Рішення

від 30.06.2021 по справі 905/105/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.2021 Справа № 905/105/21

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Романенко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства Слав - Транс , м. Слов`янськ Донецької області

до відповідача: Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ

про: стягнення заборгованості у розмірі 1526100,87грн, з яких 1405774,00грн - сума основного боргу, 50146,00грн - 3% річних та 70180,87грн - інфляційні витрати,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 05.04.2021 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 11.05.2021.

У судовому засіданні 09.06.2021 оголошено перерву до 30.06.2021.

Приватне підприємство Слав-Транс , м. Слов`янськ Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ про стягнення заборгованості у розмірі 2090958,46грн, з яких 1951500,00грн - сума основного боргу, 60309,00грн - 3% річних та 79149,46грн - інфляційні витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором Дон/Л-17023/НЮ віл 22.03.2017 в частині здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд за 2017 рік у розмірі 1951500,00грн, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.19 Конституції України, ст.ст. 11, 29, 31, 37, 41 Закону України Про автомобільний транспорт , ст.19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 22, 525, 526, 530, 610, 612, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 20, 24, 27, 30, 46, 123, 126, 162-164, 171, 172, 176, 232, 238 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/105/21 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.01.2021 позовну заяву Приватного підприємства Слав-Транс , м. Слов`янськ Донецької області залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.02.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі 905/105/21 за правилами загального позовного провадження.

02 березня 2021 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив №08-36/927 від 25.02.2021, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про відсутність будь - яких доказів, на основі яких можливо визначити кількість пасажирів - пільговиків, як скористались послугою безкоштовного перевезення на маршрутах загального автомобільного транспорту у м. Слов`янськ, які обслуговує позивач. При цьому, відповідач зазначив, що умовами спірного договору сторонами не обумовлено розрахунки витрат на підставі даних комплексного обстеження пасажиропотоків на міських маршрутах загального користування міста Слов`янськ, отже дані, на які посилається позивач, не є обов`язковими для розрахунку за спірним договором, крім того, відповідачем виконанні грошові зобов`язання у повному обсязі, у сумі 1 300 000,00 грн.

Разом з цим, відповідач заперечив проти розрахунку судових витрат, наданого позивачем, вказавши про неспівмірність таких витрат та відсутність доказів того, що гонорар є розумним та враховує витрачений час адвоката.

04.03.2021 року до Господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява б/н від 24.02.2021 про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1526100,87грн, з яких 1405774,00грн - сума основного боргу, 50146,00грн - 3% річних та 70180,87грн - інфляційні витрати.

Суд зазначає, що за своїм змістом заява б/н від 24.02.2021 про уточнення позовних вимог є зменшенням позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог б/н від 24.02.2021 подана до закінчення підготовчого засідання, суд розглядає справу з її урахуванням.

22.03.2021 до Господарського суду Донецької області від позивача надійшла відповідь б/н від 17.03.2021 на відзив, в якій останній зазначив, що посилання відповідача на відсутність будь - яких документів, на основі яких можливо визначити кількість пасажирів - пільговиків, як скористались послугою безкоштовного перевезення безпідставні, оскільки вимоги про відшкодування понесених витрат, заявлені спираючись на відомості зі звіту Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, в якому наявна інформація щодо кількості перевезених пасажирів, в тому числі безоплатних по кожному з автобусних маршрутів окремо. При цьому, позивач зауважив, що визначена договором сума компенсаційних витрат у розмірі 1300000,00грн фактично є орієнтовною, оскільки вказана сума узгоджена на початок 2017 року, тобто жодна зі сторін не мала змогу встановити точну вартість перевезень пільгових категорій.

19 квітня 2021 року до Господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив №08-36/1957 від 16.04.2021 на уточнену позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві №08-36/927 від 25.02.2021.

29.04.2021 року на адресу суду від позивача надішли заперечення на твердження відповідача.

У підготовчому судовому засіданні 11.05.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/105/21 до розгляду по суті на 09.06.2021.

У судове засідання 09.06.2021 представники сторін з`явилися, у вступному слові представник позивача підтримує позовні вимоги з урахуванням їх уточнень, представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог.

У судове засідання 30.06.2021 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст.210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2017 року між Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської ради (далі - Замовник) та Приватним підприємством Слав-Транс (далі - Виконавець) укладено договір на фінансування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок коштів міського бюджету №08-71/102 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого фінансування компенсаційних витрат за перевезення громадян, які мають право на пільги відповідно до рішення Слов`янської міської ради від 24.12.2016 №24-ХІХ-7 Про міський бюджет на 2017 рік із змінами та Порядку надання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, мешканців м. Слов`янськ, м. Святогірськ, авто- та електротранспортом на міських маршрутах загального користування м. Слов`янська за рахунок коштів міського бюджету у 2017 році затвердженого рішенням виконкому Слов`янської міської ради від 15.02.2017 №96 Про затвердження Порядку надання компенсаційних виплат за пільговий поїзд окремих категорій громадян, мешканців м. Слов`янськ, м. Святогірськ, авто- та електротранспортом на міських маршрутах загального користування м. Слов`янська за рахунок коштів міського бюджету у 2017 році , яке здійснюється в межах затверджених бюджетом асигнувань за надану Виконавцем послугу перевезення пільгової категорії громадян.

Відповідно до п.1.2. Договору вартість компенсаційних витрат за пільговий проїзд на 2017 рік становить 1300000,00грн.

Згідно п.2.1. Договору головний розпорядник коштів здійснює фінансування компенсаційних витрат за пільговий проїзд по мірі надходження коштів з міського бюджету, які перераховуються на розрахунковий рахунок Виконавця впродовж 10 банківських днів з дня надходження коштів на рахунок Управління.

Умовами п.2.7. Договору визначено, що для отримання компенсаційних виплат за рахунок міського бюджету Виконавець щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним, надає Замовнику Розрахунок за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у минулому місяці міським автотранспортом згідно Додатку 2 до договору.

На підставі наданих Розрахунків транспортне підприємство та Управління складають акти звіряння заборгованості, виконані згідно Додатку 3 до договору (п.2.8. Договору).

Відповідно до п.2.9. Договору кількість перевезених пасажирів пільгових категорій включає дані, що визначаються прямим обліком перевезених пасажирів, або за розрахунковими даними (з урахуванням співвідношення кількості платних пасажирів до безоплатних, визначеного перевізниками та затвердженого наказом по транспортному підприємству). Облік безоплатних пасажирів здійснюється перевізником.

Сума вартості послуг, наданих пільговикам протягом року міським електротранспортом та автомобільним транспортом загального користування на міських маршрутах, обчислена транспортним підприємством прямим обліком перевезених пасажирів, або за розрахунковими даними (з урахуванням співвідношення кількості платних пасажирів до безоплатних, визначеного перевізниками та затвердженого наказом по транспортному підприємству), які використовуються для визначення потреби сум видатків міського бюджету та визначення рівня забезпеченості фактичних витрат транспортних підприємств від пільгового проїзду окремих категорій громадян (п.2.10. Договору).

За приписами п.4.1. цей Договір набирає чинності з 01.01.2017 і діє до 31.12.2017.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що керівник транспортного підприємства несе персональну відповідальність за достовірність наданих розрахунків.

Договір та Додатки до нього підписані між Сторонами у встановленому чинним законодавством порядку.

На виконання умов договору, позивачем складені розрахунки за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян.

Так, згідно Розрахунку за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян станом на 01.01.2018 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню транспортному підприємству за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян складає 9657567,00грн, виходячи з вартості перевезення одного пасажира - 4,50грн (а.с.15 том І).

Актом звіряння заборгованості між ПП Слав-Транс та Управлінням соціального захисту населення Слов`янської міської ради, нараховано за 12 місяців 2017 року 1300000,00грн. Заборгованість станом на 01.01.2018, за даними відповідача, складає 0,0грн, за даними позивача - 8357567,00грн. (а.с.26 том І).

Вказаний акт підписаний представниками сторін без зауважень чи застережень.

Відповідачем здійснено оплату компенсаційних витрат на користь позивача у загальному розмірі 1300000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 14.06.2017 на суму 324999,00грн, №6 від 10.07.2017 на суму 324999,00грн, №9 від 07.08.2017 на суму 108333,00грн, №12 від 13.11.2017 на суму 216665,00грн та №15 від 02.12.2017 на суму 325004,00грн, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.129-132 том І).

У 2017 році Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом, за результатами комплексного обстеження пасажиропотоків на міських маршрутах загального користування міста Слов`янськ (автобусні маршрути та маршрути електротранспорту), складено Звіт про наукового-дослідницьку роботу, в якому визначені результати обробки матеріалів обстеження пасажиропотоків на автобусних маршрутах м. Слов`янськ.

25 жовтня 2018 року позивач листом №50 звернувся до міського голови Слов`янської міської ради з проханням надати інформацію про результати комплексного обстеження пасажиропотоків на міських маршрутах загального користування міста Слов`янськ, проведеного у 2017 році Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом (а.с.37 том І).

Листом №01.01-05ш/3905 від 07.11.2018 Слов`янська міська рада надала позивачу витребувану інформацію.

18.12.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №45, в якій вимагав вжити заходи щодо погашення заборгованості у розмірі 1951500,00грн, у зв`язку з встановленням загальної кількості перевезених безоплатно пасажирів пільгової категорії населення за один день - 2073 чоловіка згідно Звіту про наукового-дослідницьку роботу.

Листом №79 від 08.01.2020 відповідач надав позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив про відсутність підстав для сплати грошових коштів у розмірі 1951500,00грн, оскільки спірним договором сума компенсаційних витрат узгоджена у розмірі 1300000,00грн, які сплачені на користь позивача повністю, крім того, за даними фінансової та бюджетної звітності за 2017 рік заборгованість у розмірі 1951500,00грн не значиться.

Посилаючись на несплату відповідачем заборгованості за договором №08-71/102 від 03.04.2017, а саме компенсаційних виплат за пільговий проїзд за 2017 рік у розмірі 1405774,00грн, що утворилась через встановлення фактичної кількості перевезених пасажирів згідно Звіту про наукового-дослідницьку роботу Комплексне обстеження пасажиропотоків на міських маршрутах загального користування міста Слов`янськ (автобусні маршрути та маршрути електротранспорту) , складеного Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом, внаслідок чого позивачем нарахуванні 3% річних та інфляційні витрати, останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність позовних вимог полягає у примусовому стягненні з відповідача заборгованості за договором №08-71/102 від 03.04.2017 та інфляційних витрат та 3% річних.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються, насамперед, його положеннями та іншими актами господарського законодавства, Цивільним кодексом України, а також - умовами договору №08-71/102 від 03.04.2017.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Відносини з перевезення пасажирів регулюються, зокрема, Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ та Законом України Про транспорт від 10.11.1994р. № 232/94-ВР.

За змістом ст. 7 ЗУ Про автомобільний транспорт , забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Згідно ст. 12 ЗУ Про транспорт підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати, зокрема, права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Відповідно до ст. 29 ЗУ Про автомобільний транспорт органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Частиною першою статті 31 цього Закону передбачено, що розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати встановлюються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №08-71/102 від 03.04.2017 є належною підставою для виникнення у сторін зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Пунктом 2.9. спірного договору сторони визначили, що кількість перевезених пасажирів пільгових категорій включає дані, що визначаються прямим обліком перевезених пасажирів, або за розрахунковими даними (з урахуванням співвідношення кількості платних пасажирів до безоплатних, визначеного перевізниками та затвердженого наказом по транспортному підприємству). Облік безоплатних пасажирів здійснюється перевізником.

На виконання п.2.9. Договору Позивачем складалися розрахунки за надані послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян, зокрема, за даними розрахунку станом на 01.01.2018 з початку року сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, складає 9657567грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання з перевезення позивачем виконанні належним чином, що підтверджується актами звіряння заборгованості, які підписані представника сторін.

Так, згідно з актом звіряння заборгованості за 12 місяців 2017 року за даними Позивача нараховано за 12 місяців 2017 суму коштів, яка підлягає відшкодуванню, у розмірі 9657567,00грн, заборгованість Відповідача складає 8357567,00грн, та останнім підписано цей акт без зауважень чи застережень.

До матеріалів справи надані докази виконання відповідачем грошових зобов`язань за спірним договором у розмірі 1300000,00грн, а саме, копії доручень №3 від 14.06.2017, №6 від 10.07.2017, №9 від 07.08.2017, №12 від 13.11.2017 та №15 від 02.12.2017.

Однак, доказів сплати заборгованості у розмірі 83575670,00грн в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим позивач, звертаючись до суду як на підставу своїх вимог посилається на встановлення фактичної кількості перевезених пасажирів згідно Звіту про наукового-дослідницьку роботу Комплексне обстеження пасажиропотоків на міських маршрутах загального користування міста Слов`янськ (автобусні маршрути та маршрути електротранспорту) , складеного Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом, у зв`язку з чим утворилась та має місце заборгованість відповідача з оплати компенсаційних витрат у розмірі 1405774,00грн.

Між тим, стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже зазначалося, у п. 2.9. Договору сторони погодили, що кількість перевезених пасажирів пільгових категорій включає дані, що визначаються прямим обліком перевезених пасажирів, або за розрахунковими даними (з урахуванням співвідношення кількості платних пасажирів до безоплатних, визначеного перевізниками та затвердженого наказом по транспортному підприємству). Облік безоплатних пасажирів здійснюється перевізником.

Водночас, умов визначення кількості перевезених пасажирів пільгових категорій шляхом Комплексного обстеження пасажиропотоків на міських маршрутах загального користування міста Слов`янськ , проведення якого має бути доручено Харківському національному автомобільно-дорожньому університету, договір №08-71/102 від 03.04.2017 не містить.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що облік безоплатних пасажирів відповідно до умов спірного договору здійснюється перевізником шляхом прямого обліку перевезень пасажирів, або за розрахунковими даними, відтак, належним доказом для підтвердження кількості перевезень пасажирів пільгових категорій в цій справі є надані позивачем розрахунки.

Відтак, розмір заборгованості Відповідача підтверджений наданими розрахунками та актами звіряння заборгованості та складає 83575670,00грн.

Однак, з огляду на приписи ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послуги з перевезення у розмірі 1405774,00грн.

У зв`язку із не оплатою послуг за перевезення позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 50146,00грн та інфляційних втрат в розмірі 70180,87грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем надано розрахунки щодо нарахування 3% річних окремо на суму основного боргу у розмірі 1405774,00грн за період з 18.12.2019 по 24.02.2021, що складає 50146,00грн.

Перевіривши наданий розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, суд встановив, що розрахунок є методологічно не правильним, а саме, позивачем безпідставно збільшено період нарахування 3% річних з 18.12.2019.

Позивачем на наведено пояснень щодо початку строку розрахунку 3% річних саме від 18.12.2019.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Позивач направляв на адресу Відповідача претензію про погашення заборгованості, яка датована 18.12.2019.

08.01.2020 Відповідачем надано відповідь на претензію.

Враховуючи наявність відповіді на претензію та відсутність інших доказів, які б підтвердили дату отримання Відповідачем претензії, суд дійшов висновку, що претензія отримана останнім не пізніше 08.01.2020.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач повинен виконати зобов`язання з оплати послуг з перевезення до 15.01.2020 включно, відтак, прострочення з виконання грошового зобов`язання у Відповідача виникло з 16.01.2020.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку про стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму заборгованості за належний період з 16.01.2020 по 24.02.2021 у розмірі 46799,68грн.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати на суму заборгованості 104774,00грн за період з січня 2020 року по лютий 2021 року у розмірі 70180,87грн.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що він є методологічно не правильним у зв`язку із безпідставним збільшенням періоду його нарахування.

Здійснивши власний розрахунок, з урахуванням того, що прострочення за виконанням зобов`язання за договором починається з 16.01.2020, суд встановив, що розмір інфляційних втрат на загальну суму заборгованості за належний період з лютого 2020 по лютий 2021 року становить у розмірі 101305,55грн.

Однак, з урахуванням приписів ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 70180,87грн.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, до позовної заяви наданий попередній розрахунок суми судових витрат, а у судовому засіданні 09.06.2021 представник позивача повідомив про намір направлення заяви про вирішення питання щодо судових витрат.

За змістом до ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Враховуючи викладене, розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства Слав-Транс , м. Слов`янськ Донецької області до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ про стягнення заборгованості у розмірі 1526100,87грн, з яких 1405774,00грн - сума основного боргу, 50146,00грн - 3% річних та 70180,87грн - інфляційні витрати - задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ (84116, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Генерала Батюка, будинок 40, код ЄДРПОУ 25954290) на користь Приватного підприємства Слав-Транс , м. Слов`янськ Донецької області (84108, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Доненерго, будинок 29, квартира 4, код ЄДРПОУ 31586270) заборгованість у розмірі 1522754,55грн, з яких 1405774,00грн - сума основного боргу, 46799,68грн - 3% річних та 70180,87грн - інфляційні витрати, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22841,32грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення буде складено та підписано 06.07.2021.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.