Постанова

від 06.07.2021 по справі 365/399/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року

м. Київ

справа № 365/399/18

провадження № 22-ц/824/8010/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.

суддів - Мазурик О.Ф., Желепи О.В.

за участі помічника, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівська районна державна адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Державне підприємство Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство Дарія

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7

на рішення Згурівського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року у складі головуючого судді Денисенко Н.О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фермерське господарство Дарія про визнання незаконними дій, скасування наказів органу державної влади та державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, зобов`язання вчинити дії та скасування державної реєстрації права власності земельних ділянок із визнанням недійсними свідоцтв, виданих на підставі такої реєстрації прав

та за зустрічним позовом третьої особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фермерське господарство Дарія про визнання незаконними дій, скасування наказів органу державної влади та державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки із визнанням недійсним свідоцтва, виданого на підставі такої реєстрації права, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2018 року позивач звернулася до суду із зазначеним вище позовом, в якому, уточнивши вимоги, просила визнати протиправними дії посадових та службових осіб Головного управління, Згурівського відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Згурівської РДА щодо надання дозволів на розроблення та затвердження технічної документації, надання земельних ділянок у власність, їх реєстрації у державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на земельні ділянки, що знаходяться в межах земельної ділянки, наданої їй Рішенням від 30.10.2001 № 231-16-XXIII.

Також просила визнати її право постійного користування на спірну земельну ділянку, визнати незаконними та скасувати накази Головного управління про надання дозволу відповідачам - фізичним особам на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в межах Згурівської селищної ради земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та про затвердження документації із землеустрою та надання цим особам земельних ділянок у власність, скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, які були передані відповідачам - фізичним особам у власність, скасувати державну реєстрацію права власності зазначених осіб на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та відповідні свідоцтва про право власності, зобов`язати ДП Київський НДПІЗ виготовити технічну документацію із землеустрою на спірну земельну ділянку площею 9,9 га на платній основі, за умови, що вартість послуг не буде перевищувати середньо прийняту вартість за виконання такого виду послуг на аналогічну земельну ділянку, розташовану на території Згурівської селищної ради та зобов`язати Головне управління укласти із нею на безконкурсній основі договір оренди землі на земельну ділянку, передану їй на підставі Рішення від 30.10.2001 № 231-16-XXIII.

У мотивування вимог посилалась на те, що вона є користувачем земельної ділянки площею 9,9 га, розташованої на території Згурівської селищної ради Київської області на підставі рішення Згурівської районної ради Київської області від 30.10.2001 № 231-16-XXIII (далі - Рішення від 30.10.2001 № 231-16-XXIII), яка надавалася для продовження діяльності Селянського фермерського господарства Дарія і яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 .

Останній користувався спірною земельною ділянкою на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 086437, виданого у 1993 році. Вона обробляла земельну ділянку, сплачувала податки та подавала звітність у встановленому порядку.

Рішення від 30.10.2001 № 231-16-XXIII є чинним натепер. Підстави припинення користування земельною ділянкою чітко визначені ст. 141 ЗК України.

Проте Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Головне управління) надало дозвіл відповідачам - фізичним особам на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в межах Згурівської селищної ради Київської області земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та спірна земельна ділянка була розділена на 5 земельних ділянок, які були зареєстровані у Державному земельному кадастрі.

Наказами Головного управління від 31.01.2018 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено документацію та надано у власність земельні ділянки, зокрема наказом № 10-571/15-18сг - земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:09:007:0008 - ОСОБА_2 , № 10-568/15-18сг - земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:09:007:0011 - ОСОБА_3 , за № 10-570/15-18сг - земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:09:007:0009 - ОСОБА_4 , за №10-567/15-18сг - земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:09:007:0007 - ОСОБА_5 та за № 10-569/15-18сг - земельну ділянку з кадастровим номером 3221955100:09:007:0010 - ОСОБА_6 та зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки та видано зазначеним особам свідоцтва про право власності на ці земельні ділянки, що порушує право позивача на користування земельною ділянкою.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 198 ЗК України погодження меж цих земельних ділянок із суміжними власниками та землекористувачами не проводилось.

Указує, що набуття відповідачами - фізичними особами права власності відбулося всупереч вимогам ч. 5 ст. 116 ЗК України, тому позивач змушена була звернутися в суд з позовом та просила його задовольнити.

13 вересня 2018 року ОСОБА_7 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, уточнивши вимоги, звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними дії посадових та службових осіб Головного управління, Згурівського відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Згурівської РДА щодо надання дозволу на розроблення та затвердження технічної документації, надання земельної ділянки у власність, її реєстрації у державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на таку земельну ділянку, до складу якої увійшла частина земельної ділянки з кадастровим номером 3221955100:09:007:0001, що належить йому на праві приватної власності;

визнати незаконними та скасувати спірні накази Головного управління № 10-8173/15-17-сг від 16 травня 2017 року, № 10-569/15-18-сг від 31 серпня 2018 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_6 , скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221955100:09:007:0010 та присвоєний цій земельній ділянці як об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 1522455832219 від 16 серпня 2017 року, із зобов`язанням внесення Державним кадастровим реєстратором Головного управління до державного земельного кадастру запису про скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на зазначену земельну ділянку, номер запису 25554583 від 29 березня 2018 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40449916 від 03 квітня 2018 року, та свідоцтво про право власності на цю земельну ділянку, із зобов`язанням державного реєстратора прав на нерухоме майно Згурівської РДА внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування такого права власності, та застосувати вимоги ст. 141 ЦПК України.

У мотивування вимог вказував, що він є власником земельної ділянки для ведення селянського фермерського господарства, площею 2,9541 га, кадастровий номер якої 3221955100:09:007:0001, розташованої на території Згурівської селищної ради, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 094129 від 29 січня 2004 року. Вказану ділянку він використовує для ведення селянського фермерського господарства Чайка-6 .

Однак, Головне управління наказом від 16 травня 2017 року №10-8173/15-17-сг надало ОСОБА_6 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення в межах Згурівської селищної ради земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Внаслідок неналежної підготовки технічної документації значна частина його земельної ділянки незаконно включена до складу земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_6 , що порушує його права, тому просив його позов задовольнити.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 02 березня 2021року в задоволенні позову ОСОБА_1 та у задоволенні зустрічного позову третьої особи ОСОБА_7 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції 14 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт указує, що судом першої інстанції порушено порядок вирішення питання про звільнення її від сплати судового збору, що було підставою, на думку апелянта, для відводу судді, проте такі заяви залишались без задоволення. Уважає, що рішення було прийняте упередженим, необ`єктивним та зацікавленим у розгляді справи судом.

Зазначає, що суд не прийняв до уваги та не надав належної оцінки тим обставинам, що право на постійне користування земельною ділянкою виникло у ОСОБА_1 одразу після винесення Згурівською сільською радою рішення від 31 жовтня 2001 року.

Посилається на те, що суд безпідставно відхилив клопотання про виклик свідків, що, на думку апелянта, є неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та є підставою до скасування рішення суду.

Також, 14 травня 2021 року ОСОБА_7 , як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, ОСОБА_7 у скарзі не погоджується з процесуальними діями апеляційного суду, вчиненими при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, а саме, з ухвалою від 22 квітня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, а також зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при вирішенні питання сплати судового збору, а саме, його розміру, відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків та про огляд доказів, а саме земельних ділянок за місцем їх розташування.

07 червня 2021 року представник за довіреністю Державного підприємства Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою Титаренко І.Ю. подала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ОСОБА_7 та представник його, ОСОБА_1 та СФГ Дарія у судовому засіданні вимоги обох апеляційних скарг підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скаргах.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечував.

Представник відповідача ДП Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у судовому засіданні просила апеляційні карги залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що впродовж 2001-2017 років спірною земельною ділянкою користувалося СФГ Дарія , сплачувало податки та подавало звітність у встановленому порядку, а не ОСОБА_1 , як фізична особа, а тому ОСОБА_1 , як фізичній особі, не належить право вимоги за цим позовом.

У позові ОСОБА_7 місцевим судом також відмовлено з підстав того, що останній не довів, що мало місце накладення меж земельної ділянки, що перейшла у власність відповідача ОСОБА_6 , на його земельну ділянку та не надав суду доказів щодо непогодження меж земельних ділянок.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пункт 6 Перехідних положень ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте Конституційний Суд України рішенням від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договорів оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цих земельних ділянок виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Саме такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 у справі № 348/992/16-ц.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Згурівської районної ради Київської області від 30.10.2001 № 231-16-XXIII Про надання земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення селянського фермерського господарства було припинено право постійного користування земельною ділянкою, площею 9,9 га голови СФГ Дарія ОСОБА_9 у зв`язку з його смертю.

Надано цю земельну ділянку у постійне користування його дружині ОСОБА_1 , як спадкоємиці, для продовження діяльності цього селянського фермерського господарства. Доручено Київському регіональному науково-виробничому центру державного земельного кадастру переоформити Державний акт на право простійного користування зазначеною земельною ділянкою для подальшого ведення СФГ Дарія .

Згурівська районна рада вирішила також уважати недійсним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий Згурівською селищною радою Баришевському В.В. (т.1 а.с.196, 197-204, 219-223, 224 - копії рішень, додатків, протоколу та Книги реєстрації рішень сесій).

Ба ОСОБА_10 користувався земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 10 га на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 086437, виданого Згурівською районною радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 40 у 1993 році. Відповідно до рішення районної ради від 30.01.1998 № 244-22-ХХІІ він підлягав переоформленню на Державний акт нового зразка (т.1 а.с.172-175, 195-копії Державного акта та рішення).

Розпорядженням Згурівської РДА від 29.03.2002 №126 Про розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства була надана згода на виготовлення проектної документації ОСОБА_1 на відведення земельної ділянки, площею 9,9 га в довгострокову (49 років) оренду для ведення фермерського господарства із земель державної власності Згурівської селищної ради та встановлено 6-місячний термін виготовлення проектної документації. Фастівському Центру ДЗК доручено виготовити технічну документацію на складання проекту відведення земельних ділянок (т.1 а.с.205-206 - копія розпорядження).

Розпорядженням Згурівської РДА від 13.02.2004 №67 Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства була надана згода ОСОБА_1 на заключення договору з проектною організацією на виготовлення технічної документації зі складання договору оренди земельної ділянки, площею 9,9 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності Згурівської селищної ради та встановлено 3-місячний термін для виготовлення проектної документації (т.1 а.с.208 - копія розпорядження).

СФГ Дарія має Статут (у новій редакції), зі змісту якого вбачається, що СФГ Дарія є юридичною особою, код якого в ЄДРПОУ 25295373. Його головою є ОСОБА_1 , членом господарства - ОСОБА_11 (т.2 а.с.175-178, 179 - копії Статуту та протоколу).

СФГ Дарія обробляло земельну ділянку з 2001 року по 2015 рік включно сплачувало податки та подавало звітність у встановленому порядку (т.1 а.с.25, 27, 228-249, т.2 а.с.1-22 - копії повідомлення Управління статистики в Яготинському районі від 03.07.2018, інформації Броварської ОДПІ від 12.072018 та звітів).

З 01 січня 2016 року припинено внесення будь-яких змін у форму статистичної звітності з кількісного обліку земель (6-зем). Відповідно до Звіту про наявність земель в Згурівському районі та розподілу їх в розрізі угідь по власниках землі та землекористувачах станом на 01 січня 2016 року (форма 6-зем) землекористувач ФГ Дарія не обліковується (т.1 а.с.211 - копія довідки Головного управління).

Судом установлено, що після 2017 року спірна земельна ділянка не обробляється, оскільки була передана у власність відповідачам - фізичним особам.

Оскільки ОСОБА_9 заснував та зареєстрував фермерське господарство Дарія , у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельних ділянок перейшли до фермерського господарства.

Право користування земельною ділянкою не можна розглядати винятково як речове право однієї особи - засновника фермерського господарства, оскільки після створення фермерського господарства саме воно стає законним землекористувачем.

Досліджуючи обставини справи та надані сторонами докази, суд прийшов висновку, що після смерті ОСОБА_9 фермерське господарство продовжило своє існування, головою якого стала ОСОБА_1 , та районна рада своїм рішенням від 30.10.2001 №231-16-XXIII надала їй фактично ту ж земельну ділянку для подальшого ведення СФГ Дарія . Доказів щодо припинення чинності цього рішення про вилучення земельної ділянки в установленому законом порядку з користування СФГ Дарія , щодо зміни цільового призначення земельної ділянки чи щодо позбавлення СФГ Дарія права користування нею в установленому законом порядку, учасники справи не надали.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

Натомість, між власником та головою СФГ Дарія не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзіс), рішення про надання в оренду даної земельної ділянки для ведення фермерського господарства Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області не приймалось.

А тому колегія не погоджується з висновком суду, що впродовж 2001-2017 років спірною земельною ділянкою продовжувало користуватися СФГ Дарія , сплачувало податки та подавало звітність у встановленому порядку, а не ОСОБА_1 , як фізична особа, а тому ОСОБА_1 як фізичній особі не належить право вимоги за цим позовом.

Саме по собі користування земельною ділянкою не породжує правових наслідків на набуття права без його належного оформлення та реєстрації.

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 протягом 2002-2004 років тричі подавала заяви до Згурівської РДА про передачу земельної ділянки у користування, в оренду та останній надано згоду на укладення договору з проектною організацією на виготовлення технічної документації зі складання договору оренди земельної ділянки.

Натомість, у визначені строки документація не була виготовлена і вказані розпорядження залишилися невиконаними, а земельна ділянки у встановленому порядку - не передана позивачці.

Колегія звертає увагу й на те, що упродовж з 2004 по 2017 рік позивач будь-яких спроб отримати земельну ділянку у користування відповідно до закону та зареєструвати за собою відповідне право не вчиняла, хоча, як зазначає у позовній заяві, ФГ Дарія , головою якого вона є, здійснювало свою діяльність.

Отже, ОСОБА_1 не набула у встановленому законом порядку ні права постійного користування земельною ділянкою розміром 9,9 га, ні права оренди земельною ділянкою на території Згурівської селищної ради, що була до 06 липня 2001 року (дати смерті) в постійному користуванні її чоловіка ОСОБА_9 .

Таким чином, оскільки ОСОБА_9 заснував та зареєстрував фермерське господарство Дарія , у правовідносинах користування земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельних ділянок перейшли до фермерського господарства.

Право користування земельною ділянкою не можна розглядати винятково як речове право однієї особи - засновника фермерського господарства, оскільки після створення фермерського господарства саме воно стає законним землекористувачем.

Після смерті ОСОБА_9 фермерське господарство продовжило своє існування, головою якого стала ОСОБА_1 , та районна рада своїм рішенням від 30.10.2001 № 231-16-XXIII надала їй фактично ту ж земельну ділянку для подальшого ведення СФГ Дарія . Доказів щодо припинення чинності цього рішення, щодо вилучення земельної ділянки в установленому законом порядку з користування СФГ Дарія , щодо зміни цільового призначення земельної ділянки чи щодо позбавлення СФГ Дарія права користування нею в установленому законом порядку, учасники справи не надали.

А тому, на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 , оскільки в судовому засіданні сторона позивача не довела, що надана позивачу у постійне користування земельна ділянка для продовження діяльності селянського фермерського господарства належить їй як фізичній особі та що наданням земельних ділянок відповідачам - фізичним особам порушено саме її права та інтереси як фізичної особи, враховуючи наведені вище положення Закону України Про фермерське господарство .

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд вірно виходив з того, що в судовому засіданні третя особа ОСОБА_7 не довів, що мало місце накладення меж земельної ділянки, що перейшла у власність відповідача ОСОБА_6 , на його земельну ділянку та не надав суду доказів щодо непогодження меж земельних ділянок, до суду із клопотанням про призначення відповідної експертизи з метою перевірки його аргументів щодо накладення меж земельних ділянок не звертався.

А тому вірним є висновок місцевого суду, що твердження про накладення меж двох земельних ділянок, яке він підтверджує витягом з Публічної кадастрової карти України, наданим ним 13 вересня 2018 року, ґрунтується на припущеннях та спростовується повідомленням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про те, що у Державному земельному кадастрі 12 жовтня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_7 здійснено виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221955100:09:007:0001, яка належить ОСОБА_7 , та відповідними, зазначеними вище доказами.

Окрім того, у судовому засіданні ОСОБА_7 та його представник пояснили суду, що фактично порушення щодо накладення меж двох земельних ділянок відповідачами під час розгляду справи було усунуто.

Що стосується доводів апеляційних скарг в частині порушення, на думку апелянтів, норм процесуального права при вирішенні питання сплати судового збору та відхилення клопотання про виклик свідків, колегія уважає такі доводи неприйнятними, оскільки процесуальні дії вчинялися судом у відповідності до норм ЦПК, також апелянти скористалися правом оскарження ухвали про повернення позовної заяви.

Окрім того, ОСОБА_7 у разі незгоди з розміром сплаченого судового збору, має право звернутися до суду першої інстанції із заявою про повернення судового збору.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Отже, доводи, на які посилаються апелянти, не є підставою для скасування правильного по суті та постановленого у відповідності до закону рішення.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 липня 2021 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик