Ухвала

від 01.07.2021 по справі 766/10661/17

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/10661/17

н/п 2/766/125/21

УХВАЛА

01 липня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Прохоренко В.В.,

секретар Бакшина К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, в якому просить суд з урахуванням заяви про зміну предмету позову визнати за просить визнати за ним право на укладення ним Строкового трудового договору (контракту) з Херсонським обласним академічним музично-драматичним театром ім. М.Куліша, на умовах, визначених чинним законодавством України, що регулює укладення вказаних строкових договорів з урахуванням посади, що він займав на момент припинення з ним безстрокового трудового договору; стягнути з Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша, на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі (розмір якої буде надано додатково на момент винесення рішення суду), з урахуванням обов`язкових платежів; а також моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.08.2017 року відкрито провадження у справі.

01.07.2021 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про відвід головуючому судді Прохоренко В.В., оскільки остання вважає, що дії судді свідчать про те, що вона є прямо або побічно заінтересована у результаті розгляду справи, що свідчить про необ`єктивність та упередженість судді.

Сторони в судове засіданні не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку. Від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він та його представник перебувають у відпустці.

За приписами абзаца другого частини третьої статті 40 ЦПК України, з урахуванням того, що заява про відвід надійшла безпосередньо в день судового засіданні в разі її необґрунтованості вона не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

В разі обґрунтованості заяви за приписами ч.2 ст. 40 ЦПК України суд, що розглядає справу задовольняє відвід.

Заява представника позивача ОСОБА_1 не обґрунтована підставами, вказаним у пунктах 1-4частини першої статті 36 цього Кодексу,статті 37 ЦПК України, а тому особа, яка заявила про відвід не звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Виходячи зі змісту заяви, ОСОБА_1 вважає, викладені нею обставини такими, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожній особі гарантується право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6). Водночас з прийняттям ЄСПЛ нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, що з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій незалежний і безсторонній суд у вітчизняному праві, потребує відповідного нового аналізу для застосування. Чітке розуміння сутності вказаних категорій при відводі (самовідводі) судді є запорукою забезпечення справедливого і законного складу суду.

Юридичний зміст оціночної категорії безсторонній суд зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ дефініція незалежний суд означає насамперед незалежний від виконавчої влади і сторін у справі (див. напр.: Ringeisen v. Austria judgement of 23 June 1973, Series A, No. 16, p. 95), має поліелементну структуру та передбачає обов`язкове врахування таких складових як: спосіб призначення суддів і позбавлення їх повноважень; строк перебування їх на посаді; наявність гарантій проти будь-якого тиску, зокрема, належний рівень матеріального забезпечення, наявність у цієї інституції зовнішніх ознак незалежності.

За загальним правилом неупередженість та безсторонність суду презумується.

Натомість, у світлі останніх рішень Суду критерій об`єктивної безсторонності став пов`язуватися з діяльністю суду, яка забезпечується не лише здійсненням правосуддя, а й зовнішнім виявом того, що відбувається; створенням достатніх умов для усунення навіть потенційної можливості побоюватися, що суд, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Разом з існуючими у вітчизняному судочинстві підходами встановлення об`єктивності і безсторонності суддів на основі окреслених у процесуальному законі підстав, ЄСПЛ вимагає брати до уваги дещо ширше коло обставин, в тому числі і зовнішнього характеру, за яких дедалі більше враховуються думки підсудного та сторін у справі, що свідчить про необхідність досягнення відповідності національних принципів правозастосування до західноєвропейських стандартів.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів йдеться про те, що компетентність, незалежність і неупередженість судових органів має велике значення у питанні захисту прав людини, оскільки здійснення всіх інших прав цілком залежить від належного здійснення правосуддя . Тобто, коли немає незалежного суду - можна забути про права людини, бо немає кому їх захищати.

Авторитет судової влади служить загальному зміцненню авторитету влади державної: саме на судову владу покладається місія обмежувати владу державних органів при втручанні останніх у права і свободи людини.

У справі Олександра ОСОБА_4 Суд піддав сумніву незалежність суддів Вищого адміністративного суду України, який здійснював перегляд постанов Вищої ради юстиції і Верховної Ради України, оскільки ці судді не "змогли проявити належну незалежність і неупередженість , яких вимагає стаття 6 Конвенції . Це означає, що законодавство побудоване таким чином, що були відсутні зовнішні ознаки незалежності, адже, як відомо, правосуддя має не тільки здійснитися, але і має сприйматися таким, що здійснилося .

У справі Morris v. the United Kingdom Суд пояснив: Щодо питання безсторонності існують два аспекти: по-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності; по-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивної точки зору, для чого він повинен надати істотні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього (Findlay v. the United Kingdom) .

Людина не буде впевнена у правосудді, якщо не довіряє тій особі, яка його здійснює. А довірятиме громадянин суду тільки тоді, коли буде впевнений у незалежності судді під час розгляду справи та усвідомлення неможливості тиску на суд.

При цьому, не виключається суспільна довіра до суду, яка, хоча і не обмежується думкою та ставленням окремих громадян - сторін у конкретних справах.

Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголошує, що судовій владі повинні довіряти не лише сторони судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано .

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об`єктивно свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді, але приймаючи до уваги практику Європейського Суду з прав людини та той факт, що у сторони склалася думка про упередженість головуючого, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість головуючого судді, у зв`язку з наявним у сторони справи сумнівом щодо зовнішньої незалежності конкретного суді за вказаних підстав, з метою відновлення довіри до судової влади та виключення будь-якого сумніву у залежності головуючого, суд вважає за необхідне відвід головуючому судді Прохоренко В.В. задовольнити. Справу слід передати для перерозподілу.

Керуючись ст. 36-40 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді задовольнити .

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, передати до відділу документального забезпечення і діловодства суду (канцелярія) Херсонського міського суду Херсонської області для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Прохоренко