Рішення

від 05.07.2021 по справі 120/7642/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 р. Справа № 120/7642/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Відділу освіти Калинівської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Кравчука М.О., подана від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (далі - ТОВ "Вінпродтрейд") до Відділу освіти Калинівської міської ради Вінницької області про визнання протиправними дій відповідача щодо надання неповної інформації на запит позивача про надання інформації № 495 від 25.05.2020 та зобов`язання відповідача надати позивачу повну інформацію на цей запит з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25.05.2020 позивач надіслав відповідачу запит № 495 від 25.05.2020 про надання інформації. Листом від 01.06.2020 відповідач відмовив позивачу у наданні затребуваної інформації, посилаючись на те, що така інформація може бути отримана запитувачем із загальнодоступних джерел.

Позивач з діями відповідача не погоджується та зазначає, що розпорядник інформації, отримавши запит на інформацію, повинен надати достовірну, точну та повну інформацію або надати вмотивовану відповідь щодо ненадання такої інформації. Проте, як зауважує позивач, відповідач не надав запитувану інформацію.

Крім того, позивач вказує на те, що згідно з пунктом 12.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 за № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, закріплений частиною першою статті 22 Закону № 2939-VІ, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, позивач вважає дії Відділу освіти, як розпорядника публічної інформації, протиправними, а надану ним відповідь на запит неповною, а тому звертається до суду за захистом своїх порушених прав.

Водночас за результатами розгляду справи позивач просить вирішити питання про відшкодування йому витрат на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 на підставі положень п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовну заяву ТОВ "Вінпродтрейд" повернуто позивачеві, оскільки позовну заяву від імені позивача підписано та подано особою, яка не має це права.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 вказану ухвалу скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

27.04.2021 матеріали адміністративної справи повернулась до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 17.05.2021 позовну заяву ТОВ "Вінпродтрейд" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Так, суд встановив, що до позовної заяви позивач не додав документа, що підтверджує сплату судового збору у визначених законом порядку та розмірі. У зв`язку з цим позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

19.05.2021 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази доплати судового збору у належному розмірі та на належних розрахунковий рахунок.

Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Вінпродтрейд" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету позову, справу віднесено до категорії справ незначної складності з приводу оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України).

Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

26.05.2021 копію вказаної ухвали надіслано на 2 електронні адреси відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2

27.05.2021 секретарем судового засідання отримано підтвердження від відповідача (за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, про що складено відповідну довідку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Таким чином, 27.05.2021 відповідач отримав копію ухвали від 24.05.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі, що підтверджується довідкою про надходження підтвердження про отримання ухвали суду та відповідним електронним витягом.

Втім, як у зазначений строк, так і станом на дату постановлення судом рішення до суду не надходив відзив відповідача на позовну заяву.

Відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Водночас дата постановлення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у відпустці в період з 17.06.2021 по 02.07.2021 включно.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та оцінивши наведені позивачем доводи, суд встановив, що 25.05.2020 ТОВ Вінпродтрейд" звернулося до розпорядника публічної інформації Відділу освіти Калинівської міської ради Вінницької області із запитом № 495, в якому просило:

1) зареєструвати та розглянути даний запит;

2) надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації запиту, а саме ким і коли був отриманий та зареєстрований даний запит (вказати ПІБ та займану посаду), вказати дату, номер реєстрації та номер запиту, який отримано;

3) надати інформацію, де було оприлюднено у 2017 році:

- плани проведення та порядок денний відкритих засідань Відділу освіти Калинівської міської ради у 2017 році та надати копії цих документів;

- розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки Відділу освіти Калинівської міської ради та надати зразки цих документів за 2017 рік;

- загальні правила роботи Відділу освіти Калинівської міської ради, правила внутрішнього трудового розпорядку та надати копії цих документів за 2017 рік;

- звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію у 2017 році та надати копії цих документів;

4) повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на вказаний запит та вказати її ПІБ, займану посаду та контактний номер телефону;

5) надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти, на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

6) надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті, копії запитуваних документів, завірених відповідно до чинного законодавства, у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf.форматі) на e-mail TOB "Вінпродтрейд": v-p-t@ukr.net.

04.06.2020 позивач отримав відповідь на запит від 01.06.2020 № 01-12/488, в якій було повідомлено наступне:

1) запит, що надійшов засобами поштового зв`язку, зареєстрований та розглянутий відповідно до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації";

2) запит надійшов до відділу освіти 29.05.2020, отриманий та зареєстрований секретарем відділу освіти Авраменко Оленою Володимирівною 29.05.2020 за № 75/20-з;

3) інформація щодо відділу освіти та його роботи в 2017 році, що перерахована у п. 3 запиту № 495 від 25.05.2020 була оприлюднена засновником відділу освіти на власному офіційному веб-сайті http://kalynivka.vn.ua/;

4) відповідальною особою за надання відповіді на запит є головний спеціаліст відділу освіти Вдовиченко Олександр Миколайович та юрист відділу освіти Калинівської міської ради Гаврилюк Олена Миколаївна (контактний номер телефону (04333)2-14-90);

5) запити на інформацію до відділу освіти Калинівської міської ради можна надсилати на електронну адресу відділу освіти kalynivka_miskvo@ukr.net;

6) відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, відповідач повідомив, що цей лист надається позивачу шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд", вказану у запиту та електронного листа (у pdf.форматі) на e-mail TOB "Вінпродтрейд".

Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у наданні затребуваної інформації протиправними, а тому за захистом свого права на інформацію звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 34, ст. 40 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Водночас відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Так, згідно зі ст. 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Крім того, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

В силу положень статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Відділу освіти Калинівської міської ради Вінницької області як до розпорядника публічної інформації із запитом № 765 від 08.07.2020 (вх. № 75/20-з від 29.05.2020) з приводу роботи Відділу за 2017 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Позивач зазначає, що відповідач відмовив у наданні затребуваної інформації, посилаючись на те, що така інформація може бути отримана запитувачем із загальнодоступних джерел, а саме на офіційному веб-сайті: http://kalynivka.vn.ua/

Надаючи оцінку вказаній відповіді на запит, суд враховує, що позивач у пункті 3 запиту просив надати інформацію, де було оприлюднено у 2017 році плани проведення та порядок денний відкритих засідань Відділу освіти Калинівської міської ради у 2017 році, надати копії цих документів, розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки Відділу освіти Калинівської міської ради та надати зразки цих документів за 2017 рік, загальні правила роботи Відділу освіти Калинівської міської ради, правила внутрішнього трудового розпорядку та надати копії цих документів за 2017 рік, звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію у 2017 році, та надати копії цих документів.

Відповідач же у відповіді на вказаний пункт 3 запиту зазначив, що запитувана позивачем інформацію оприлюднена засновником Відділу освіти на офіційному веб-сайті.

Аналіз змісту приписів статті 22 Закону № 2939-VI свідчить про те, що відповідь розпорядника інформації, у якій вказується, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел уважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 823/1042/16, під визначенням "загальнодоступні джерела інформації", зокрема, розуміються: довідники, адресні книги, реєстри, списки, друковані засоби масової інформації, засоби телерадіомовлення та інші подібні джерела інформації, в тому числі з використанням мережі Інтернет.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" забезпечує два шляхи доступу до інформації: систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію. Отже, оприлюднення інформації розпорядником не звільняє його від обов`язку надати публічну інформацію на запит.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.12.2020 у справі № 9901/190/20.

З огляду на зміст сформованої відповідачем відповіді на поставлені питання, суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірної відмови у наданні запитуваної інформації на запит від 25.05.2020 за № 495.

Отже, дії відповідача щодо надання неповної інформації при розгляді запиту позивача про надання інформації від 25.05.2020 за № 495 суд визнає протиправними.

Підсумовуючи, суд констатує, що встановлені обставини справи свідчать про те, що:

по-перше, у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом;

по-друге, відповідач був зобов`язаний надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у запиті № 495 від 25.05.2020;

по-третє, відповідач надав неповну та недостовірну інформацію на такий запит, чим порушив законне право позивача на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, належними та допустимими доказами правомірності своїх дій не обґрунтував, доводів позивача не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відтак, враховуючи з`ясовані обставини справи, в цьому випадку відсутність відзиву на позовну заяву та невиконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд оцінює як визнання відповідачем заявленого позову.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ "Вінпродтрейд" належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора Продана П.М. та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента Якименка О.О. укладено Договір № 495 від 01.09.2020 про надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 1.1 цього Договору адвокатське об`єднання приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 495 від 25.05.2020 Відділом освіти Калинівської міської ради.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, у будь-якому випадку вартість правової допомоги у суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору вартість 1 (однієї) години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. Клієнт зобов`язується здійснити відшкодування адвокатському об`єднанню понесених ним фактичних витрат, пов`язаних з виконанням даного доручення, на підставі відповідних фінансових документів.

Як вбачається з акта приймання-передачі наданих послуг від 01.12.2020 відповідно до Договору про надання правової допомоги № 495 від 01.09.2020, адвокатом Кравчуком М.О. позивачу надано правничу допомогу у виді складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 495 від 25.05.2020 Відділом освіти Калинівської міської ради. Адвокатом було затрачено 2 (дві) години часу. Вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. При цьому загальна вартість наданих послуг розраховувалась наступним чином: 2000,00 (грн) х 2 (год) = 4000,00 грн. Враховуючи пункт 2.1 Договору, згідно з яким вартість правової допомоги в суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн, загальна вартість наданої товариству правової допомоги склала 3000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 3887 від 07.12.2020 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 3000,00 грн за надання правничої допомоги за Договором № 495 від 01.09.2020.

Отже, витрати позивача в розмірі 3000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно мали місце та доводяться належними, допустимим та достовірними доказами.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Калинівської міської ради позивачу належить присудити витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Відтак за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, а всього 5102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу освіти Калинівської міської ради щодо надання неповної інформації на запит товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації № 495 від 25 травня 2020 року.

Зобов`язати Відділ освіти Калинівської міської ради, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи, надати товариству з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" повну інформацію на запит про надання інформації № 495 від 25 травня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн, а всього 5102,00 грн (п`ять тисяч сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Калинівської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" (код ЄДРПОУ 34886897, місцезнаходження: вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, 21034);

2) представник позивача: адвокат Кравчук Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: вул. Театральна, 51, м. Вінниця, 21050);

3) відповідач: Відділ освіти Калинівської міської ради (код ЄДРПОУ 40385478, місцезнаходження: вул. В. Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400).

Повне судове рішення складено 05.07.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович