Ухвала

від 05.07.2021 по справі 826/25830/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 826/25830/15

адміністративне провадження № К/9901/22298/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №826/25830/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Кіровоградської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Кіровоградської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року №3408-0 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Кіровоградської митниці ДФС;

- поновити ОСОБА_1 на посаді рівнозначній посаді начальника Кіровоградської митниці ДФС у Дніпровській митниці Держмитслужби;

- стягнути з правонаступників Державної фіскальної служби України - Державної податкової служби України та Державної митної служби України, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням коефіцієнтів підвищення посадових окладів за період з 27 жовтня 2015 року до дати ухвалення рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року №3408-о про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновлено ОСОБА_1 на роботі в Дніпровській митниці Держмитслужби на посаді, рівнозначній посаді начальника Кіровоградської митниці ДФС з 27 жовтня 2015 року;

- стягнуто з Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 27 жовтня 2015 року до 30 грудня 2020 року в розмірі: 422853,71 грн (чотириста двадцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят три гривні) 71 коп.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Дніпровській митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) та стягнення з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Дніпровська митниця Держмитслужби звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 16 червня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №826/25830/15 й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій із урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №826/25830/15.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі №826/25830/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Кіровоградської митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду