Ухвала

від 07.07.2021 по справі 753/13214/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13214/21

провадження № 2-з/753/186/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши заяву подану представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю КРОКВА про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю КРОКВА про стягнення заробітної плати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 визначено головуючого суддю Мицик Ю.С.

Ухвалою Дарницького районного суд м. Києва від 07.07.2021 було відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін).

Матеріали вказаного позову містять заяву подану представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які розміщено на банківських рахунках, відкритих у акціонерному товаристві Державний ощадний банк України , акціонерному товаристві Комерційний Банк Приватбанк , і які належать товариству з обмеженою відповідальністю КРОКВА в межах суми позову в розмірі 382 798, 77 грн. Заява обгрунтована тим, що відповідач має вільно, в будь-який момент зняти та розпоряджатися цими коштами. Такі дії відповідач можуть унеможливити виконання рішення суду. Просив розглянути вказану заяву за участі сторони позивача.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

За результатами вивчення матеріалів справи, заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

З матеріалів позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що останні не містять відомостей про наявність рахунків, їх номери, що відкриті у акціонерному товаристві Державний ощадний банк України , акціонерному товаристві Комерційний Банк Приватбанк , і які належать товариству з обмеженою відповідальністю КРОКВА .

Крім того, заявником не наведено переконливих доводів реальної загрози невиконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог в разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, що вказаний у заяві може призвести до фактичного блокування господарської діяльність товариства, унеможливить виконання зобов`язань з виплати заробітної плати та сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги заявника про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 149,150 ЦПК України -

У ХВ АЛ И В :

У задоволенні заяви поданої представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю КРОКВА про стягнення заробітної плати- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. С. Мицик