Постанова від 08.07.2021 по справі 912/4018/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021 року м.Дніпро Справа № 912/4018/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Березкіної О.В., Кощеєв І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2020 (суддя Кабакова В.Г.; повне рішення складено 26.05.2020) у справі № 912/4018/19

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія , м. Олександрія, Кіровоградської області

про стягнення 113617,48 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" про стягнення 113 617,48 грн. неустойки, з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірними діями відповідача, який, не зважаючи на припинення договірних орендних відносин з позивачем, безпідставно не повернув останньому об`єкт оренди, державне окреме індивідуально визначене майно: комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проїзд Поліграфістів, 10А, що в силу вимог законодавства є підставою для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2020 у справі №912/4018/19 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Державного бюджету 113 617,48 грн неустойки.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду закінчення строку дії Договору оренди від 31.07.2013 року № 36-34, відповідач своєчасно не повернув позивачеві орендоване майно за відсутності будь-яких правових підстав для продовження володіння та користуванням вказаним майном, що свідчить про можливість застосування до орендаря наслідків, передбачених положеннями частини другої статті 785 ЦК України, а саме: покладення на нього обов`язку зі сплати неустойки, нарахованої за період 04.07.2019 року по 23.09.2019 року.

Місцевим господарським судом зазначено, що намір відповідача придбати об`єкт оренди, а також неможливість балансоутримувача прийняти такий об`єкт, не звільняє відповідача від обов`язку повернути об`єкт оренди за актом прийому-передачі після закінчення строку дії договору та не є підставою для звільнення від сплати неустойки за неповернення такого майна.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2020 у справі № 912/4018/19 та ухвалити нове, в задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено всі можливі дії щодо передачі майна регіональному представництву Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація та подальшого його збереження за власні кошти до моменту здійснення приватизації з внесенням відповідних платежів до державного бюджету України, згідно рахунків, які надходили від балансоутримувача - Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація .

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач вказує, що апеляційна скарга, Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.03.2020 року № 912/4018/19 є безпідставною, а судом першої інстанції вірно встановлено, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2020 у справі № 912/4018/19 у порядку письмового провадження.

11.08.2020 року засобами поштового зв`язку від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2020 було зупинено провадження у вказаній справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/1319/19.

20.11.2020 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 916/1319/19, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 30.11.2020.

В той же час, під час розгляду матеріалів апеляційної скарги колегією суддів з`ясовано, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2020 передано справу № 910/11131/19 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з відсутністю єдиного підходу щодо стягнення неустойки на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, яка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов`язку з повернення речі, у вирішенні подібних категорій спорів у Касаційного господарського суду немає.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 одночасно поновлено та зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2020 у справі № 912/4018/19 до перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11131/19.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 910/11131/19, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 18.05.2021 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року поновлено провадження у справі № 912/4018/19.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 13.12.2018 № 49773/0/1-18 щодо пріоритетних реформ на 2019 рік, презентованих на першому національному форумі "Партнерство заради розвитку" від 03.12.2018, відповідно до Закону України "Про Фонд державного майна України", Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України в районі, місті та Положення про представництво Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 № 938/21247, наказом Фонду державного майна України від 17.01.2019 № 39 утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях, яке є правонаступником прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

22.03.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях відповідно до наказу Фонду державного майна України від 22.03.2019 № 290 та Регіонального відділення від 22.03.2019 № 02/15-Н.

31.07.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (орендодавець) та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (орендар) укладено договір оренди №36-37 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме: будівля головного корпусу, інв. №6026 (механічний цех, літ. Б,б,б') загальною площею 5393 кв.м. (реєстровий №32112705.1.ВДДЕЦШ022), будівля АБК інв. №6027 (АБК, лін. A, A') загальною площею 812,4 кв.м. (реєстровий №32112705.1.ВДДТЦШ025), бокс для автомобілів збірний інв. №6029 (бокс, літ. В) загальною площею 561,6 кв.м. (реєстровий № 32112705.1.ВДДЕЦШ037) (далі - Майно), що перебуває на балансі державного підприємства "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреструктуризація" (далі балансоутримувач), що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., м.Олександрія, проїзд Поліграфістів, 10А вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.01.2013р. і становить за незалежною оцінкою 831 407 грн без ПДВ. Майно передається в оренду для впровадження виробничої діяльності (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

До Договору сторонами підписано Додаткові угоди від 29.07.2014 та від 29.07.2016.

Згідно з Додатковою угодою до Договору від 29.07.2016 сторонами викладено п. 1.1. Договору у наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме: будівля головного корпусу (механічний цех, літ. Б,б,б") загальною площею 5393 кв.м (реєстровий номер 39244468.1.ВДДЕЦШ022), будівля адміністративно-побутового комбінату (літ.А, А') загальною площею 812,4 кв.м (реєстровий номер 39244468.1.ВДДТЦШ025), бокс збірний для автомобілів загальною площею 561,6 кв.м (реєстровий номер 39244468.1.ВДДЕЦШ037) (далі - Майно), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, проїзд Поліграфістів, 10А, та перебуває на балансі державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (код ЄДРПОУ 39244468 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.05.2016 року і становить за незалежною оцінкою 1318790 грн без ПДВ."

Відповідно до п. 2.2. Договору передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди від 29.07.2016, визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2016 року 16451,90 грн.

Розділом 3 Договору передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майн України. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.6. Договору).

Цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 31.07.2013 по 30.07.2014 включно (п. 10.1. Договору).

Згідно Додаткової угоди до Договору від 29.07.2016 сторонами викладено п. 10.1. Договору у наступній редакції: "10.1. Цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 31 липня 2013 року по 30 липня 2014 року включно.

Цей договір продовжено на 1 (один) рік: з 31 липня 2014 року по 30 липня 2015 року включно.

Цей договір продовжено на 1 (один) рік: з 31 липня 2015 року по 30 липня 2016 року включно.

Цей договір продовжено на 2 (два) роки 11 місяців: з 31 липня 2016 року по 30 червня 2019 року включно."

Пунктами 10.9.-10.11. Договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання передавання про повернення Майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Договір та Додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов Договору, 31.07.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області, державним підприємством "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреструктуризація" та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" підписано акт приймання-передавання орендованого приміщення.

У листі № 11/2-02-482 від 29.05.2019 РВ ФДМ повідомило ТОВ "Олександрійська ливарна компанія", що наказом РВ ФДМУ у Кіровоградській області від 25.05.2018 № 190 прийнято рішення про приватизацію комплексу нежитлових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл, м.Олександрія, проїзд Поліграфістів, 10А. Дія Договору не підлягає продовженню на новий термін. Термін дії Договору закінчується 30.06.2019.

27.09.2019 позивачем направлено ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" претензію № 11/2-06-1353 від 25.09.2019 з вимогою повернути орендоване майно у зв`язку з закінченням дії Договору та сплатити 113 617,48 грн неустойки.

На вказану претензію відповідач у листі-відповіді №17/10 від 17.10.2019 повідомив, що балансоутримувач не має змоги прийняти об`єкт оренди в зв`язку з відсутністю можливостей щодо його збереження, а ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" за власний кошт здійснює збереження, охорону та підтримує належний стан об`єкта оренди, а також сплачує платежі сума яких складає 81 223,97 грн.

Таким чином, позивач, у зв`язку з неповерненням відповідачем орендованого майна, на підставі ст. 785 ЦК України нарахував неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 04.07.2019 по 23.09.2019, яка становить 113617,48 грн. та звернувся до суду з позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з відповідача 113 617,48 грн. неустойки за невиконання ним обов`язку повернення об`єкта оренди (що належить до об`єктів державної власності) позивачу після припинення Договору оренди від 31.07.2013 року № 36-34.

Внаслідок укладення Договору оренди від 31.07.2013 року № 36-34, виникли правовідносини, що регулюються положеннями глави 58 ЦК України та параграфу 5 глави 30 ГК України.

Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

За частиною першою статті 773 ЦК України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 ЦК України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до матеріалів справи, факт закінчення строку дії Договору оренди від 31.07.2013 року № 36-34 саме 30.06.2019 року визнається як позивачем так і відповідачем.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України, зокрема, ст. 785 ЦК України.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19 визначено, що Договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії Договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами Договору, а припинення Договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в Договорі.

Припинення Договору означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії Договору є невиконанням зобов`язання за цим Договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) Договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Користування майном за Договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного Договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами Договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Як також зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/11131/19 від 19 квітня 2021 року, відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав (також такі висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51).

При наданні оцінки діям відповідача, як орендаря, щодо повернення об`єкта оренди по закінченню 30.06.2019 року строку дії Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 31.07.2013 року №36-37, апеляційний суд встановив, що відповідач не дотримався умов п. 10.9 вищенаведеного Договору та в триденний строк орендоване майно позивачу не повернув.

Крім того, колегія суддів зауважує, що виконання орендарем обов`язку з повернення речі наймодавцю не обмежується формальним підписанням та направленням орендодавцю акту приймання-передачі, а полягає у вчиненні фактичних дій зі звільнення приміщення, позаяк в силу в силу приписів ч. 1 ст. 785 ЦК України орендар повинен забезпечити повернення речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідачем не спростовано належними та достатніми доказами відсутність його вини щодо повернення орендованого майна позивачу за наслідком припинення Договору оренди від 31.07.2013 року №36-37.

Відповідач, що ним не заперечується в листі від 17.10.2019 року № 17/10, за наявності відмови позивача щодо продовження терміну дії Договору від 31.07.2013 року № 36-37, викладеної в листі від 29.05.2019 року, вчиняв дії спрямовані на умисне утримання орендованого майна у своєму володінні без належних правових підстав, що підтверджується сплатою рахунків, виставлених балансоутримувачем після припинення Договору від 31.07.2013 року №36-37.

Таким чином, відповідач здійснював неправомірне користування майном після припинення Договору від 31.07.2013 року № 36-37.

З огляду викладене, висновок місцевого господарського суду про покладення на відповідача відповідальності за не виконання обов`язку з повернення орендованого майна за актом прийому-передачі після закінчення строку дії договору у вигляді сплати позивачу подвійної орендної плати за період з 04.07.2019 по 23.09.2019, зроблені з урахуванням положень частини 1 статті 614 ЦК України.

Однак, зважаючи, що відповідач здійснював сплату орендних платежів за період неправомірного користування майном з 04.07.2019 по 23.09.2019, то для вирішення питання про стягнення неустойки у вигляді подвійної орендної плати на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України за цей період, необхідно виходити з наступного.

Колегія суддів враховує в даному випадку висновки, наведені у постанові Об`єднаної Палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 стосовно того, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Таким чином, сума орендної плати є частиною неустойки позадоговірного користування майном, а отже стягненню підлягає сума неустойки без врахування сплаченої орендної плати за період, що збігається.

Позивачем здійснене нарахування неустойки у розмірі 113 617,48 грн., виходячи з орендної плати за червень 2019 року в розмірі 21 277,54 грн.

Апеляційний суд погоджується з здійсненим місцевим господарським судом розрахунком розміру орендної плати з врахуванням індексів інфляції за період з липня 2019 року по вересень 2019 року, а саме: розмір орендної плати за червень 2019 року становить 22780,44 грн, за липень 2019 року становить 22 643,75 грн, серпень 2019 року - 22 575,82 грн, вересень 2019 року - 22 733,85 грн.

Тому, розрахунок неустойки позивача здійснений в межах обрахованої судом вірної суми орендної плати за червень 2019 року.

За вказаних обставин вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 04.07.2019 по 23.09.2019 є правомірною та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 53 276,33грн. без врахування сплаченої орендної плати за період, що збігається: 113 617,48 грн. (сум неустойки за період з 04.07.2019 по 23.09.2019) - 60 341,15 грн. (орендна плата за період з 04.07.2019 по 23.09.2019, виходячи з орендної плати за червень 2019 року - 22780,44 грн.) = 53 276,33грн.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду в частині розрахунку сум, що підлягають стягненню з відповідача, підлягає зміненню.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на правильний висновок місцевого господарського суду, здійснений у рішенні про задоволення позову про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за неправомірне користування майном, але, помилковість висновку суду першої інстанції про врахування сплаченої орендної плати до суми неустойки за період що збігається, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково змінивши резолютивну частини рішення суду в частині розміру суми неустойки та суми судового збору за подання позову до господарського суду, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням покладаються на сторін у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрійська ливарна компанія на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2020 у справі № 912/4018/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.05.2020 у справі № 912/4018/19 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" (проїзд Поліграфістів, 8Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28006, і.к. 3190552) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000, і.к. 42767945) до Державного бюджету 53 276,33 грн. неустойки.

У задоволенні позову в частині стягнення неустойки у розмірі 60 341,15грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" (проїзд Поліграфістів, 8Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28006, і.к. 3190552) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000, і.к. 42767945) 900,76 грн. судового збору .

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000, і.к. 42767945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" (проїзд Поліграфістів, 8Б, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28006, і.к. 3190552) 1351,14 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Кощеєв