Постанова

від 05.07.2021 по справі 914/601/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2021 р. Справа №914/601/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, вих. №15/1-692вих-21 від 16.04.2021 (вх. №01-05/1352/21 від 19.04.2021),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 (повний текст складено 06.04.2021)

про залишення позовної заяви без розгляду

у справі №914/601/17 (суддя Березяк Н.Є.)

за позовом: Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради, Львівська область м. Жидачів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» , м. Львів

про стягнення 269 447, 56 гривень за користування земельною ділянкою,

За участю представників:

прокурор: Нестерук С.С.;

від позивача: Старак Н.М. - представник;

від відповідача: Косик Т.О. - директор;

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2017 року Перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Жидачівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» 269 447, 56 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без укладення договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.03.2021 змінено найменування органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду з Стрийська місцева прокуратура на Стрийська окружна прокуратура .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі №914/601/17 позовну заяву Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» про стягнення 269 447, 56 грн. залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України .

Ухвала суду мотивована тим, що позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки:

- прокурором не доведено нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем - Жидачівською міською радою (органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах), оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Жидачівська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом;

- Стрийською окружною прокуратурою Львівської області недотримано обов`язкової процедури, передбаченої абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , а за умов відсутності будь-яких звернень прокурора до органу місцевого самоврядування до подання позову з метою надання такому органу можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави бездіяльність Жидачівської міської ради не можна вважати встановленою;

- долученим до позовної заяви листом-повідомленням від 24.03.2017 за № 05-11-73-17 перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області лише повідомив Жидачівського міського голову про те, що вже звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою;

- жодних доказів попередніх звернень як з боку Жидачівської міської ради до прокуратури, так і з боку прокуратури до Жидачівської міської ради про необхідність подання позову до матеріалів справи ні прокурором, ні Жидачівською міською радою не долучено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі №914/601/17 та направити справу для продовження розгляду по суті в суд першої інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що:

- матеріалами справи підтверджується, що Жидачівська міська рада з 2013 року вживала заходів для укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки та вирішення питання стягнення коштів за її користування, однак такі виявились неефективними. З огляду на наведене рішенням Жидачівської міської ради №283 від 16.03.2017 вирішено звернутись до Стрийської місцевої прокуратури з проханням звернутися до суду з відповідним позовом;

- рішенням №283 від 16.03.2017 Жидачівська міська рада фактично визнала свою бездіяльність;

- застосований судом підхід є занадто формалізованим, оскільки підставою для представництва інтересів держави в суді є належне обгрунтування, підтверджене достатніми доказами,але не виключно повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- залишення судом даного позову без розгляду фактично унеможливить вжиття позивачем заходів цивільно-правового характеру через сплив строків позовної давності.

Жидачівська міська рада у поданих суду письмових поясненнях просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі №914/601/17 та направити справу для продовження розгляду по суті в суд першої інстанції з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у даній справі залишити без змін з підстав її законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, відповідач зазначає, що:

- у позовній заяві прокурор лише зазначив, що міська рада не вжила заходів щодо стягнення нарахованих збитків у судовому порядку, однак не надав жодних належних та допустимих доказів нездійснення Жидачівською міською радою захисту прав територіальної громади;

- до подання позовної заяви прокурор взагалі не звертався до Жидачівської міської ради із жодним актом прокурорського реагування;

- участь прокурора у даній справі зводиться до формальних дій по підтримці позивача, а не зумовлена реальним захистом інтересів територіальної громади в умовах нездійснення такого захисту органом місцевого самоврядування;

- прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/601/17 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі №914/601/17, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 31.05.2021.

Судове засідання у даній справі 31.05.2021 не відбулось у зв`язку з участю 31 травня 2021 року судді члена - колегії Плотніцького Б.Д. в онлайн-підготовці голів і заступників голів апеляційних судів та неможливістю поєднувати присутність на онлайн - заняттях і відправлення правосуддя.

Вищезазначена інформація була розміщена на офіційній веб-адресі сторінки суду https://wag.court.gov.ua в мережі Інтернет.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 05.07.2021.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Плотніцького Б.Д., 05.07.2021 згідно розпорядження керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №430 здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Плотніцького Б.Д.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 до складу колегії замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю - члена колегії Мирутенка О.Л.

В судовому засіданні прокурор та представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права зазначає наступне:

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено перш за все Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про прокуратуру» ( тут і надалі - у редакції, яка діяла на момент звернення з позовом до суду) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру» ).

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Отже прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

В обґрунтування звернення до суду з позовом у даній справі прокурором зазначено необхідність захисту інтересів держави у зв`язку з нездійсненням відповідних повноважень компетентним органом - Жидачівською міською радою.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Суд першої інстанції залишив позов прокурора без розгляду з підстав недотримання прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" .

Разом з тим, встановлюючи підстави представництва прокурора, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" ;

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про таке порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва в суді.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" , усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі (за умови наявної відповіді уповноваженого органу) дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковою, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом. Вказано позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №926/14/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.01.2021 у справі №927/468/20 та від 11.03.2021 у справі №910/3158/19, часовий проміжок, який минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" . Критерій "розумності", який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників відносить, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності спрямовані на захист інтересів держави.

Суд першої інстанції обмежився посиланням на те, що прокурор не звертався до органу місцевого самоврядування до подання позову з метою надання такому органу можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, а долученим до позовної заяви листом-повідомленням, датованим як і позовна заява 24.03.2017, прокурор лише повідомив Жидачівського міського голову про те, що вже звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою. Окрім того, суд зазначив про відсутність доказів попередніх звернень з боку Жидачівської міської ради до прокуратури.

Водночас суд не надав належної оцінки доданому до позовної заяви рішенню Жидачівської міської ради №283 від 16.03.2017, яким орган місцевого самоврядування, враховуючи неодноразові звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» з вимогою про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та здійснення оплати за користування такою, зважаючи на довготривалі судові спори, в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, вирішила звернутись до Стрийської місцевої прокуратури Львівської області із проханням щодо звернення ними до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах Жидачівської міської ради про відшкодування завданих збитків по використанню Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» земельною ділянкою.

Отже, Жидачівська міська рада знала про порушення інтересів держави, мала повноваження для їх захисту, але не зверталась та не мала наміру звертатись до суду за захистом, що було розцінено прокурором як бездіяльність.

З огляду на наведене, 24.03.2017 Перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури звернувся до Жидачівської міської ради в порядку ч.4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру з повідомленням про представництво інтересів держави в суді ( копія долучена до позовної заяви), а 27.03.2017 звернувся до суду з позовом у даній справі ( відповідно до відмітки суду на позовній заяві), яка була здана через канцелярію суду.

Колегія суддів вважає, що за встановлених обставин щодо обізнаності уповноваженого органу про порушення інтересів держави та звернення такого до прокурора із проханням про представництво інтересів у суді, вимога про звернення прокурора до органу місцевого самоврядування до подання позову з метою надання такому органу можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.

Таким чином, оскаржувану ухвалу у даній справі прийнято з неправильним застосуванням приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" , позаяк застосований судом першої інстанції підхід є занадто формалізованим та таким, що не охоплює усіх особливостей цього спору та обставин, що передували передачі його на вирішення господарського суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що позов прокурором подано ще у березні 2017 року, а залишено судом без розгляду лише у квітні 2021 року, що фактично унеможливить вжиття позивачем заходів щодо стягнення з відповідача коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів ( за період з 01.04.2014 по 16.02.2017) через сплив строків позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у даній справі є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на розгляд Господарського суду Львівської області, відповідно до ч.3 ст. 271 ГПК України.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку не здійснюється та повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 у справі №914/601/17 скасувати.

3. Справу№914/601/17 передати на розгляд Господарському суду Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

5. Порядок та строк оскарження встановлені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.07.2021