Рішення

від 29.06.2021 по справі 922/450/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/450/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, м.Харків, до Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", смт Кочеток Чугуївського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, м.Харків, - Державне агентство лісових ресурсів України, м.Київ, про зобов`язання вчинити певні дії, за участю представників:

позивача - Глібової С.М. (довіреність № 0102-17 від 05.03.2021), в порядку

самопредставництва;

відповідача - не з`явився;

третя особа (Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства) - не з`явився;

третя особа (Державне агентство лісових ресурсів України) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м.Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 450/21 від 12.02.2021) до Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", смт Кочеток Чугуївського району Харківської області, про спонукання відповідача прийняти рішення по суті питання щодо надання/ненадання нотаріально засвідченої письмової згоди підприємства на вилучення земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (комплекс будівель та споруд спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка"), з постійного користування Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство". Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не приймає рішення за зверненням Університету, у зв`язку з чим позивач позбавлений права на звернення до Кабінету міністрів України з клопотанням в порядку, визначеному статтею 123 Земельного кодексу України, та права на отримання вказаної земельної лісової ділянки в постійне користування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 вищевказану позовну заяву було залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2021 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/450/21 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання. Даною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача були залучені: Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, м.Харків, та Державне агентство лісових ресурсів України, м. Київ.

У зв`язку з перебуванням судді Кухар Н.М. на лікарняному з 15.03.2021 по 16.04.2021, строк підготовчого провадження у справі № 922/450/21 було продовжено до 31.05.2021 ухвалою господарського суду від 19.04.2021.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито; розгляд справи по суті призначено на 29.06.2021.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.06.2021, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та треті особи на стороні відповідача у судове засідання не з`явились; про причину неявки суд не повідомили; про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 27.01.1958 № 48 та розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 02.04.1958 № 328-р Харківському державному університету імені О.М. Горького, правонаступником якого є Харківській національний університет імені В.Н.Каразіна (позивач), було відведено земельну ділянку площею 3,0 га із земель держлісфонду (кв.2) Малинівського лісництва Чугуєво-Бабчанського мехлісхозу Чугуївського району для організації студентського спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2006 визнано право власності на об`єкти і споруди спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка" за державою в особі Міністерства освіти і науки України.

03.05.2007 Чугуївським міжміським БТІ було оформлено реєстраційне посвідчення про право власності на комплекс будівель та споруд спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка" за державою в особі Міністерства освіти і науки України.

Наказом Міністерства освіти і науки України "Щодо закріплення державного майна за Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна" від 26.12.2014 № 1518 за Університетом було закріплено державне майно, в тому числі будівлі і споруди спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка".

06.05.2016 Університет здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка" за державою в особі Міністерства освіти і науки України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ГУ та отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Довідки із кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами та угіддями, на даний час земельна лісова ділянка, на якій розташовано спортивно-оздоровчий табір "Фігуровка", знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", як землі лісогосподарського призначення, та в межах об`єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Малинівський" (Малинівське лісництво: квартал 16 виділи 5.1, 7.1, 15.1; квартал 17 виділи 8.1, 12.1, 14.1).

На підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.04.1958 № 328-р, земельна лісова ділянка, яка була відведена університету для організації студентського спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка", з 1958 року знаходиться в користуванні університету без виключення з держлісфонду. Але фактично зазначена земельна лісова ділянка використовується Університетом як земля рекреаційного призначення (ст. 51 Земельного кодексу України), у зв`язку з чим, у позивача виникла необхідність належним чином оформити землекористування зазначеною земельною ділянкою.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Закону України "Про вишу освіту" від 01.07.2014 № 1556-VII, земельні ділянки передаються закладам вищої освіти незалежно від форми власності у постійне користування в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в тому числі ліси для нелісогосподарських потреб.

Згідно з ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальний власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України та за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина 7 статті 20 Земельного кодексу України).

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України.

Отже, відповідно до ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України, вилучення земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти і споруди університету, з постійного користування Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" і передача її в постійне користування Університету із зміною цільового призначення відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

З метою звернення до Кабінету Міністрів України щодо вилучення земельної ділянки, на якій розташовано спортивно-оздоровчий табір "Фігуровка" Університету, та надання її в користування, позивач листом від 02.03.2015 р. № 0102-11/119 звернувся до директора Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" Світайло С.П. щодо надання нотаріально засвідченої письмової згоди підприємства на вилучення вказаної земельної ділянки з постійного користування Державного підприємства "Чуіуєво-Бабчанське лісове господарство".

Листом від 22.04.2015 № 01-11/150 Державне підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" повідомило університет, що розпорядженням КМ України від 10.04.2008 № 610-р, зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, крім передбачених цим розпорядженням випадків. У зв`язку з цим, лісгосп звернувся до Державного агентства лісових ресурсів України про надання роз`яснення з цього питання. У листі також зазначалось, що при надходженні роз`яснення Державним підприємством "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" буде негайно прийняте рішення за зверненням університету.

За результатами розгляду питання щодо вилучення земельної ділянки Державне агентство лісових ресурсів України в своєму листі від 26.11.2015 № 02-19/8211-15 зазначило, що відповідно до пункту 4 параграфа 1 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції видає розпорядження, обов`язкові для виконання на основі і на виконання Конституції та законів України. Згідно з пунктом 2 параграфа 33 вказаного Регламенту, розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Отже, з листа Державного агентства лісових ресурсів України вбачається, що у разі звернення Університету до Кабінету Міністрів України (розробника проектів актів Кабінету Міністрів) з відповідним клопотанням щодо вилучення земельної ділянки і надання її в користування, дане рішення може бути прийнято у визначеному законодавством порядку.

Листами від 04.06.2015 № 0102-11/268, від 26.05.2016 № 0601-147, від 13.04.2017 № 0102-11/139 позивач звертався до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" щодо вказаного питання, але відповіді не отримав.

У зв`язку із неотриманням відповіді Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" на вказані листи, університет 09.11.2017 звернувся до Державного агентства лісових ресурсів України та Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо зобов`язання державного підприємства, яке відноситься до сфери управління вказаних державних органів, надати відповідь університету з питання вилучення земельної ділянки, на якій розташовано спортивно-оздоровчий табір "Фігуровка". Проте, очікуваного результату позивач не отримав.

Листом від 16.01.2018 № 0102-11/023 університет повторно звернувся до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" з проханням надати нотаріально засвідчену згоду на вилучення земельної ділянки, на якій розташовано спортивно-оздоровчий табір "Фігуровка" Університету, з постійного користування підприємства.

У відповідь на вказаний лист Університету Державне підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" листом від 05.02.2018 № 01-11/38 повідомило, що земельна ділянка, на якій знаходиться спортивно-оздоровчий табір "Фігуровка" Університету, розташована в Малинівському лісництві, квартал 16 та 17 в межах об`єкту природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Малинівський". Також в листі зазначалося, що керуючись ст. 149 та ст. 150 Земельного кодексу України, для прийняття рішення про вилучення вказаної земельної ділянки із постійного користування ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", університету необхідно "звернутися до відповідних державних органів для отримання відповідного рішення".

Університет листом від 24.04.2018 № 0601-045 звернувся до Державного агентства лісових ресурсів України, як до державного органу до сфери управління якого відноситься Державне підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", надати роз`яснення щодо порядку надання державним підприємством згоди на вилучення земельної ділянки з його постійного користування, а також надати відповідь на питання, чи має право Державне підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" надати згоду на вилучення земельної ділянки, що знаходиться в його постійному користуванні, до прийняття відповідного рішення щодо вилучення вказаної земельної ділянки Кабінетом Міністрів України.

На вказане звернення університету Державне агентство лісових ресурсів України надало відповідь (лист від 10.05.2018), що у даному випадку вилучення земельної ділянки провадиться за згодою землекористувача на підставі рішення Кабінету Міністрів України і у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (пункт 10 статті 149 Земельного кодексу України).

Як вказує позивач, наступне листування Університету з Державним підприємством "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", зокрема, листами від 27.06.2018 № 0102-11/300, від 19.11.2019 № 0102-11/557 не дало позитивного результату.

За таких обставин, у зв`язку з неприйняттям Державним підприємством "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" рішення за зверненнями Університету, позивач вважає, що Університет позбавлений права на звернення до Кабінету Міністрів України з клопотанням в порядку, визначеному статтею 123 Земельного кодексу України, щодо вилучення земельної лісової ділянки, на якій розміщено майно Університету, з постійного користування підприємства, та як наслідок цього, Університет позбавлений права на отримання вказаної земельної лісової ділянки в постійне користування за рішенням Кабінету Міністрів України. У зв`язку з цим, Університет вимушений позиватися до Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство".

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до господарського суду з позовом про спонукання Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" прийняти рішення по суті питання щодо надання/ненадання нотаріально засвідченої письмової згоди підприємства на вилучення земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (комплекс будівель та споруд спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка"), з постійного користування Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство".

Відповідно до частини 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно з частиною 2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Обраний позивачем спосіб захисту має бути направлений на припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення, відповідати матеріально-правовим способам захисту права.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Законодавцем передбачено, що такий перелік, зазначений в частині 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).

Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У тих випадках, коли спеціальна норма закону установила інший, ніж визначений статтею 16 Цивільного кодексу України спосіб захисту, застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою. Одночасно можуть застосовуватися положення статті 16 Цивільного кодексу України і положення спеціальної норми щодо способу захисту у випадку, коли ці способи тотожні й на них поширюється дія Цивільного кодексу України.

За загальним правилом (ч.1 ст.5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Тобто, суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

Разом з тим, такий спосіб захисту порушеного права, як спонукання сторони у спірних правовідносинах до здійснення волевиявлення, в тому числі шляхом спонукання до прийняття рішення, що опосередковує таке волевиявлення, чинним законодавством не передбачений, а позивачем не наведено положень законодавства, що передбачали б такий спосіб захисту порушеного права.

При цьому, суд не вправі визначати ефективний спосіб захисту права замість позивача, тобто виходити за межі позовних вимог у випадку, якщо обраний позивачем спосіб захисту права є неефективним.

Водночас, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту (спонукання до прийняття позитивного або негативного рішення поточним землекористувачем) не призведе до відновлення його порушеного права, зокрема, отримання земельної ділянки в постійне користування.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем невірно було обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, тобто предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, а тому позовні вимоги останнього не призведуть до усунення порушень і захисту його прав і законних інтересів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про спонукання Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" прийняти рішення по суті питання щодо надання/ненадання нотаріально засвідченої письмової згоди підприємства на вилучення земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (комплекс будівель та споруд спортивно-оздоровчого табору "Фігуровка"), з постійного користування Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61022, м.Харків, м-н Свободи, буд. 4; код ЄДРПОУ: 02071205) до Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" (63513, Харківська область, Чугуївський район, смт Кочеток, вул. Чугуївська, буд. 58; код ЄДРПОУ: 00993069), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства (61024, м.Харків, вул. Пушкінська, буд. 86; код ЄДРПОУ: 35246550), Державне агентство лісових ресурсів України (01023, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, буд. 9-а; код ЄДРПОУ: 37507901), про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "06" липня 2021 р.

Суддя Н.М. Кухар