Постанова

від 05.07.2021 по справі 910/7948/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2021 р. Справа№ 910/7948/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 05.07.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020, повний текст складено 23.12.2020

у справі №910/7948/20 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КІР-Телеком"

про стягнення 350 497, 62 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" (надалі - відповідач) про стягнення 350 497, 62 грн, з яких: 245 373,36 грн пені та 105 106,26 грн штрфу.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором закупівлі послуг від 18.10.2018 № 1810000472, у зв`язку із чим наявні підстави для нарахування штрафу та пені відповідано до п. 7.3 договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/7948/20 позов задоволено, стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МБС-ІНЖИНІРІНГ" на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРТРАНСГАЗ" пеню у розмірі 245 373 (двісті сорок п`ять тисяч триста сімдесят три) грн 36 коп, штрафу у розмірі 105 106 (сто п`ять тисяч сто шість) грн 26 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/7948/20 скасувати в частині стягнення пені у сумі 238 904,38 грн та штрафу у сумі 91 384,19 грн та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині судове рішення, (а саме в частині стягнення з відповідача пені на суму 6468, 98 грн і штрафу на суму 13 722, 07 грн), залишити без змін.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, саржник вказує на те, що відповідно до ст. 612 ЦК України прострочення за договором не настало, у зв`язку з тим, що позивач не надав дозволу на виконання робіт за договором. При цьому, посилався на лист третьої особи від 25.09.2019 №0226, яким остання зверталась до позивача про надання дозволу на виконання робіт за договором субпідряду в охоронній зоні об`єкта магістрального трубопроводу в с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області. За твердженням скаржника, означений лист позивач безпідставно проігнорував, відповідного дозволу не видав, як і не надав жодної відповіді на вказане звернення субпідрядника відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 дану апеляційну скаргу залишено без руху.

Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/7948/20. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/7948/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 12.04.2021 о 15:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 24.03.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 24.03.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

В ході розгляду справи склад колегії суддів змінювався та розгляд справи відкладався.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2678/21 від 05.07.2021, у зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. та судді Попікової О.В., які входять до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7948/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Пономаренко Є.Ю., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/7948/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Пономаренко Є.Ю., Сітайло Л.Г. Розгляд справи ухвалено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 05.07.2021 о 14:40 год.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у відзиві зазначає, що оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 05.07.2021 з`явився представник позивача та відповідача.

Третя особа в судове засідання від 05.07.2021 не з`явилася. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

Ухвали суду апеляційної інстанції неодноразово надсилались на юридичну адресу третьої особи, яка відповідає адресі вказаній у ЄДРПОУ, поштові повідомлення неодноразово було повернуто на адресу суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою .

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Суд зазначає, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом вчинено всі належні дії щодо повідомлення учасників справи, третя особа вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 05.07.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

18.10.2018 між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір № 18100000472 про закупівлю послуг (далі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами відповідно до умов Договору надати Електромонтажні роботи (ремонт антенно-щоглових споруд УМГ "Черкаситрансгаз"), далі - послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 5.1. договору, послуги надаються у строк протягом 320 календарних днів з дати отримання дозволу та згідно з Графіком надання послуг (Додаток №4), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1. Договору ціна договору є твердою та складає 1 501 518, 00 грн.

Додатком №4 до Договору сторони визначили Графік виконання робіт за яким строк виконання ремонтних робіт за кожним об`єктом складає 40 календарних днів з дати надання дозволу на виконання робіт.

Пунктом 6.2.1. Договору визначено, що виконавець зобов`язаний письмово звернутись до замовника, отримати дозвіл для надання послуг протягом 30 календарних днів з дати укладання договору.

Відповідно до п. 6.2.3. Договору виконавець зобов`язаний забезпечити виконання послуг в обсягах, у строки та в порядку, встановлених цим Договором.

18.03.2019 між відповідачем та третьою особою було укладено договір про закупівлю послуг за яким відповідач доручив, а третя особа забезпечує відповідно до умов Договору виконання Електромонтажних робіт (ремонт антенно-щоглових споруд УМГ "Черкаситрансгаз").

Позивач листом від 01.07.2019 № 2301ВИХ-19-1918 погодив залучення субпідрядника ТОВ "КІР-Телеком" для виконання робіт по договору від 18.10.2018 №181000472.

Звертаючись із позовом позивач стверджує, що всупереч умовам договору відповідач виконав свої зобов`язання за договором частково і з простроченням, а саме позивачем було видано відповідачу дозвіл № 495 від 05.07.2019 на узгодженого субпідрядника ТОВ "КІР Телеком" для виконання робіт на ГРС Іванківці та ГРС Новоградівка, однак роботи на вказаних об`єктах відповідач завершив з простроченням понад 30 днів лише 16.09.2019, що підтверджується актами приймання виконання будівельних робіт за вересень 2019 від 16.09.2019 № 1 на суму 98 061,60 грн та № 2 на суму 97 968,00 грн. У зв`язку з чим позивачем на підставі п. 7.3. Договору нараховано відповідачу штрафні санкції на суму 6468,98 грн пені та 13 722,07 грн штрафу, які відповідач у відзиві на позовну заяву визнав.

Іншу частину робіт вартістю 1 305 488,40 грн по іншим об`єктам відповідач не виконав і всупереч п. 6.2.1 договору не звернувся до позивача за отриманням дозволу на виконання робіт, у зв`язку з чим позивачем на підставі п. 7.3. Договору нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 238 904,38 пені та 9 384, 19 штрафу, які відповідач не визнає.

Всього загальна завялена до стягнення сума пені складає 245 373, 36 грн та штрафу 105106,26 грн, які відповідачем позивачу не були сплачені, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Норми ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України визначають, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем видано відповідачу дозвіл №495 від 05.07.2019 на узгодженого субпідрядника ТОВ "КІР Телеком" для виконання робіт на ГРС Іванківці та ГРС Новоградівка. Однак роботи на вказаних об`єктах відповідач завершив з простроченням понад 30 днів лише 16.09.2019, що підтверджується актами приймання - виконання будівельних робіт за вересень 2019 від 16.09.2019 №1 на суму 98 061,60 грн та № 2 на суму 97 968,00 грн. Іншу частину робіт вартістю 1 305 488, 40 грн по іншим об`єктам, а саме АЩС на ГРС: Бутенки, в с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області; Надлак, в с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області; Лебедин, в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області; Вишнівці, в с. Вишнівці Онуфрієвського району Кіровоградської області, Мачухи, в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області та на КС Тальне, в м. Тальне Черкаської області відповідачем не виконано.

При цьому, відповідач в порушення п. 6.2.1. Договору взагалі не звертався до позивача щодо оформлення дозволів на виконання робіт по об`єктам на АЩС ГРС: Надлак, в с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області, Лебедин, в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, Вишнівці, в с. Вишнівці Онуфрієвського району Кіровоградської області, Мачухи, в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області та на КС Тальне, в м. Тальне Черкаської області.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" АТ "Укртрансгаз" входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

За умовами п. 7.3. Договору, за порушення строків виконання зобов`язань виконавець сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості зобов`язань, по яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, вказаний пункт договору не суперечить змісту ст. 231 ГК України.

Колегія суддів, дослідивши розрахунок штрафу та пені здійснений позивачем, враховуючи встановлені обставини справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 245 373, 36 грн пені та штрафу 105 106, 26 грн.

За висновком колегії суддів, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача, що у відповідності до ст. 612 ЦК України прострочення за договором не настало у зв`язку з тим, що позивач не надав дозволу на виконання робіт за договором.

Суд зазначає, що в матеріалах справи у відповідності до п. 6.2.1. Договору відсутні належні докази того, що відповідач звертався до позивача за оформленням дозволів на виконання робіт по об`єктам на АЩС ГРС: Надлак в с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області, Лебедин в с. Лебедин Шполянського району Черкаської області, Вишнівці в с. Вишнівці Онуфрієвського району Кіровоградської області, Мачухи в с. Мачухи Полтавського району Полтавської області та на КС Тальне в м. Тальне Черкаської області. Як і відсутні в матеріалах справи докази звернення третьої особи до позивача на отримання дозволів щодо виконання відповідних робіт на вказаних об`єктах.

Посилання відповідача на лист третьої особи від 25.09.2019 №0226 про надання дозволу на виконання робіт за договором субпідряду в охоронній зоні об`єкта магістрального трубопроводу в с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області суд не приймає до уваги, зважаючи на наступне.

Скаржник, посилаючись на вказаний лист, поміж іншим акцентував, що цей лист за змістом, формою є ідентичним листу - зверненню №0218 від 01.07.2019, а тому оскільки лист №0218 визнано позивачем достатнім та було видано дозвіл на проведення робіт на три об`єкти, то лист №0226 позивач безпідставно проігнорував, відповідного дозволу не видав, як і не надав жодної відповіді на вказане звернення субпідрядника відповідача.

В частині означених аргументів заслуговують на увагу заперечення позивача про те, що відповідач звернувся із листом №0226 для отримання дозволу для виконання робіт на ГРС Бутенки, однак представники ТОВ Кір-Телеком не з`явились в складі бригади, яка була зазначена у зверненні для виконання електромонтажних робіт на висоті, тим самим останні не пройшли відповідного інструктажу, що є необхідним для видачі дозволу.

Так, у листі № 0226 від 25.09.2019 про надання дозволу на виконання робіт в охоронюваній зоні об`єкта магістрального трубопроводу в с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області зазначається перелік осіб, які будуть виконувати роботи, а саме Бригада у складі: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 .

До листа Субпідрядник ТОВ Kip-Телеком додав затверджені ним Заходи з безпечного виконання електромонтажних робіт на висоті (Ремонт антенно-щоглових споруд Кременчуцького ЛВУМГ ТОВ Оператор ГТС України (Центральний регіон) Акціонерного товариства Укртрансгаз .

У п.1.1, 1.2, 1.4 та 1.5 зазначених Заходів встановлено вимоги безпеки перед початком робіт підвищеної небезпеки, зокрема:

Приступати до виконання робіт можна тільки після виконання усіх заходів, передбачених нарядом-допуском (п.1.1);

Перед початком робіт з обстеження і випробування металевих конструкцій на об`єкті необхідно одержати вступний та первинний інструктаж у особи Замовника відповідальної за охорону праці (п. 1.2);

Ознайомлення з цією Інструкцією перед виїздом на об`єкт підтверджується підписом кожного допущеного працівника у журналі інструктажів, що знаходяться у структурному підрозділі (п. 1.4);

Право допуску працівника до виконання робіт на висоті підтверджується записом в завданні на відрядження (п.1.5) .

Разом з тим, як зазначив позивач, та що не спростовано відповідачем, до структурного підрозділу позивача бригада у вказаному складі не з`явилася задля оформлення дозволу на виконання робіт згідно Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженому Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2), який є обов`язковим до виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб`єктами господарювання (далі - підприємства) незалежно від форми власності та видів діяльності (п. 1.3 Порядку).

Відповідно до п. 6.2 зазначеного Порядку, за характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Відповідно до п. 6.3 Порядку, вступний інструктаж проводиться з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

Відповідно до п. 6.4 Порядку, Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Зазначене також узгоджується із положеннями СОУ 49.5-30019801-121:2014.

Проте, як зауважив позивач, для оформлення дозволу до структурного підрозділу бригада у повному складі, зазначена в листі ТОВ КіР-Телеком №0226 від 25.09.2019 не з`явилася, (з`явилися лише ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , натомість член бригади ОСОБА_2 для проходження процедури для оформлення дозволу не з`явився), що позбавило можливості його оформлення у встановленому порядку.

Отже, зазначеним відрізняються обставини видачі дозволу на виконання робіт згідно звернення ТОВ КіР-Телеком № 0226 від 25.09.2019 від обставин його оформлення згідно листа ТОВ КіР-Телеком №0218 від 01.07.2019.

Відповідач та третя особа зазначені обставини не спростували, доказів протилежного не подали.

Серед іншого, судом першої інстанції також правомірно звернуто увагу, що згідно ст. 6 Закону України Про стандартизацію , стандарти, прийняті підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють стандартизацію є нормативним документом.

Підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації (ст. 16 Закону).

Водночас, об`єкти надання послуг щодо яких укладено Договір №1810000472 є об`єктами підвищеної небезпеки, що знаходяться в охоронній зоні магістральних газопроводів.

Для виконання робіт на зазначених об`єктах позивача затверджено відповідні Стандарти організації України (СОУ), які є обов`язковими для всіх у тому числі підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності, діяльність яких пов`язана з експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, пусконалагоджувальними та діагностичними роботами на об`єктах магістральних газопроводів (Сфера застосування).

Отже, до виконання робіт згідно Договору застосовуються вимоги СОУ 49.5- 30019801-115:2014 Правила технічної експлуатації магістральних газопроводів , СОУ 49.5- 30019801-121:2014 Безпека праці. Порядок допуску працівників сервісних філій, сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах AT "УКРТРАНСГАЗ", якими сторони зобов`язані керуватися та виконувати під час виконання робіт.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмітив, що в матеріалах справи відсутній доказ того, що третя особа у відповідності до Стандарту організації України 49.5-30019801-121:2014 надала позивачу необхідний пакет документів для оформлення дозволу на виконання субпідрядних робіт на об`єкті в с. Бутенки Кобеляцького району Полтавської області.

Зважаючи на викладені обставини, твердження відповідача щодо строків виконання робіт та відсутності обов`язку звернення за дозволом не відповідають умовам договору та спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.

З огляду на юридичний аналіз спірних правовідносин, здійснений апеляційним судом, інших належних доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі №910/7948/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 07.07.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.Г. Сітайло