Ухвала

від 07.07.2021 по справі 460/2177/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 460/2177/20

адміністративне провадження № К/9901/22496/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №460/2177/20 за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське приватне підприємство "Україна" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

11 листопада 2020 року рішенням Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повторно розглянути заявку СПП "Україна" від 25 вересня 2019 року для отримання дотації за утримання корів та включення до Реєстру суб`єктів господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, та яким нарахована дотація за утримання корів, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у судовому рішенні.

30 березня 2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На зазначену постанову апеляційного суду Сільськогосподарським приватним підприємством "Україна" подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 22 червня 2021 року.

У касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 8 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва) №107 від 07.02.2018, а саме щодо зменшення поголів`я корів станом на 01.07.2019 на 1 корову.

Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги вказавши, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, у касаційній скарзі позивач доводить відсутність зменшення поголів`я корів, що підтверджується звітами про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами за 2018 рік (подається станом на 20 січня, форма 24(річна)) та звітом про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин станом на червень 2019 року (подається станом на 2 липня , форма 24-сг (місячна)).

Водночас, заявник касаційної скарги не погоджується з мотивами суду апеляційної інстанції про допустимість довідки від 09.10.2019, як належного доказу підтвердження зменшення поголів`я корів станом на 01.07.2019 в порівнянні на 01.01.2019 на 1 корову, оскільки з копії долученої Міністерством довідки, на думку позивача, вбачається, що вона не містить всіх ідентифікуючих реквізитів відповідного документу та органу який його видав.

Такі доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Подана касаційна скарга позивача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме позивач не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року в справі №460/2177/20 за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова