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2020 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 909/413/20, а тому, виходячи із вимог пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, вищевказані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява
№ 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі
№ 909/413/20 за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 909/413/20.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2021 |
Оприлюднено | 07.07.2021 |
Номер документу | 98105198 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жуков С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні