Ухвала

від 05.07.2021 по справі 826/10903/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10903/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Компанія Амінас до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна Компанія Амінас (далі - Позивач, ТОВ ОК Амінас ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - Відповідач, ДПС України-1), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-2, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило:

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ОК Амінас з ТОВ Охорона Холдінг , а саме: податкову накладну №1 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791857; податкову накладну №2 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791887; податкову накладну №3 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791858; податкову накладну №4 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791676; податкову накладну №6 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791677;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві виключити із списку ризикових господарських операцій ТОВ ОК Амінас .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2020 року позов задоволено повністю та допущено вихід за межі позовних вимог:

- визнано протиправними та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 24.05.2018 року №722699/41671973 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №1; від 24.05.2018 року №722700/41671973 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №2; від 24.05.2018 року №722701/41671973 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.05.2018 року №3; від 24.05.2018 року №722702/41671973 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №4; від 24.05.2018 року №722703/41671973 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 року №6;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ОК Амінас з ТОВ Охорона Холдінг , а саме: податкову накладну №1 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791857; податкову накладну №2 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791887; податкову накладну №3 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791858; податкову накладну №4 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791676; податкову накладну №6 від 30 квітня 2018 року документ зареєстровано за №9087791677.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 року вперше подану ГУ ДПС у м. Києві у січні 2021 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 року вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві у квітні 2021 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення від 30.12.2020 року отримано представником ГУ ДПС у м. Києві 06.01.2021 року (а.с. 163). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 05.02.2021 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 09.06.2021 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Апелянт зазначив, що причиною пропуску процесуального строку є неможливість сплати судового збору, наголошуючи на тому, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно. Крім того, посилається на реформування структури податкових органів та запроваджені у зв`язку з карантином обмежувальні заходи.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 18.02.2021 року. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 17.03.2021 року повернув ГУ ДПС у м. Києві вперше подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Крім того, вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2021 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 29.04.2021 року. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 25.05.2021 року повернув ГУ ДПС у м. Києві вдруге подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Тобто, Апелянт мав більше п`яти місяців для забезпечення сплати судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.

Відтак, на переконання суду, наявне у матеріалах справи платіжне доручення від 03.06.2021 року №2484 про сплату судового збору не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі № 500/2544/19.

Крім того, суд звертає увагу, що в ухвалі від 23.04.2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху вдруге подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу, вказав на пропуск Апелянтом строку на апеляційне оскарження судового рішення, мотивуючи це тим, що відсутність коштів для сплати судового збору не є підставою поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що втретє апеляційну скаргу було подано 09.06.2021 року, тобто більш ніж через шість місяців з моменту ознайомлення 06.01.2021 року з текстом оскаржуваного рішення.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Посилання Апелянта на реорганізацію контролюючих органів та встановлення карантину на території України в якості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судом оцінюється критично, оскільки неналежна організація роботи не може вважатися об`єктивною перешкодою для реалізації процесуальних прав, а будь-яких доказів впливу обставин запровадження карантину на території України на можливість сплати судового збору Відповідачем-2 не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС в м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення;

Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Компанія Амінас до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в м. Києві про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає .

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді: Л.В. Губська

О.В. Епель