Постанова

від 23.06.2021 по справі 911/2351/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2021 р. Справа№ 911/2351/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 23.06.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське"

на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 (повний текст складено 16.01.2021)

у справі №911/2351/20 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія"

треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти сервіс"

2. Калинівська селищна рада Броварського району Київської області

про витребування з чужого незаконного володіння об`єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Колективне Сільськогосподарське Підприємство "Красилівське" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" про витребування з чужого незаконного володіння об`єктів нерухомого майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0025 площею 0,9261 га, реєстраційний номер нерухомого майна 1969733532212; земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0026 площею 0,084 га реєстраційний номер нерухомого майна 1969723032212.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ліквідаційною комісією Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" під час вжиття заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна підприємства виявлено, що на підставі договору міни від 10.10.2019 №1553 земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0011 спірне нерухоме майно перейшло у власність відповідача незаконно.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позовних вимогах, у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів, з яких місцевий господарський суд міг би встановити наявність у позивача титульного права володіння вказаними (спірними) земельними ділянками, а відтак, і права їх витребовування.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Колективне Сільськогосподарське Підприємство "Красилівське" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Разом з тим, скаржник просить поновити пропущений строк на оскарження, оскільки повний текст оскаржуваного рішення було складено 16.01.2021 та отримано скаржником 22.01.2021, що підтверджується копією поштового конверта із трек-номером 0103276638487.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а також висновки викладені в оскаржуваному судовому рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини справи у їх сукупності та дійшов помилкових висновків про те, що Колективне Сільськогосподарське Підприємство "Красилівське" не є належним позивачем у даній справі і його права не порушені.

Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення її доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Узагальнений виклад позицій третіх осіб

Треті особи не скористались правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 апеляційну скаргу Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 у справі №911/2351/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2351/20. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/2351/20.

09.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від голови комісії з припинення Колективного сільськогосподарського підприємства "Красилівське" Жерибор Н.М. надійшла заява про залишення скарги без розгляду.

15.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2351/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 апеляційну скаргу Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 у справі №911/2351/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

09.03.2021 від представника Колективного сільськогосподарського підприємства "Красилівське" - адвоката Глущенко С. до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом із квитанцією №54620714 від 04.03.2021.

Перевіривши зарахування сплати судового збору за квитанцією №54620714 від 04.03.2021, інформація про його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України не підтвердилася.

Північний апеляційний господарський суд листом від 15.03.2021 звернувся до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" для підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

15.03.2021 від голови комісії з припинення Колективного сільськогосподарського підприємства "Красилівське" Жерибор Н.М. надійшла заява про відкликання заяви про залишення скарги без розгляду, поданої до Північного апеляційного господарського суду 09.02.2021.

До Північного апеляційного господарського суду надійшов лист від Державного підприємства "Інформаційні судові системи" із підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору відповідно до квитанції №54620714 від 04.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 поновлено Колективному Сільськогосподарському Підприємству "Красилівське" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 у справі №911/2351/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 у справі №911/2351/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.06.2021.

18.05.2021 від третьої особи-1 та відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшли клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з надходженням 09.02.2021 до суду апеляційної інстанції заяви голови комісії з припинення Колективного сільськогосподарського підприємства "Красилівське" Жерибор Н.М. про залишення скарги без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 розгляд справи відкладено на 23.06.2021.

В судове засідання, яке відбулося 23.06.2021 з`явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, а також не підтримав раніше подане ним клопотання про закриття провадження у у даній справі.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021, про що свідчить долучені до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення поштових відправлень за трек-номерами 0411634838384, 0411634838406, 0411634838376.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи, що явка представників позивача та третіх осіб в судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та третіх осіб.

Розглянувши клопотання третьої особи-1 та відповідача про закриття провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про їх відхилення, оскільки скаржником було подано заяву про відкликання заяви про залишення скарги без розгляду, поданої до Північного апеляційного господарського суду 09.02.2021. Крім цього, судова колегія звертає увагу на те, що відповідна заява скаржника стосувалася залишення скарги без розгляду, а не закриття провадження у справі, як посилались третя особа-1 та відповідач у своїх вищезгаданих клопотаннях.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 13.11.2007 у справі №18/539-07 задоволено позов та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Квіти-Сервіс" право власності на земельну ділянку загальною площею 9,2793 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:0003, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район село Димитрово, провулок Залізничний, буд. 15.

На підставі вказаного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Квіти-Сервіс" видано державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0010, 3221283203:04:006:0011, у зв`язку з тим, що відповідно до даних з Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0010, 3221283203:04:006:0011 були сформовані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2007 по справі №18/539-07 скасовано повністю та прийнято нове рішення суду, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти-Сервіс" до Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" про визнання права власності на земельні ділянки - відмовлено.

Таким чином, на думку позивача, з моменту набрання законної сили постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі №18/539-07 підстава набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Квіти-Сервіс" право власності на землю, яка належала Колективному Сільськогосподарському Підприємству "Красилівське" скасована, а отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти-Сервіс" втратило будь-які права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0010, 3221283203:04:006:0011.

Разом з тим, позивач зазначив, що земельна ділянка загальною площею 9,2793 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:0003 входить до складу земель колективної власності Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 25.04.1996, виданого Красилівською сільською радою народних депутатів Броварського району Київської області відповідно до рішення Калинівської сільської Ради народних депутатів від 25.12.1995 року №7, відповідно до якого Колективному Сільськогосподарському Підприємству "Красилівське" передано у колективну власність 495,64 гектарів землі.

З даних Публічної кадастрової карти України та Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що земельну ділянку з кадастровим номером 3221283203:04:006:0011 на підставі договору міни від 10.10.2016 передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія".

Водночас, за твердженнями позивача 21.11.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0011 була поділена на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0025 та 3221283203:04:006:0026, у зв`язку з чим, 21.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0025 та 3221283203:04:006:0026.

З огляду на вищевикладені обставини позивач просив суд першої інстанції витребувати з чужого незаконного володіння відповідача на свою користь об`єкти нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1969733532212, земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0025, площею 0,9261 га; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1969723032212, земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0026, площею 0,084 га.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2020 в задоволенні позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.

Крім того, судова колегія зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, відповідно до якої неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, як на підставу свого права на спірні земельні ділянки посилається на державний акт на право колективної власності на землю від 25.04.1996, виданого Калинівською сільською радою народних депутатів від 25.12.1995 №7 відповідно до якого позивачу передано у колективну власність 60,40 гектарів землі в межах згідно з планом, в які, на думку позивача, входила спірна земельна ділянка площею 9,2793 га з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003.

З листа Головного управління держгеокадастру у Київській області №29-10-0.222-7306/2-20 від 12.06.2020 вбачається, що земельна ділянка 3221283203:04:006:0003 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221283203:04:006:0010, 3221283203:04:006:0011 та 3221283203:04:006:0019.

В той же час, з вказаного листа Держгеокадастру прослідковується, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0011 поділена на земельні ділянки 3221283203:04:006:0025 та 3221283203:04:006:0026.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Дрежавного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №207917736 від 30.04.2020 земельні ділянки з кадастровими номерами на даний час 3221283203:04:006:0025 та 3221283203:04:006:0026 належать на праві приватної власності відповідачу реєстраційні номери об`єктів 1969733532212 та 1969723032212 відповідно.

Отже, підставою свого права, та відповідно права на витребування спірних земельних ділянок позивач посилається, на вказаний вище державний акт на право колективної власності на землю від 25.04.1996.

Водночас, вбачається, що відповідно до рішення Калинівської селищної ради №103 від 25.12.2001 надано дозвіл Закритому акціонерному товариству "Комгрі" (надалі - ЗАТ "Комгрі") на попередне погодження місця розташування земельної ділянки, на якій знаходиться комплекс теплиць з приміщеннями виробничого призначення в селі Димитрово для використання її без зміни цільового призначення.

До того ж рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області №60 від 26.09.2002 ЗАТ "Комгрі" надано дозвіл на погодження місця розміщення земельної ділянки, на якій знаходиться комплекс теплиць з приміщеннями виробничого призначення в с. Димитрово, для використання її без зміни його цільового призначення.

Рішенням Калинівської селищної ради №162-ХХІУ від 01.08.2003 затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 9,2793 гектар та передано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років ЗАТ "Комгрі" з укладенням договору оренди землі.

Крім того, в матеріалах справи наявний договір оренди (далі - договір), укладений між Калинівською селищною Радою (орендодавець) та ЗАТ "Комгрі" (орендар) від 10.09.2003 посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу В.Г.Базис, зареєстрований у реєстрі за №5639, відповідно до п. 1.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 9,2793 гектара, шо надається в оренду і знаходиться в межах села Дімітрово в адмінмежах Калинівської селищної Ради, Броварського району, Київської області.

Відповідно до п. 1.2.1 договору земельна ділянка надається орендодавцем в оренду орендарю відповідно до рішення №162-ХХІV дев`ятої сесії Калинівської селищної ради ХХІV скликання від 01.08.2003 під розміщення тепличного комплексу в с. Дмитрово для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з проектом відведення земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору.

Термін дії цього договору - 49 (сорок дев`ять) з підписання цього договору (п. 2.1. договору). Земельна ділянка, вказана у п. 1.1.1. цього договору передається в оренду під розміщення тепличного комплексу та ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Водночас, згідно матеріалів справи, а саме, з витягу Державного реєстру правочинів №766821 від 10.03.2005 вбачається, що ЗАТ "Комгрі" 10.03.2005 відчужило комплекс за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, пров. Залізничний, буд. 15, ТОВ "Квіти сервіс".

10.10.2016 між третьою особою-1 та відповідачем було укладено договір міни №1531, що посвідчений нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Газаматовою А.А., на підставі якого відповідач став власником земельної ділянки площею 1,0101 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:0011, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 9,2793 гектар, що була надана рішенням Калинівської сільської ради №162-ХХІУ від 01.08.2003 в оренду терміном на 49 років ЗАТ "Комгрі" та знаходилась під комплексом теплиць, які в подальшому були набуті у власність третьою особою.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що передача Калинівською селищною радою у довгострокове користування спірної земельної ділянки ЗАТ "Комгрі" є свідченням того, що на момент такої передачі власником та, відповідно, розпорядником вказаних земель була саме Калинівська селищна рада.

Також вказані обставини додатково частково знаходять своє підтвердження у постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі №18/539-07 за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2007 у вищевказаній справі.

Крім того, у вказаній постанові суд апеляційної інстанції, зокрема, наголосив на тому, що у даному випадку позивачем невірно було визначено відповідача - Колективне Сільськогосподарське Підприємство "Красилівське", оскільки останнє виходячи з суті позову не може бути відповідачем у даній справі так як Законом України від 19.12.2006 № 490-V встановлено мораторій на відчуження та продаж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до 01.01.2008.

Разом з тим судом апеляційної інстанції також зазначено про те, що майно позивача знаходиться в межах населеного пункту с. Димитрово, Калинівської селищної ради Броварського району. Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України уповноваженим органом в даному випадку є Калинівська селищна рада Броварського району.

При цьому, апеляційний господарський суд зауважив на тому, що відповідно до постанови Верховної ради УРСР "Про земельну реформу" на органи місцевого самоврядування покладені функції щодо участі в організації проведення земельної реформи, та відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Тобто, даний спір щодо права позивача, як власника об`єктів нерухомого майна, на земельну ділянку, на якій розташовані зазначені об`єкти, необхідно вирішувати за участю Калинівської селищної ради.

За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, у зв`язку з тим, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі №18/539-07 є такою, що набрала законної сили, суд першої інстанції правомірно взяв її в основу оскаржуваного рішення.

Окрім того, з наявної в матеріалах справи копії "Технічної документації з укладення договору оренди земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Комгрі" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Димитрово в межах Калинівської селищної ради Броварського району Київської області" від 2003 року вбачається, що КСП "Красилівське", в особі голови Ліквідаційної комісії О.А. Носач, листом № 11 від 11.07.2003 реалізувало своє право як постійного землекористувача на відмову від частини земельної ділянки площею 9,2793 га на користь ЗАТ "Комгрі" під існуючим тепличним комплексом, що належить останньому шляхом погодження передачі вказаної земельної ділянки в оренду ЗАТ "Комгрі".

Також вбачається, що КСП "Красилівське", в особі голови Ліквідаційної комісії О.А. Носач було погоджено ЗАТ "Комгрі" встановлені на місцевості межі вказаної земельної ділянки в акті.

Матеріали справи свідчать, що "Технічна документація з укладення договору оренди земельної ділянки закритому акціонерному товариству "Комгрі" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Димитрово в межах Калинівської селищної ради Броварського району Київської області" від 2003 року була затверджена Калинівською селищною радою Броварського району Київської області з подальшою передачею в оренду вказаної земельної ділянки Закритому акціонерному товариству "Комгрі", що узгоджується з положеннями ст. ст. 141, 142, 149, 151 Земельного Кодексу України (в ред. на час правовідносин).

Наведене підтверджує факт припинення правомочностей постійного користувача щодо володіння та користування спірною земельною ділянкою у КСП "Красилівське" з моменту укладення договору від 10.09.2003 між Калинівською селищною Радою (орендодавець) та ЗАТ "Комгрі" (орендар), який посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу В.Г.Базис, зареєстрований у реєстрі за №5639, відповідно до п. 1.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 9,2793 гектара, що надається в оренду і знаходиться в межах села Димитрово в адмінмежах Калинівської селищної Ради, Броварського району, Київської області та виникнення відповідних правомочностей володіння та користування у ЗАТ "Комгрі" та відповідно у наступних набувачів нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці в поряду ст. 120 Земельного Кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду з огляду на те, що позивач не є особою, яка має правомочності власника чи користувача щодо спірних земельних ділянок, а відтак і щодо витребування з чужого незаконного володіння спірних земельних ділянок (з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0025 та 3221283203:04:006:0026) позаяк належних доказів наявності вказаних правомочностей власника чи титульного користувача позивачем суду першої інстанції не надано.

З встановлених вище обставин вбачається, що позивач не довів факт порушення відповідачем його прав, а тому підстав для застосування судом у даній справі наслідків спливу позовної давності не було, позаяк відсутнє порушене право, яке підлягає захисту.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Місцевим господарським судом надано належну оцінку усім доказам у справі, з урахуванням всіх обставин справи.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №911/2351/20 та для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Колективного Сільськогосподарського Підприємства "Красилівське" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2020 у справі №911/2351/20 - без змін.

Матеріали справи №911/2351/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.07.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала