Ухвала

від 06.07.2021 по справі 705/3822/20

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3822/20

2/705/834/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі : головуючого судді Білик О.В.

за участю секретаря судового засідання Остропольської О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 09.03.2021 у справі відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого засідання.

08.04.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про повернення позовної заяви в порядку ст. 185 ЦПК України.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Стамбула В.М. підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити з підстав, що зазначені в ньому.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо задоволення клопотання у зв`язку з його безпідставністю.

Інші учасники в підготовче судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов таких висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України вказано, що заява повертається у випадках якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Так, вищевказана позовна заява подана до суду від імені керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень ст. 56 ЦПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотній негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах державу то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

При цьому варто враховувати, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

У позовній заяві керівником Уманської місцевої прокуратури зазначається, що органом уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, проте до позовної заяви не додаються будь-які докази звернення Уманської місцевої прокуратури до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про порушення інтересів держави і вжиття заходів щодо усунення таких порушень.

Доводи прокурора, як і жоден з долучених до позовної заяви документів не містить доказів протилежного.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України ,

у х в а л и в :

Позовну заяву керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білик