Рішення

від 05.07.2021 по справі 640/1570/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року м. Київ № 640/1570/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1296259/42608432 від 02.10.2019р., № 1337072/42608432 від 25.11.2019р. про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 03.09.2019р. № 1 від 04.10.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення комісії Державної податкової служби України від 18.10.2019р. № 40123/42608432/2 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 13.09.2019р. № 1 від 04.10.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві оформлене протоколом засідання комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2019р. № 24, яким Товариство з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, та яким внесено відповідну інформацію до Журнал ризикових платників податків АІС Податковий блок ;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ з бази ризикових платників Журнал ризикових платників податків АІС Податковий блок .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були прийняті рішення про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, які на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним. Крім того, позивач вважає, що його безпідставно віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а відтак просить скасувати рішення про визнання позивача підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ є юридичною особою та зареєстровано за адресою: Україна, 04136, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА САЛЬСЬКОГО, будинок 47, квартира 216. Види діяльності: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний); 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 69.10 Діяльність у сфері права; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 81.21 Загальне прибирання будинків; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого ассортименту.

ТОВ РАДІАНС КОМПАНІ складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 2 від 13.09.2019р. та № 1 від 04.10.2019р.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 19.09.2019р. № 24 ТОВ РАДІАНС КОМПАНІ визнано, як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 та внесено відповідну інформацію до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок .

Підставою для прийняття вказаного рішення слугували висновки відповідача про те, що підприємство здійснює транзитну реалізацію оренди генераторів. В податковому кредиті є взаємовідносини з ризиковими платниками на 43, 3 % або 26, 1 тис. грн. ПДВ. .

Водночас, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, документи доставлено до ДПС України. Документи прийнято, однак реєстрація зупинена (№ 2 від 13.09.2019р. та № 1 від 04.10.2019р.). Відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків . З огляду на що запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

30.09.2019р. та 21.11.2019р. позивачем подано до відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (№ 2 від 13.09.2019р. та № 1 від 04.10.2019р.), реєстрація якої/го зупинено до якого надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію яких було зупинено.

02.10.2019р. та 25.11.2019р. Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1296259/42608432 та № 1337072/42608432 про відмову у реєстрації податкових накладних № 2 від 13.09.2019р. та № 1 від 04.10.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням на ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивач вважаючи вищезазначені рішення протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Приписи п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Приписи п. п. 18 - 20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як свідчать обставини справи, в оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності і певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом з тим, оскаржувані рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять загальну фразу про те, що причиною прийняття такого рішення є: неподання платником податку первинних документів.

Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1296259/42608432 від 02.10.2019р., № 1337072/42608432 від 25.11.2019р. про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 03.09.2019р. № 1 від 04.10.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, в частині позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем податкові накладні, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Аналогічні за змістом норми містяться в пункті 28 Порядку від 21.02.2018 №117, відповідно до яких податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем податкові накладні, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, оскільки оскаржувані рішення визнано протиправними та скасовано, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх подання.

- Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві оформлене протоколом засідання комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2019р. № 24, яким Товариство з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, та яким внесено відповідну інформацію до Журнал ризикових платників податків АІС Податковий блок , суд зазначає таке.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків затвердженого наказом ДФС України 21 березня 2018 року №144, засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117 від 11.06.2019 року №564, ухвалено визнати позивача як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН, та ввести відповідну інформацію до Журналу ризикових платників АІС Податковий блок - 46 підприємств.

Одночасно, суд наголошує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

При вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Окрім зазначеного, суд звертає увагу на те, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення, є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, оскільки належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків в спірному рішенні відповідачем не наведено, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача у вказаній частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної податкової служби України від 18.10.2019р. № 40123/42608432/2, суд зазначає таке.

Порядок та строки оскарження в адміністративному порядку рішень податкового органу регламентовано ст. 56 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 56.1, 56.2, 56.3 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 56.6. Податкового кодексу України, у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня

Відповідно до п. 56.8, 56.9 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

З урахуванням наведеного та положень ч. 1 ст. 5 КАС України слід зазначити, що до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Виходячи із положень статті 19 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням ДПС України від 18.10.2019р. № 40123/42608432/2 залишено в силі рішення комісії регіонального рівня від 02.10.2019р. № 1296259/42608432 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.09.2019р. № 2.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 29.01.2019р. у справі № 826/10853/17, адміністративне провадження № К/9901/58531/18.

З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов має бути задоволено частково.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 1296259/42608432 від 02.10.2019р., № 1337072/42608432 від 25.11.2019р. про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 03.09.2019р. № 1 від 04.10.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 13.09.2019р. № 1 від 04.10.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві оформлене протоколом засідання комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка розглядає питання щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.09.2019р. № 24, яким Товариство з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, та яким внесено відповідну інформацію до Журнал ризикових платників податків АІС Податковий блок .

4. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ з бази ризикових платників Журнал ризикових платників податків АІС Податковий блок .

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІАНС КОМПАНІ судові витрати за сплату судового збору в розмірі розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська