Постанова

від 06.07.2021 по справі 640/16986/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16986/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Артембуд до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Артембуд (далі - ПП Артембуд , позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Департамент ДАБІ у Київській області, відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 21 серпня 2019 року №3-2108/3/1010-2476/02, №3-2108/4/1010-2480/02, №3-2108/5/1010-2481/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПП АРТЕМБУД .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не є суб`єктом містобудування в розумінні ч. 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , оскільки не є замовником будівництва, а є підрядником, який виконував роботи на умовах, визначених укладеним з замовником договору.

Зазначено, що позивачем не було отримано будь-яких повідомлень про проведення перевірки, не було отримано акту перевірки, перевірку проведено без участі уповноважених осіб позивача. При цьому, особи, які зазначені в акті перевірки в якості представників позивача, не є його представниками.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року вказаний адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенні суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення Національного антикорупційного бюро України від 27 травня 2019 року №0421-062/17357, в якому зазначено, що в межах досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000012 від 08 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу України, було встановлено факт проведення будівельних робіт з реконструкції АДРЕСА_1 без дотримання вимог статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме, без видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу довкілля . У зв`язку з наведеними обставинами Національне антикорупційне бюро України просило Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області вжити заходів в межах компетенції для перевірки та надання юридичної оцінки викладених обставин.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, на підставі звернення Національного антикорупційного бюро України винесено наказ від 18 червня 2019 року №178 П Про проведення позапланової перевірки , яким було вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області (коригування) за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом перевірки було визначено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

В даному наказі було визначено осіб, які підлягали перевірці - ТОВ Імперія доріг , ТОВ Дороги і мости , ПП Артембуд , з визначенням адреси позивача - АДРЕСА_2 .

Також відповідачем було винесено наказ №223П Про продовження позапланової перевірки . Доказів надсилання зазначених документів позивачу матеріали справи не містять. Відповідачем не було надано пояснень щодо місця проведення перевірки та джерел отримання документів, щодо яких висловлено зауваження.

13 серпня 2019 року за результатами проведення заходу співробітниками відповідача було складено акт Т-1308/1, яким встановлено ряд порушень у сфері містобудівної діяльності.

Також 13 серпня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_9 було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, № 1-Л-3-1308/1, №1-Л-3-1308/2, №1-Л-3-1308/3, та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №С-1308/1, С-1308/2.

За твердженням відповідач, перевірку було проведено у присутності директора представника позивача Гулько Ж.В. - ОСОБА_2

Надана позивачем копія акту перевірки містить відомості про проведення перевірки за участі головного експерта ОСОБА_3 , осіб, які здійснюють авторський нагляд ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , особи, яка здійснює технічний нагляд ОСОБА_6 , та довіреної особи адвоката Гулько Ж.В. .

Доказів наявності у будь - якої з вищезазначених осіб прав на здійснення представництва інтересів позивача, отримання документів від імені позивача, чи взагалі будь - якого зв`язку між позивачем та зазначеними особами матеріали справи не містять.

При цьому, вищезазначені протоколи та приписи містять визначення директора позивача - ОСОБА_7 .

На підставі зазначених документів 21 серпня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_9 розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанови по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- № 3-2108/3/1010-2476/02. якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ч.3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ) - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 742 590 грн.

- № 3-2108/4/1010-2480/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 126 грн. 00 коп.

- № 3-2108/5/1010-2481/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у відповідності до якої суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 315 грн.

Позивач, вважаючи такі постанови відповідача необґрунтованими та незаконними, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Судом встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 3222484501:01:001:5240 (цільове призначення - землі загального користування), площею 0,9292 га згідно витягу з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку належить Лісниківській сільській раді.

Генеральним планом с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області ( затверджений 2013 року) передбачено влаштування автомобільної дороги з тротуарами від АДРЕСА_1 шириною дороги у червоних лініях - 15 м, протяжністю - більше 900 м.

На виконання проектних робіт об`єкту реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с.Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області між Лісниківською сільською радою та ПП Артембуд заключено договір від 23 листопада 2017 року №23/11-17-П.

ТОВ Імперія доріг було розроблено проектну документацію на будівництво автомобільної дороги.

Експертною організацією ТОВ Укрекспертиза в будівництві надано позитивний експертний звіт, а саме: від 19 вересня 2017 року №1696-0992-17/УЕБ, щодо розгляду проектної документації по робочому проекту реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с.Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області , замовник - Лісниківська сільська рада, генеральний проектувальник - ТОВ Імперія доріг , ГІН ОСОБА_4 .

Керівництвом Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Київській області розглянуто та погоджено проект (схему) організації дорожнього руху при реконструкції АДРЕСА_1 .

Під час перевірки було встановлено, що на земельній ділянці в межах вул. Затишної , розпочато виконання будівельних робіт з влаштування споруд інженерно-транспортної інфраструктури: влаштовано дренажні системи з труб ПВХ; влаштовано інженерні споруди дощової каналізації - труби ПВХ та колодязі із залізобетонних елементів; здійснено виїмку ґрунту, підсипку піском та щебенем з монтажем дорожньої геосітки під проїжджу частину; влаштовано бортовий камінь та влаштовано мощення ФЕМ по дві сторони дороги; в місцях перепадів планувальних відміток ґрунту влаштовано захисні габіони з сталевої сітки та бутового каменю, ширина тротуарів складає 1 м. Протяжність вулиці Затишної згідно наявної проектної документації становить 929м.

Замовником будівництва Лісниківською сільською радою Києво-Святошииського району Київської області було подано заяву про отримання дозволу на виконання будівельних робіт в порядку ст.З7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вхідний №10/10-1705/6 від 17 травня 2019 року, за результатами розгляду якої замовнику надано відмову у видачі дозволу №КС 132191-161730 від 26 травня 2019 року у зв`язку з неподанням необхідних документів та через невідповідність вимогам законодавства, а саме вимогам ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації .

Згідно поданої заяви на отримання дозволу код об`єкта згідно класифікатора ДК 018- 2000:-1112.1, клас наслідків (відповідальності) СС2, вид будівництва - реконструкція.

Договір на виконання будівельних робіт №23/11-17-11 між Лісниківською сільською радою та ПП АРТЕМБУД заключено 23 листопада 2017 року.

Згідно Загального журналу робіт ПП АРТЕМБУД проводив роботи з 27 листопада 2017 року по 31 серпня 2018 року.

Враховуючи вищенаведене, будівельні роботи з влаштування споруд інженерно- транспортної інфраструктури автомобільної дороги та мережі дренажу та дощової каналізації ПП АРТЕМБУД виконані без дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того, перевіркою встановлено, що загальний журнал не відповідає формам та вимогам ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва : загальний журнал не прошнуровано, не оформлено усіма підписами на титульному аркуші та не скріплено печаткою будівельної організації, яка його видала.

Деякі записи у Загальному журналі робіт не відповідають актам на закриття прихованих робіт.

Відсутні/не надано акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт, виконавчі схеми.

В актах на закриття прихованих робіт відсутні дати складання актів, відсутні дати початку та закінчення виконання будівельних робіт, не заповнені графи та прізвища представник технічного нагляду , представник проектної організації , роботи виконані за проектною документацією , відсутні деякі підписи відповідальних робіт.

Таким чином підрядником ПП АРТМЕБУД виконавча документація ведеться з порушенням ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Будівельні роботи виконано ПП АРТЕМБУД без розробки проекту виконання робіт (ПBP), та або технологічних карт у складі ПBP.

На підставі виявлених перевіркою порушень, відповідачем відносно позивача було складено припис №С-1308/1 та №С-1308/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 серпня 2019 року, якими керівнику ПП АРТЕМБУД внесено вимогу про усунення виявлених порушень в термін до 13 жовтня 2019 року та зупинення виконання будівельних робіт з 13 серпня 2019 року відповідно.

Також, посадовими особами відповідача було складено протоколи № 1-Л-3-1308/1, №1-Л-3-1308/2, №1-Л-3-1308/3 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 серпня 2019 року, де зазначено про виявлення під час проведення позапланової перевірки вказаних вище порушень законодавства з боку позивача, а також вказано, що відповідальність за виявлені правопорушення передбачена ч. 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 21 серпня 2019 року.

21 серпня 2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_9 винесено постанови № 3-2108/3/1010-2476/02, № 3-2108/4/1010-2480/02, № 3-2108/5/1010-2481/02, відповідно до яких встановлено, що ПП АРТЕМБУД вчинено правопорушення, передбачені ч. 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф на загальну суму сумі 868 851 грн.

Відповідно до норм статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 3 ч.3 статті 41 Закону N 3038-VI посадові особи органів державною архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акт, перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність , для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п.2 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку).

Позиція позивача ґрунтується на тому, що відповідачем в порушенні прав та законних інтересів позивача без його повідомлення та участі було проведено перевірку, складено акт, а також приписи та протоколи.

В самому акті невідомою особою зазначено, що ПП АРТЕМБУД від заповнення відмовився. Однак, за твердженням позивача, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки позивач не був присутнім під час складання вказаного акту. Відповідачем такого твердження жодним чином не спростовано в порушення норм статті 77 КАС України. Натомість, акт підписано довіреною особою адвоката Гулько Ж.В. - Єльніковим П.П., ГІП ТОВ Дорого і мости Заманою І.М., а також експертом ОСОБА_3 . Відомостей, що вказані особи мають якесь відношення до ПП АРТЕМБУД матеріали справи не містять, відповідачем не доведені, а судом не встановлені. Вказана обставина була покладена судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення, проте відповідач в апеляційній скарзі жодних пояснень з даного приводу не надав. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та керівником ПП АРТЕМБУД є ОСОБА_8 . Підпису вказаної особи акт перевірки не містить.

В протоколах від 13 серпня 2019 року № 1-Л-3-1308/1, №1-Л-3-1308/2, №1-Л-3-1308/3та приписах від 13 серпня 2019 року №С-1308/1, №С-1308/2 значиться, що їх отримав 16 серпня 2019 року ОСОБА_2 . Як зазначено вище, відношення вказаної особи до позивача не встановлено.

У п.12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно і а неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Між тим, в порушення зазначеної норми відповідачем не було складено акту щодо відсутності під час перевірки суб`єкта містобудування, що, на думку колегії суддів, не може свідчити про відмову позивача від підписання та отримання акту протоколів та приписів, натомість, підтверджує той факт, що ПП АРТЕМБУД дійсно не було присутнє при складанні таких документів.

Відповідно до п.13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Зазначених прав відповідачем не було забезпечено позивачу.

Згідно п.14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 16-17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як зазначено в приписі №С-1308/1 від 13 серпня 2019 року, відповідачем вимагалося від позивача усунути встановлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності до 13 жовтня 2019 року. В той же час, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 21 серпня 2019 року.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Однак, ПП АРТЕМБУД було позбавлений цього права.

Відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Пунктом 16 Порядку №244 встановлено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 17 Порядку №244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Приписи п. 18 Порядку №244 визначають, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

За п.20 Порядку посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема: 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що 13 серпня 2019 року відносно позивача було складено протоколи про правопорушення. В протоколах зазначалися дата та час розгляду справи щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог Закону Про регулювання містобудівної діяльності - 21 серпня 2019 року о 11-00 год. Оскільки позивач як і при складанні припису та акту, був присутнім під час складання цих протоколів та отримав їх особисто, розписався про їх отримання, то це свідчить про його повідомлення належним чином про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів критично ставиться до такого твердженні, оскільки з підстав, наведених вище, вважає, що позивач не приймав участі в проведенні позапланової перевірки суб`єкта містобудівної діяльності, та жодних документів, складених за результатами такої перевірки, окрім оскаржуваних постанов, не отримував.

Між тим, оскільки штраф у розмірі 868 851 грн, який було застосовано до позивача, є суттєвим, то особі, до якої застосовуються такі суттєві фінансові санкції, мало бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи, що є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо, чого в розглядуваному випадку зроблено не було.

Відтак, наразі у суду не має обґрунтованих підстав вважати, що позивач належним чином та вчасно був обізнаним про складання відносно нього протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписів про усунення виявлених порушень та розгляд відповідних справ із винесенням оскаржуваних постанов.

Вказане свідчить про передчасність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції

Наведене вище спростовує доводи відповідача та доводить протиправність його дій та рішень та, відповідно, порушення прав позивача щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудування.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

На думку колегії суддів, відповідач достатніх та беззаперечних доказів в спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги ПП АРТЕМБУД , суду не надав.

Колегія суддів наголошує, що у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG (1975, AC 591 at 638) вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office , принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (п. 128), та Беєлер проти Італії (п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (п. 74 рішення ЄСПЛ у справі Лелас проти Хорватії ).

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що позапланова перевірка проведена без дотримання засад, визначених Порядком №553, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності проведений за відсутності належних і допустимих доказів повідомлення суб`єкта містобудування про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних індивідуальних актів - постанов, як таких, що прийняті суб`єктом владних повноважень поза межами правового поля з порушенням процедури і порядку на підставі матеріалів перевірки, проведеної без дотримання процедури.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно с.1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було доведено правомірність свого рішення, як і не було зазначено мотивів протиправності оскаржуваного рішення суду першої інстанції. На думку колегії суддів, апелянтом у скарзі не було наведено жодних контраргументів на аргументи суду щодо протиправності постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 06 липня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев