Постанова

від 01.07.2021 по справі 140/17556/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/17556/20 пров. № А/857/9779/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Шевчук С.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агора 2019 на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сорока Ю.Ю.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) в м.Луцьку 29 березня 2021 року у справі №140/17556/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агора 2019 до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Агора 2019 (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, просило, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.01.2021: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 №89026; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Волинській області виключити ТОВ Агора 2019 з переліку ризикових платників податку; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №2227015/43384173 від 11.12.2020, №2227016 від 11.12.2020, №2235064 від 15.12.2020; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Волинській області зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №320 від 26.11.2020, №321 від 24.11.2020, №322 від 30.11.2020.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу від 10.11.2020 №89026 відповідає вимогам Додатку №4 до Порядку №1165. Суд першої інстанції вказав, що при порівняні номерів кузовів реалізованих автомобілів з номерами кузовів імпортованих транспортних засобів встановлено, що з реалізованих 248 од. автомобілів за період з 01.01.2020 по 30.10.2020 тільки 4 од. автомобілів були імпортовані ТОВ Агора 2019 , інші реалізовані транспортні засоби ТОВ Агора 2019 не імпортувало та не придбавало. Суд першої інстанції зазначив, що позивачем, ні до податкового органу, ні до суду не надано жодних документів, необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема: договори, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та стосуються господарських операцій з ТОВ Агросоль , ТОВ Авто Трейд Логістик та ТОВ Продтрнасголд .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року та ухвалити нове, яким: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 №89026; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Волинській області виключити ТОВ Агора 2019 з переліку ризикових платників податку; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №2227015/433384173 від 11.12.2020, №2227016 від 11.12.2020, №2235064 від 15.12.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №320 від 26.11.2020, №321 від 24.11.2020, №322 від 30.11.2020. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не встановлено, яка саме операція є ризиковою, яка інформація вказує на ризиковість операцій. Скаржник зазначає, що Головне управління ДПС у Волинській не дотримало принципу правової визначеності під час прийняття оскаржуваного рішення. Скаржник вказує, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платника податків. Зазначає, що оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, явки повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень статті 229 та 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агора 2019 зареєстровано як юридична особа 04.12.2019, основний вид діяльності - 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №2227015/43384173 від 11.12.2020, №2227016 від 11.12.2020, №2235064 від 15.12.2020 Товариству відмовлено у реєстрації податкових накладних №320 від 26.11.2020, №321 від 24.11.2020, №322 від 30.11.2020.

Причиною зупинення реєстрації податкових накладних стало те, що згідно з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №89026 від 10.11.2020, ТОВ Агора 2019 включене до ризикових платників податку, як таке, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для включення ТОВ Агора 2019 до переліку ризикових платників податків слугувала податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, за результатами співставлення даних імпорту по митних деклараціях, даних реалізації згідно з податковими накладними за період з 01.01.2020 по 30.10.2020 контролюючим органом встановлено, що за період з 01.01.2020 по 30.10.2020 ТОВ Агора 2019 імпортовано 575 од. транспортних засобів, реалізовано 248 од., зокрема: протягом вересня 2020 року на адресу ТОВ АГРОСОЛЬ реалізовано 96 транспортних засобів на загальну суму 30 000,0 тис. грн., в т.ч. ПДВ 5 000,0 тис. грн.; протягом жовтня 2020 року на адресу ТОВ АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТИК реалізовано 21 легкових автомобілів на загальну суму 9 361,2 тис. грн., в т.ч. ПДВ 1 560,2 тис. грн.; протягом серпня - вересня 2020 року на адресу ТОВ Укртранслогістик-Плюс реалізовано 19 легкових та вантажних автомобілів на загальну суму 7 569,0 тис. грн., в т.ч. ПДВ 1 261,5 тис. грн.; протягом серпня - жовтня 2020 року на адресу ТОВ АКС ПОЙНТ реалізовано 24 легкових та вантажних автомобілів на загальну суму 6 994,0 тис. грн., в т.ч. ПДВ 1 165,7 тис. грн.; протягом серпня - вересня 2020 року на адресу ТОВ ПРОДТРАНСГОЛД реалізовано 16 легкових та вантажних автомобілів на загальну суму 5 800,0 тис. грн., в т.ч. ПДВ 966,7 тис. грн.

Співставленням даних імпорту по митних деклараціях та даних реалізації згідно з податкових накладних за період 01.01.2020 по 30.10.2020 контролюючим органом встановлено, що ТОВ Агора 2019 при реалізації транспортних засобів в податкових накладних зазначає номери кузовів автомобілів, при порівняні номерів кузовів реалізованих автомобілів з номерами кузовів імпортованих транспортних засобів встановлено, що з реалізованих 248 од. автомобілів за період з 01.01.2020 по 30.10.2020 тільки 4 од. автомобілів імпортовані ТОВ Агора 2019 , інші реалізовані транспортні засоби ТОВ Агора 2019 не імпортувало та не придбавало.

Не погоджуючись із рішеннями щодо відмови у реєстрації податкових накладних та включення до ризикових платників податку, Товариство з обмеженою відповідальністю Агора 2019 звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу (контролюючі органи та органи стягнення), в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно з статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31.12.2017) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165) до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.11.2020 №89026, ТОВ Агора 2019 відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку: по ТОВ Агора 2019 наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій за період вересень 2020 року на загальну суму ПДВ 5000 тис. грн. по операціях з постачання ТОВ Агросоль , протягом жовтня 2020 року по взаємовідносинах з ТОВ Авто Трейд Логістик на суму ПДВ 1 560,2 тис. грн.

Отже, оспорюване рішення містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Вказане в подальшому мало наслідком зупинення реєстрації податкових накладних, поданих Товариством до реєстрації.

Як зазначено контролюючим органом та не спростовано Товариством, станом на 12.11.2020 при порівнянні номерів кузовів (VIN- кодів) реалізованих транспортних засобів із номерами кузовів імпортованих транспортних засобів встановлено, що з реалізованих 248 од. автомобілів тільки 4 од. імпортовані ТОВ Агора 2019 . Інші реалізовані транспортні засоби ТОВ Агора 2019 не імпортувало та не придбавало.

При наданні пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, Товариство не надало контролюючому органу доказів, які б спростували зазначену податкову інформацію щодо поставлених та реалізованих ТОВ Агросоль , ТОВ Авто Трейд Логістик та ТОВ Продтрнасголд транспортних засобів, суду першої та апеляційної інстанції такі докази також не надано.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що не подання Товариством належних та допустимих доказів на спростування інформації, зазначеної у рішенні від 10.11.2020 №89026 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, має наслідком констатацію відсутності правових підстав для скасування такого.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначена у рішенні від 10.11.2020 №89026 податкова інформація, яка стала підставою для віднесення Товариства до переліку ризикових платників, надавала Товариству можливість в подальшому подати достатні документи на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.

В свою чергу, при вирішенні такої категорії справ завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесене контролюючим органом рішення від 10.11.2020 №89026 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення та вимоги про зобов`язання вчинити дії з підстав, викладених у позовній заяві, слід відмовити повністю.

Оскільки вимоги ТОВ Агора 2019 про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №2227015/43384173 від 11.12.2020, №2227016 від 11.12.2020, №2235064 від 15.12.2020 та зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №320 від 26.11.2020, №321 від 24.11.2020, №322 від 30.11.2020 є похідними, оскільки безпосередньо пов`язані з віднесенням Товариства до переліку ризикових платників, а протиправність віднесення Товариства до Переліку ризикових платників податку, в межах даної адміністративної справи не знайшла свого підтвердження при її розгляді, тому підстав для задоволення вимог позивача не має.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви правомірності винесення контролюючим органом оскаржуваних рішень, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агора 2019 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі №140/17556/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 08.07.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України