Рішення

від 07.05.2021 по справі 496/5162/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5162/20

Провадження № 2/496/800/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря - Стрілець Ж.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Агролідер ЛТД , про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представник - адвоката Васильєва І.І. з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ Агролідер ЛТД про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, який обгрунтовано наступним:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 5,4373 га, розташовану в с. Дослідне Біляївського району Одеської області, колишнє КСП Дослідне , ділянка (пай) № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 5,4377 га, розташовану в с. Дослідне Біляївського району Одеської області, колишнє КСП Дослідне , ділянка (пай) № НОМЕР_2 , призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17.05.2007 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,4373 га. НОМЕР_2, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Грабовенко-Ворсуляк Д.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2405.

Цього ж дня, ОСОБА_4 також склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,4377 га. НОМЕР_1, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Грабовенко-Ворсуляк Д.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2407.

ОСОБА_1 , як спадкоємець звернувся до державного нотаріуса Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітами, але листами № 222/02-14 та № 223/02-14 від 24.01.2018 року йому було відмовлено, так як він пропустив строк для прийняття спадщини та не надав доказів про фактичне прийняття спадщини після смерті спадкодавців, у зв`язку з чим йому було рекомендовано звернутися до суду з питання встановлення факту прийняття спадщини за заповітами.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.12.2017 року позивачу стало відомо, що 15.10.2016 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. відповідачу ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказані земельні ділянки.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) встановлена наявність заповітів від 17.05.2007 року, яким ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заповіли вищевказані земельні ділянки ОСОБА_1 . Однак, державний нотаріус не перевірила наявність заповітів та не сповістила позивача про вищевказані свідоцтва про право на спадщину за законом, що встановлено Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09 листопада 2018 р у справі № 496/1286/18 та яким, визнано недійсними дані свідоцтва про право на спадщину та було визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Після отримання свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.04.2019 року на зазначенні земельні ділянки, позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 встиг укласти із ТОВ Агролідер ЛТД договори оренди зазначених земельних ділянок.

Таким чином ОСОБА_2 уклав із ТОВ Агролідер ЛТД договори оренди земельних ділянок від 18.11.2016 р., які належать позивачу на підставі заповітів, що в свою чергу порушує права позивача та змушує звернутись за захистом свої прав до суду.

Ухвалою суду від 29.12.2020 року було відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено судовий розгляд (а.с. 52).

Позивач в судове засідання не з`явився, але від його представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 85).

Представник відповідачів - ТОВ Агролідер ЛТД та ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву в якій просить розглянути справу за відсутності відповідачів, позовні вимоги визнають (а.с. 78-84, 86).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами 3, 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне:

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09.11.2018 року у справі № 496/1286/18 за участю ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) було визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії МВА 962537, зареєстроване в реєстрі за № 2-2371від 15.10.2016 року, на земельну ділянку (пай) площею 5,4373 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (кадастровий номер 5121080700:01:002:0078), розташовану за адресою: територія Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, с. Дослідне, колишнє КСП Дослідне , ділянка (пай) № НОМЕР_1 , видане ОСОБА_2 , державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії МВА962536, зареєстроване в реєстрі за № 2-2368 від 15.10.20 ОСОБА_5 , на земельну ділянку (пай) площею 5,4377 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (кадастровий номер 5121080700:01:002:0077), розташовану за адресою: територія Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, с .Дослідне, колишнє КСП Дослідне , ділянка (пай) № НОМЕР_2 , видане ОСОБА_2 , державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю шість місяців, для подання заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (а.с. 10-16).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

16.04.2019 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку (пай) площею 5,4377 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121080700:01:002:0077, який посвідчено державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2-504 (а.с. 18).

16.04.2019 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку (пай) площею 5,4373 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121080700:01:002:0078, який посвідчено державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2-504 (а.с. 17).

16.04.2020 року зазначені свідоцтва були зареєстровані державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. у спадковому реєстрі та реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 19-24).

Однак, ОСОБА_1 стало відомо, що 18.11.2016 року між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ Агролідер ЛТД було укладено договір оренди земельної ділянки (паю) площею 5,4373 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121080700:01:002:0078, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.Є. та зареєстровано у державному реєстрі речових прав на майно 18.11.2016 р. реєстровий номер запису про право 17506712 та договір оренди земельної ділянки (паю) площею 5,4377 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121080700:01:002:0077, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.Є. та зареєстровано у державному реєстрі речових прав на майно 18.11.2016 р. реєстровий номер запису про право 17505906 (а.с. 25-39, 40, 41).

Таким чином, договори оренди земельних ділянок від 18.11.2016 р. були укладенні, на підставі свідоцтв, які видані без попередньої перевірки нотаріуса, який не встановив наявність заповітів на ім`я позивача по відношенню до зазначених земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р., відповідно до Закону України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне керування своїм майном та закріплює права власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд; укладати щодо свого майна будь-які угоди. Відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

У відповідності до рішення Конституційного Суду від 11.05.2005 р. власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам. Тобто всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ст. 2 ЗУ Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 ЗУ Про оренду землі ).

Відповідно ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За таких обставин, позивач просить визнати недійсними договори оренди земельних ділянок та витребувати їх із користування орендаря, оскільки вони належать йому.

Частиною 1 та 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.ч.1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України)

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався.

Таким чином, оскільки відповідно ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, данний захист прав позивача не достатній.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, та на час розгляду справи судом має право власності чи речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині першій статті 317 ЦК України, зокрема набуває й право володіння.

Таким чином, позивач, як особа, яка має зареєстровані права щодо зазначених ділянок, має право витребувати своє майно з чужого володіння.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , який є спадкоємцем майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно ст. 1223 ЦК України, що встановлено рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09 листопада 2018 р. № 496/1286/18, з урахуванням визнання стороною відповідача позовних вимог, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 203, 215, 216, 316, 317, 319, 321, 626, 628, 386, 388, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 82, 200, 206, 211, 247, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, ЗК України, Закону України Про оренду землі суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ УМВС від 20.10.1995 р., РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Агролідер ЛТД (адреса: 67671, Одеська область, Біляївський район, с. Дослідне, вул. Шевченка, буд. 6, код ЄДРПОУ 40593613), про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.Є. 18.11.2016, укладений ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) із Товариством з обмеженою відповідальністю Агролідер ЛТД (67671, Одеська обл., Біляївський район, с. Дослідне, вул. Шевченка, будинок 6, Код ЄДРПОУ 40593613) та за яким передано в оренду земельну ділянку (пай) площею 5,4373 га, що розташована на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, колишнє КСП Дослідне , ділянка № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5121080700:01:002:0078) та який зареєстровано у державному реєстрі речових прав на майно 18.11.2016 реєстровий номер запису про право 17506712.

Визнати недійсним договір оренди землі посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.Є. 18.11.2016, укладений ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) із Товариством з обмеженою відповідальністю Агролідер ЛТД (67671, Одеська обл., Біляївський район, с. Дослідне, вул. Шевченка, будинок 6, Код ЄДРПОУ40593613) та за яким передано в оренду земельну ділянку (пай) площею 5,4377 га що розташована на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, колишнє КСП Дослідне , ділянка № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (кадастровий номер 5121080700:01:002:0077) та який зареєстровано у державному реєстрі речових прав на майно 18.11.2016 реєстровий номер запису про право 17505906.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Агролідер ЛТД (67671, Одеська обл., Біляївський район, с. Дослідне, вул. Шевченка, будинок 6, Код ЄДРПОУ 40593613), земельну ділянку площею 5,4373 га, що розташована на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, колишнє КСП Дослідне , ділянка № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5121080700:01:002:0078).

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Агролідер ЛТД (67671, Одеська обл., Біляївський район, с. Дослідне, вул. Шевченка, будинок 6, Код ЄДРПОУ 40593613) земельну ділянку площею 5,4377 га що розташована на території Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області, колишнє КСП Дослідне , ділянка № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (кадастровий номер 5121080700:01:002:0077).

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби у Біляївському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 37913781, повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 2 500,95 грн., який було сплачено на р/р НОМЕР_6 , МФО 899998, квитанція про сплату № CB04285999/1 від 09.12.2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агролідер ЛТД (код ЄДРПОУ 40593613) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 2500,95 грн. по 1 250,48 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.05.2021 року.

Суддя Буран В.М.