Ухвала

від 07.07.2021 по справі 132/363/13- ц

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/363/13- ц

Ухвала

Іменем України

07.07.2021 м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Ставнійчук С.В.

за участю секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Калинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про скасування заборони у праві виїзду за кордон до виконання боржником своїх зобов`язань у справі №132/363-13-ц,

встановив:

29.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування заборони ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до повного виконання своїх зобов`язань, яка обґрунтована тим, що ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 03.11.2014 року на підставі п.2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України заборонено ОСОБА_1 виїзд за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон до повного виконання своїх зобов`язань. Законом України №888-VIII від 10.12.2015 року пункт 2 частини першої статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України виключено, а тому законна підстава в забороні у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон до повного виконання своїх зобов`язань ОСОБА_1 відпала.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.06.2021 року справу було розподілено судді Ставнійчук С.В.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд заяви у його відсутність за участі його представника - адвоката - Чепіжака М.В.

Представника заявника - адвокат Чепіжак М.В. доводи заяви підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Представник ПАТ ВТБ Банк - до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду, причини неявки суду невідомі.

Державний виконавець Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до судового засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, залишивши вирішення питання на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.

Згідно з випискою з акта №6 Про вилучення для знищення судових справ, невнесених до Національного архівного фонду на підставі Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду із зазначенням строків зберігання , затвердженого наказом ДСА від 07.12.2017 №1087 цивільна справа №132/363/13-ц за позовом ПАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості знищена.

Відповідно до копії рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26.09.2013 у справі № 132/363-13ц за позовом ПАТ ВТБ Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором № R53400233266В від 29.02.2012 року, яка станом на 10.01.2013 року, складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 6 101,69 грн.; поточна заборгованість по кредиту - 92 873,83 грн., інфляційні витрати - 24,19 грн.; 3 (три) відсотки річних - 43, 37 грн.; прострочена заборгованість по сплаті відсотків - 10 879, 47 грн.; 3 (три) відсотки річних - 78,87 грн.; інфляційні витрати - 43,57 грн.; сума заборгованості за процентами за період з 28.12.2012 по 10.01.2013 - 833,87 грн.; 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) процентів пені за кожен день прострочення платежу - 7 451,67 грн., всього на загальну суму 118 330 грн. 53 коп. (сто вісімнадцять тисяч триста тридцять гривень 53 копійки), а також витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 1 184 грн. (одну тисячу сто вісімдесят чотири гривні).

31.10.2014 року державний виконавець відділу ДВС Калинівського РУЮ звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України боржника ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянину України, жителю АДРЕСА_1 , без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до повного виконання ним своїх зобов`язань.

Подання обґрунтовано тим, що 04.02.2014 року державним виконавцем на виконання виконавчого листа у справі №132/363-13-ц, виданого 17.12.2013 року Калинівським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВТБ Банк заборгованості за кредитним договором в сумі 118 330,53 грн, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у встановленому законом порядку. Однак, рішення суду, боржник ОСОБА_1 не виконує, а тому державний виконавець відділу ДВС Калинівського РУЮ звернувся до суду з даним поданням, так як у разі виїзду за кордон ОСОБА_1 буде неможливим або ускладненим виконати рішення суду.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 03.11.2014 подання задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянину України, жителю АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до повного виконання ним своїх зобов`язань.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Пунктом 2 цієї статті визначено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов`язань. На підставі чого суд дійшов висновку про наявність підстав для обмеження громадянину ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.

Згідно з відповіді Калинівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) від 06.07.2021 року №24630/18.6-25 у відділі на виконанні перебував виконавчий лист у справі №132/363-13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ВТБ Банк заборгованості за кредитним договором, яка станом на 10.01.2013 року становить 118330, 53 грн, а також витрат на сплату судового збору в сумі 1184 грн. 15.12.2014 року державним виконавцем на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Строк пред`явлення виконавчого документа до 15.12.2015. Станом на 06.07.2021 повторно на виконання до відділу вищезазначений виконавчий документ не надходив. Надати матеріали виконавчого провадження не являється можливим у зв`язку з тим, що воно знищене через закінчення строків його зберігання відповідно до акту вилучених проваджень для знищення. У відділі відсутні будь-які докази щодо фактичного виконання рішення суду №132/636/13-ц та сплату даної заборгованості ОСОБА_1 .

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) нині діючим Цивільним процесуальним кодексом України, передбачені у Розділі VІ, норма статті 441, якого регулює тимчасове обмеження у праві виїзді за межі України.

Так, відповідно до положень статті 441ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (ч.5); суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця (ч.6); за результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч.7); відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України (ч.8).

Стаття 441 ЦПК України, що діє на час розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України від 21.01.1994 року № N 3857-XII із змінами (далі - Закон № 3857-XII).

Так, відповідно до ст. 6 Закону № 3857-XII (в редакції чинній на час вирішення Калинівським районним судом Вінницької області подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 ) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, а саме: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань; 6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з`ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей; 8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі; 9) він перебуває під адміністративним наглядом міліції - до припинення нагляду.

Частина 1 ст. 377-1 ЦПК України (в редакції станом на 03.11.2014) передбачала порядок вирішення питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.18 ч.3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження ( в редакції чинній станом на 03.11.2014) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Тобто за змістом ч.ч.1,2 ст. 6 Закону № 3857-XII ( в редакції чинній на час вирішення Калинівським районним судом Вінницької області подання державного виконавця) були передбачені, зокрема, такі підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон:

-якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п.2 ч.1 ст. 6 Закону № 3857-XII);

-якщо громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань (п. 5 ч.1 ст. 6 Закону № 3857-XII).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг від 10 грудня 2015 року№ 888-VIII внесено зміни до Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України у статті 6 у частині першій пункти 2, 6 та 8 виключено.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасову заборону ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до повного виконання боржником своїх зобов`язань, суд керувався положеннями ст. 6 Закону № 3857-XII які передбачають підстави для задоволення клопотання державного виконавця - а саме ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань, що і зазначив у постановленій ухвалі.

З огляду на зміст подання державного виконавця, мотиви з яких виходив суд, задовольняючи таке клопотання, а також безпосередню вказівку судом змісту правової норми, які в сукупності взаємоузгоджуються між собою, свідчать про те, що суд встановлюючи заборону на тимчасове обмеження боржника у виїзді закордон, керувався саме положеннями п. 5 ч.1 ст. 6 Закону № 3857-XII , і визнав доведеними наявність підстав для задоволення подання державного виконавця відповідно до положень зазначеної норми, а саме ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням при цьому, помилково зазначив номер пункту частини 1 статті 6 Закону , яким ця норма встановлена: №2 замість №5.

Отже, підстави і мотиви прийняття рішення судом обґрунтовано шляхом розкриття змісту норми закону, зазначенням змісту правовідносин, які цією нормою регулюються та встановлених фактичних обставин справи, а не лише самою по собі вказівкою номера пункту статті без розкриття контексту цієї норми.

Так, судом встановлено, що в поданні державного виконавця та в ухвалі суду від 03.11.2014 року не встановлювалися обставини наявності у ОСОБА_1 неврегульованих аліментних, договірних чи інші невиконаних зобов`язань не пов`язаних з виконанням судового рішення, як підстави для задоволення подання державного виконавця.

При цьому, чинна редакція пункту 5 частини 1 статті 6 Закону № 3857-XII як підставу для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України передбачає ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Тобто як на час вирішення судом подання державного виконавця про обмеження ОСОБА_1 права у виїзді за кордон, так і на час звернення боржника із заявою про скасування тимчасової заборони у праві виїзду за кордон діє норма п.5 ч.1 ст. 6 № 3857-XIІ, яка не скасована.

Ухвала суду від 03.11.2014 є чинною і підлягає обов`язковому виконанню.

За таких обставин доводи заяви ОСОБА_1 про те, що відпала законна підстава у забороні йому у праві виїзду за межі України у зв`язку з виключенням пункту 2 частини 1 статті 6 Закону № 3857-XIІ є необґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки будь-яких інших підстав на обґрунтування своїх вимог про скасування заборони виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон заявником не наведено, суд розглянувши заяву в межах заявлених вимог, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 у зв`язку з її безпідставністю.

При цьому, відповідно до ч. 8 ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст.260,261,441 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволені заяви ОСОБА_1 заінтересована особа: Калинівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про скасування заборони у праві виїзду за кордон до виконання боржником своїх зобов`язань у справі №132/363-13-ц - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 07.07.2021 року.

Суддя С.В. Ставнійчук