Ухвала

від 06.07.2021 по справі 640/17803/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

06 липня 2021 року м. Київ№ 640/17803/21 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

Асоціації єврейських організацій та общин України (Ваад України)

до Київської міської ради,

Київської міської державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

Міністерство культури та інформаційної політики України,

Благодійна організація Благодійний фонд Меморіал Голокосту Бабин Яр ,

Благодійна організація Фонд пам`яті Бабин Яр ,

Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Асоціації єврейських організацій та общин України (Ваад України) (далі по тексту - позивач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Вололська, будинок 8/5 до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 44, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури та інформаційної політики України (далі по тексту - третя особа 1), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 19, Благодійна організація Благодійний фонд Меморіал Голокосту Бабин Яр (далі по тексту - третя особа 2), адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100а, Благодійна організація Фонд пам`яті Бабин Яр (далі по тексту - третя особа 3), адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, Національний історико-меморіальний заповідний Бабин Яр (далі по тексту - третя особа 4), адреса: 04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 44, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20 липня 1998 року Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України , в частині пункту 4 щодо місць давніх поховань, а саме: Лук`янівського єврейського кладовища та Кирилівського православного кладовища, що знаходяться в межах території Бабиного Яру в місті Києві;

- зобов`язати Київську міську раду та Київську міську державну адміністрацію виконати вимоги Розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20 липня 1998 року Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України , в частині пункту 4 щодо недопущення будівельних робіт у місцях давніх поховань, а саме: Лук`янівського єврейського кладовища та Кирилівського православного кладовища, що знаходяться в межах території Бабиного Яру в місті Києві.

Підставами позову позивач вказує порушення його прав внаслідок протиправної бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви також міститься клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З цього приводу, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а позивачем взагалі не обгрунтовано неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, враховуючи, що позивачем не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення підготовчого провадження або призначення судового засідання, а матеріали справи не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження чи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в тому числі з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 77, 79, 80, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Асоціації єврейських організацій та общин України (Ваад України) до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство культури та інформаційної політики України, Благодійна організація Благодійний фонд Меморіал Голокосту Бабин Яр , Благодійна організація Фонд пам`яті Бабин Яр , Національний історико-меморіальний заповідний Бабин Яр про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Асоціації єврейських організацій та общин України (Ваад України) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

4. Повідомити позивача, що відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5. Повідомити відповідачів про можливість подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів, з дати отримання цієї ухвали.

6. Встановити позивачу триденний термін із дня отримання відзиву кожного з відповідачів для подання до суду відповіді на відзиви у порядку, встановленому в статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Встановити відповідачам триденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому статтею 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

8. Запропонувати третім особам надати до суду пояснення щодо позову у триденний строк з дня отримання позову, а також надати докази надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

9. Повідомити суб`єктів владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

10. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя К.Ю. Гарник